Спосіб оздоровлення господарств з неспецифічними пара алергічними реакціями на туберкулін у великої рогатої худоби

Спосіб оздоровлення господарств з неспецифічними параалергічними реакціями на туберкулін у великої рогатої худоби, що включає виявлення реагуючих тварин, який відрізняється тим, що худобу імунізують профілактично вакциною, яка містить оброблену антикоагулянтом інактивовану кров гематологічно хворої лейкозом великої рогатої худоби, Ізамбен - стимулятор імунної системи у тварин, культуральну рідину вакцинного штаму Васillus anthracis K-79 Z, депонованого в КФ ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок під №069, та культуральну рідину вірулентного штаму збудника колібактеріозу Еscherichia coli IBM-1, депонованого в ДНКІ біотехнології і штамів мікроорганізмів під №014, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: оброблена антикоагулянтом інактивована кров хворої лейкозом великої рогатої худоби 2-98 культуральна рідина вакцинного штаму Вacillus anthracis K-79 Z 2-98 Ізамбен - стимулятор імунної системи у тварин 2-98 культуральна рідина вірулентного штаму зб удника колібактеріозу Еscherichia coli IBM-1 2-98. (19) UA (21) a200709069 (22) 07.08.2007 (24) 10.10.2008 (46) 10.10.2008, Бюл.№ 19, 2008 р. (72) ЗАВІРЮХА ГАННА АН АТОЛІЄВНА, U A, ЗАВІРЮХА АН АТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, UA (73) ЗАВІРЮХА ГАННА АН АТОЛІЄВНА, U A, ЗАВІРЮХА АН АТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, UA (56) UA C2 73377, 15.07.2005. UA A 29201, 16.10.2000. UA C2 52796, 15.01.2003. UA A 25400, 25.12.1998. RU C1 2115433, 20.07.1998. Горжеєв В.М. "Епізоотологічний моніторінг та удосконалення системи боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби у господарствах України" Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук. - Харків. 2005. [он-лайн] [знайдено 22.07.2008] Знайдено в електронній базі даних NBUV. Кассіч В.Ю. "Мінливість мікобактерій, епізоотологічний моніторінг, заходи і засоби боротьби з туберкульозом тварин в умовах радіаційного впливу" Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук. - Харків. 2005. [он-лайн] [знайдено 23.07.2008] Знайдено в електронній базі даних NBUV. Сливка Г.В. "Вплив ізамбену (Амізону) на ефективність імунопрофілактики та терапії дрібних домашніх тварин при захворюваннях різної етіології" C2 2 (11) 1 3 84374 Неспецифічні алергічні реакції на туберкулін у великої рогатої худоби бувають двох видів: параалергічні, що є наслідком сенсибілізації організму тварини збудником туберкульозу пташиного виду (Мус. a vium), паличкою паратуберкульозного ентеріту, окремими видами кислотостійких сапрофітних мікобактерій тощо та псевдоалергічні, що обумовлені причинами немікобактеріального походження (фасціольоз, актиномікоз, ехінококоз, дікроцеліоз тощо) [Юдин Г.А., 1973]. Якщо причину псевдоалергічних реакцій встановлюють під час розтину, то з діагностикою параалергічних реакцій виникають значні труднощі. Висів атипових або сапрофітних кислотостійких мікобактерій під час бактеріологічних досліджень на туберкульоз не дає підставу виключити захворювання тварин туберкульозом і стверджувати, що причиною неспецифічних реакцій є атипові мікобактерії. Адже відомо, що сучасні методи лабораторної діагностики туберкульозу далекі від досконалості [Юдин Г.А., 1971]. Господарства, де реєструються неспецифічні параалергічні реакції на туберкулін у великої рогатої худоби, називають умовно неблагополучними по туберкульозу і в такому стані вони перебувають десятками років. Під час планових досліджень худоби на туберкульоз, щорічно виділяють десятки тварин з неспецифічними реакціями на туберкулін, яких, як правило, господарники стараються чим швидше відправити на забій, щоб уникнути ризику встановлення діагнозу на туберкульоз в господарстві. Параалергічні реакції на туберкулін реєструються переважно у високо продуктивних корів. Тому економічні збитки від них щорічно сягають десятків і сотень тисяч гривень. Для оздоровлення таких господарств ми пропонуємо перевірений ефективний спосіб - профілактичні щеплення худоби вакциною. Винахід ілюструється таким прикладом. 1. Компоненти вакцини. 1.1 Інактивована кров хворої лейкозом великої рогатої худоби в гематологічній стадії розвитку хвороби. 1.2 Ізамбен - стимулятор імунної системи у тварин. 1.3 Стимулятор імунної системи у тварин бактеріального походження [AC №965046, СССР] є культуральна рідина штаму Вас. anthracis K-79Z, депонованого в КФ ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок під № 069. 1.4 Стерильний фільтрат культуральної рідини вірулентного штама E. coli IBM-I, депонованого в КФ ДНДКІ і ветеринарних препаратів та кормових добавок під №014. 2. Виготовлення вакцини. До обробленої антикоагулянтом крові великої рогатої худоби, хворої лейкозом в гематологічній стадії розвитку хвороби (1.1.) додають розчин Ізамбену в ізотонічному розчині Рінгер-Локка (1.2.) у співвідношенні 2-98%. Сюди ж вносять стимулятор імунітету у тварин бактеріального походження (1.3.) та стерильний фільтрат культуральної рідини вірулентного штаму E. coli IBM-I (1.4.) у співвідношенні - 2-98%. Проводять інактивацію та пере 4 віряють на стерильність, нешкідливість і імуногенність. Вакцина, виготовлена за такою технологією, володіє високими профілактичними, лікувальними та стимулюючими загальну резистентність організму властивостями. Вакцину застосовують для профілактичних щеплень великої рогатої худоби в умовно неблагополучних по туберкульозу господарствах, в яких щорічно під час проведення внутрішньошкірних алергічних досліджень на туберкульоз, виявляють сумнівно реагуючих на туберкулін тварин, хоч лабораторними дослідженнями діагноз на туберкульоз не підтверджується. Профілактичні щеплення великої рогатої худоби вакциною проводять один раз на рік, весною або восени. Імунізують всіх телиць з 4-5-місячного віку, нетелів, корів та бугаїв - плідників. Вакцину вводять підшкірно в ділянці верхньої третини шиї, двічі з інтервалом 14-21 день, по 2см 3 на одне введення (2+ см 3). Якщо в умовно неблагополучному по туберкульозу господарстві має місце захворювання худоби ще й на лейкоз, то вакцину одночасово використовують для профілактичних щеплень проти лейкозу, а також для лікування РІД-позитивних (інфікованих вірусом лейкозу) високо продуктивних корів. З лікувальною метою вакцину застосовують за такою ж схемою, але в дозі 4см 3 на одне введення (4+4см 3). Щеплених лікувальною дозою вакцини тварин, досліджують за реакцією імунодифузії (РІД) через 6 місяців після останнього введення вакцини. РІДнегативних тварин залишають в групах і щеплюють профілактично осінню або весною разом з усіма тваринами стада. Інших корів з цієї групи (РІД-позитивних) ще раз щеплюють лікувальною дозою вакцини і досліджують за РІД через наступних 6 місяців. РІД-негативних корів залишають в групах для подальшої експлуатації, а РІДпозитивних ставлять на відгодівлю і здають на забій. Через 3 роки (термін спостереження) регулярних щеплень худоби вакциною у корів не виявляють параалергічних реакцій на внутрішньошкірне введення туберкуліну, а якщо стадо неблагополучие ще й по лейкозу, то призупиняється виділення тварин в гематологічній стадії захворювання, а серед тварин, що забивають на м'ясо не реєструються туші із патзмінами характерними для захворювання на лейкоз. Ефективність застосування цього винаходу в оздоровленні умовно неблагополучного по туберкульозу і неблагополучного по лейкозу господарства підтверджується наступним прикладом. Приклад Приватне сільськогосподарське підприємство "Фастівецьке" Київської області неблагополучие по лейкозу великої рогатої худоби з 80-х років минулого століття. Приблизно з тих же часів реєструються у BPX неспецифічні параалергічні реакції на внутрішньошкірне введення туберкуліну під час планових досліджень худоби господарства на туберкульоз. 5 84374 Лабораторно захворювання тварин на туберкульоз не підтверджено. Однак під час бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу, відібраного з туш забитих тварин, періодично висівались кислотостійкі сапрофітні мікобактерії. В залежності від року в господарстві утримувалось 1200 - 1500 голів BPX і щорічно неспецифічні реакції на туберкулін виявляли у десятків корів. Стадо корів високо продуктивне. Середній надій на одну корову становить 20 літрів. 6 Ретроспективний аналіз актів про результати досліджень худоби господарства на туберкульоз методом внутрішньошкірних ін'єкцій туберкуліну за 1995 - 1999pp. показав, що в стаді корів кожного року виявляли по 23-78 тварин з неспецифічними реакціями на туберкулін. Іноді неспецифічні реакції спостерігались і у нетелів (1995р. -2,1999р. - 1). Серед молодняку реагуючи х на туберкулін не було (табл.1). Таблиця 1 Результати досліджень великої рогатої худоби методом внутрішньо шкірної туберкулінової проби в ПСП "Фастівецьке" Київської області (1995-2006pp.) Рік 1995 1996 1997 1998 1999 2000* 2001 2002 2003 2004 2005 2006 Досліджено, голів 3 них Реагували позитивно на туберкулін, голів всього 3 них всього корови, нетелі молодняк голів %% корови нетелі молодняк 1110 1138 1052 1120 1139 1180 1393 1062 1284 1240 1230 1265 421 546 530 517 531 538 631 620 546 538 528 772 689 592 522 603 508 642 762 442 738 702 702 493 33 78 30 23 25 19 25 11 7,8 7,9 5,7 4,4 4,7 3,5 2,5 1,7 31 78 зо 23 24 19 25 11 2 1 Забито з метою встановлення діагнозу, голів виявлено всього патзміни 5 12 6 10 5 10 10 5 * початок профілактичних щеплень роти лейкозу BPX вакциною З даних табл.1 видно, що перед застосуванням вакцини (2000р.) осінню 1999 року під час проведення дослідження великої рогатої худоби на туберкульоз було виявлено 24 корови і один нетель з неспецифічними реакціями на туберкулін. В лютому 2000 року під час досліджень худоби на лейкоз за РІД та гематологічно було виявлено 150 корів (36%) інфікованих вірусом лейкозу (РІДпозитивних) та з ни х 41 голову (27%) гематологічно хворих (табл.2). Таблиця 2 Результати досліджень за РІД та гематологічно корів ПСП „Фастівецьке" Київської області (1995-2000 pp.) Рік Досліджено (гол.) 1995 1996 1997 1998 1999 02.2000 Всього 415 440 510 561 418 420 2764 РІД-позитивних всього %% 235 56,60 277 62,95 по 21,60 105 18,72 166 39,71 150 35,71 1033 37,37 Виявлено голів гематологічно хворих досліджено виявлено %% 235 15 6,40 277 8 3,00 110 13 11,82 97 165 9 5,45 150 41 27,33 937 86 9,18 Як видно з даних таблиць 1 і 2, епізоотична ситуація з цих інфекцій в господарстві була занадто складною. Оздоровити таке господарство, користуючись відповідними інструкціями (1992, 1994), можна лише за рахунок повного знищення РІД-негативних всього %% 180 43,40 163 37,05 400 78,45 456 81,28 252 60,29 270 64,29 1734 62,63 всієї худоби. Не має худоби - не має проблеми – оздоровлено. У березні 2000 року ми розпочали щеплення худоби (телиць з 4-5-місяного віку, нетелів, корів і бугаїв-плідників) вакциною. В кінці цього ж року під 7 84374 час планових досліджень, вже щеплених тварин на туберкульоз виявили 19 корів з пара алергічними реакціями. Серед нетелів реагуючи х не було. При дослідженні цього ж стада на лейкоз за РІД виявлено 98 голів РІД-позитивних (на 52 голови менше ніж перед імунізацією) і на 4% менше гематологічно хворих (табл.3). Імунізація худоби вакциною у наступні 2001 2002 pp. сприяла значному зменшенню кількості тварин з неспецифічними параалергічними реакці 8 ями на туберкулін (у 2002р. їх було всього 11 голів). Через три роки (2000 - 2002) регулярних щеплень худоби вакциною, виділення реагуючи х на туберкулін тварин зупинилося і в наступні чотири роки (2003 - 2006), реагуючої на туберкулін худоби в господарстві, не зареєстровано (табл. 1). Щеплення худоби вакциною на протязі трьох років сприяло значному покращенню епізоотичної ситуації із лейкозу великої рогатої худоби (табл.). Таблиця 3 Вплив профілактичної імунізації корів вакциною на активність перебігу лейкозного процесу в ПСП „Фастівецьке" Київської області (2000-2004) Роки Досліджено за РІД, гол. XII. 2000 2001 2002 2003 2004 414 468 369 346 416 Виявлено в кінці року за РІД гол. позитивних негативних всього %% всього %% 98 23,7 316 76,3 19 4,5 449 96,0 82 22,2 287 77,8 49 14,2 297 85,8 46 IU 370 88,9 Досліджено гематологічно, гол. Виявлено всього %% хворих 139 32 23,0 72 18 25,0 97 3* 0,3 74 5* 0,7 * кількість лейкоцитів 10,2-13,0г/л. Дані табл.3 підтверджують, що систематична імунізація корів вакциною у 2000-2004 роках забезпечила їх захист від спонтанного зараження вірусом лейкозу. У 2003-2004pp. в кінці кожного року частка РІД-негативних тварин в стаді становила 86-89%, а серед РІД-позитивних не реєструвались гематологічно хворі (перед початком застосування вакцини (2000 р.) їх було 27%). У 2003 році серед РІД-позитивних (імунних) корів виявили 3(0,3%), а у 2004р. -5 (0,7%) тварин з підвищеною, у порівнянні з нормою, кількістю лейкоцитів - 10,213,0 г/л. При паразитологічному дослідженні в крові таких тварин виявили личинки сетарій. Вони і спричинили незначне підвищення кількості лейкоцитів. Якщо до 2000 року під час забою тварин на м'ясо періодично виявляли лейкозні туші, то з 2002 року і по сьогоднішній день таких не зареєстровано. Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін Спираючись на дані наших експериментальних досліджень, можна зробити висновок, що систематична (щорічна) імунізація поголів'я худоби вакциною сприяє захисту її від сенсибілізації кислотостійкими сапрофітними мікобактеріями та від спонтанного зараження вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Література: 1. Юдин Г.А. О неспецифичных туберкулиновых реакциях/Ветеринария, 1971, №10, С. 62-64. 2. Юдин Г.А. О псевдоаллергических реакциях на туберкулин/Ветеринария, 1973, №10, С. 66-68. 3. Інструкція по профілактиці та оздоровленню великої рогатої худоби від лейкозу. Київ, №1515/220, 28.09.1992, 8с. 4. Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тваринництва від туберкульозу // Тваринництво України, 1994, №2, C. 14-18. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601