Лапа культиватора

Реферат: UA 83017 U UA 83017 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до сільськогосподарського машинобудування, зокрема до полільних лап культиваторів. В основу корисної моделі поставлено задачу зменшити тяговий опір полільних культиваторів шляхом створення пилкоподібних лез, що самозаточуються, нанесенням заздалегідь приготовленого рідкого шару на основі епоксидної смоли з наповнювачем із залізного порошку і релита. При роботі культиваторів лапи перерізують коріння смітних рослин, навислих на лезо, зменшуючи опір лапи і культиватора. Полільні лапи культиваторів навіть при відносно гострому лезу (0,3-0,4 мм завтовшки) більше 20 % коріння смітних рослин не перерізують і вони залишаються висмикнутими із землі і навислими на лезі значно збільшуються. (Волошко М.І. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. - Ленінград - Пушкін, 1963, с 15). Відомий спосіб отримання пилкоподібних лез (Рабіновіч А.Ш., Сальників В. Я., Вінокуров В. Н., Буренко Л.А. Вирішення проблеми робочих органів сільськогосподарських машин, що самозаточуються. Праці ГОСНИТИ. - Т. 12. - М.:Бюро технічної інформації ГОСНИТИ, 1967. - С. 579 стор.). Лапи наплавляють тонким шаром сормайту з добавкою високо твердих частинок реліту. У таких лезах при роботі в абразивному середовищі в першу чергу зношується шар сормайту, а тверді частинки реліту зношуються значно повільніше. У результаті на лезі утворюються зубці за рахунок виступаючих часток реліту. Леза стають пилкоподібним, кількості перерізаних бур'янів досягають 100 відсотків. Найбільш близьким аналогом до заявлюваної лапи культиватора є деклараційний патент на корисну модель (Бюл. №11, патент № 10688 2005 р. Атрошенко Володимир Іванович). Шляхом модифікації конструкції збільшенні кути різання та ширина захвату, змінена ширина хвостовика, зменшені кути обрису (профілю) грудей та розвороту, що забезпечує гарне підрізання та усуває обволікання лапи рослинними рештками за рахунок збільшення ширини захвату лапи. Недоліком цієї конструкції є те, що для вирішення поставленої задачі необхідно міняти конструкцію лапи. Поставлена в основу корисної моделі задача вирішується тим, що пропонується на лезо наносити рідку суміш, що складається з епоксидної смоли, наповнювача (залізний порошок), в який входить зернистий матеріал типу реліт, який при роботі лапи в ґрунті створює пилкоподібні самозаточуючі леза. Корисна модель пояснюється фіг. 1-3. Епоксидна рідка суміш наноситися на тильну сторону леза смугою 2,0 см перед нанесенням епоксидного складу поверхня лапи, на яку наноситиметься епоксидна суміш, зачищається до блиску металевою щіткою, абразивною шкіркою або шабером. Підготовлену поверхню знежирюють ацетоном і висушують протягом 8-10 хв. Епоксидна суміш готується таким чином. Епоксидна смола, наприклад НД-16, в невеликому об'ємі відбирається, підігрівається до 60 °C ретельно перемішується, в неї додають пластифікатор, наприклад дибутилфтолат, в кількості 10-30 % від кількості відібраної смоли і склад ретельно перемішується. Потім вводять наповнювач - порошок заліза і знову усе ретельно перемішують. Разом з наповнювачем вводять 3-5 % зерно образний реліт і знову уся суміш ретельно перемішується. У останню мить вносять отверджувач, наприклад поліамін 12-16 %. Після ретельного перемішування суміш наноситься на підготовлене лезо. Така суміш твердіє за 20 хвилин. При роботі лапи в ґрунті раніше зношується епоксидна суміш. Частинки реліту, як твердіші складові, зношуються важче і вони виступають на лезі, утворюючи своєрідну пилку, яка перерізує навислі на лезо коріння смітних рослин. Підпором для перерізання є самий оброблюваний ґрунт, оскільки перерізання відбувається тільки при роботі лапи в ґрунті. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Лапа культиватора, що містить хвостовик і стрілчату форму з загостреними лезами, яка відрізняється тим, що на тильну сторону леза лапи нанесена рідка, тонка суміш на основі епоксидної смоли, наповнювача (залізний порошок), в який включений зерноподібний реліт, що забезпечує при зносі леза його пилкоподібну форму. 1 UA 83017 U Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2