Спосіб діагностики чутливості пацієнтів до антигіпертензивних препаратів при резистентній артеріальній гіпертензії

Реферат: Спосіб діагностики чутливості пацієнтів до антигіпертензивних препаратів при резистентній артеріальній гіпертензії шляхом проведення вимірювання артеріального тиску (AT) та ЕКГ перед та після прийому антигіпертензивного препарату. Вимірювання AT здійснюють безпосередньо перед прийомом максимальної разової дози лікарського препарату та через 3 години після його прийому і паралельно реєструють ЕКГ також до та через 3 години після його прийому, і при зниженні систолічного AT у порівнянні з його вихідним рівнем більше за 5 % через три години та покращання процесів реполяризації на ЕКГ, а саме збільшення амплітуди зубця Τ у відведеннях V5 або V6 більше за 0,5 мм та/або зменшення депресії сегмента S-T, реєструють наявність чутливості пацієнта до цього антигіпертензивного препарату. UA 89576 U (12) UA 89576 U UA 89576 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме терапії, кардіології, загальної практики-сімейної медицини та функціональної діагностики, і може бути застосована для діагностики чутливості до антигіпертензивних препаратів (АГП) у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію (РАГ). Резистентною вважають таку артеріальну гіпертензію, при лікуванні якої не менш, ніж трьома препаратами в адекватних дозах, один з яких обов'язково є діуретиком, не вдається досягнути цільового рівня артеріального тиску (АТ) [1]. Тривале існування підвищеного AT у хворих на РАГ призводить до гіпертрофії лівого шлуночка серця і його систолічного перенавантаження, що нерідко проявляється порушенням процесів реполяризації на ЕКГ у лівих грудних відведеннях [2]. Сьогодні нема загальноприйнятої методики встановлення чутливості до АГП у хворих з РАГ з метою більш ефективного лікування цієї категорії пацієнтів. За міжнародними і національними рекомендаціями асоціацій кардіологів при лікуванні РАГ прийнято міняти препарати, або доповнювати комплексну медикаментозну терапію додатковим препаратом емпіричним шляхом [3]. Як відомо, велика кількість медикаментозних препаратів не завжди призводить до покращання лікування, але збільшує токсичний вплив на печінку, нирки і в цілому на організм пацієнта [2]. Це створює передумови для створення нового способу діагностики, який би з великою імовірністю надав інформацію про чутливість пацієнтів з РАГ до тих препаратів, які для нього можуть бути більш ефективними. Відомий спосіб діагностики та оцінки ефективності лікування гіпертензії за допомогою вимірювання офісного AT лікарем або вимірювання AT самим пацієнтом (домашнє моніторування AT). Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є спосіб діагностики АГ з використанням добового моніторування AT. Проте, як відомо, цифри AT при цій методиці загалом нижче, ніж при вимірюванні AT за стандартною методикою сидячи. Цей метод надає загалом інформацію лише про добові зміни AT, його використання має свої технічні та економічні обмеження, особливо за амбулаторних умов. Однак вказаний спосіб не дозволяє виявляти з достатнім ступенем точності чутливість до антигіпертензивних препаратів у хворих на РАГ. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу діагностики чутливості до антигіпертензивних препаратів пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією шляхом проведення паралельно вимірювання AT та реєстрації ЕКГ перед та багаторазово після прийому антигіпертензивного препарату в тривалий часовий інтервал (2 доби), що дозволить з високим ступенем вірогідності діагностувати чутливість до антигіпертензивного препарату для його подальшого ефективного використання у базисній терапії АГ у конкретного пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, вимірювання AT здійснюють безпосередньо перед прийомом максимальної разової дози лікарського препарату та через 3 години після його прийому, паралельно реєструють ЕКГ також до та через 3 години після його прийому, і при зниженні систолічного AT у порівнянні з його вихідним рівнем більше за 5 % через три години та покращання процесів реполяризації на ЕКГ, а саме збільшення амплітуди зубця Τ у відведеннях V5 або V6 більше за 0,5 мм та/або зменшення депресії сегмента S-T, констатують наявність чутливості пацієнта до цього антигіпертензивного препарату. Спосіб виконують наступним чином Проба здійснюється, не відміняючи антигіпертензивних препаратів, які пацієнт отримував раніше, щоб запобігти виникненню гіпертензивного кризу. Проте всі ці препарати пацієнт повинен прийняти вранці попередньої доби до 10.00 годин. Наступного ранку до 10.00 годин пацієнтові здійснюють вимірювання офісного AT і здійснюють реєстрацію ЕКГ у 12 стандартних відведеннях у положенні пацієнта, лежачи на спин, безпосередньо перед прийомом ліків. Пацієнтові пропонують прийняти досліджуваний препарат у максимальній денній дозі. Через 3 години після прийому препарату у положенні, сидячи, вимірюють тонометром за стандартною методикою офісний AT на плечовій артерії тієї ж руки і зразу з після цього здійснюють реєстрацію ЕКГ у 12 стандартних відведеннях у положенні пацієнта, лежачи на спині. Після цього оцінюють пробу. При зниженні систолічного AT у порівнянні з його вихідним рівнем більше за 5 % через три години та покращання процесів реполяризації на ЕКГ (збільшення амплітуди зубця Τ у відведеннях V5 або V6 більше за 0,5 мм та/або зменшення депресії сегмента S-T) реєструють наявність чутливості пацієнта до цього антигіпертензивного препарату. При зниженні AT менше за 5 %, і відсутності позитивних змін на ЕКГ пробу вважають сумнівною, а при підвищенні AT і відсутності позитивних змін на ЕКГ - реєструють відсутність чутливості пацієнта до цього антигіпертензивного препарату при резистентній артеріальній гіпертензії. 1 UA 89576 U 5 10 15 20 Після цього при відсутності чутливості до препарату пацієнтові дають антигіпертензивні препарати, які він прийняв раніше, у тих самих дозах, та пропонують повторити пробу з іншим препаратом. При позитивній пробі пацієнту замінюють цим препаратом один з попередніх, окрім діуретика, та призначають його в комплексній терапії в середньодобових дозах. Заявлене технічне рішення апробовано на 55 пацієнтах з резистентною артеріальною гіпертензією середнього та похилого віку. Всі приймали препарати з урахуванням визначеної індивідуальної чутливості. Таким чином, заявлений спосіб у порівнянні з прототипом, за рахунок оригінального підходу до визначення чутливості пацієнтів до антигіпертензивних препаратів при резистентній артеріальній гіпертензії, дозволяє з високим ступенем точності своєчасно, конкретно кожному хворому підібрати адекватну антигіпертензивну терапію, що попередить можливі ускладнення, покращить рівень якості життя хворого, підвищить схильність пацієнта до ліків. Джерела інформації: 1. Артериальная гипертензия у особых категорий больных. Під редакцією В.Н. Коваленко, Е.П. Свіщенко. - К.: Морион, 2009.С. 62-76. 2. Поражение органов-мишеней при гипертонической болезни. /С.Н.Полівода, Ю.М. Колесник, А.А. Черепок./ К., 2005. - 158с. 3. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. (Рекомендовано. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.05.2012 № 384), 2012.-64с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб діагностики чутливості пацієнтів до антигіпертензивних препаратів при резистентній артеріальній гіпертензії шляхом проведення вимірювання артеріального тиску (AT) та ЕКГ перед та після прийому антигіпертензивного препарату, який відрізняється тим, що вимірювання AT здійснюють безпосередньо перед прийомом максимальної разової дози лікарського препарату та через 3 години після його прийому і паралельно реєструють ЕКГ також до та через 3 години після його прийому, і при зниженні систолічного AT у порівнянні з його вихідним рівнем більше за 5 % через три години та покращання процесів реполяризації на ЕКГ, а саме збільшення амплітуди зубця Τ у відведеннях V5 або V6 більше за 0,5 мм та/або зменшення депресії сегмента S-T, реєструють наявність чутливості пацієнта до цього антигіпертензивного препарату. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2