Спосіб отримання рослинного екстракту

Реферат: Спосіб приготування екстракту лікарських рослин із зниженим рівнем кислотності шляхом настоювання на розчині органічних кислот або молочно-кислою ферментацією протягом 2-3 тижнів при 25-28 °C. До екстракту додають сполуки лужних та/або лужноземельних металів, які мають основну реакцію (карбонати, оксиди, гідроксиди) у кількост, необхідній для зменшення кислотності до необхідних значень. UA 85949 U (12) UA 85949 U UA 85949 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що пропонується, має відношення до косметичної, фармакологічної та харчової промисловості, а саме до способів виготовлення екстрактів рослин, які є основою засобів догляду за шкірою та лікувальних фітопрепаратів. Запропонований спосіб може бути використаний для створення екстрактів з рослин, які мають кислотність середовища, близьку до нормальної, що дозволяє використовувати їх в лікарських засобах для чутливої шкіри та при розладах шлунково-кишкового тракту. Відомі на сьогоднішній день способи отримання екстрактів рослин, основані на переводі біологічно-активних речовин у водний розчин за допомогою різноманітних методів руйнування клітинної структури рослинного препарату. Найбільш поширеним є термічна обробка водою (кип'ятіння або настоювання), спиртовими розчинами, розчинами органічних кислот та ферментація [1-6]. Основними недоліками перших двох способів є деструкція не тільки оболонки клітин, але й частини біологічно активних речовин, а також утворення продуктів їх руйнування, які в деяких випадках можуть бути не тільки не корисними, але й шкідливими. Крім того, у розчин зазвичай переходять не тільки біологічно активні речовини, але й велика кількість розчинних у воді органічних речовин (цукри, амінокислоти, пектинові речовини), які не потрібні в кінцевому продукті. Такі речовини знижують якість екстракту, призводять до проблем зі зберіганням. Екстракція кислими розчинами (наприклад оцтом, розчинами лимонної та яблучної кислот) та ферментативні способи отримання екстрактів (квашення, скисання) дозволяють зберегти максимальну кількість біологічно активних речовин при майже повному видаленні непотрібних у кінцевому продукті органічних речовин. Крім того, такі екстракти складаються тільки з природних речовин, які не були ушкоджені термічною обробкою. У той же час кінцевим продуктом такої екстракції є розчини, що мають значну кислотність (рН 2-4), яка може негативно впливати на організм людини як зовні, так і зсередини. В результаті позитивні властивості рослинного екстракту знижуються, а в деяких випадках (наприклад при виразці шлунку, екземах) використання таких екстрактів може викликати негативну реакцію організму. Таким чином, основні недоліки існуючих способів отримання екстрактів рослин є причинно обумовлені фізико-хімічними та біологічними процесами і не можуть бути усунуті простою зміною умов їх отримання. В основу запропонованої корисної моделі поставлено задачу створення способу отримання екстрактів рослин, із збереженням їх цілющих властивостей при одночасному зменшенні їх кислотності. Поставлена задача вирішується тим, що після отримання екстракту через настоювання в кислому розчині або ферментацією до екстракту додаються сполуки лужних та/або лужноземельних металів, які мають основну реакцію (карбонати, оксиди, гідроксиди) у кількост, необхідній для зменшення кислотності до необхідних значень. Проведені нами дослідження показали, що найбільш прийнятним з точки зору технології приготування екстрактів рослин є додавання карбонатів, оскільки вони не призводять до перевищення рівня рН більш ніж до 8 і тому не потребують точного дозування. При додаванні оксидів та гідроксидів, кількість доданих речовин повинна розраховуватись додатково, оскільки перевищення кількості гідроксидів та оксидів може призвести до підвищення рН екстракту, що також є шкідливим для організму та може руйнувати корисні речовини. Встановлено, що при нейтралізації кислоти у екстракті утворюються солі відповідних кислот (лактати, цитрати, ацетати та ін.) які підвищують ступінь засвоювання двовалентних металів (кальцію та магнію), що додає екстрактам додаткових позитивних властивостей. Так при додаванні сполук калію та магнію такі екстракти позитивно впливають на серцево-судинну систему, а додавання кальцію може розглядатись як препарат для підвищення кількості кальцію в організмі. Встановлено також, що на відміну від хлоридів та сульфатів, органічні сполуки кальцію, магнію, калію та натрію не призводять до розладів шлунково-кишкового тракту. Крім того, екстракти з частково лужною реакцією (рН>7) можуть використовуватись для профілактики печії. Таким чином запропонований спосіб отримання екстракту рослин із зменшеним рівнем кислотності дозволяє: - отримувати екстракти, які не подразнюють шкіру; - не впливають негативно на шлунково-кишковий тракт; - дозволяють збалансувати надходження кальцію, магнію та калію до організму; - поліпшують органолептичні властивості екстрактів за рахунок ліквідації кислого присмаку. Отримання екстракту рослин здійснюється у звичайний спосіб настоюванням у кислому розчині або молочнокислою ферментацією при температурах 20-30 °C протягом 2-3 тижнів. 1 UA 85949 U 5 10 15 20 Готовий кислий екстракт піддається нейтралізації одним із сполук металів для зниження кислотності до необхідного рівня. Приготування екстракту здійснюють у такий спосіб: Приклад 1. Для виготовлення екстракту чистотілу готують розчин з 800 мл кип'яченої води, 200 мл сирної сироватки та 20 г козячої сметани. Додають до розчину 50 г бурякового цукру, 25 г меду та 200 мл сухого подрібненого чистотілу і витримують 3 тижні при постійній температурі 2528 °C. До готового екстракту додають 30 г карбонату кальцію або/та магнію, витримують 1 добу. Отриманий екстракт піддають фільтрації. Приклад 2. Для гелю на основі екстракту полину готують суміш з екстрактів трав отриманих молочнокислою ферментацією у співвідношеннях (по об'єму) екстракт полину - 3, екстракту алое - 2, екстракт чистотілу 1, екстракт аїру - 1. До суміші екстрактів додають карбонат калію до рН=6. Отриманий екстракт піддають фільтрації. В окремій ємності приготовляють розчин агарагару з високоочищеної води та агар-агару з концентрацією 12 г/л. Суміш екстрактів додають у розчин агар-агару у співвідношенні 1:1 при температурі 45-50 °C, перемішують та охолоджують до 10-15 °C. Приклад 3. Для виготовлення екстракту оману готують 200 мл сухого подрібненого оману заливають 800 мл води та 100 мл 9 % оцту і витримують 3 тижні. Після цього до екстракту додають 7 карбонату натрію та 10 г карбонату кальцію, витримують протягом доби. Отриманий екстракт піддають фільтрації. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб приготування екстракту лікарських рослин із зниженим рівнем кислотності шляхом настоювання на розчині органічних кислот або молочно-кислою ферментацією протягом 2-3 тижнів при 25-28 °C, який відрізняється тим, що до екстракту додаються сполуки лужних та/або лужноземельних металів, які мають основну реакцію (карбонати, оксиди, гідроксиди) у кількості, необхідній для зменшення кислотності до необхідних значень. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2