Спосіб міжщелепної фіксації при переломах нижньої щелепи

Реферат: Спосіб міжщелепної фіксації при переломах нижньої щелепи, що включає тимчасову інтраопераційну міжщелепну фіксацію з використанням техніки лігатурного зв'язування 4 та 5 або 5 та 6 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах з утворенням відповідних петель, причому тимчасову інтраопераційну міжщелепну фіксацію здійснюють за допомогою брекетів з гачками, 0° TQ, 0° ANG, 022 паз системи Victory series, які фіксують на вестибулярних поверхнях 3,4,5 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах і у паз яких вводять 3-жильну плетену дугу діаметром приблизно 0,18-0,22 мм, з'єднуючи їх між собою на кожній стороні. UA 83217 U (54) СПОСІБ МІЖЩЕЛЕПНОЇ ФІКСАЦІЇ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ UA 83217 U UA 83217 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме хірургічної стоматології, травматології щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), і може бути використана у клінічній практиці для лікування хворих на переломи нижньої щелепи. З точки зору травматології ЩЛД тимчасова інтраопераційна міжщелепна фіксація є важливою та невід'ємною складовою лікування хворих з травматичними пошкодженнями ЩЛД, яка забезпечує адекватне взаємовідношення оклюзійних поверхонь, що є необхідною передумовою для ретельної анатомічної репозиції кісткових фрагментів під час операційного втручання [1]. Відомий спосіб лікування переломів нижньої щелепи, вибраний прототипом, при якому для тимчасової інтраопераційної міжщелепної фіксації застосовують техніку лігатурного зв'язування 4 та 5 або 5 та 6 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах з утворенням відповідних петель за методикою Айві-Гоцко, використовуючи при цьому лігатурний дріт діаметром приблизно 0,4 мм. Вагомими недоліками цього способу є різко негативний вплив на тканини пародонта, низька гігієнічність, нерівномірність розподілу навантаження жувальних м'язів, біль при проведенні маніпуляції, висока ймовірність інфікування (СНІД, гепатити В, С) медичного персоналу внаслідок численних пошкоджень рукавиць та рук хірурга під час проведення маніпуляції, психологічний дискомфорт пацієнта, що зумовлює потребу пошуку альтернативних способів тимчасової інтраопераційної міжщелепної фіксації [2]. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб тимчасової інтраопераційної міжщелепної фіксації при травматичних пошкодженнях нижньої щелепи шляхом використання елементів незнімної ортодонтичної техніки. Поставлена задача вирішується тим, що у способі міжщелепної фіксації при переломах нижньої щелепи, що включає тимчасову інтраопераційну міжщелепну фіксацію з використанням техніки лігатурного зв'язування 4 та 5 або 5 та 6 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах з утворенням відповідних петель, згідно з корисною моделлю, тимчасову інтраопераційну міжщелепну фіксацію здійснюють за допомогою брекетів з гачками, 0° TQ, 0° ANG, 022 паз системи Victory series, які фіксують на вестибулярних поверхнях 3, 4, 5 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах і у паз яких вводять 3-жильну плетену дугу діаметром приблизно 0,18-0,22 мм, з'єднуючи їх між собою на кожній стороні. Поставлена задача вирішується також тим, що міжщелепну фіксацію здійснюють за допомогою з'єднання протилежних гачків брекетів еластичними гумовими тягами в правильному оклюзійному співвідношенні. Запропонований спосіб, завдяки принципово іншому розташуванню фіксуючих елементів, є атравматичним, не вимагає проведення місцевого знечулення, не викликає больових відчуттів, повністю відсутня травматизація пародонта, дає можливість індивідуального підходу до використання певних груп зубів для рівномірного розподілу навантаження жувальних м'язів та відновлення співвідношення оклюзійних поверхонь у короткі терміни. Спосіб здійснюють таким чином. Після попередньої гігієнічної очистки вестибулярних поверхонь 3, 4, 5 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах, на них наносять травильний гель (ортофосфорну кислоту) на 30 с, змивають водою, просушують, почергово наносять 2-3 шари адгезиву Adper Single Bond 2, (3М ESPE, США-Німеччина) на 15 с, просушують та полімеризують за допомогою лампи, фіксують брекети на відповідні зуби за допомогою матеріалу Transbond XT, (3М Unitek, США) світлового твердіння (полімеризують 40 с). Використовують брекети Victory series, з гачками, 0° TQ, 0° ANG, 022 паз (3М Unitek, США). Після фіксації брекетів у паз вводять 3-жильну плетену дугу діаметром приблизно 0,18-0,22 та фіксують її з допомогою еластичних кілець та лігатури. Міжщелепна фіксація здійснюється за допомогою з'єднання протилежних гачків брекетів еластичними гумовими тягами в правильному оклюзійному співвідношенні в доопераційному періоді чи безпосередньо під час операції. Спосіб забезпечує надійну фіксацію щелеп у зімкнутому положенні під час операційного втручання остеосинтезу нижньої щелепи. Для клінічної оцінки ефективності запропонованого способу лікування впродовж 2011-2012 років проведено обстеження та лікування 22 хворих (4 жінок і 18 чоловіків) віком від 16 до 52 років, госпіталізованих у відділення щелепно-лицевої хірургії Львівської обласної клінічної лікарні з приводу травматичних переломів нижньої щелепи. Пацієнти були розподілені на 2 групи по 11 пацієнтів у кожній: І група - хворі, у яких для тимчасової інтраопераційної міжщелепної фіксації було застосовано лігатурне зв'язування зубів за методикою Айві-Гоцко; II група - хворі, котрим іммобілізація проводилась з використанням незнімної ортодонтичної техніки. Усім хворим тимчасова міжщелепна іммобілізація (ТМІ) проводилась до операційного втручання - остеосинтезу нижньої щелепи. Контрольну групу склали 12 студентів-добровольців віком від 20 до 27 років. Стан гігієни порожнини рота та тканин пародонта оцінювали за 1 UA 83217 U 5 10 15 20 25 30 35 допомогою візуального клінічного спостереження та за допомогою об'єктивних методів дослідження: індексної проби Шиллєра-Пісарєва, папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА) в модифікації Parma, спрощеного індексу гігієни за Green J., Vermillion J.; для спостереження використовували також візуальну аналогову шкалу болю та показники електроодонтодіагностики (ЕОД) зубів, які використовувались для кріплення елементів ТМІ до лікування, на 1, 3, 5, 7 доби та через 3 тижні після зняття шинуючих засобів. Спостереження за станом порожнини рота в двох основних групах хворих після розпочатого лікування свідчило про значні відмінності динаміки досліджуваних показників. У І групі індекси гігієни, РМА та Шиллєра-Пісарєва поступово збільшувались впродовж усього періоду використання шинуючих елементів, візуально міжзубні сосочки мали ознаки гіпертрофічного запалення. Натомість, у хворих II групи показники гігієнічних індексів суттєво не відрізнялись від контрольної групи, а ознак запального процесу у маргінальних яснах виявлено не було. У хворих І групи біль в ділянці зубів, які були використані для лігатурного зв'язування за методикою Айві-Гоцко, на початку лікування за візуальною аналоговою шкалою болю сягав показників 5-6, у хворих II групи - 0-1. При проведенні ЕОД зубів, які використовувались для кріплення елементів ТМІ, у хворих І групи спостерігалось зростання показників до 16-17 мкА, у хворих II групи жодних відхилень від показників норми не відзначалось. Стосовно термінів міжщелепної іммобілізації: у хворих II групи на 3 добу післяопераційного періоду, після зникнення явищ післятравматичного набряку взаємовідношення оклюзійних поверхонь відповідало прикусу пацієнта, натомість у хворих І групи цей процес тривав значно довше. Отримані результати клінічних спостережень свідчать, що тимчасова інтраопераційна міжщелепна фіксація з використанням незнімної ортодонтичної техніки є атравматичною, не вимагає використання місцевого знечулення, оскільки больовий симптом повністю відсутній, не викликає зміни показників ЕОД зубів, на яких фіксовані шинуючі елементи, що є ознакою рівномірного розподілу навантаження жувальної мускулатури, не спричинює погіршення стану гігієни, розвитку запальних явищ тканин пародонта. Запропонований спосіб, окрім того, забезпечує достатню силу фіксації, а також легке видалення шинуючих елементів по закінченні терміну іммобілізації, неінвазивність маніпуляції виключає травму зубів і пародонта, мінімізує ризик інфікування (СНІД, гепатити В, С) медичного персоналу. Джерела інформації: 1. Варес Я.Е. Сучасні способи тимчасової міжщелепної фіксації: теорія і практика / Я.Е. Варес. - Львів, 2010. - 32 с. 2. Готь І.М. Оцінка стану гігієни ротової порожнини і тканин пародонта у хворих зі зламами нижньої щелепи / І.М. Готь, С.В. Чегринець // Практична медицина. - 1999. - №№ 5-6. - С. 62-65. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 1. Спосіб міжщелепної фіксації при переломах нижньої щелепи, що включає тимчасову інтраопераційну міжщелепну фіксацію з використанням техніки лігатурного зв'язування 4 та 5 або 5 та 6 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах з утворенням відповідних петель, який відрізняється тим, що тимчасову інтраопераційну міжщелепну фіксацію здійснюють за допомогою брекетів з гачками, 0° TQ, 0° ANG, 022 паз системи Victory series, які фіксують на вестибулярних поверхнях 3, 4, 5 зубів з обох сторін на верхній та нижній щелепах і у паз яких вводять 3-жильну плетену дугу діаметром приблизно 0,18-0,22 мм, з'єднуючи їх між собою на кожній стороні. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що міжщелепну фіксацію здійснюють за допомогою з'єднання протилежних гачків брекетів еластичними гумовими тягами в правильному оклюзійному співвідношенні. 50 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2