Спосіб лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих із синдромом діабетичної ступні

Реферат: Спосіб лікування хронічних трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих із синдромом діабетичної ступні шляхом застосування трансплантата з біологічної тканини для закриття ранової поверхні, при якому використовують підготовлений шматочок ксенотрансплантату "Xenograft", який перфорують скальпелем із розрахунку одна перфорація на три квадратних сантиметри та поміщають на трофічну виразку, далі виконують фіксацію шматочка за допомогою неадгезивних сіток adaptic або branolind, а потім накладають пошаровий рановий бандаж, причому перев'язки виконують один раз в 5 днів протягом 2-3 тижнів, при необхідності здійснюють повторну пластику. UA 82077 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ТРОФІЧНИХ ВИРАЗОК НИЖНІХ КІНЦІВОК У ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТУПНІ UA 82077 U UA 82077 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель стосується медицини, а саме хірургії, і може бути використана для покращення результатів хірургічного лікування обширних шкірних дефектів. Як прототип вибраний спосіб лікування трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих із синдромом діабетичної ступні (Герасимов Г.Н. Аутодермопластика в лечении длительно незаживающих язв и ран нижних конечностей у больных сахарным диабетом - Харьков, 2009), який полягає в тому, що вільний розщеплений шматок у вигляді острівкової пластинки товщиною 0,3-0,4 мм брали з однієї поверхні стегна хворої ноги, рідше використовують шкіру здорової кінцівки, взяті шматки перфорували скальпелем по ходу силових ліній шкіри, потім клали на підготовлені грануляції на відстані 0,5-1 см від краю рани при великих ранах у шаховому порядку, далі виразкову поверхню покривали пов'язкою з димексидом або діоксидином. Ознаками, що співпадають із суттєвими ознаками запропонованого способу, є: застосування трансплантата з біологічної тканини для закриття ранової поверхні. Причинами, які перешкоджають отриманню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності хірургічного лікування), є: наявність додаткової рани на стегні не дозволяє значно знизити больовий синдром, складно добитися прискорення грануляції та епітелізації виразки, крім того, при широких трофічних виразках результати місцевого лікування є незадовільними через діабетичну мікроангіопатію, яка поглиблює приживлюваність трансплантатів, також часті перев'язки і виражений больовий синдром потребує госпіталізації пацієнта, що знижує соціальну адаптацію і призводить до тимчасової втрати працездатності, що веде до значного зниження якості життя. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу-прототипу шляхом застосування ксенотрансплантата замість аутотрансплантата, що дозволяє досягти очікуваний технічний результат - підвищити ефективність лікування хронічних трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих із синдромом діабетичної ступні. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування хронічних трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих із синдромом діабетичної ступні шляхом застосування трансплантата з біологічної тканини для закриття ранової поверхні, згідно корисної моделі, використовують підготовлений шматочок ксенотрансплантату "Xenograft", який перфорують скальпелем із розрахунку одна перфорація на три квадратних сантиметри та поміщають на трофічну виразку, потім виконують фіксацію шматочка за допомогою неадгезивних сіток adaptic або branolind, а далі накладають пошаровий рановий бандаж, причому перев'язки виконують один раз в 5 днів протягом 2-3 тижнів, при необхідності здійснюють повторну пластику. Між сукупністю основних ознак способу, який заявляється, та очікуваним технічним результатом, проявляється причинно-слідчий зв'язок: використання ксенотрансплантата "Xenograft" для виконання пластики трофічних виразок дозволяє значно знизити виразність больового процесу, пов'язаного з наявністю відкритої ранової поверхні, прискорити процеси утворення грануляцій та епітелізації виразки, крім того використання ксенотрансплантата значно скорочує кількість перев'язок, які виконують кожні 5 днів, що, в свою чергу, дозволяє проводити лікування пацієнтів в амбулаторних умовах, не знижує їхню соціальну адаптацію та не призводить до тимчасової втрати працездатності. Спосіб здійснюють наступним чином. Перед здійсненням пластики проводять підготовку ранової поверхні з метою зменшення гнійно-запальних процесів. Ксенотрансплантат "Xenograft" поміщують в спеціальний живильний розчин - фізіологічний розчин 200 мл, дексаметазон 2 мл, гентаміцин 4 % - 6 мл з експозицією 15 хвилин. Підготовлений шматочок перфорують скальпелем із розрахунку 1 перфорація на 3 квадратних сантиметри, потім поміщають на трофічну виразку. В положенні хворого лежачи виконують аплікацію підготовленого шматочка на виразку, потім виконують фіксацію шматочка за допомогою неадгезивних сіток, наприклад adaptic, branolind, далі накладають пошаровий рановий бандаж. Перев'язки виконують кожні 5 днів. Через 2-3 тижні ксенотрансплантат лізується, при необхідності здійснюється повторна пластика. Спосіб був апробований у 19 хворих з хронічними трофічними виразками нижніх кінцівок із синдромом діабетичної ступні. До лікування у всіх пацієнтів були діагностовані трофічні виразки нижніх кінцівок. Після проведеного лікування, призначеного згідно Міжнародному консенсусу з діабетичної ступні, складеному Міжнародною робочою групою з діабетичної ступні (DFSG) і ксенотрансплантації шкірного шматочка контрольний огляд через 3 місяці виявив епітелізацію шкірних дефектів у 100 % (19 пацієнтів) обстежених хворих. У 19 пацієнтів контрольної групи, які 1 UA 82077 U 5 10 15 20 25 отримували тільки лікування згідно Міжнародного консенсусу з діабетичної ступні, контрольний огляд через 3 місяці виявив епітелізацію виразок у 73,7 % (14 пацієнтів) випадків. Заявлюваний спосіб ілюструється наступними прикладами його виконання. Приклад 1. Хвора К., 75 років. Діагноз - змішана форма діабетичної ступні, широка виразка латеральної поверхні правої гомілки. Хворій була проведена операція запропонованим способом. Хвора перебувала в хірургічному відділенні 16 днів. Контрольний огляд через 3 місяці - відмічається повна епітелізація шкірного дефекту. Приклад 2. Хворий З., 69 років. Діагноз - змішана форма діабетичної ступні, широка виразка передньої поверхні правої гомілки. Була проведена операція запропонованим способом. Хворий перебував у відділенні 10 днів. Контрольний огляд через 3 місяці - відмічена повна епітелізація шкірного дефекту. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє підвищити ефективність лікування хворих та добитися позитивного результату при місцевому лікуванні трофічної виразки, що полягає в забезпеченні амбулаторного лікування, зменшенні виразності больового синдрому, зниженні тривалості строків загоєння виразки. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування хронічних трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих із синдромом діабетичної ступні шляхом застосування трансплантата з біологічної тканини для закриття ранової поверхні, який відрізняється тим, що використовують підготовлений шматочок ксенотрансплантату "Xenograft", який перфорують скальпелем із розрахунку одна перфорація на три квадратних сантиметри та поміщають на трофічну виразку, далі виконують фіксацію шматочка за допомогою неадгезивних сіток adaptic або branolind, а потім накладають пошаровий рановий бандаж, причому перев'язки виконують один раз в 5 днів протягом 2-3 тижнів, при необхідності здійснюють повторну пластику. 30 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2