Спосіб лікування нової форми бронхолегеневої дисплазії у дітей

Реферат: Спосіб лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей включає дієту, збагачену протеїнами, профілактику респіраторних інфекцій, кисне терапію. Дітям з новою формою захворювання інгаляційні глюкокортикостероїди призначають під контролем рівня TGF-1 в сироватці крові, який визначають до початку лікування, і при умові, що рівень TGF-1 дорівнює або вищий за 800,24 пг/мл. UA 84773 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ НОВОЇ ФОРМИ БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ ДИСПЛАЗІЇ У ДІТЕЙ UA 84773 U UA 84773 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використаною для підвищення ефективності лікування нової форми бронхолегеневої дисплазії у дітей. Бронхолегенева дисплазія, згідно з міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду, трактується як хронічне поліетіологічне захворювання морфологічно незрілої респіраторної системи у дітей до 3-х років життя, що перебігає переважно з ураженням бронхіол і паренхіми легень, з розвитком фіброзу та порушенням реплікації альвеол. Згідно з класифікацій Європейського та Російського респіраторних товариств та Американського торакального товариства, бронхолегенева дисплазія розділяється на класичну та нову форми. Тривалий час серед дітей з бронхолегеневою дисплазією переважала класична форма. Протягом останніх років, в зв'язку з поліпшенням реанімації новонароджених, більшість дітей мають нову форму захворювання, яка відрізняється переважанням гальмування онтогенезу легень. В Україні лікування бронхолегеневої дисплазії призначають за рекомендаціями Європейського або Російського респіраторних товариств в зв'язку з відсутністю вітчизняних протоколів лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей. За рекомендаціями Російського респіраторного товариства лікування бронхолегеневої дисплазії включає дієту, збагачену протеїнами, профілактику респіраторних інфекцій, киснетерапію та призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів дітям з класичною формою захворювання [Овсянников Д.Ю. Система оказания медицинской помощи детям, страдающим бронхолегочной дисплазией. - М: МДВ, 2010.-151 с.]. Даний спосіб лікування бронхолегеневої дисплазії є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано як прототип. Основним недоліком найближчого аналога є недостатня точність визначення показань до лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами дітей з бронхолегеневою дисплазією, зокрема, з новою формою. У більшості випадків нова форма захворювання має часті рецидиви з проявами тривалого бронхоліту. Іноді дані загострення приводять до активації компонентів фіброзу в інтерстиції, формування пневмофіброзу та викликають інвалідизацію дитини у майбутньому. Своєчасне призначення глюкокортикостероїдів звичайно зменшує запалення та пневмофіброз. Поряд з цим у найближчому аналогу відсутні критерії щодо визначення пневмофіброзу та призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів на ранніх стадіях при новій формі бронхолегеневої дисплазії. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення точності визначення показань до лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами дітей з новою формою бронхолегеневої дисплазії. Поставлена задача корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування бронхолегеневої дисплазії у дітей, який включає дієту, збагачену протеїнами, профілактику респіраторних інфекцій, киснетерапію та призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів, згідно з корисною моделлю, дітям з новою формою захворювання інгаляційні глюкокортикостероїди призначають під контролем рівня TGF-β1 в сироватці крові, який визначають до початку лікування, і при умові, що рівень TGF-β1 дорівнює або вищий за 800,24 пг/мл. Технічний ефект корисної моделі, а саме підвищення точності визначення показань до лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами дітей з новою формою бронхолегеневої дисплазії, обумовлений синергізмом дій, за допомогою яких описаний спосіб. Спосіб здійснюють наступним чином. У дитини з бронхолегеневою дисплазією визначають форму бронхолегеневої дисплазії. Пацієнтам з новою формою бронхолегеневою дисплазією додатково визначають рівень TGF-β1 у сироватці крові, і, якщо рівень TGF-β1 дорівнює або вищий за 800,24 пг/мл, призначають інгаляційні глюкокортикостероїди. Якісний та кількісний склад діагностично значущого критерію доведений клінічними дослідженнями. Був проведений лінійний дискримінантний аналіз рівнів TGF-β1 сироватки крові у 96 дітей, хворих на нову форму бронхолегеневої дисплазії, у віці 1-36 місяців. За допомогою покрокової процедури множинної регресії виявлена достовірна дискримінація за рівнем TGF-β1 сироватки крові дітей, хворих на бронхолегеневу дисплазію та несприятливим прогнозом захворювання, формуванням пневмофіброзу у дітей з новою формою бронхолегеневої дисплазії (лямбда Уілкса - 0,738; F-33,31; р