Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб зведення колоштрекової охоронної смуги, що включає установлювання еластичної ємкості на ґрунт пласта  у виробленому просторі й заповнення її самотвердіючим закладним матеріалом, припинення заповнення ємкості після виходу з повітровідвідного отвору закладного матеріалу, заповнення підпокрівельного зазору та установлення  і заповнення наступних ємкостей для зведення охоронної смуги, який відрізняється тим, що після виходу закладного матеріалу з повітровідвідного отвору його перекривають, а заповнення підпокрівельного зазору здійснюють витисненням самотвердіючого матеріалу відразу ж після перекриття повітровідвідного отвору шляхом деформування заповненої еластичної ємкості, і деформування припиняють, коли буде узгоджено форми поверхні покрівлі, що опирається на охоронну смугу, і форми поверхні охоронної смуги.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що деформування ємкості здійснюють шляхом рівномірного її обтискування в нижній частині.

3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що деформування другої й наступної ємкостей здійснюють шляхом однобічного їх обтискування до контакту з раніше зведеною литою смугою.

Текст

1. Спосіб зведення колоштрекової охоронної смуги, що включає установлювання еластичної ємкості на ґрунт пласта у виробленому просторі й C2 1 3 матеріалом, на шар закладного матеріалу встановлюють напрямну посудину без дна, орієнтують її стінки по нормалі. до ґрунту пласта й заповнюють її матеріалом, що розширюється в об’ємі, склад якого підбирають так, що сумарна тривалість процесів спучування згаданого матеріалу, ущільнення їм закладного матеріалу й переміщення останнього в напрямку ґрунт - покрівля не перевищує часу, затрачуваного на укладання кільцевих пружних елементів, що утворюють ємкість, заповнення її закладним матеріалом і підклинювання лісоматеріалом, причому після підклинювання зашпаровують зазори між кільцевими пружними елементами попередньої й наступної ємкостей ущільнювальними вкладишами, після чого встановлюють другу охоронну стійку, при цьому як закладний матеріал використовують сухе сипуче різної крупності (RU №2055990 С1, кл. Ε21D15/48, опубл. 10.03.1996p.). Зведення охоронної смуги відомим способом супроводжується значними трудовитратами в небезпечних умовах з використанням цінної сировини - лісоматеріалу, однак досягти високої несучої здатності смуги не представляється можливим. Це пояснюється тим, що лісоматеріал не може повністю заповнити підпокрівельний зазор, крім того, модулі міцності закладного твердіючого матеріалу і лісоматеріалу не збігаються, тому при неповнім заповненні лісоматеріалом підподкрівельного зазору з наявністю зазорів, у зводимій охоронній смузі створюються концентратори напруг, що приводить до зниження несучої здатності смуги. Найбільш близьким аналогом пропонованого винаходу є спосіб зведення колоштрекової охоронної смуги, що включає установлювання еластичної ємкості із наповнюючим й повітровідним отворами на ґрунт пласта, яку підвішують за допомогою тримачів до стійки органного ряду з боку штреку й поверхні ніші, заповнення ємкості самотвердіючим закладним матеріалом у вигляді мінерально-цементної в'язкої речовини, припинення заповнення ємкості після виходу з повітровідного отвору матеріалу, і заповнення підпокрівельного зазору лісоматеріалом, (А.Ф. Булат, М.А. Ильяшов и др. Временный технологический регламент по охране подготовительных выработок угольных шахт литыми полосами из твердеющих материалов - Днепропетровск: РИА «Днепр-VAL», 2004. с.29-30). Відомий спосіб не забезпечує досягнення необхідного технічного результату по наступних причинах. Неповний контакт охоронної смуги й покрівлі в умовах заповнення підпокрівельного зазору вручну лісоматеріалом приводить до утворення нерівномірного навантаження на смугу, при цьому її несуча здатність знижується, незважаючи на значні трудовитрати в небезпечних умовах з використанням цінної сировини - лісоматеріалу. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу зведення колоштрекової охоронної смуги, у якому за рахунок технологічних особливостей забезпечується підвищення площі контакту охоронної смуги й покрівлі, що приводить до підвищення рівномірності навантаження на 88752 4 смугу, забезпечуючи підвищення її несучої здатності при зниженні трудовитрат і виключенні використання цінної сировини. Поставлена задача вирішується тим, що в способі зведення колоштрекової охоронної смуги, що включає установлювання еластичної ємкості на ґрунт пласта у виробленому просторі й заповнення її самотвердіючим закладним матеріалом, припинення заповнення ємкості після виходу з повітровідвідного отвору закладного матеріалу, і заповнення підпокрівельного зазору та установлення і заповнення наступних ємкостей для зведення охоронної смуги, згідно винаходу після виходу закладного матеріалу з повітровідвідного отвору його перекривають, а заповнення підпокрівельного зазору здійснюють витисненням самотвердіючого матеріалу відразу ж після перекриття повітровідвідного отвору шляхом деформування заповненої еластичної ємкості і деформування припиняють, коли буде узгоджено форми поверхні покрівлі, що опирається на охоронну смугу і форми поверхні охоронної смуги. Доцільно деформування ємкості здійснювати шляхом рівномірного її обтискування в нижній частині. Доцільно деформування другої й наступної ємкостей здійснювати шляхом однобічного її обтискування до контакту з раніше зведеною литою смугою. Суть пропонованого способу пояснюється рисунком, на якому показана схема зведення колоштрекової охоронної смуги, де 1 - покрівля; 2 - заповнений підпокрівельний зазор; 3 - еластична ємкість; 4 - обтискувальний прилад; 5 - ґрунт. Спосіб здійснюють таким чином. У виробленому просторі на ґрунт 5 установлюють еластичну ємкість 3 і заповнюють її до верху самотвердіючим закладним матеріалом. Установлювання й заповнення наступних ємкостей для зведення охоронної смуги здійснюють одночасно або послідовно залежно від необхідних умов. Після виходу з повітровідвідного отвору закладного матеріалу, отвір перекривають для запобігання наступного виходу закладного матеріалу й відразу ж здійснюють деформування заповненої еластичної ємкості для заповнення підпокрівельного зазору 2, що залишився між покрівлею 1 і заповненою еластичною ємкістю 3. Деформування заповнених ємкостей здійснюють обтискувальним приладом 4 по одному із двох режимів: шляхом рівномірного обтискування ємкостей у нижній частині; шляхом рівномірного обтискування першої ємкості в нижній частині й однобічного обтискування до контакту з раніше зведеною литою смугою другої й наступної ємкостей. Після схоплювання самотвердіючого матеріалу, дію обтискувального приладу припиняють. У результаті деформування заповненої еластичної ємкості відбувається витиснення самотвердіючого матеріалу у підпокрівельний зазор і узгодження форми поверхні покрівлі, що опирається на охоронну смугу, і форми поверхні охоронної смуги. При цьому площа контакту між покрівлею й зводимою смугою збільшується до максимально можливої величини, усуваються концентратори 5 напруг у смузі, що приводить до підвищення рівномірності навантаження на смугу, і забезпечує підвищення її несучої здатності. Крім того, збільшується рівномірність площі перетину охоронної смуги, що лежить у горизонтальній площині, що також приводить до збільшення несучої здатності смуги при тій же витраті самотвердіючого матеріалу. Приклад Колоштрекову охоронну литу смугу зводили в північній лаві 3 блоку шахти «ЧервоноармійськаЗахідна» на пласті d4 середньою потужністю близько 2 метрів. Для порівняння властивостей охоронної смуги було виконане зведення ділянок смуги за відомою технологією-найближчому аналогу (контрольна ділянка) і по пропонованому способі (випробувана ділянка). Для цього на контрольній і випробуваній ділянках поблизу покрівлі в дерев'яні стійки забивали цвяхи для підвішування еластичної ємкості. Еластичну ємкість за допомогою розташованих на ній петель підвішували на ці цвяхи. Самотвердіючий закладний матеріал підготовляли за допомогою багатоцільової бетоноукладальної машини МБМ-3 і заповнювали їм ємкість через розташований в верхній частині ємкості отвір для подавання матеріалу, а рівень матеріалу контролювали через повітровідвідний отвір, розташований в верхній частині ємкості. Після виходу закладного матеріалу з повітровідвідного отвору припиняли заповнення ємкості, причому на випробуваній ділянці перекривали в ємкості повітровідвідний отвір і отвір для подавання матеріалу. На контрольній ділянці, після схоплювання матеріалу й придбання їм початкової міцності (приблизно через 60 хвилин після припинення заповнення ємкості) приступали до заповнення підпокрівельного зазору лісоматеріалом. Як правило, на цю операцію йде близько 0,02м.куб. лісоматеріалу й близько 40 хвилин робочого часу двох гірників. На випробуваній ділянці відразу ж після перекриття повітровідвідного отвору здійснювали деформування заповненої еластичної ємкості шляхом рівномірного обтискування ємкості в нижній 88752 6 частині обтискувальним приладом, при цьому ємкість обтискували так, щоб витиснути самотвердіючий матеріал догори й заповнити їм підпокрівельний зазор. Схоплювання матеріалу відбувалося протягом близько 50 хвилин. Після схоплювання самотвердіючого матеріалу дію обтискувального приладу припиняли. У зв'язку з тим, що підподкрівельний зазор був заповнений у результаті обтискування еластичної ємкості, необхідності в подальших операціях по закладці зазору лісоматеріалом не було потрібно, що приводило до зниження трудовитрат й виключення використання лісоматеріалу. При зведенні охоронної смуги другу й наступні еластичні ємкості піддавали однобічному обтискуванню до контакту з раніше зведеною ділянкою литої смуги. Додатково вели вимірювання розмірів литої смуги в найбільшому й найменшому перетині (унизу й угорі еластичної ємкості). Нерівномірність перетину характеризували відношенням розмірів у найбільшому й найменшому перетинах Кнер.с.=Dmax/Umіn. Виявилося, що коефіцієнт нерівномірності перетину для контрольної ділянки становить у середньому1,30, тобто близько 30% перетину смуги принципово не несе ніякого навантаження, а коефіцієнт нерівномірності перетину для випробуваної ділянки становить у середньому 1,05, тобто ефективний перетин смуги по пропонованому способі збільшився приблизно на 25%, що приводить до збільшення несучої здатності смуги без додаткової витрати матеріалу. Створення безпосереднього механічного контакту між зводимою смугою й покрівлею й узгодження контактуючих поверхонь покрівлі й литої смуги усуває концентратори напруг, тобто нерівномірність навантаження на литу смугу зменшується, а несуча здатність збільшується. Таким чином, використання пропонованого способу забезпечує підвищення несучої здатності колоштрекової охоронної смуги при зниженні трудовитрат і виключенні використання цінної сировини. 7 Комп’ютерна верстка О. Рябко 88752 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for construction of rib-side safety pack

Автори англійською

Dehlin Borys Moiseiovych, Iliashov Mykhailo Oleksandrovych, Kozhushok Oleh Denysovych, Melkonian Ashot Arkadiiovych, Radchenko Volodymyr Vasyliovych

Назва патенту російською

Способ возведения околоштрековой охранной полосы

Автори російською

Деглин Борис Моисеевич, Ильяшов Михаил Александрович, Кожушок Олег Денисович, Мелконян Ашот Аркадьевич, Радченко Владимир Васильевич

МПК / Мітки

МПК: E21D 15/00

Мітки: спосіб, колоштрекової, зведення, охоронної, смуги

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/4-88752-sposib-zvedennya-koloshtrekovo-okhoronno-smugi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб зведення колоштрекової охоронної смуги</a>

Подібні патенти