Спосіб прогнозування гнійних ран у породілей

Спосіб прогнозування гнійних ран у породілей, що включає визначення загального статусу породілей, перебігу вагітності та пологів, який відрізняється тим, що додатково проводять аналіз екстрагенітальноГ та гінекологічної патологи', перебігу вагітності та ускладнень при пологах і при наявності високого рівня екстрагенітальної, гінекологічної' патології і ускладнень під час вагітності і пологів від 5,8 до 6,1 на одну жінку прогнозують виникнення розвитку гнійних ран у породілей. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до акушерства і може знайти застосування в прогнозуванні виникнення гнійних ран у післяпологовому періоді. Проблема гнійно-запальних захворювань після пологів є однією з найактуальніших в сучасному акушерстві, оскільки ця патологія займає провідне місце в структурі материнської захворюваності (1-2 місце) та смертності (3-4 місце) і часто призводить до інвалідності, тимчасової та постійної втрати працездатності [ 1 , 2]. В Україні спостерігається тенденція до зростання частоти післяпологової інфекції до 11 -22% від усіх пологів [3]. За останні роки відмічено зменшення тяжких клінічних форм післяпологової' інфекції, але відсутня - до зниження частоти післяпологового ендометриту та інфекції післяопераційних ран [2]. На долю інфікування м'яких тканин промежини та передньої черевної стінки після оперативних утручань (епІзіо-, перінеотомія, кесаревий розтин) припадає 21,4-35,0% [4]. Значний відсоток цих ускладнень у післяпологовий період потребує подальшого удосконалення і розробки нових методів профілактики та лікування ранової інфекції, що й визначає актуальність проблеми в сучасному акушерстві, є одним з резервів зниження материнської захворюваності та смертності [5]. На сьогоднішній день відомі різноманітні способи прогнозування виникнення гнійних ран у породілей, найбільш інформативний є спосіб, який включає визначення рівня ожиріння, наявність сахарного діабету, анемії середнього та тяжкого ступеню, тривалості госпіталізації в стаціонарі до операції', тривалості (більше 2,5 годин) і травматичності операції, дефекту гемостазу, перебільшене застосування коагуляції [6]. Найближчим прототипом, який характеризує виникнення гнійних ран у породілей і дає можливість прогнозувати їх розвиток у післяпологовому періоді є спосіб визначення рівня ожиріння, стану імунодепресії, який пов'язаний з вагітністю, застосування антибіотиків до пологів, що призводить до виникнення напіврезистентних госпітальних штамів мікроорганізмів і зміни мікробіоценозу родових шляхів породілей [7]. Суттєвим недоліком прототипу є неможливість визначення розвитку гнійних ран у післяпологовому періоді, так як не враховується екстрагенітальна і генітальна патологія, перебіг вагітності та ускладнення при пологах у породілей. Ознаками, якими відрізняється запропонований спосіб є те, що проводять аналіз екстрагенітальної та генітальної патології, перебігу вагітності, ускладнень при пологах у породілей і при наявності частоти факторів ризику у однієї жінки 5,8-6,1 свідчить про розвиток гнійних ран у післяпологовому періоді. Перевагою заявленого способу є висока ефективність прогнозування ризику розвитку гнійних ран, що дозволяє в ранні терміни провести профілактику цієї патології. Задачею корисної моделі є прогнозування підвищеного ризику розвитку гнійних ран після пологів. Технічний результат, що отримують після ви 00 т— 00 00 < 5Г 8818 рішення задачі, полягає в удосконалені тактики ведення жінок з загрозою виникнення гнійних ран. Зазначена задача досягається тим, що у відомому способі, який включає визначення загального статусу породілей, перебігу вагітності та пологів відповідно до корисної моделі додатково проводять аналіз екстра генітальної та гінекологічної патології, перебігу вагітності та ускладнень при пологах, і при наявності високого рівня екстрагенітальної, гінекологічної патології і ускладнень під час вагітності і пологів від 5,8 до 6,1 на одну жінку прогнозують виникнення розвитку гнійних ран у породілей. Спосіб здійснюється наступним чином: проводять детальний аналіз соматичних захворювань, гінекологічних захворювань, чинників ускладнень під час вагітності і пологів та оперативних посібників при пологах, та при наявності кількості факторів ризику у породіллі 5,8-6,1 свідчить про розвиток гнійних ран у післяпологовому періоді, що рекомендує з перших діб післяпологового періоду застосовувати профілактичні заходи ранової інфекції. Приклад конкретного виконання. Історія пологів №1304. Породілля Саган І.С., 20 років. Роди 7.11.00р. Діагноз: Роди І своєчасні, патологічні в головному передлежанні. Раннє злиття навколоплідних вод. Вторинна слабкість пологової діяльності, яка не піддається медикаментозній корекції*. В нутрі шньоутробна гіпоксія плода. Безводний проміжок 14 годин 14 хвилин. Порок серця, дефект міжшлункової перегородки. Хронічний пієлонефрит. Родостимуляція. Кесарський розтин в нижньому матковому сегменті. Загальна крововтрата 600мл. Анемія І ступеню. Часткове розходження швів післяопераційної рани. Ендометрит. Екстра генітальна патологія: кір, вітрянка, паротит, грип, пієлонефрит, панкреатит, дефект міжшлункової перегородки. Пере&г вагітності: Загострення хронічного пієлонефриту у 26, 28, 34 тижнів вагітності (стаціонарне лікування). Кількість факторів ризику виникнення ранової інфекції складає 6, що й обумовило нагноєнню Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко післяопераційної рани у післяпологовому періоді. Запропонований спосіб протезування гнійних ран у породілей дозволяє не тільки прогнозувати виникнення ускладнень у 89,5%, а й підвищити ефективність ведення післяпологового періоду у породілей. Спосіб був апробований на базі кафедри акушерства та гінекології №1, що дозволяє його рекомендувати для використання в практичній медицині. Література. 1. Венцковський Б.М., Гойда Н.Г., Іркіна Т.К. Діагностика та лікування гнійно-септичних ускладнень в акушерській практиці і профілактики материнської смертності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1996. -№1.- С.39-42. 2. Henderson Е., Love E.J. Incidence of hospitalacquired infections associated with cesarean section //J. Hosp. Infect. -1995. -Vol.29, №4. -P.245-255. 3. СергІєнко CM. Стан системи неспецифічної антиінфекційної резистентності та корекція його розладів у породілей з післяпологовою інфекцією // Медико-соц. пробл. семьи. -1999. -Т.4, №1. С.24-28. 4. Alpha-Fetoprotein determination in vaginal fluid for rapid diagnosis of premature rupture of membranes /A. Beinlich, P. Hinrichs, J.S.E. DerickcTan, M. Kanfmann // Acta Obstet. Gynecol. Scand. 1997. -Vol.76, Suppl. 167, N2. -P.31-32. 5. Профілактика гнійно-запальних захворювань після повторного кесарева розтину / Л.В. Тимошенко, Ю.П. Вдовиченко, Т.Г. Романенко, М.В. Хіменко, Т.М. Герасимова, І.В. Лопушак, М.П. Ніколайчук, В.І. Хілобок, О.В. Морозова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1996. -№1. -С.43-45. 6. Краснопольский В.И., Буянов С.Н., Щукина Н.А. Гнойная гинекология. -Москва, «МЕДпресс». 2001.-С.282. 7. Олійник Н.М. Порівняльна оцінка методів профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину у породілей з факторами ризику. // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук. -Київ, 1996. С.20. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство оевгги і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601 УКРАЇНА (19) UA (11)8818 аз) U (51)7 А61В10/00 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН У ПОРОДІЛЕЙ 1 (21)и200502029 (22) 04.03.2005 (24) 15.08.2005 (46) 15.08.2005, Бюл. № 8, 2005 р. (72) Венцківський Борис Михайлович, Дронов Олексій Іванович, Прилуцька Алла Броніславівна, Прилуцький Олександр Іванович (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЇМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ (57) Спосіб прогнозування гнійних ран у породілей, що включає визначення загального статусу породілей, перебігу вагітності та пологів, який відрізняється тим, що додатково проводять аналіз екстрагенітальної та гінекологічної патології, перебігу вагітності та ускладнень при пологах і при наявності високого рівня екстра генітальної, гінекологічної патології \ ускладнень під час вагітності і пологів від 5,8 до 6,1 на одну жінку прогнозують виникнення розвитку гнійних ран у породілей. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до акушерства і може знайти застосування в прогнозуванні виникнення гнійних ран у післяпологовому періоді. Проблема гнійно-запальних захворювань після пологів є однією з найактуальніших в сучасному акушерстві, оскільки ця патологія займає провідне місце в структурі материнської захворюваності (1-2 місце) та смертності (3-4 місце) і часто призводить до інвалідності, тимчасової та постійної втрати працездатності [1, 2]. В Україні спостерігається тенденція до зростання частоти післяпологової інфекції до 11-22% від усіх пологів [3]. За останні роки відмічено зменшення тяжких клінічних форм післяпологової інфекції, але відсутня - до зниження частоти післяпологового ендометриту та інфекції післяопераційних ран [2]. На долю інфікування м'яких тканин промежини та передньої черевної стінки після оперативних утручань (епізіо-, перінеотомія, кесаревий розтин) припадає 21,4-35,0% [4]. Значний відсоток цих ускладнень у післяпологовий період потребує подальшого удосконалення і розробки нових методів профілактики та лікування ранової інфекції, що й визначає актуальність проблеми в сучасному акушерстві, є одним з резервів зниження материнської захворюваності та смертності [5]. На сьогоднішній день відомі різноманітні способи прогнозування виникнення гнійних ран у породілей, найбільш інформативний є спосіб, який включає визначення рівня ожиріння, наявність сахарного діабету, анемії середнього та тяжкого ступеню, тривалості госпіталізації в стаціонарі до операції, тривалості (більше 2,5 годин) і травматичності операції, дефекту гемостазу, перебільшене застосування коагуляції [6]. Найближчим прототипом, який характеризує виникнення гнійних ран у породілей і дає можливість прогнозувати їх розвиток у післяпологовому періоді є спосіб визначення рівня ожиріння, стану імунодепресії, який пов'язаний з вагітністю, застосування антибіотиків до пологів, що призводить до виникнення напіврезистентних госпітальних штамів мікроорганізмів і зміни мікробіоценозу родових шляхів породілей [7]. Суттєвим недоліком прототипу є неможливість визначення розвитку гнійних ран у післяпологовому періоді, так як не враховується екстра генітальна і генітальна патологія, перебіг вагітності та ускладнення при пологах у породілей. Ознаками, якими відрізняється запропонований спосіб є те, що проводять аналіз екстрагенітальної та генітальної патології, перебігу вагітності, ускладнень при пологах у породілей і при наявності частоти факторів ризику у однієї жінки 5,8-6,1 свідчить про розвиток гнійних ран у післяпологовому періоді. Перевагою заявленого способу є висока ефективність прогнозування ризику розвитку гнійних ран, що дозволяє в ранні терміни провести профілактику цієї патології. Задачею корисної моделі є прогнозування підвищеного ризику розвитку гнійних ран після пологів. Технічний результат, що отримують після ви 00 00 00 8818 рішення задачі, полягає в удосконалені тактики ведення жінок з загрозою виникнення гнійних ран. Зазначена задача досягається тим, що у відомому способі, який включає визначення загального статусу породілей, перебігу вагітності та пологів відповідно до корисної моделі додатково проводять аналіз екстрагенітальної та гінекологічної патології, перебігу вагітності та ускладнень при пологах, і при наявності високого рівня екстрагенітальної, гінекологічної патології і ускладнень під час вагітності і пологів від 5,8 до 6,1 на одну жінку прогнозують виникнення розвитку гнійних ран у породілей. Спосіб здійснюється наступним чином: проводять детальний аналіз соматичних захворювань, гінекологічних захворювань, чинників ускладнень під час вагітності і пологів та оперативних посібників при пологах, та при наявності кількості факторів ризику у породіллі 5,8-6,1 свідчить про розвиток гнійних ран у післяпологовому періоді, що рекомендує з перших діб післяпологового періоду застосовувати профілактичні заходи ранової інфекції. Приклад конкретного виконання. Історія пологів №1304. Породілля Саган І.С., 20 років. Роди 7.11.00р. Діагноз: Роди і своєчасні, патологічні в головному передлежанні. Раннє злиття навколоплідних вод. Вторинна слабкість пологової діяльності, яка не піддається медикаментозній корекції. Внутрішньоутробна гіпоксія плода. Безводний проміжок 14 годин 14 хвилин. Порок серця, дефект міжшлункової перегородки. Хронічний пієлонефрит. Родостимуляція. Кесарський розтин в нижньому матковому сегменті. Загальна крововтрата 600мл. Анемія І ступеню. Часткове розходження швів післяопераційної рани. Ендометрит. Екстрагенітальна патологія: кір, вітрянка, паротит, грип, пієлонефрит, панкреатит, дефект міжшлункової перегородки. Перебіг вагітності: Загострення хронічного пієлонефриту у 26, 28, 34 тижнів вагітності (стаціонарне лікування). Кількість факторів ризику виникнення ранової інфекції складає 6, що й обумовило нагноєнню Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко післяопераційної рани у післяпологовому періоді. Запропонований спосіб прогнозування гнійних ран у породілей дозволяє не тільки прогнозувати виникнення ускладнень у 89,5%, а й підвищити ефективність ведення післяпологового періоду у породілей. Спосіб був апробований на базі кафедри акушерства та гінекології №1, що дозволяє його рекомендувати для використання в практичній медицині. Література. 1. Венцковський Б.М., Гойда Н.Г., Іркіна Т.К. Діагностика та лікування гнійно-септичних ускладнень в акушерській практиці і профілактики материнської смертності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1996. -№1.- С.39-42. 2. Henderson E., Love E.J. Incidence of hospitalacquired infections associated with cesarean section //J. Hosp. Infect. -1995. -Vol.29, №4. -P.245-255. 3. Сергієнко CM. Стан системи неспецифічної антиінфекційної резистентності та корекція його розладів у породілей з післяпологовою інфекцією // Медико-соц. пробл. семьи. -1999. -Т.4, №1. С.24-28. 4. Alpha-Fetoprotein determination in vaginal fluid for rapid diagnosis of premature rupture of membranes /A. Beinlich, P. Hinrichs, J.S.E. DenckcTan, M. Kanfmann // Acta Obstet. Gynecol. Scand. 1997. -Vol.76, Suppl. 167, N2. -P.31-32. 5. Профілактика гнійно-запальних захворювань після повторного кесарева розтину / Л.В. Тимошенко, Ю.П. Вдовиченко, Т.Г. Романенко, М.В. Хіменко, Т.М. Герасимова, І.В. Лопушак, М.П. Ніколайчук, В.І. ХІлобок, О.В. Морозова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1996. -№1. -С.43-45. 6. Краснопольский В.И., Буянов С.Н., Щукина Н.А. Гнойная гинекология. -Москва, «МЕДпресс». 2001.-С.282. 7. Олійник Н.М. Порівняльна оцінка методів профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесарського розтину у породілей з факторами ризику. // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук. -Київ, 1996. С.20. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601