Спосіб провітрювання високогазонасичених видобувних дільниць

1. Спосіб провітрювання високогазонасичених видобувних дільниць під час підземної розробки газоносних вугільних пластів, що включає використання зворотноточної схеми провітрювання очисного вибою та відведення забрудненого повітря, в якому міститься метан у небезпечних концентраціях, з тупиків вентиляційних виробок, що підлягають обрушуванню, до вентиляційної виробки за межами видобувної дільниці через трубопровід, всмоктувальний кінець якого розміщують біля межі обрушування вентиляційної виробки, який відрізняється тим, що спочатку, у міру посування вибою у зонах виробленого простору, які прилягають до стикувань очисного вибою з повітроподавальною й повітровидавальною вентиляційними виробками, утворюють суцільні ізолюючі водяні завіси з кра C2 2 (11) 1 3 85618 чных участков при столбовой системе разработки", журнал "Уголь Украины", №1, январь 1977, С.40-41]. Спосіб провітрювання тупиків вентиляційних виробок за допомогою поздовжніх перегородок та парусів недостатньо ефективний і не завжди забезпечує необхідне розбавлення метану, через те що при відкриванні паруса на 2-3 хвилини концентрація метану у тупику підвищується до небезпечних меж. В процесі роботи для забезпечення пересування технологічного обладнання вибою зазначений парус необхідно відкривати дуже часто і на довготривалий термін, що негативно впливає на можливість підтримки небезпечного рівня вмісту метану у виробці. Наступний з відомих аналогів спосіб нагнічувального провітрювання тупиків за допомогою вентиляторів місцевого провітрювання (ВМП) також має ряд істотних недоліків, що обмежують його використання. По - перше, збільшення подачі повітря через ВМП призводить до скорочення витрати повітря через лаву і вироблений простір, що сприяє підвищенню концентрації метану у тупику. Подруге, існуючі засоби місцевого провітрювання дозволяють подати у тупик через труби довжиною 1000м не більше 200м 3/хв повітря. Внаслідок цього при існуючих на вугільних шахтах параметрах виробок и 1%-ній концентрації метану у ви хідному струмені видобувної дільниці ліквідувати небезпечні накопичення газу у тупику шля хом нагнічування можливо, якщо газовиділення на дільниці не перевищує 4м 3/хв. Зазначений спосіб можливо застосовувати у поєднанні з ізоляцією тупика перемичкою, але це не виключає можливості займання метану, тому що за перемичкою зазвичай утворюється вибухова газова суміш, яка під час роботи нагнічувального вентилятора надходить до робочого простору лави поблизу вентиляційної виробки. Викладені вище недоліки нагнічувального способу провітрювання тупиків обрушуваних виробок можуть бути усунені при ізольованому відводі метану з них за межі видобувних дільниць. Серед відомих способів відводу метану найближчим до того, який пропонується, є спосіб ізольованого відводу метану з виробленого простору газовідсмоктувальними установками, наведений О.І. Касимовим та М.І. Верзиловим в статті "Проветривание выемочных участков при столбовой системе разработки", журнал "Уголь Украины", №1, январь 1977, С.42. У відповідності до наведеної схеми і опису, ізольований відвід метаноповітряної суміші з тупика виробленого простору здійснюється через трубопровід, який пропущено крізь перемичку, за допомогою відсмоктуючого вентилятора. Необхідна витрата у всмоктувальному трубопроводі визначається за формулою: Qв=33·kГ·І Д·η, в якій kГ - коефіцієнт, ураховуючий долю газовиділення на дільниці з виробленого простору, ІД - дебіт метану у ви хідному стр умені дільниці, м 3/хв, η - коефіцієнт роботи газовідсмоктувальної установки. Якщо забезпечити відсмоктування не менше ніж 70% метану, що виділяється з виробленого 4 простору, то повністю ліквідуються небезпечні накопичення його у тупику на ділянці від входу до всмоктувального кінця трубопроводу. Незважаючи на позитивні сторони відзначеного вище способу, йому притаманні й недоліки, до яких варто віднести те, що, виходячи з обмежених технічних можливостей з прокладки трубопроводів потрібного діаметру (dT