Спосіб стимуляції локального лімфовідтоку при панкреатиті

Реферат: UA 85184 U UA 85184 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а зокрема методів консервативного лікування гострого панкреатиту з використанням локального підведення ліків. В останні роки досягнуто певного успіху в лікуванні гострого панкреатиту, проте ця патологія залишається однією з найсерйозніших хірургічних проблем. Одна з причин цього - недостатнє приділення уваги локальним патологічним процесам, що мають місце за гострого панкреатиту, а, тим паче, за парапанкреатиту. Так, набряк заочеревинної (парапанкреатичної) клітковини за локального порушення лімфовідтоку, що спостерігається при гострому панкреатиті, зумовлює поважчання перебігу захворювання та виникнення його ускладнених форм. Тому стимуляція лімфовідтоку тканин є патогенетичним моментом в комплексній терапії гострого панкреатиту відносно до лімфатичної системи, захворювань була запропонована та широко впроваджувалася Лєвіним Ю.М. ("Основы лечебной лимфологии", Ю.М. Левин, 1986). Так, для стимуляції лімфоутворення та лімфодренажа були застосовані такі препарати, як терилітин, ерготамін, глюкоза, манітол, алупент, тропафен. Проте методики стимуляції лімфоутворення та лімфодренажу, що застосовуються в експерименті та клінічно, мають недоліки: не завжди чи непостійно ефективні, супроводжуються загальною, часто непрогнозованою чи небажаною реакцією організму, до того ж, ґрунтуються вони на уведенні лімфостимулюючих медикаментів переважно у загальне кровоносне русло (внутрішньовенно) і, за окремих випадків, ендолімфатично. Найбільш близьким аналогом до заявлюваної корисної моделі є "Способ нормализации физиологического состояния по Левину" (патент Російської Федерації, RU № 2131727; "Основы лечебной лимфологии", Ю.М. Левин, 1986; "Эндолимфатическая и лимфотропная терапия", Ю.М. Левин, 1987.), який забезпечує нормалізацію фізіологічного стану шляхом керування процесом інтерстиційного гуморального транспорту та дренажної функції лімфатичної системи за гострих абдомінальних невідкладних станів. Суть найближчого аналога "Способ нормализации физиологического состояния по Левину" полягає в наступному: внутрішньовенно уводиться медикаментозний препарат, до прикладу маніт чи нікотинова кислота, які стимулюють лімфоутворення та лімфовідтік по лімфатичній системі, що підтверджується зростанням виділення лімфи через дреновану грудну лімфатичну протоку. Проте, даний "Способ нормализации физиологического состояния по Левину", у разі застосування його в лікуванні гострого панкреатиту має певні недоліки: а) за внутрішньовенного уведення лімфостимулюючого препарату, в першу чергу, відбувається загальна реакція людського організму, і, тільки в подальшому - реакція лімфатичної системи; б) набряк заочеревинної (парапанкреатичної) клітковини за локального порушення лімфовідтоку, при гострому панкреатиті, перешкоджає надходженню лімфостимулюючого препарату, що уводиться внутрішньовенно, в заочеревинну (парапанкреатичну) клітковину; в) внутрішньовенний спосіб уведення лімфостимулюючого препарату зумовлює його "розпорошеність" по всьому організму та необхідність збільшення дози; г) відсутні об'єктивні критерії та гарантії стимуляції лімфопродукції та лімфовідтоку саме в регіоні ураження, а не лімфатичної системи в цілому, що визнається і самим Лєвіним Ю.М. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити "Спосіб стимуляції локального лімфовідтоку при панкреатиті" шляхом удосконалення "Способа нормализации физиологического состояния по Левину" для підвищення дієвості лікування гострого панкреатиту, запропонувавши локальну стимуляцію лімфоутворення та лімфовідтоку в заочеревинній (парапанкреатичній) клітковині завдяки довільно пролонгованим уведенням лімфостимулюючої медикаментозної суміші безпосередньо в заочеревинну (парапанкреатичну) клітковину. Поставлена задача вирішується завдяки безпосередньому уведенню лімфостимулюючого препарату в інтерстиційну тканину заочеревинної (парапанкреатичної) клітковини при сонографічно-контрольованій черезшкірній катетеризації заочеревинної (парапанкреатичної) клітковини люмбальним доступом в області трикутника Лесгафта-Грюнфельда. Новизна та суттєві відмінності полягають в безпосередньому уведенні лімфостимулюючого препарату (нікотинова кислота) в парапанкреатичну (заочеревинну) клітковину, тобто в інтерстиційну тканину, що потребує лімфодренажної стимуляції за сонографічноконтрольованої черезшкірної катетеризації парапанкреатичної (заочеревинної) клітковини люмбальним доступом. Запропонований спосіб стимуляції локального лімфовідтоку при панкреатиті полягає у наступному: хворому виконується катетеризація заочеревинної (парапанкреатичної) клітковини люмбальним доступом за власним способом (патент на корисну модель UA № 80085 U від 1 UA 85184 U 5 10 15 20 25 13.05.2013 р., Бюл. № 9), після чого через катетер разово чи інфузійно вводиться лімфостимулюючий препарат - нікотинова кислота. Запропоноване уведення лімфостимулюючого середника в інтерстицій парапанкреатичної (заочеревинної) клітковини забезпечує його безпосереднє попадання в лімфатичну колекторну зону, що підлягає стимуляції на предмет лімфоутворення та лімфовідтоку, тобто, буде стимульовано саме лімфоутворення та лімфовідтік в зоні підшлункової залози. Лімфостимулюючий препарат уводиться в меншій дозі, ніж за внутрішньовенного уведення, а, отже, за потреби, є запас у збільшенні дози для подовження лімфостимулюючого ефекту. Уведення лімфостимулюючого препарату в інтерстицій парапанкреатичної клітковини здійснює, також, механічну стимуляцію лімфангіонів цього регіону, а, отже, тим самим, прискорює перистальтику лімфатичних судин та лімфодренаж. Поряд з тим, наявність катетера в парапанкреатичній клітковині дозволяє здійснювати повторні медикаментозно-механічні стимуляції лімфовідтоку, а також проводити моніторинг стану останньої, шляхом аспірації інтерстиційної рідини з парапанкреатичного простору та подальшого лабораторного дослідження. Запропоноване лікування здійснюється протягом 5-7 діб. Зауважимо, що при лікуванні запропонованим способом забезпечується швидка та рання ліквідація набрякового процесу в парапанкреатичній клітковині, а отже, - нормалізується мікроциркуляція, покращується доставки лікарських середників до підшлункової залози, що сприяє зменшенню частоти розвитку як набрякових, так і деструктивних форм гострого панкреатиту. Наявність катетера в парапанкреатичній клітковині є точкою доступу для моніторингу стану парапанкреатичного інтерстицію. Запропонований спосіб локальної стимуляції лімфовідтоку при панкреатиті показав високу клінічну ефективність та не має протипоказань. Його використання зменшить частоту виникнення набрякових і некротичних форм гострого панкреатиту та сприятиме скороченню тривалості перебування хворого в хірургічному стаціонарі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб стимуляції локального лімфовідтоку при панкреатиті, що включає уведення лімфостимулюючого препарату, який відрізняється тим, що лімфостимулючий препарат - 1 % розчин нікотинової кислоти вводиться безпосередньо в парапанкреатичну клітковину шляхом сонографічно-контрольованої черезшкірної катетеризації останньої люмбальним доступом в області трикутника Лесгафта-Грюнфельда. 35 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2