Спосіб гасіння лісової пожежі та вогнегасник для його здійснення

1. Спосіб гасіння пожежі, що включає запуск з пускових установок вогнегасників, споряджених вибуховою вогнегасильною речовиною, який відрізняється тим, що використовують супутникову систему слідкування для оповіщення пожежі з наступним оперативним транспортуванням засобів дистанційної доставки вогнегасників, що запускають поодиноким, масованим або залповим запус C2 2 (11) 1 3 Відомо спосіб гасіння лісової пожежі, який полягає в дії повітряної ударної хвилі, що створюється підривом шнурового заряду, розміщеного на заданій висоті. Доставку зарядів здійснюють за допомогою повітряного засобу. Підрив снарядів здійснюють дистанційно по мірі досягнення кожного з них заданого положення [RU №2002126089 А А62С3/02, 2004]. Цей спосіб заснований на базі вибухових технологій і створення повітряної вибухової хвилі, що гасить пожежу, проте при цьому не виключається можливість загоряння в іншому місці від вибуху, тому спосіб є мало ефективним. Відомо спосіб гасіння пожежі шляхом одночасного залпу з декількох стволів речовини, придатної для гасіння пожежі, з імпульсної платформи, підвішеної, наприклад, до вертольоту, причому стволи обладнано пристроєм для гасіння віддачі та передбачено зарядку патронів зарядом [RU №2146545 С1, А62С3/02, 2000]. Використання системи залпового вогню здійснюють по площам, що може бути неефективно при локалізації пожежі через те, що насамперед необхідно зупинити рух його фронту, а не придушити полум'я на площі, охопленої пожежею. Найближчим до способу, що заявляється, є спосіб гасіння лісової пожежі, згідно з яким з вертольотів або інших пускових установок послідовно із заданим інтервалом запускають ракетивогнегасники, кількість яких визначають у залежності від виду та площі очагу пожежі. Ракетивогнегасники для першого залпу наповнюють вибуховою речовиною, а для другого залпу - флегматизуючою дисперсною речовиною. Створення ударної хвилі та дисперсної хмари вогнегасівної речовини над вогнищем здійснюють послідовно з визначений інтервалом часу залпами ракет [RU №2193906 С2, А62С3/02, 2002]. Спосіб має ряд недоліків. Наявність двох типів речовин для гасіння пожежі у ракетахвогнегасниках для двох залпів, що здійснюють послідовно, обумовлює роздільну по місцю та часу дію на пожежу ударної хвилі та флегматизуючої речовини. Це може викликати від вибуху повторне загоряння на окремих ділянках та додатковий розвиток пожежі через те, що на цих ділянках полум'я лише збивається. Крім того, недоліком способу є недостатня дальність польоту ракетивогнегасника. Спосіб має недостатню надійність гасіння одночасно верхових на низових пожеж. До того ж, існує довгий проміжок часу з моменту виявлення пожежі до початку її гасіння, тому що не використовуються автоматичні системи оповіщення пожежі. Відомо пристрій гасіння пожежі, що містить щонайменше три електрогідрореактивні двигуни, розміщені симетрично один до одного щодо вертикальної осі та об'єднані у блоки, які через трубопроводи з'єднані з джерелом води [RU №2238777 С2, А62С3/02,2004]. Зазначений пристрій гасіння пожежі водою є неефективним. Відомо пристрій для гасіння пожеж, що являє собою ємність, наповнену речовиною, придатною для гасіння пожеж, і розділеною щонайменше на 87907 4 дві відсіки та з'єднаною з вибуховим пристроєм, який споряджено датчиком висоти вибуху [UA №22591 U, A62C3/02, 2007]. В такому пристрою як вибухову речовину використовує воду або піноутворюючу суміш, або суміш води з піском, що є неефективним. Найближчим до пристрою, що заявляється, є ракета-вогнегасник, яка містить ракетний двигун з камерою згоряння, сполученою з корпусом, заповненим вибуховою речовиною. У корпусі розміщено приймальник керуючого сигналу, з'єднаний з інерційним детонатором, та відрізок бікфордова шнура [RU №2193906 С2, А62С3/02, 2002]. Зазначений пристрій заповнено вибуховою речовиною, яка гасить пожежу вибухом, а не вогнегасильною речовиною. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу дистанційного гасіння пожежі, який би був ефективнішим при верховій та низовій пожежі, мав дальність польоту вогнегасника та підвищив би безпеку гасіння. В основу винаходу також поставлено задачу створення пристрою для ефективного гасіння пожежі шляхом використання вогнегасильної речовини. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі гасіння пожежі, який включає запуск з пускових установок вогнегасників, споряджених вибуховою вогнегасильною речовиною, згідно з винаходом, використовують супутникову систему слідкування для оповіщення пожежі з наступним оперативним транспортуванням засобів дистанційної доставки вогнегасників, що запускають поодиноким, масованим або залповим запуском, при цьому вогнегасники заповнюють вогнегасильною речовиною, аерацію та розкидання якої забезпечують розривом заряду вибухової речовини дистанційно на висоті 20-25м від рівня землі для гасіння верхової пожежі та/або контактними зривниками, які спрацьовують при контакті з деревами або землею, забезпечуючи гасіння низової пожежі. Як пускові установки можуть бути використані міномети, наземні та авіаційні установки керованих чи некерованих реактивних снарядів, літаки, вертольоти, обладнані бомбоприцілами та системою підвішування авіабомб. Як вогнегасильну речовину використовують окислений графіт, що здимається. Поставлену задачу вирішують також тим, що у вогнегаснику, який містить корпус, згідно з винаходом, у корпусі розміщено зривник, заряд вибухової розривної речовини, розташований в трубі, вогнегасильну речовину - окислений графіт, що здимається. У вогнегаснику використовують зривник дистанційного та/або контактного типу. Корпус може бути виконано з металу чи пластмаси. Корпус може мати форму міни, керованого чи некерованого реактивного снаряда або авіабомби. Вогнегасник може мати вузол кріплення для сполучення з рушійною реактивною установкою снаряда. 5 У порівнянні з прототипом спосіб, що пропонується, забезпечує більшу дальність закидання вогнегасника - від сотень метрів до декількох кілометрів для наземних артилерійських пристроїв та до сотень кілометрів для авіаційних систем. Цим забезпечується гасіння пожеж у будь-яких умовах, у будь-який час року та на будь-якій місцевості, наприклад, гасіння лісових пожеж у горських умовах. Крім того, створюються безпечні умови роботи пожежних розрахунків - поза зони дії полум'я чи диму. Використання систем, аналогічних артилерійським або авіаційним системам військового призначення, що існують, дозволяє вирішити задачі конверсії виробництва, або застосування систем військового призначення, або здешевити виробництво. Використовуючи деталі та вузли, в тому числі і під час утилізації систем, терміни зберігання яких скінчилися (наприклад, систем, що містять порох та вибухові речовини). Використання для гасіння пожежі вогнегасильної речовини, а не вибухової хвилі значно підвищує ефективність гасіння. Вогнегасильна речовина забезпечує гасіння вогню за рахунок своїх фізико-хімічних властивостей (ізоляція поверхонь та предметів, що горять, від кисню повітря та зниження температури). Використання як вогнегасильної речовини окисленого графіту, що здимається і при вибуху заряду та температурі навколишнього середовища 150-500°С збільшується в об'ємі у 100-200 разів, забезпечує ізоляцію предметів, що горять, від кисню, та за рахунок витрати енергії на спалахування знижує температуру цих предметів, в результаті чого їх подальше горіння стає неможливим. Крім того, окислений графіт є екологічно чистою речовиною та зберігає ці властивості при вибуху та нагріванні. Виконання корпусу вогнегасника з металу чи пластмаси сприяє жорсткості конструкції та стійкості до механічних та інших навантажень. Винахід пояснюється малюнками. На Фіг.1 зображено вогнегасник у формі міни з вузлом кріплення з рушійною реактивною установкою снаряда; на Фіг.2 - вогнегасник у формі міни чи авіабомби з крилами. Вогнегасник, що запускають, містить корпус 1, в якому розміщено зривник 2 дистанційного або контактного типу, заряд 3 вибухової розривної речовини, розміщений в трубі 4, вогнегасильну речовину 5, вузол 6 кріплення з рушійною установкою снаряда. Корпус 1 виконується в залежності від калібру вогнегасника, маси та властивостей вогнегасильної речовини 5 з металу або пластмаси у формі міни, некерованого чи керованого реактивного снаряду або авіабомби. Зривник 2 призначено для своєчасного підриву заряду 3 вибухової розривної речовини та забезпечення можливості використання вогнегасника для гасіння верхових та низових пожеж. Заряд 3 вибухової речовини призначено для розриву корпуса 1, аерації та розкиду вогнегасильної речовини 5. Його тип та кількість визнача 87907 6 ється калібром вогнегасника, масою та температурними властивостями вогнегасильної речовини 5, матеріалом корпусу 1. Труба 4 призначена для розміщення заряду 3 вибухової речовини і разом з корпусом 1 забезпечує жорсткість конструкції. її діаметр визначається необхідною кількістю вибухової речовини, а матеріал залежить від властивостей вогнегасильної речовини 5. Вузол 6 кріплення забезпечує зчленування вогнегасника, що запускають, з установкою запуску. Як елементи 1, 2, 3, 6 можуть використовуватися елементи сучасних артилерійських систем чи авіабомб, що випускаються промисловістю. Для ефективного гасіння пожежі однією з головних умов є умова раннього оповіщення початкового загоряння. Для цього використовують супутникову систему слідкування. Після отримання сигналу про загоряння оперативно транспортують засоби дистанційної доставки вогнегасників. Для запуску вогнегасників використовують відповідні міномети, в тому числі системи залпового вогню, наземні або авіаційні пускові установки керованих або некерованих реактивних снарядів, літаки, вертольоти, які оснащено бомбоприцілами та системою підвіски авіабомб. Для запуску вогнегасників здійснюють переміщення мінометів, в тому числі систем залпового вогню, наземних пускових установок у райони, звідки забезпечується можливість запуску по дальності та по умовах безпеки для пожежних розрахунків, населення та об'єктів, а для авіасистем готують необхідні польотні завдання. Можуть бути використані системи, аналогічні артилерійським або авіаційним системам військового призначення, В районах можливого запуску вогнегасників здійснюють прицілювання засобів доставки на вогнище або на кромку пожежі. Потім приводять зривник 2 у бойове положення, установлюють дистанцію чи тимчасову затримку його підривання після запуску. Спосіб запуску -поодинокий, масований або залповий визначають розмірами та характеристиками вогнища пожежі. Тип зривника 2 (дистанційний та/чи контактний) визначають умовами пожежі та місцевості. Як вогнегасильну речовину 5 використовують окислений графіт, що здимається, - порошок з питомою вагою 1,5-2,0т/м3 і невеликим об'ємом, розміщений у спеціально розробленому заряді, що при вибуху заряду та при температурі навколишнього середовища 150-500°С збільшується в об'ємі у 100-200 разів, забезпечуючи ізоляцію предметів, що горять, від кисню, та за рахунок витрати енергії на спалахування знижуючи температуру цих предметів, в результаті чого їх подальше горіння стає неможливим. При запуску вогнегасника спрацьовує контактний чи дистанційний зривник 2, забезпечуючи підрив заряду 3 вибухової речовини. Вибухом забезпечується руйнування корпусу 1, аерація, та розкидання вогнегасильної речовини 5. Підрив заряду 3 вибухової речовини дистанційно на висоті 20-25м від рівня землі використовують для гасіння верхової пожежі, коли вогнега 7 87907 сильна речовина, у першу чергу, діє на крони дерев. Заряди 3, що мають контактні зривники, спрацьовують при контакті з деревами або із землею, і Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 8 вогнегасильна речовина 5 забезпечує гасіння нижньої частини крон, стволів дерев та підстілки, тобто низової пожежі. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601