Спосіб прогнозування медикаментозної резистентності до терапії інгібіторами тирозинкіназної активності у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію

Реферат: Спосіб прогнозування медикаментозної резистентності до терапії інгібіторами тирозинкіназної активності у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію шляхом проведення клініко-лабораторних + + досліджень, причому коекспресію маркера резистентності глікопротеїну Pgp-170 CD33 , CD34 гемопоетичними клітинами визначають за допомогою проточного лазерного цитофлюориметра, + + + + й при наявності в крові більше 20 % CD33 Pgp-170 та більше 10 % CD34 Pgp-170 гемопоетичних клітин визначають медикаментозну резистентність хворих до терапії інгібіторами тирозинкінази. UA 89166 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО ТЕРАПІЇ ІНГІБІТОРАМИ ТИРОЗИНКІНАЗНОЇ АКТИВНОСТІ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ МІЄЛОЇДНУ ЛЕЙКЕМІЮ UA 89166 U UA 89166 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб належить до галузі медицини і може бути використаний для прогнозування медикаментозної резистентності у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ), що отримують терапію інгібіторами тирозинкінази (ТКІ). ХМЛ хронічне мієлопроліферативне захворювання, що характеризується підвищеною проліферацією малігнізованих стовбурових гемопоетичних клітин, які мають специфічні хромосомні зміни. Так, приблизно у 95 % хворих виявлена Філадельфійська хромосома (Phхромосома), яка з'являється в результаті реципроктної транслокації між хромосомами 9 та 22. Це сприяє утворенню химерного гена BCR-ABL, який продукує аномальний білок з тирозинкіназною активністю, що є причиною виникнення ХМЛ. Тому викликає інтерес до застосування в лікуванні хворих терапії патогенетичної спрямованості, а саме: ТКІ. Але у деяких хворих на ХМЛ спостерігається відсутність відповіді на таке лікування. Це свідчить про розвиток у них медикаментозної резистентності до ТКІ. Відомим способом прогнозування медикаментозної резистентності є виявлення в пухлинних клітинах кісткового мозку (КМ) та периферичної крові (ПК) химерного гена BCR-ABL або білка з тирозинкіназною активністю, що він продукує [1]. Однак молекулярні дослідження по виявленню гена BCR-ABL потребують спеціального обладнання і займають багато часу. Найбільш близьким аналогом заявленої корисної моделі є цитогенетичні дослідження, які + спрямовані на виявлення у хворих на ХМЛ, що отримують терапію ТКІ, Ph пухлинних клітин в КМ та ПК, що дозволяє констатувати резистентність до терапії [2]. + Цитогенетичні дослідження складаються з декількох етапів. Так, для виявлення Рh хромосоми потрібне попереднє культивування клітин КМ та ПК в умовах in vitro. Подальші етапи включають фарбування препаратів та їх мікроскопічний аналіз для урахування клітин, що знаходяться у стадії метафази. При цьому використовується трудомісткий і досить тривалий метод культури клітин (72 години). Слід підкреслити, що об'єктивність цитогенетичного аналізу залежить від кількості клітин, які знаходяться у стадії метафази. Задача заявленого способу - підвищення об'єктивності дослідження та зменшення їх + + тривалості. Це досягається шляхом оцінки в ПК кількості CD33 -, CD34 - клітин(процентний вміст), що коекспресують глікопротеїн Pgp-170, за допомогою проточного лазерного цитофлюориметра та відповідної комп'ютерної програми. Для імунофенотипічного дослідження мононуклеари ПК фарбували в прямому двоколірному імунофлюоресцентному тесті відповідними моноклональними антитілами (МКА) фірми Becton Dickinson, міченими флюоресцеїнізотіоціанатом (FITC) і фікоеритрином (РЕ). Спосіб підготовки зразків крові наведено в статті [3]. Для контролю рівня неспецифічного зв'язування кон'югатів МКА зразки крові фарбували мишачими МКА проти гемоціаніну фісурели (Keyhole limpet) субкласів IgGl, IgG2a, міченими відповідно FITC і РЕ. Дослідження по вивченню експресії антигенів CD33, CD34 та Pgp-170 проводили на проточному лазерному цитофлюориметрі FACScan (Becton Dickinson, USA). Збір даних і статистичну обробку отриманих результатів здійснювали за допомогою програмного забезпечення LYSYS-II Ver. 1.1 (Becton Dickinson) та WinMDI 2.8 (Joseph Trotter, Scripps Institute, La Jolla, CA) і Microsoft Excel 2000 з пакета Microsoft Office 2000. Заявлений спосіб характеризується конкретними прикладами його виконання. Нижче + + наводяться індивідуальні значення кількості CD33 , CD34 гемопоетичних клітин ПК, що коекспресують білок Pgp-170 хворих на ХМЛ, які резистентні до терапії ТКІ. + + Так у хворої Б-ої кількість CD33 Pgp-170 клітин складало 17,5 %. У хворої К-скої кількість + CD33 гемопоетичних клітин, що коекспресують білок Pgp-170, дорівнювала 18,2 %. У хворого + + П-ского кількість CD33 Pgp-170 складала 14,8 %. Виявлено, що в середньому кількість + + CD33 Pgp-170 клітин в ПК хворих (п=15) дорівнювала 20,6±1,9 % проти 1,4±0,06 % в групі з оптимальною відповіддю. + + У хворого Б-к в ПК кількість CD34 Pgp-170 клітин дорівнювала 9,8 %. У хворой Б-вої вміст в + + ПК CD34 гемопоетичних клітин, що коекспресують білок Pgp-170 , складала 10,0 %. У хворої А+ + вої кількість в ПК CD34 Pgp-170 дорівнювала 9,5 %. В ПК хворого Ш-на в ПК виявлено 18,3 % + + CD34 Pgp-170 гемопоетичних клітин-попередників. Показано, що в середньому в групі (n=15) + + хворих, які резистентні до терапії ТКІ, кількість в ПК CD34 Pgp-170 клітин дорівнювала 11,9±2,1 % проти 2,2±0,5 % у порівнянні з пацієнтами з оптимальною відповіддю. Аналіз отриманих результатів дозволив розділити обстежених хворих з ХМЛ на дві групи резистентних та з оптимальною відповіддю на терапію ТКІ. У 1 групу увійшли хворі з більш + + + + високим вмістом числа CD33 Pgp-170 , CD34 Pgp-170 - гемопоетичних клітин-попередників. В 2 групі пацієнтів ці показники були нижче. Клінічні дані свідчать, що у хворих на ХМЛ, у яких CD33, CD34 гемопоетичні клітини коекспресують білок Pgp-170 спостерігалась резистентність до терапії ТКІ. 1 UA 89166 U + 5 10 15 + + + Виходячи з цього, вміст у крові хворих на ГМЛ кількості CD33 Pgp-170 та CD34 Pgp-170 гемопоетичних клітин більше ніж 20,0 % є імунологічним критерієм розвитку резистентності до терапії ТКІ. Це дає можливість своєчасно змінювати тактику терапії, стратифікувати лікувальний процес, що дозволить підвищити виживаність та якість життя пацієнтів з ХМЛ. Джерела інформації: 1. Волкова С.А., Ковалишина О.В., Гостюжова Е.А. и др. Эффект от терапии иматинибом по данным клинико-эпидемиологического мониторинга хронического миелолейкоза в Нижегородской области за период 2000-2010 гг. Гематол. и трансфузиол. - 2011. - Том 56. - № 4. - С.17-22. 2. D.E. Rooney, В.Н. Czepulkovsky. Human cytogenetic. A practical approach. Malignancy and acquired abnormalities. V.II, Second edition, IRL Press at Oxford University Pres. Oxford, New York, Tokyo - 1995. - 293 p. 3. Гордиенко Ал.И., Исакова Л.М., Третяк Н.Н. и др. Иммунологический мониторинг больных хроническим миелолейкозом в стадии клинико-гематологической компенсации на фоне иммуномодулирующей терапии. Імунологія та алергологія. - 1998. - № 3. - С. 44-47. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб прогнозування медикаментозної резистентності до терапії інгібіторами тирозинкіназної активності у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію шляхом проведення клініко-лабораторних досліджень, який відрізняється тим, що коекспресію маркера резистентності глікопротеїну Pgp+ + 170 CD33 , CD34 гемопоетичними клітинами визначають за допомогою проточного лазерного + + цитофлюориметра, й при наявності в крові більше 20 % CD33 Pgp-170 та більше 10 % + + CD34 Pgp-170 гемопоетичних клітин визначають медикаментозну резистентність хворих до терапії інгібіторами тирозинкінази. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2