Спосіб підготовки кормів для вирощування гігантської устриці grassostrea gigas у чорному морі в умовах розплідника

Спосіб підготовки кормів для вирощування гігантської устриці Grassostrea gigas у Чорному морі в умовах розплідника шляхом забезпечення личинок устриці кормом на всіх стадіях розвитку, використовуючи на стадії велігера суміш мікроводоростей Isochrysis galbana і Chaetoceros calcitrans, на стадії веліконхи корм містить мікроводорості Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica, а на стадії педівелігера до складу корму C2 2 (19) 1 3 Україна, МПК А01К61/00, 2005], у якому личинок устриці забезпечують кормом на всіх стадіях розвитку. На ранніх стадіях (стадія велігера) корм складається з мікроводоростей Isochrysis galbana і Chaetoceros calcitrans при співвідношенні кліток 2:1. На стадії веліконхи корм містить мікроводорості Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica при співвідношенні кліток 2:1:1:1 відповідно, а на стадії педівелігера до складу корму додатково вводять мікроводорість Skeletonema costatum (2 частини). Недолік відомого способу полягає в тому, що при формуванні корму не враховують біохімічний склад мікроводоростей, що має наслідком якісну невідповідність кормів потребам личинок і молоди на різних стадіях розвитку. В основу винаходу «Спосіб підготовки кормів для вирощування гігантської устриці Grassostrea gigas у Чорному морі» в умовах розплідника поставлена задача шляхом культивування мікроводоростей заданого біохімічного складу і включення їх у раціон личинок і молоди гігантської устриці Grassostrea gigas, забезпечити створення оптимальних кормів для вирощування личинок у розплідниках і підрощування спата до розміщення на фермі. Поставлена задача досягається тим, що застосовуються комбінації сумішей мікроводоростей, що досягли необхідних якісних характеристик на різних стадіях культивування. Відомо [див. Далакян ТА., Волкова Е.Р., Недосекин А.Г., 1984,] що, кожна з фаз росту мікроводоростей характеризується яскраво вираженою спрямованістю потоку вуглецю в один з основних блоків метаболізму кліток. У логарифмічній фазі синтезується білок, у фазі уповільнення швидкості росту -вуглеводи, у стаціонарній фазі, особливо наприкінці фази, накопичуються ліпіди. Для задоволення харчових потреб личинок устриць на стадії велігера необхідно застосовувати мікроводорості з максимальною кількістю вуглеводів. На стадії веліконхи доцільно застосовувати як корм водорості в логарифмічній фазі росту з максимальною кількістю білка. На стадії педівелігера - водорості багаті ліпідами, тобто наприкінці стаціонарної фази росту. Відомі два режими культивування мікроводоростей: проточний і накопичувальний. Наприклад, [див. .Brown М., Robert R. Preparation and assessment of microalgal concentrates as feeds for larval and juvenile Pacific oyster (Grassostrea gigas).// aguaculture. - 2002. - 207. - P. 289-309], у розплідниках по вирощуванню личинок устриць у Франції й Іспанії використовують накопичувальне культивування. Такий режим культивування передбачає накопичення біомаси доти, поки не будуть використані всі біогени і не припиниться ріст мікроводоростей. Водорості використовуються на корм при досягненні максимальної біомаси. Проточне культивування характеризується безупинним ростом водоростей, що зв'язано з вилученням визначеної біомаси врожаю і внесенням у культуру живильного середовища. Проточне культивування дозволяє задавати таку щільність культури, що водорості протягом тривалого періоду знаходяться 80385 4 у фазі лінійного росту. У пропонованому способі культивування мікроводоростей проводять у двох режимах - накопичувальному і проточному, що дозволяє нарощувати біомасу мікроводоростей заданого біохімічного складу. При культивуванні мікроводоростей у режимі безупинного проточного культивування мікроводорості тривалий час знаходяться у фазі лінійного росту (логарифмічна фаза). При накопичувальному режимі культивування мікроводорості знаходяться в стаціонарній фазі росту, а також у фазі уповільнення росту. Спосіб реалізується таким чином. Мікроводорості Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica, Skeletonema costatum культивують у поліетиленових мішках обсягом до 18л з товщиною стінок 300мкм (0.25м х 1.5м). Мішки підвішують на стійку перед панеллю з люмінесцентних ламп LD-40, сумарною освітленістю 10тис. Лк. Оптимальна температура вирощування кормових мікроводоростей - 22-24°С. Як живильне середовище використовують модифіковане середовище Конвея, у якому вміст заліза збільшили вдвічі. Склад живильного середовища і умови культивування значно впливають на біохімічний склад мікроводоростей. Склад середовища Конвея зі збільшеним вмістом заліза: NaNO3 200г NaH2HPO4.2H2O 40г H3BO3 67,2г MnCl2.4H2O 0,72г FeC.6H2O 5,2г ЕДТА (трилон Б) 90г H2O дистил. 2л Розчин слідів металів 2мл Розчин слідів металів ZnCl2 2,1г CoCl2 2г (NH4)6Mo7O24.2H2O 0,9г CuSO4.5H2O 2г H2O дистил. 100г При використанні середовища такого складу концентрація мікроводоростей збільшується в 1,5 рази в порівнянні з контролем. Високий рівень азоту в середовищі Конвея сприяє синтезу білків, у той же час недолік азоту наприкінці стаціонарної фази сприяє синтезу ліпідів. Висока інтенсивність світла приводить до збільшення вмісту вуглеводів у клітках і гальмує синтез білка. Для личинок на стадії велігера використовують як корм водорості Isochrysis galbana і Chaetoceros calcitrans, що знаходяться у фазі уповільнення росту (на 17-й день вирощування) при накопичувальному режимі культивування. Личинок на стадії веліконхи годують мікроводоростями Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica (логарифмічна фаза росту), які культивують у проточному режимі. Для годівлі личинок на стадії педівелігера використовують водорості Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica, Skeletonema costatum, що знаходяться в стаціонарній фазі рос 5 80385 ту (24-х денні культури) при вирощуванні в накопичувальному режимі. Приклад реалізації способу Мікроводорості Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica, Skeletonema costatum вирощували при температурі 22-24°С в поліетиленових мішках обсягом до 18л з товщиною стінок 300мкм (0.25м х 1.5м) протягом 24 днів при накопичувальному режимі, і протягом 60 днів при проточному режимі культивування. Мішки підвішували на стійку перед панеллю з люмінесцентних ламп LD-40, сумарною освітленістю 10 тис. лк. Як живильне середовище використовували середовище Конвея, модифіковане авторами, у якому вміст заліза збільшили вдвічі. Критеріями оцінки якості корму були темп росту і виживаність личинок. Личинок устриць на стадії велігера годували мікроводоростями Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans з розміром кліток 4-5мкм., термін культивування яких складав 17 днів. Водорості знаходилися у фазі уповільнення швидкості росту і мали самий високий вміст вуглеводів. Високі темпи росту личинок на стадії велігера спостерігалися в тому випадку, якщо корм містив 90% вуглеводів і 10% білків. Максимальний середньодобовий приріст личинок устриць склав 11,1мкм/доб. На стадії веліконхи личинок устриць G. gigas годували сумішшю мікроводоростей Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum 6 tricornutum, Tetraselmis suecica, термін культивування яких складав 10 днів. Водорості знаходилися в логарифмічній фазі росту, питома калорійність водоростей зростала в період накопичення білків. Максимальний середньодобовий приріст личинок устриць був 22,6мкм/доб. На стадії педівелігера корм личинок устриць складався з Isochrysis galbana, Chaetoceros calcitrans, Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica, Skeletonema costatum, що культивували протягом 24 днів у накопичувальному режимі. Водорості знаходилися наприкінці стаціонарної фази росту, і їхній біохімічний склад характеризувався високим вмістом ліпідів. Завдяки високому вмісту ліпідів у водоростях личинки устриць успішно проходили метаморфоз. Основна перевага Спосібу підготовки кормів для вирощування гігантської устриці Grassostrea gigas у Чорному морі в умовах розплідника, що заявляється, полягає в тім, що пропонований корм є оптимальним для вирощування личинок устриць у розплідниках і підрощування спата до розміщення на фермах. Спосіб дозволяє скласти корма, що задовольняють харчовим потребам молюсків на ранніх стадіях онтогенезу. Підготовка водоростей заданого біохімічного складу і включення їх у харчовий раціон личинок мідій, що знаходяться на різних стадіях розвитку, забезпечує високий добовий приріст і виживаність. Таблиця 1 Біохімічний склад мікроводоростей у логарифмічній фазі росту Вид водоростей Isochrysis galbana Chaetoceros calcitrans Phaeodactilum tricornutum Tetraselmis suecica білок 49,8±1,21 31,35±0,28 40,7±0,21 30,4±0,31 Склад, %АСР вуглеводи 28,4±1,13 11,32±0,36 20,8±0,43 17,2±0,21 ліпіди 12,2±0,21 10,35±0,13 5,7±0,24 5,01±0,16 Таблиця 2 Біохімічний склад мікроводоростей у фазі уповільнення росту Вид водоростей Isochrysis galbana Chaetoceros calcitrans Phaeodactilum tricornutum Tetraselmis suecica білок 37,45±0,15 37,34±0,36 30,5±0,10 26,5±0,07 Склад, %АСР вуглеводи 40,7±0,23 43,2±0,08 30,3±0,10 24,1±0,08 ліпіди 15,2±0,28 11,87±0,43 10,4±0,07 8,2±0,21 7 80385 8 Таблиця 3 Біохімічний склад мікроводоростей у стаціонарній фазі Вид водоростей Isochrysis galbana Chaetoceros calcitrans Phaeodactilum tricornutum, Tetraselmis suecica Skeletonema costatum * білок 26,3±0,24 15,24 ± 0,24 30,5 ±0,10 26,5 ± 0,07 25,0 ±0,15 Склад, %АСР вуглеводи 22,7 ±0,13 13,21 ±0,13 30,3 ±0,10 24,1 ±0,08 4,6 ± 0,05 ліпіди 25,6 ± 0,09 27,0 ± 0,09 10,4 ± 0,07 8,2 ±0,21 10 ±0,10 * Brown M.R. The ammo-acid and sular composition of 16 species of microalgae in mariculture//Exp. Mar. Biol. EcoL- 1991. - V. 145. - P. 79-95. Комп’ютерна верстка В. Клюкін Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601