Система крапельного зрошення

Реферат: UA 80176 U UA 80176 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до обладнання для крапельного зрошення польових і городніх сільгоспкультур, рослин в парниках і телицях, садово-городніх кооперативах, може бути використана в схемах крапельного зрошення рослин з будь-якого поверхневого джерела, в тому числі і рибогосподарського призначення. Відома схема для крапельного зрошення рослин складається з високонапірного свердловинного насоса, фільтрів для знезалізнювання і пом'якшення води, з'єднаних послідовно, магістральних і розподільчих мереж, останні мають невеликі отвори, крізь які вода під тиском насоса надходить до коріння рослин. Але якщо джерелом є водоймище рибогосподарського призначення, то надійні і прості водозабірні споруди відсутні. Відомі споруди для забирання води з поверхневих джерел виконані на базі свердловинних фільтрів фірми "Екотон", які забирають воду вище рівня дна джерела. Існували рибозахисні споруди парасолькового (тип. пр. 413-1-032.86) і касетного (тип. пр. 413-1-044.86) типів, розташування яких теж було вище дна джерела. Обидва в нинішній час не діють. Існують водозабори, де риба і її молодь відганяється від оголовків водозаборів, розташованих вище дна джерела, за допомогою звукових сигналів частотою 16-5000 гц, стиснутим повітрям або поєднанням цих засобів. Але вони недостатньо надійно захищають від попадання риби і її молоді в водозабір, через велику швидкість води у всмоктуючих трубопроводах, розраховані на великі витрати води, складні в виготовлені, потребують значних капіталовкладень при їх будівництві і експлуатації. Вода для крапельного зрошення після цих оголовків (виключно фірми "Екотон") потребує обробки відстоюванням і фільтруванням. В об'єкті і аналогах збігаються такі суттєві ознаки. Всі схеми містять магістральні і розподільчі мережі. Одержанню очікуваного технічного результату при використанні аналогів перешкоджають такі причини. В схемі відомої конструкції застосовуються фільтри для запобігання кольматації отворів в розподільчих мережах, часткова кольматація отворів в розподільчих мережах призводить до зупинки на цих ділянках водопостачання, тому мережі повинні знаходитись на поверхні ґрунту з метою контролю витоку води з них, фільтри потребують періодичної регенерації, неможливо безпосередньо подавати воду на необхідну для коренів рослин глибину, тому частина води випаровується, не передбачене подавання при необхідності добрив, не можливий візуальний контроль за витратами води в розподільчих мережах, неможливо застосовувати гідростатичний режим роботи, тому в схемі найближчого аналога постійно працює енергоємний свердловинний насос, при вимиканні якого вода перестає надходити на зрошення, при забиранні води з джерел рибогосподарського призначення в оголовок водозабірного трубопроводу, розташованого вище рівня дна джерела, можливе потрапляння риби і її молоді, при аварії на магістральному трубопроводі або насосі зрошення припиняється. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу створити таку схему для крапельного зрошення, в якій шляхом введення нових елементів можна забезпечити більш ефективне, позбавлене перерахованих недоліків існуючого, крапельне зрошення, що дозволить при використанні корисної моделі забезпечити досягнення технічного результату, який полягає в підвищенні ефективності роботи енергоємного обладнання, більш економному використанні води, можливості роботи схеми в гідростатичному режимі з візуальним наглядом за нею, при необхідності встановлення додаткових фільтрів в резервуарах, використання води з будь-якого поверхневого джерела, в тому числі і рибогосподарського призначення з забезпеченням захисту риби та її молоді. Гарантує деякий час роботу системи зрошення при аварії на магістральному трубопроводі або насосі. Поставлена задача вирішується тим, що поверхневі води після дренажу надходять в резервуари, обладнані отворами для крапельного зрошення. Заявлена корисна модель обладнується: дренажними трубопроводами для забирання води з під дна водоймища або розташованими паралельно береговій смузі, нижче рівня води в водоймищі, або їх поєднанням, що робить неможливим попадання риби та її молоді в споруди; збірною ємкістю для акумуляції води, яка надходить на зрошення, що дає можливість при необхідності використовувати менш енергоємний насос, ніж в схемі з свердловинним насосом; резервуарами, кожен з яких має декілька отворів, крізь які вода надходить до коренів рослин, і здатних регулюватись по глибині встановлення в групі; вентилями, розташованими на початку кожної розподільчої мережі, які дозволяють економити витрати води і електроенергії. Схема може працювати як в гідродинамічному, так і в гідростатичному режимах, має візуальний контроль рівня води в резервуарах, які встановлюються на глибину, необхідну для водопостачання коріння, вода на поверхню ґрунту не потрапляє, а тому не випаровується, постійної роботи насоса (якщо він передбачається схемою) не потребує, насос вмикається тоді, коли візуально по рівню води в резервуарах це необхідно. Вентилі, які розташовані на розподільчих мережах, дозволяють відключатися від магістралі при аварії на ній, часткова 1 UA 80176 U 5 10 15 20 25 30 кольматація отворів не зупиняє роботи схеми, відсутній безпосередній зв'язок між водозабором і насосом (якщо він передбачається схемою). Суть корисної моделі пояснюється кресленням, на якому зображено загальний вигляд схеми крапельного зрошення. На кресленні поставлені такі позначення: 1 - джерело водопостачання; 2 - дренажний трубопровід; 3 - збірна ємкість; 4 - насос (при необхідності); 5 - магістральна мережа; 6 - розподільча мережа; 7 - вентиль; 8 - резервуари з отворами для крапельного зрошення. Вода під гідростатичним тиском з джерела водопостачання (поз. 1) надходить в дренажні трубопроводи (поз. 2), які прокладені нижче дна джерела або паралельно береговій смузі джерела, але нижче рівня води в ньому (або поєднуючи ці два способи), з нахилом до збірної ємкості (поз. 3), в якій вода акумулюється. Таким чином ґрунт приходиться своєрідним фільтром і одночасно захищає споруди від попадання риби та її молоді в них. Виходячи з рельєфу місцевості, в схемі може знаходитись (або відсутній) насос (поз. 4). Його установка залежить від того, як по відношенню до розподільчих мереж (поз. 6) знаходиться рівень води в збірній ємкості (поз. 3). Вода зі збірної ємкості (поз. 3) надходить в магістральну мережу (поз. 5), з неї в розподільчі мережі (поз. 6). Крізь достатньо великий отвір в розподільчій мережі (поз. 6), який за зрошувальний сезон не встигає кольматуватися, вода заповнює резервуари (поз. 8) з кількома малими отворами для крапельного зрошення, які встановлюються на необхідну для коренів глибину в ґрунт. Після заповнення водою резервуарів (поз. 8) необхідність в утворенні тиску в мережах відпадає. Насос (поз. 4) вимикається. Вода під гідростатичним тиском, який утворився в резервуарах (поз. 8), поступово надходить в ґрунт до коренів рослин. Якщо виникає необхідність в доочищенні вихідної води, резервуари можуть обладнуватись додатковими фільтрами. Кожна розподільча мережа (поз. 6) обладнана вентилем (поз. 7). Якщо вода в резервуарах (поз. 8) відсутня - вентиль (поз. 7) відкривається, таким чином резервуари (поз. 8) готові до приймання нової порції води. Завдяки цьому необхідність в постійній роботі насоса (поз. 4) (якщо він по схемі потрібен) відсутня, і відбувається економія води і електроенергії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Система крапельного зрошення, що містить магістральні і розподільчі мережі, яка відрізняється тим, що поверхневі води після дренажу надходять в резервуари, обладнані отворами. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2