Спосіб формування неоциста після операцій на органах малого тазу

Реферат: Спосіб формування неоциста після операцій на органах малого тазу включає використання ділянки слизової сечового міхура в періуретральній області, протяжністю 2-3 см, зі збереженою іннервацією і кровопостачанням, яку потім фіксують до слизової оболонки кишки і формують неоцист. UA 86230 U (54) СПОСІБ ФОРМУВАННЯ НЕОЦИСТА ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА ОРГАНАХ МАЛОГО ТАЗУ UA 86230 U UA 86230 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, безпосередньо до онкохірургії пухлин органів малого тазу (онкоурології, онкогінекології та онкопроктології). Проблему цистектомії доводиться вирішувати при пухлинах малого тазу (пухлини матки, прямої кишки) із залученням в процес задньої стінки сечового міхура - трикутника Л'єто. У медичній літературі відсутні чіткі показання до неоцистопластики, недостатньо вивчена функція сечовивідних шляхів, процес відновлення сечовипускання і ступінь адаптації хворих до нового, сформованого ортотопічного сечового міхура. Зазначені обставини вимагають вдосконалення досліджень оцінки ефективності методів деривації сечі, заходів профілактики ускладнень, показань і протипоказань до неоцистопластики [1,2]. Найближчим аналогом корисної моделі є 4 способи деривації сечі, після виконання цистектомії, відповідно до існуючих рекомендацій Європейської асоціації урологів: 1) відведення в ізольований сегмент клубової кишки (ileal conduit); 2) ортотопічне заміщення сечового міхура; 3) континентні резервуари; 4) уретеросигмоідостомія [1, 2, 3, 4, 5]. Недоліками першого методу є те, що практично у 48 % хворих розвиваються ранні ускладнення, які включають інфекції сечовивідних шляхів, пієлонефрит, неспроможність анастомозу, накладеного між сечовивідним каналом і клубовою кишкою, стенози. У зв'язку з наявністю високого ризику розвитку інфекцій сечовивідних шляхів і раку сигмовидної кишки, більшість показань до виконання четвертого способу деривації застаріли, а часті випадки дефекації і гостре нетримання з'явилися додатковими побічними ефектами. Ортотопічне заміщення сечового міхура сечівником, в даний час, є найбільш прийнятним методом деривації сечі, як у чоловіків, так і у жінок. Як сегмент травного тракту, для заміщення сечового міхура, частіше застосовують термінальний відділ клубової кишки, досвід використання товстої кишки, включаючи сліпу і сигмоподібну кишку, значно менше. Для здійснення функції спорожнення неоцисту потрібна напруга м'язів черевного преса, релаксація сфінктера та кишкова перистальтика. Використовують ортотопічне заміщення сечового міхура, яке не вимагає напруги м'язів передньої черевної стінки. Задачею корисної моделі є розробка формування неоциста після операцій на органах малого тазу шляхом використання ділянки слизової сечового міхура в періуретральній області, для досягнення найбільш вигідного функціонального результату. Поставлена задача вирішується тим, спосіб формування неоциста після операцій на органах малого тазу включає використання ділянки слизової сечового міхура в періуретральній області, згідно з корисною моделлю, при виконанні цистектомії зберігають ділянку слизової сечового міхура в періуретральній області, протяжністю 2-3 см, зі збереженою іннервацією і кровопостачанням, яку фіксують до слизової оболонки кишки і формують неоцист. Корисна модель здійснюється таким чином. На відкритому сечовому міхурі висікається м'язовий шар та з надлишком залишається циркулярний клапоть слизової сечового міхура довжиною 2-3 см, в періуретральній області, зі збереженням іннервації та кровопостачання. Далі формуємо резервуар з петлі кишки і підшиваємо його до слизової оболонки сечового міхура, і далі до уретри. При виконанні цистектомії ми зберігаємо ділянку слизової сечового міхура в періуретральній області, протяжністю 2-3 см, зі збереженою іннервацією і кровопостачанням, яку фіксуємо до слизової оболонки кишки і формуємо неоцист. Головна відмінність від створення ортотопічного сечового міхура полягає саме в використанні ділянки слизової сечового міхура, зі збереженою іннервацією і кровопостачанням. Аналогічних операцій у доступній літературі не описано. Запропонований спосіб дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів за рахунок можливості контролювати акт сечовипускання. Як показали морфологічні дослідження, надалі відбувається клітинне переродження слизової "неоциста", у бік формування клітинного складу слизової сечового міхура, за рахунок циркулярної ділянки слизової сечового міхура, яка залишилася. Якість життя таких пацієнтів оцінюється в 2-3 бали за шкалою Карновського. Приклад 1. Хворий С., 66 років, історія хвороби № 3581, звернувся за медичною допомогою 19 березня 2007 року в Луганській обласний клінічний онкологічний диспансер (ЛОКОД) з діагнозом: Рак прямої кишки T4N0M0 II ст., II Кл. група. Пухлина прямої кишки з проростанням в задню стінку сечового міхура і формуванням міхурово-ректального свища діаметром 8 см. Після дообстеження виконано оперативне втручання в обсязі - евісцерація органів малого тазу з пластикою сечового міхура сегментом клубової кишки. Ділянку слизової сечового міхура ми використовували по нашій методиці. Хворий виписаний на реабілітаційне лікування через 16 днів. Функція утримання і сечовипускання збережені. Оглянутий через 12, 24 і 36 місяців функціональний результат зберігається. Ознак рецидивування захворювання не виявлено. 1 UA 86230 U 5 10 15 20 25 30 Приклад 2. Пацієнт П., 59 років, історія хвороби № 2435, звернувся за медичною допомогою 24 березня 2011 року в ЛОКОД з діагнозом: T4NoMo II ст., II Кл. група. Пухлина прямої кишки з проростанням в задню стінку сечового міхура і формуванням міхурово-ректального свища діаметром 6 см. Після дообстеження виконано оперативне втручання в обсязі - евісцерація органів малого тазу з пластикою сечового міхура по нашій методиці. Хворий виписаний на реабілітаційне лікування через 18 днів. Функція утримання і сечовипускання збережені. Був оглянутий через 12 і 24 місяці - функція затримки сечі і сечовипускання збережені. Хворому не потрібне проведення самокатетризації сечового міхура для виведення сечі. Ознак рецидивів захворювання, після закінчення зазначеного часу (24 міс.), не виявлено. В основну групу увійшли 15 пацієнтів у віці від 47 до 72 років. Час перебування на ліжку склало 15-19 днів. Якість життя оцінювалося 2-3 бали за шкалою Карновського. Один пацієнт мав 3 бали. Контрольну групу склали 9 хворих, у віці 39-74 років. Всім пацієнтам цієї групи виконали цистектомію без збереження слизової сечового міхура. Час перебування на ліжку - 1620 днів. У 5 хворих зазначалося нетримання сечі, у зв'язку з чим індекс якості життя був гірше, ніж у досліджуваній групі. Джерела інформації: 1. Галеев Р.Х., Муниров Р.Ю., Галеев Ш.Р. Сравнительная характеристика различных способов тонкокишечной пластики мочевого пузыря после радикальной цистэктомии // Онкологическая урология. Материалы конференции: - М., 2004. - С. 133-134. 2. Даренков СП., Чернышев И.В., Самсонов Ю.В., и др. Выбор метода деривации мочи после радикальной цистэктомии //Онкологическая урология: Материал конференции. - М., 2004. - С. 139. 3. Лоран О.Б., Зайцев А.В., Годунов Б.Н., и др. Использование изолированных кишечных трансплантатов в реконструктивно-пластической урологии. // Анналы хирургии. М., 2001. - № 5. - С. 46-54. 4. Kim HL, Steinberg GD. The current status of bladder preservation in the treatment of muscle invasive bladder cancer. J Urol. - 2000. - P. 164-627. 5. Stenzl A., Jarolim L., Coloby Ρ et al. Urethra-sparing cystectomy and or-thotopic urinary diversion in women with malignant pelvic tumors. Cancer. - 2001. - P. 1864. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб формування неоциста після операцій на органах малого тазу, що включає використання ділянки слизової сечового міхура в періуретральній області, який відрізняється тим, що при виконанні цистектомії зберігають ділянку слизової сечового міхура в періуретральній області, протяжністю 2-3 см, зі збереженою іннервацією і кровопостачанням, яку потім фіксують до слизової оболонки кишки і формують неоцист. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2