Спосіб виконання гемостазу при евісцероенуклеації шляхом лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка за допомогою титанових кліпс

Реферат: Спосіб виконання гемостазу при евісцероенуклеації шляхом лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка за допомогою титанових кліпс включає проведення гемостазу при евісцероенуклеації шляхом лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка. При проведенні пересікання зорового нерва та судинного-нервового пучка проводять попереднє накладання титанової кліпси на зоровий нерв і артеріовенозний пучок. UA 79609 U (12) UA 79609 U UA 79609 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до офтальмології, і може бути використана як в амбулаторних, так і в стаціонарних відділеннях при лікуванні різноманітних захворювань та травм ока за допомогою хірургічного лікування. При лікуванні пацієнтів з захворюваннями та травмами органів зору, в деяких випадках офтальмологу-хірургу все ж таки доводиться стикатися з необхідністю видалення очного яблука з метою збереження здорового ока або з косметичною метою. Проведення гемостазу за допомогою стандартного лігування шовним матеріалом судинно-нервового пучка в ретробульбарному просторі можливе, але має ряд складнощів. Маніпуляції виконуються у вузькому і глибокому операційному полі, для проведення накладання лігатури під судиннонервовий пучок необхідна наявність спеціального зігнутого крючка, а затягування лігатури в зв'язку з анатомією структур, на які накладається лігатура, потребує прикладання немалих механічних зусиль. Найближчим аналогом є спосіб виконання гемостазу шляхом проведення глибокої тампонади орбіти при виконанні евісцероенуклеації та формування опорно-рухливої кукси після видалення очного яблука з застосуванням комбінованого імплантату [Веселовська З.Ф., Шадріна Н.М. Нове в технології формування опорно-рухливої культі після видалення очного яблука // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - вип.13, Київ, 2004. - С. 450-453], де проводять глибоку тампонаду орбіти для виконання гемостазу. Однією з проблем при проведенні евісцероенуклеації, як найбільш щадної техніки видалення ока, є формування гемостазу після пересікання ретробульбарного судинно-нервового пучка. Для якісного гемостазу глибоку тампонаду орбіти потрібно проводити протягом 5 хвилин, крім того в післяопераційному періоді потрібно накладати тиснучу пов'язку на опорно-рухову куксу на 12-36 годин. Ефективність зупинки кровотечі з судинного пучка впливає на частоту появи ретробульбарної гематоми, швидкість відновлення рухливості опорно-рухової кукси, ступінь набряку м'яких тканин орбіти в післяопераційному періоді. Таким чином, проведення операції з використанням такої техніки проведення гемостазу є досить травматичним та має багато негативних наслідків. В основу корисної моделі поставлена задача - удосконалити спосіб проведення гемостазу при евісцероенуклеації шляхом лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка за допомогою титанових кліпс. Поставлена задача вирішується тим, що у способі виконання гемостазу евісцероенуклеації шляхом лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка за допомогою титанових кліпс, згідно з корисною моделлю, при проведенні пересікання зорового нерва та судинного-нервового пучка проводять попереднє накладання титанової кліпси на зоровий і артеріовенозний пучок. Через порожнину склери, зоровий нерв і артеріовенозний пучок лігують титановою кліпсою на відстані 3-4 мм від заднього полюса очного яблука за допомогою кліп-аплікатора, після чого виконують пересікання судинно-нервового пучка вище місця накладання кліпси, додаткових дій для гемостазу не проводиться. Тобто на зоровий нерв накладається титанова кліпса, і не потрібне виконання глибокої тампонади орбіти. Використання кліпс суттєво прискорює і полегшує мобілізацію органів, особливо в місцях складного доступу, при маніпуляціях у вузькому чи дуже глибокому полі, де стандартне лігування шовним матеріалом здійснити дуже важко. Закруглені та зігнуті бранші кліпаплікаторів забезпечують їх атравматичність і створюють відмінну візуалізацію. Титанові кліпси інертні по відношенню до тканин організму і амагнітні, що не створює противопоказань до МРТдосліджень в майбутньому. За новою технікою при проведенні пересікання зорового нерва та судинного-нервового пучка з попереднім накладанням титанової кліпси відсутня кровотеча під час операції та ретробульбарна гематома в післяопераційному періоді. Техніка лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка при проведенні евісцероенуклеації за допомогою кліп-аплікатора проста у виконанні, не створює додаткової травми для екстраокулярних м'язів і тканин орбіти і скорочує час виконання операції. Використання титанових кліпс для лігування судинно-нервового пучка при евісцероенуклеації є ефективним способом виконання гемостазу, значно скорочує термін післяопераційної реабілітації пацієнтів, зменшує ступінь реакції тканин на оперативне втручання, покращує косметичний та функціональний стан опорно-рухової кукси в ранньому післяопераційному періоді у порівнянні зі способом проведення гемостазу шляхом глибокої тампонади орбіти. Спосіб здійснюють наступним чином. Після ретробульбарної анестезії розріз кон'юнктиви по лімбу і відсепаровка кон'юнктиви і тенонової оболонки до екватору очного яблука на 2/3 окружності з 8 до 4 годин. Дугоподібний розріз склери на 2/3 окружності на відстані 4 мм від лімбу, основою до нижнього кон'юнктивального склепіння. Евісцерація, очищення внутрішньої поверхні склери від залишків 1 UA 79609 U 5 10 15 20 25 30 судинної оболонки та обробка 5 % спиртовим розчином йоду. Дугопоподібний розріз склери на 2/3 окружності в задньому полюсі склери навколо диску зорового нерва на відстані 2-3 мм від нього. Доступом через порожнину склери, зоровий нерв і артеріовенозний пучок, лігували титановою кліпсою на відстані 3-4 мм від заднього полюса очного яблука за допомогою кліпапплікатора, після чого виконували пересікання судинно-нервового пучка вище місця накладання кліпси, додаткових дій для гемостазу не проводять. Приклад. Пацієнт М., 1941 р. н. звернувся до офтальмолога зі скаргами на біль у лівому оці, почервоніння лівого ока протягом 1 місяця, які не знімаються застосуванням медикаментозних препаратів. Глаукомою хворіє 5 років. Втратив зір на лівому оці 3 роки тому. Закрапує у ліве око: Траватан 1 раз на ніч, Азарга - двічі на добу, Індоколір - тричі на добу. Після огляду пацієнту встановлено діагноз: Термінальна IV с глаукома з вираженим больовим синдромом, ускладнена перезріла катаракта, факогенний увеїт лівого ока; Відкритокутова II а глаукома, початкова катаракта правого ока. Vis OD=1,0. Vis OS=0 (ноль). ВГД OD-17 мм рт. ст., ВГД OS=58 мм рт. ст. ПЗО QD=22,2 мм рт. ст., ПЗО OS=22,4 мм рт. ст. В зв'язку з наявністю вираженого больового синдрому, зумовленого високим внутрішньоочним тиском, наявністю запалення судинної оболонки ока, хворому рекомендовано проведення евісцероенуклеації лівого ока. 18.03.11 р. проведена операція за вище викладеним способом з накладанням титанової кліпси на ретробульбарний судинно-нервовий пучок та імплантацією ендопротеза діаметром 20 мм. Ускладнень під час операції не було. На першу добу після операції при огляді - незначний набряк повік та кон'юнктиви, помірна гіперемія кон'юнктиви, шви фіксовані, кон'юнктива прилягає до лімбу, рогівка опорно-рухової кукси злегка набрякла, епітелізована. Опорно-рухова кукса рухлива у всіх напрямках, об'єм кукси дорівнює об'єму здорового ока, ширина очної щілини на боці кукси на 1 мм вужча, ніж очна щілина здорового ока (7 мм та 8 мм відповідно). Ознаки ретробульбарної гематоми відсутні. Хворий виписаний для амбулаторного лікування під нагляд офтальмолога за місцем проживання. При огляді через 2 тижні після операції рогівка опорно-рухової кукси епітелізована. Опорно-рухова кукса рухлива у всіх напрямках, об'єм кукси дорівнює об'єму здорового ока, ширина очної щілини на боці кукси дорівнює ширині очної щілини здорового ока (8 мм). Пацієнт направлений на підбір косметичної контактної лінзи. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб виконання гемостазу при евісцероенуклеації шляхом лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка, що включає проведення гемостазу при евісцероенуклеації шляхом лігування ретробульбарного судинно-нервового пучка за допомогою титанових кліпс, який відрізняється тим, що при проведенні пересікання зорового нерва та судинного-нервового пучка проводять попереднє накладання титанової кліпси на зоровий нерв і артеріовенозний пучок. 40 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2