Спосіб визначення структури серцевого циклу у дітей молодшого шкільного віку (6-12 років)

Реферат: UA 89655 U UA 89655 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до вікової фізіології, гігієни та педіатрії і може знайти широке застосування при вивченні фазової структури серцевого циклу у дітей 6-12 років. Вік дитини від 6 до 12 років характеризується значними морфо-функціональними перебудовами всіх фізіологічних систем дитячого організму: змінюються довжина та маса тіла, розвиваються та вдосконалюються функціональні можливості таких систем як центральна та вегетативна нервова система, кардіореспіраторна система, тощо. Гармонійність та достатність біологічного розвитку дитини даного віку є великою мірою, запорукою її подальшого фізичного та психічного здоров'я, успішності у навчанні та, зрештою, якості всієї життєвої програми. Вважається, що при визначенні здоров'я дитини необхідно брати до уваги її біологічний розвиток, стан гемомтазу, адаптаційні можливості, функціональні резерви основних фізіологічних систем та деякі інші фактори. Широке вивчення фазової структури серцевого циклу пов'язують із публікацією Wiggers (1921), в якій були проаналізовані та творчо переосмислені всі попередні поодинокі повідомлення відносно даної проблеми кардіології. Найбільший інтерес дана проблема викликала впродовж 50-80 років XX століття. На той час єдиного методу реєстрації окремих фаз серцевого циклу практично не існувало, сама методика була громіздкою та недостатньо прецизіонною. Останнім часом, завдяки використанню методу імпедансної реоплетизмографії, вивчення фаз серцевого циклу отримало новий імпульс. Відомо, що скорочувальна здатність серцевого м'яза є чи не одним із найвідповідальніших чинників, які забезпечують всі адаптаційні перебудови живого організму, обумовлені зміною навколишнього середовища. Період молодшого шкільного віку якраз і характеризується інтенсивною зміною як зовнішніх, так і внутрішніх умов життєдіяльності організму дитини, тому вивчення структури серцевого циклу у дітей даного віку є важливим та актуальним як для фізіології, так і практичної медицини. Дотепер вікові зміни структури, серцевого циклу молодшого шкільного віку вивчені недостатньо, що і обумовило проведення даного дослідження. Найбільш близьким за технічною суттю до способу, що заявляється, є спосіб тетраполярної імпедансної реоплетизмографії (1). Задачею корисної моделі є підвищення точності визначення структури серцевого циклу дітей молодшого шкільного віку (6-12 років). Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення тетраполярної імпедасної реоплетизмографії, згідно з корисною моделлю, реєструють та розраховують наступні складові серцевого циклу: тривалість серцевого циклу, механічної та загальної систоли, загальної діастоли, проводять виміри скаладових систоли - період напруження та фаз, що його складають, визначають період викиду крові та фаз (фази швидкого та повільного викиду), розраховують ряд емпіричних індексів, коефіцієнтів та показників, отримані дані порівнюють з середніми значеннями і при зміні показників визначають структуру серцевого циклу у дітей 6-12 років. Спосіб здійснюється наступним чином: Проводять тетраполярну імпедансну реоплетизмографію, (реоаналізатор Reocom Xai). Реєструють та розраховують наступні складові серцевого циклу: тривалість серцевого циклу (ТСЦ, с); тривалість механічної та загальної систоли (МС, с: ЗС, с): тривалість загальної діастоли (ЗД, с); проводять виміри складових систоли: періоду напруження (ПН, с) та фаз, що його складають - фази асинхронного (ФАС, с) та ізометричного скорочення (ФІС, с); періоду викиду крові (ПВ, с) та фаз, що його складають - фази швидкого (ФШВ, с) та повільного (ФПВ, с) викиду. Розраховують ряд емпіричних індексів, коефіцієнтів та показників: індекс напруги міокарду (ІНМ, %), внутрішньо систолічний показник (ВСП, %), коефіцієнт Блюмбергера, або механічний коефіцієнт (КБ, у. о). Отримані дані порівнюють з середніми значеннями і при зміні показників оцінюють структуру серцевого циклу. У дослідженні приймали участь діти віком від 6 до 12 років, учні загальноосвітніх шкіл м. Києва (n=102). Отримані кількісні характеристики обробляли за допомогою методу математичної статистики (Statistics for Windows, 6.0). Результати дослідження. Показано, що тривалість серцевого циклу (ТСЦ, с) з віком збільшується з 0,636±0,017 с у дітей 6 років до 0,709±0,019 с у дванадцятирічних. За такої тривалості СЦ, тривалість діастоли у шести та семи, десяти та одинадцятирічних дітей є меншою за тривалість загальної систоли. Слід підкреслити, що найменша відносна тривалість відповідної фази (діастоли) виявлена нами у дітей 10 років (тривалість діастоли відносно 1 UA 89655 U 5 10 15 20 25 тривалості систоли у дітей цього віку становила ЗД/ЗС=80,63 %; одинадцяти -85,15 %, дев'яти 86,17 % та шести років (91,64 %). Починаючи з дванадцятирічного віку, за нашими даними, тривалість діастоли в стані спокою переважає тривалість систоли як у хлопчиків, так і у дівчаток. Виходячи з загально відомих даних, тривалість періоду напруження (ПН, с) є дуже важливим та інформативним показником, який характеризує функціональний стан серцевого м'яза та практично не залежить від ТСЦ, у дорослих модельною величиною даного показника є 0,100 с, подовження тривалості ПН за межі 0,112-0,115 с пов'язують з наявністю адаптаційного або патологічного напруження діяльності серцевого м'яза. За нашими даними тривалість ПН у дітей молодшого шкільного віку (6-12 років) знаходилась в межах від 0,100 до 0,112 с, при цьому тривалість ПН, яка дорівнює 0,112 с була виявлена лише у дітей дев'яти та одинадцяти років, натомість тривалість ПН, яка становила 0,100 с - у дітей шести та восьми років. Найбільш близькими величинами у дітей молодшого шкільного віку характеризувалось значення ПВ (від 0,232 до 0,239 с), слід, однако, зауважити, що у дітей 8 та 11 років тривалість ПВ могла бути суттєво меншою (0,205 та 0,227 с). Наведені нами дані свідчать про те, що у дітей молодшого шкільного віку серцевий м'яз, навіть у стані спокою, функціонує з певним напруженням, про що свідчить менша тривалість його відновної фази (діастоли), особливо виражене відносне зменшення тривалості діастоли виявлено у віці 6, 9, 10, 11 років, про наявність певного функціонального напруження серцевого м'язу свідчить і подовження тривалості ПН у дітей даного віку. У обстеженої нами вікової групи дітей (6-12 років) вікової особливості тривалості періоду викиду були менш вираженими. Таким чином, на нашу думку, для визначення структури серцевого циклу у дітей 6-12 років необхідно визначати скорочувальну здатність серцевого м'язу, який забезпечує всі адаптаційні перебудови живого логанізму, обумовлені зміною навколишнього середовища. Джерела інформації: 1. И.О. Тупицын Возрастная гемодинамика и адаптационные изменения сердечнососудистой системы школьников. Автореф. Дис. докт. мед. наук. - М., НИИ ФДП: 1986ю - 43 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб визначення структури серцевого циклу у дітей молодшого шкільного віку (6-12 років), що включає проведення тетраполярної імпедасної реоплетизмографії, який відрізняється тим, що реєструють та розраховують наступні складові серцевого циклу: тривалість серцевого циклу, механічної та загальної систоли, загальної діастоли, проводять виміри складових систоли період напруження та фаз, що його складають, визначають період викиду крові та фаз (фази швидкого та повільного викиду), розраховують ряд емпіричних індексів, коефіцієнтів та показників, отримані дані порівнюють з середніми значеннями і при зміні показників визначають структуру серцевого циклу у дітей 6-12 років. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2