Спосіб закріплення сухих поверхонь діючих хвостосховищ

Реферат: Спосіб закріплення сухих поверхонь діючих хвостосховищ передбачає їх обробку високогігроскопічним розчином закріплювача. Як закріплювач використовують розчин бішофіту. 2 Витрати розчину бішофіту здійснюють на рівні 1,5-2,0 л/м оброблюваної поверхні та з 3 концентрацією (густиною), не меншою ніж 1250 кг/м , за допомогою гідромонітора на базі автомобіля. Забезпечують швидкість падіння краплі розчину на рівні 20 м/с. UA 80279 U (12) UA 80279 U UA 80279 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до гірничо-видобувної промисловості і може бути використана при виконанні заходів щодо зниження викидів пилу до атмосфери з сухих поверхонь хвостосховищ за допомогою в'яжучих хімічних речовин. Відомий спосіб закріплення сухих поверхонь діючих хвостосховищ за допомогою високогігроскопічного розчину природного бішофіту, що утворює на поверхні хвостосховища зволожений шар матеріалу хвостів [див. ВТИ "Закрепление пылящих поверхностей хвостохранилищ водным раствором природного бишофита" ОАО "АрселорМиттал Кривой Рог" 2007.]. Недоліком відомого способу, є те, що для закріплення поверхні хвостосховища існує необхідність в попередньому зволоженні верхнього шару хвостів технічною водою з витратами 2 не менше 1,0 л/м , що призводить до збільшення строку обробки хвостосховищ та підвищення загальної вартості робіт. З найбільш близьких за технічною суттю і результатами, які досягаються, є спосіб закріплення сухих поверхонь за рахунок їх постійного зволоження та нанесення на поверхню інших видів закріплювачів. Відомі способи передбачають зволоження сухих поверхонь технічною водою та закріплення поверхонь водними сумішами на основі сульфатного мила [див. Технологическая инструкция ВТИ 228-ГК-ШХ-02-2003 Приготовление вяжущих растворов и закрепление поверхностей хвостохранилищ]. Недоліком цих способів є неможливість використання їх при температурах менше 0 °C, низька механічна стійкість плівок до атмосферних факторів тощо. Задачею корисної моделі є підвищення стійкості закріпленої поверхні до ерозії та пошук шляху, що дозволить відмовитись від проведення попереднього зволоження верхнього шару хвостів перед нанесенням на них водного розчину природного бішофіту. Підтримка високої вологості верхнього шару матеріалу хвостів буде забезпечуватись за рахунок обробки поверхонь високогігроскопічним водним розчином природного бішофіту з густиною не менше 3 1250 кг/м , що дозволить зменшити надходження пилу у повітря. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб закріплення сухих поверхонь діючих хвостосховищ, що передбачає їх обробку високогігроскопічним розчином закріплювача. Згідно з корисною моделлю як закріплювач використовують розчин бішофіту, витрати якого 2 здійснюють на рівні 1,5-2,0 л/м оброблюваної поверхні та з концентрацією (густиною), не 3 меншою ніж 1250 кг/м , за допомогою гідромонітора на базі автомобіля, при цьому забезпечують швидкість падіння краплі розчину на рівні 20 м/с. Спосіб закріплення сухих поверхонь відвалів реалізується в наступній послідовності: З ємності з водним розчином природного бішофіту набирається бак гідромонітора (для зменшення часу і матеріальних витрат, передбачається заправка гідромоніторів безпосередньо з залізничних цистерн). Поверхня хвостосховища, з якої до повітря відбувається інтенсивний виніс пилу, зволожується водним розчином природного бішофіту внаслідок наступної технологічної операції: розпилення розчину за допомогою гідромонітора на базі автомобіля БілАЗ з використанням спеціальних насадків, які забезпечать необхідну для ефективної обробки поверхні швидкість падіння крапель закріплювача. Закріплення поверхні відбувається 3 2 розчином з густиною не менше 1250 кг/м з витратами на рівні 1,5-2,0 л/м оброблюваної поверхні. Висока гігроскопічність водного розчину природного бішофіту забезпечує постійну підтримку високої вологості пилових часток, що збільшує їх стійкість до ерозії, а падіння краплі з швидкістю не менше 20 м/с дозволить надійно закріпити поверхню хвостосховища. Нанесення на суху поверхню хвостів водного розчину природного бішофіту зі швидкістю падіння краплі, меншою ніж 20 м/с (за допомогою пожежних рукавів, самотічних конструкцій) не гарантує ефективного закріплення (зволоження) пильної поверхні. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє підвищити простоту та ефективність заходів щодо зменшення виносу пилу до навколишнього середовища з сухих поверхонь діючих хвостосховищ. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб закріплення сухих поверхонь діючих хвостосховищ, що передбачає їх обробку високогігроскопічним розчином закріплювача, як закріплювач використовують розчин бішофіту, який відрізняється тим, що при цьому витрати розчину бішофіту здійснюють на рівні 1,5-2,0 2 3 л/м оброблюваної поверхні та з концентрацією (густиною), не меншою ніж 1250 кг/м , за допомогою гідромонітора на базі автомобіля, при цьому забезпечують швидкість падіння краплі розчину на рівні 20 м/с. 60 1 UA 80279 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2