Спосіб спілкування з людиною, що має мовні та слухові обмеження

Реферат: Спосіб спілкування з людиною, яка має фізичні, переважно мовні та слухові обмеження включає визначення типу обмежень людини. При цьому формують базу даних за різновидами вказаних обмежень у вигляді текстових, звукових або візуалізованих даних. Потім записують ці дані на електронний пристрій з засобами відображення або відтворення цих даних. Виводять на сенсорний екран базу даних. Забезпечують на сенсорному екрані спілкування шляхом послідовних тактильних дій до текстових, звукових або візуалізованих команд. UA 80490 U (54) СПОСІБ СПІЛКУВАННЯ З ЛЮДИНОЮ, ЩО МАЄ МОВНІ ТА СЛУХОВІ ОБМЕЖЕННЯ UA 80490 U UA 80490 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області інформаційних технологій, і може бути використаний для повноцінного та ефективного спілкування з людиною, що має фізичні, переважно мовні та слухові обмеження. Відомий спосіб спілкування з людиною полягає в виконанні спеціальних правил спілкування (Як правильно поводитись з інвалідами. Мальтійська служба допомоги. http://www.malteser.if.ua/?action=show&kind=dostupnist&lang=ua&sub=08). A саме, якщо людина має вади слуху, з нею згідно до цих правил потрібно говорити виразно і рівно, непотрібно надмірно підкреслювати щось, кричати. Треба переконатися, що така людина зрозуміла, про що їй говорять. При повідомленні інформації, яка включає в себе номер, складний термін, адресу, краще писати її так, щоб інформація була зрозуміла людині, яка має вади слуху. Якщо людина відчуває труднощі в мові, то починати говорити з такою людиною треба тільки тоді, коли ця людина закінчила свою думку, неможна прискорювати розмову, треба ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою. Спільними ознаками аналогу та запропонованого способу є те, що при спілкуванні з людиною, яка має вади слуху, або відчуває труднощі в мові, досягається порозуміння. Недоліком такого способу спілкування людини без фізичних обмежень з людиною з вадами слуху, або яка відчуває труднощі в мові, є те, що таке спілкування потребує тривалого часу та спеціальної підготовки людини без фізичних вад. Крім того, спілкування за таким способом не завжди приводить до повного взаєморозуміння. Найближчим по суті до запропонованого способу є спосіб пошуку відеозображення у тренажері для навчання мові жестів людей з вадами слуху (М.В. Давидов, Ю.В. Нікольський, О.В. Пасічник, С.В. Тиханский. "Метод пошуку відеозображення у тренажері для навчання мові жестів людей з вадами слуху", Вісник Харківського національного університету № 863, 2009 p. Найближчий аналог), який включає тренажер для навчання мови жестів, в основу якого покладена інформаційна технологія комп'ютерного зору. Тренажер включає комп'ютер з спеціальним програмним забезпеченням і відеокамеру. Комп'ютер за допомогою програмного забезпечення і відеокамери розпізнає жести людини, що має фізичні, переважно мовні та слухові обмеження, і перекладає мову жестів на природну мову і відтворює її у вигляді тексту або звукових сигналів. Розроблений за таким способом тренажерний комплекс крім спілкування використовується для навчання мові жестів людини, що має фізичні, переважно мовні та слухові обмеження. Причиною, що заважає отримати очікуваний результат, є те, що найближчий аналог дає змогу людині на спілкування, що має фізичні, переважно мовні та слухові обмеження, тільки після проходження досить тривалого навчання. Цим способом неможливо користуватися людині відразу після того, як вона отримала фізичні обмеження раптово внаслідок хвороби чи травми. Крім того, недоліком такого способу є те, що мовні та слухові обмеження людини внаслідок хвороби чи травми можуть носити тимчасовий характер на період лікування. Тому довготривале навчання мові жестів на тренажері для такої людини не має сенсу. Саме у період лікування людини від наслідків хвороби чи травми, що спричинили мовні або слухові обмеження, їй потрібно надати можливість на повноцінне спілкування. Задача, що покладена в основу корисної моделі, полягає у досягненні повноцінного спілкування з людиною, яка має мовні та слухові обмеження. Поставлена задача вирішується тим, що передбачає визначення типу обмежень, при цьому формують базу даних за різновидами вказаних обмежень у вигляді текстових, звукових або візуалізованих даних. Ці дані записують на електронний пристрій, який містить сенсорний екран і має засоби відображення або відтворення цих даних на сенсорному екрані. Електронний пристрій виводить на сенсорний екран базу даних, яка ідентифікується з вказаними обмеженнями, і людина з мовними або слуховими обмеженнями шляхом послідовних тактильних дій до текстових, звукових або візуалізованих команд, що відображені на сенсорному екрані, отримує можливість на повноцінне спілкування. Прикладом реалізації запропонованого способу спілкування з людиною, яка має мовні обмеження, що викликані, наприклад, раптовою хворобою або травмою, а їй треба забезпечити повноцінне спілкування з лікарем, може слугувати планшетний комп'ютер з сенсорним екраном. У цей комп'ютер, що має усі функції персонального комп'ютера, записані у вигляді звукових або візуалізованих баз даних теми для спілкування. Це можуть бути, наприклад, малюнки окремих частин тіла чи органів людини, і, якщо лікар звертається до людини з мовними обмеженнями з запитанням про те, в якій частині тіла чи в якому органі ця людина відчуває біль, то вона торкається на сенсорному екрані планшетного комп'ютера малюнка тієї частини тіла чи органу, в якому вона відчуває біль. При чому після першого дотику тієї чи іншої частини тіла планшетний комп'ютер на сенсорному екрані автоматично розгортає цей фрагмент тіла на 1 UA 80490 U 5 10 15 20 малюнки окремих органів. Наприклад, якщо хвора людина торкнулася на малюнку тіла середньої його частини, на сенсорному екрані відтворюються зображення таких органів, як шлунок, печінка, підшлункова залоза, і людина наступним дотиком уточнює орган, в якому вона відчуває біль. Планшетний комп'ютер, крім візуалізації місця дотику, підказує лікарю звуковим сигналом назву частини тіла чи органу, в якому людина, що має мовні обмеження, відчуває біль. Таким чином лікар чи інший співбесідник швидко і ефективно дізнається про те, що турбує хвору людину, яка має мовні обмеження. Ще одним прикладом реалізації запропонованого способу спілкування з людиною, що має, наприклад, слухові обмеження, може слугувати такий самий планшетний комп'ютер з сенсорним екраном, в який записують у вигляді текстових і візуалізованих сигналів теми для спілкування. Це можуть бути малюнки різних напоїв, наприклад, води, соку, молока, які пропонуються людині з слуховими обмеженнями. Крім малюнків напоїв на сенсорному екрані відтворюється текстовий запит, наприклад, який напій хоче вжити людина зі слуховими обмеженнями. Дотиком потрібного малюнку на сенсорному екрані людина вибирає потрібний їй напій. Візуалізована інформація дублюється текстовим повідомленням про вибраний напій. Таким чином забезпечується ефективне і швидке спілкування з людиною, яка має слухові обмеження. Запропонований спосіб спілкування, як витікає з його опису, може бути реалізований з використанням серійних планшетних комп'ютерів з сенсорним екраном і відповідним програмним забезпеченням. Спосіб спілкування з людиною, що має мовні та слухові обмеження, забезпечує повноцінне порозуміння і може бути використаний у реанімаційних відділеннях лікарень, навчальних закладах, дитячих садочках для людей з мовними чи слуховими обмеженнями і, навіть, при спілкуванні людей, які володіють різними мовами і не розуміють одне одного. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб спілкування з людиною, яка має фізичні, переважно мовні та слухові обмеження, що передбачає визначення типу обмежень людини, який відрізняється тим, що формують базу даних за різновидами вказаних обмежень у вигляді текстових, звукових або візуалізованих даних, записують ці дані на електронний пристрій з засобами відображення або відтворення цих даних, переважно сенсорним екраном, виводять на сенсорний екран цю базу даних, яку ідентифікують за вказаними обмеженнями, і шляхом послідовних тактильних дій до текстових, звукових або візуалізованих команд на сенсорному екрані забезпечують спілкування. 35 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2