Спосіб імунологічного прогнозування тяжкого перебігу системного червоного вовчака

Реферат: UA 85812 U UA 85812 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до ревматології, і може бути використана в комплексній діагностиці та лікуванні хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Відомий спосіб діагностики системного червоного вовчака, що включає клінічне та лабораторне обстеження пацієнта, встановлення ознак захворювання, ґрунтуючись на діагностичних критеріях СЧВ Американського коледжу ревматологів (дискоїдні висипання на лиці та за типом еритеми, фотосенсибілізація, виразки порожнини рога, артрит або артралгії, серозити, ураження нирок, неврологічні порушення, імунологічні порушення та виявлення антинуклеарних антитіл) та верифікації діагнозу на основі 4 і більше позитивних із 11 наведених їх ознак [1]. Недоліком такого способу діагностики є те, що він не передбачає прогнозування тяжкого перебігу СЧВ в перші роки захворювання, оскільки СЧВ може розпочатись із обмеженого залучення одного або декількох органів і за короткий проміжок часу прогресувати до тяжкого перебігу та летального випадку. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб імунологічного прогнозування тяжкого перебігу СЧВ для проведення адекватного лікування на ранніх стадіях захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування перебігу СЧВ, що включає клінічне та лабораторне обстеження пацієнта за діагностичними критеріями, згідно з корисною моделлю, проводять імунологічні обстеження, визначають додаткові імунологічні критерії і за прогностичною моделлю, створеною з використанням принаймні трьох із достовірних визначених методом логістичної регресії лабораторних ознак, встановлюють тяжкість перебігу СЧВ. У запропонованому способі на підставі імунологічних досліджень визначають діагностичні імунологічні критерії для визначення тяжкого перебігу СЧВ, які є високочутливими та високоспецифічними у діагностиці СЧВ, на ранніх стадіях цього захворювання, що дозволяє призначити адекватне лікування. Запропоновані критерії більш точно і чітко визначають перебіг СЧВ, дозволяють проводити ранню діагностику тяжкого перебігу цього захворювання, що сприятиме ефективному лікуванню, і відповідно, уникненню ускладнень СЧВ. Такий діагностичний підхід є важливим для вибору правильної лікувальної тактики при СЧВ, оскільки саме тяжкий перебіг СЧВ, швидко призводить до інвалідизації хворих працездатного віку та вимагає агресивного лікування цитостатичними імунодепресантами на ранніх стадіях захворювання. Критерії встановлення діагнозу СЧВ визначали на основі спостереження 105 пацієнтів на базі Львівської обласної клінічної лікарні. Серед цілого ряду факторів (57 клінічних і імунологічних лабораторних ознак), що сприяють розвитку тяжкого перебігу СЧВ, було виділено 18, які на підставі проведених клінічних та імунологічних обстежень, були більше впливовими. До них увійшли: антинуклеарні антитіла (ANA), визначені декількома методами, антитіла до двох спіральної ДНК (anti-dsDNA) визначені імуноферментним аналізом якісно і кількісно, індекси активності SLEDAI і BILAG, підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та зниження комплементарної активності сироватки крові (КАСК), підвищення рівня абсолютних CD8, CD22, підвищення кріоглобулінів та поява холодового преципітату плазми, несвоєчасна діагностика (тривалість перебігу хвороби до моменту встановлення діагнозу і призначення адекватної терапії складає більше 12 місяців) та вік початку захворювання, наявність антитіл класу VCA IgM та VCA IgG до Ебштейна-Барр, наявність антитіл класу IgM та IgG до цитомегаловірусу, наявність антитіл класу IgM та IgG до фосфоліпідів. Для доказу конкретного виконання дослідження впливу комплексу взаємозв'язаних імунологічних факторів на розвиток тяжкого перебігу СЧВ було відібрано три фактори, що статистично достовірно впливають на розвиток цієї патології: зниження КАСК, підвищення абсолютних CD8, та CD22, які ми включили у прогностичну модель. Для побудови прогностичної моделі розвитку тяжкого перебігу СЧВ застосували метод логістичної регресії. Цей спосіб дозволяє виявити залежність ознаки, що досліджується (тяжкий перебіг СЧВ) одночасно від декількох інших ознак і робити прогноз зміни ознаки, яку ми вивчаємо, від зміни включених у регресійну модель показників. Імовірність розвитку тяжкого перебігу СЧВ p залежно від вибраних нами факторів обчислено за формулою: R R р=е /(1+е ) де e=2,72… - основа натуральних логарифмів, R - величина, обчислена за формулою: R=K+β1 × 1+β2 × 2+… βnxn, де K - константа, βi - коефіцієнти при кожному факторі, 1 UA 85812 U 5 10 15 20 25 30 35 xi - значення факторів [2]. Підставивши у формулу результати, отримані за методом логістичної регресії, можемо отримувати значення R для прогнозу тяжкості СЧВ. Теоретично p може приймати значення від 0 (неможлива подія) до 1 (подія відбувається завжди). Отримані результати дали можливість визначити критерії імунологічного прогнозування тяжкого перебігу СЧВ. Спосіб імунологічного прогнозування тяжкого перебігу СЧВ здійснюють таким чином: пацієнту з діагнозом СЧВ проводять імунологічне обстеження, визначають достовірні ознаки і з використанням прогностичної моделі визначають ймовірність тяжкого перебігу захворювання. Запропонований спосіб імунологічного прогнозування тяжкого перебігу СЧВ оснований на виявленні хоча б трьох із наведених вище факторів ранньої діагностики цього захворювання, що дозволяє виявити хворих з високою імовірністю розвитку тяжкого перебігу СЧВ, застосувати адекватну терапію, проводити постійний контроль над захворюванням для запобігання погіршення перебігу хвороби. Клінічний приклад Пацієнтка Н., 1993 p., госпіталізована в ревматологічне відділення Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) із скаргами на болі в суглобах, підвищення температури до 38 °C. З анамнезу відомо, що вперше захворіла у 10 річному віці на тлі ГРВІ. На час госпіталізації індекси активності SLEDAI 8 балів, BILAG 3 В. Об'єктивно: дефігурація у правому колінному суглобі, об'єм рухів повний. З лабораторних імунологічних обстежень: ANA-2,28 (Норма до 1,2), dsDNA-90,23 (Норма до 25 МО/мл), КАСК - 0 (Норма 50-60 СH50). ЦІК-12,8 (2,5-6,0 г/л), абсолютні CD8-0,73 (Норма 0,08-0,73 г/л), CD22-0,93 (Норма 0,9-0,92 г/л), кріоглобуліни-0,88 (0,20-0,67 Од. опт. щільності), AT класу IgM до CMV-4,24 (Норма до 1,0 Од./мл), AT класу IgM до фосфоліпідів-19,24 (Норма до 10 Од./мл). Для прогнозу тяжкості захворювання увійшли такі наявні чинники: підвищення ANA, dsDNA; зниження КАСК; ранній початок захворювання та несвоєчасна діагностика; підвищення абсолютних чисел CD8 та CD22. Із цих показників три мали достовірні зв'язки. Використовуючи формулу, отримали, що у цієї пацієнтки тяжкий перебіг СЧВ прогнозується з ймовірністю p=0,948624, що свідчило про те, що найближчим часом ймовірність розвитку тяжкого перебігу СЧВ у неї складе близько 95 %. Щоб це попередити, необхідно призначити цитостатичну терапію в адекватних лікувальних дозах. Джерела інформації: 1. Hochberg Μ.С. Updating the American College of Rheumatology revised criteria for the classification of systemic lupus erythematosus / M.C. Hochberg // Arthritis and Rheumatism.-1997. Vol.40. - P. 1725. 2. Sterne J. Essentials of Medical Stastics / Sterne J. Kirkwood В // Wiley-Bleckwell.-2010. - P. 288. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб прогнозування перебігу системного червоного вовчака, що включає клінічне та лабораторне обстеження пацієнта за діагностичними критеріями, який відрізняється тим, що проводять імунологічні обстеження, визначають додаткові імунологічні критерії і за прогностичною моделлю, створеною з використанням принаймні трьох із достовірних визначених методом логістичної регресії лабораторних ознак, встановлюють тяжкість перебігу системного червоного вовчака. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2