Спосіб визначення фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку (6-12 років)

Спосіб визначення фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, що включає проведення антропометричних вимірів (зріст, маса тіла), який відрізняється тим, що додатково визначають обвід голови та грудної клітки, потім проводять аналіз отриманих результатів з використанням емпіричних розрахункових індексів: масо 3 В теперішній час знайшли широке використання наступні антропометричні індекси, які враховують вік, стать, зріст та масу тіла: масозростовий індекс, який визначається за формулою: МЗІ=M/L; 2 індекс маси тіла, або індекс Кеттле: ІМТ=M/L ; пондеральний індекс, ПІ=0,33∙M/L; масозростовий половинний індекс ПМЗІ: M/0,5L; індекс Шелдона L/0,33 M. Ю.М. Нечитайло та співавт., [5], запропонував арифметичний індекс - індекс гармонійності розвитку (ІГР=L, см-М, кг). Цей індекс є безрозмірним, за допомогою перцентильної методики авторами розроблені трьохмірні номограми, які дозволяють оцінювати отриману величину ІГР як ознаку гармонійного, або дисгармонійного розвитку. На думку ряду авторів в теперішній час все частіше виявляється дисгармонія процесів зростання дитини, а саме, існує відставання "широтних" розмірів тіла дитини від "довжинних" [6]. Слід зазначити, що дотепер єдиних правил вивчення фізіологічного розвитку дитини немає. При проведенні загальноросійського моніторингу фізичного розвитку населення використовують наступні виміри: довжина тіла (см), маса (кг), обвід грудної клітини (см), кистьова динамометрія (кг), ЖЄЛ (мл) [7]. При проведенні подібного напрямку досліджень більшість авторів обмежуються вимірами зросту та маси тіла із наступним аналізом їх значущості за допомогою розрахункових антропометричних індексів та зіставленням із належними віковими значеннями. На нашу думку такий підхід є прийнятним, хоча для побудови узагальнюючих уявлень про стан здоров'я дітей певного віку необхідно його доповнювати використанням методів, які дозволяють характеризувати стан головних функціональних систем: кардіо-респіраторної, нервової, ендокринної тощо. Найбільш близьким за технічною суттю до способу, що заявляється є спосіб антропометричних вимірювань (зріст, маса тіла), частота серцевих скорочень, та рівень артеріального тиску та життєвої ємності легень, обраний нами в якості прототипу (5). Задача, яку вирішує спосіб, що заявляється, полягає у підвищенні точності визначення фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку (612 років). Дослідження проведене у відповідності до зведеного плану НДР ДНДІФКІС. 55540 4 Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який передбачає проведення антропометричних вимірів (зріст, маса тіла), згідно корисної моделі, додатково визначають обвід голови та грудної клітини, потім проводять аналіз отриманих результатів з використанням емпіричних розрахункових індексів: масо-зростового, індексу маси тіла, пондерального, половинного масозростового індексу, індексу Шелдона, безрозмірного індексу і за допомогою Z-score проводять зіставлення відсотків вимірюваних та розрахункових величин, які знаходились в межах ±1ơ, від ±1 до ± 2ơ та > або або -2 >+2 4,5 0 7,1 3,7 11,4 3,1 0 0 4,5 3,3 3,6 7,4 0 3,1 2,6 3,0 групі дітей 6 років (n=22) виявлено 1 дитину із дефіцитом зросту та одну зріст якої був більшим за 2ơ (Z-індекс становив 2,377), у групі дітей 7 років (n=30) виявлено 1 дитину зріст якої виходив би за межі ±2ơ (Z-індекс становив 2,312). Починаючи з восьмирічного віку число дітей із значним відхиленням зросту від середньої величини дещо зростало, так у групі дітей 8 років (n=28) зріст 2х дітей був меншим за 2 сигми, зріст однієї - більшим за 2 сигми. У групі 9-річних дітей (n=27) було виявлено трьох дітей із значним відхиленням зросту: двоє з них мали зріст більший за 2 сигми від середньої величини по групі, одна дитина - мала менший зріст за 2ơ. 7 55540 У дітей 10, 11, 12 років аналіз розподілу значень показників зросту виявив подібну картину, число дітей із відхиленнями зросту від середньої по групі не перевищувало 1-2 в кожній віковій групі. Отже серед 245 обстежених дітей молодшого шкільного віку (6-12 років) було виявлено всього 7 дітей (або 2,86 %) із значним відставанням зросту та 8 дітей (3,26 %), зріст яких переважав середню арифметичну по групі більш як на 2ơ. 8 Зростання дітей та збільшення маси тіла дітей молодшого шкільного віку є нерівномірним (рис. 1). Більш виражений приріст зросту спостерігався у віці від 9 до 10 та 11 до 12 років; збільшення маси - у віці від 11 до 12 років; збільшення маси - у віці від 8 до 9 та від 11 до 12 років (рис. 1). Подібним чином нами проведена стандартизація значень маси тіла дітей 6-12 років (табл. 3). Таблиця 3 Особливості розподілу значень маси тіла у дітей молодшого шкільного віку, % (n=245). n Вік, роки до - 1ơ до + 1ơ 22 30 28 27 35 32 38 33 6 7 8 9 10 11 12 хл. 12 дівч. 54,5 50,0 46.4 44,4 45,7 56,3 36,8 36,4 36,4 23,3 32,1 25,9 22,9 18,7 26,3 33,3 Як видно з даних, наведених у таблиці 3, спостерігається з віком щорічне зменшення числа дітей, маса яких знаходиться в межах + 1ơ та зростає число дітей з масою в величинах + 1ơ - + 1ơ. Слід підкреслити, що у дітей 6, 7, 8, 9 та 11 років не виявлено жодної дитини з дефіцитом маси між -(1-2ơ) 0 10,0 10,7 14,8 14,3 9,4 15,8 6,1 +(1-2ơ) 0 10,0 3,6 11,1 8,6 9,4 18,4 18,2 >-2 >+2 0 0 0 0 8,4 0 2,6 6,1 9,1 5,0 7,1 3,7 0 6,3 0 0 більш за 2ơ, а у віці 10, 12 років (як у хлопчиків, так і у дівчаток), жодної з надвишком маси, більшим за 2ơ. Використовуючи індекс гармонійності розвитку дітей молодшого шкільного віку ІГР), ми проаналізували щорічну динаміку цього індексу (табл. 4). Таблиця 4 Середні значення ІГР у дітей молодшого шкільного віку n 22 30 24 27 35 32 38 33 Вік, років 6 7 8 9 10 11 12 хлопч. 12 дівч. X 99,34 100,50 102,71 105,81 110,14 107,94 110,03 110,74 Як видно з даних, наведених у таблиці, з віком середнє значення ІГР зростає, інакше кажучи, довжінні характеристики розвитку дитини з віком набувають більшого значення порівняно із масою тіла. Звертає на себе увагу середнє значення ІГР у ±m 0,937 1,154 1,432 1,891 1,243 1,650 1,124 1,890 ơ 4,395 6,323 7,018 9,833 7,361 9,339 6,923 10,860 шестирічних дітей - воно знаходиться на межі із дисгармонійним розвитком. Аналіз розподілу значень ІГР в межах щорічної вибірки, проведений за допомогою використання Z-індексів, дозволив стандартизувати розподіл значень даного показника (табл. 5). 9 55540 10 Таблиця 5 Особливості розподілу значень ІГР у дітей молодшого шкільного віку, % (n=245). n Вік, роки до - 1ơ до + 1ơ 22 30 28 27 35 32 38 33 6 7 8 9 10 11 12 хл. 12 дівч. 18,2 30,0 39,3 51,8 25,7 25,0 31,6 42,4 50,0 36,7 35,7 37,0 40,0 50,0 39,5 30,3 Як видно з даних, наведених у таблиці 5, найбільший відсоток значень ІГР, які є менші на 1 а за середню величину по групі у дітей 9-10 років та дівчаток 12 років. Найбільший відсоток значень ІГР, які перевищували середню величину по групі на 2 а виявлено у дітей 9 та 12 років (як хлопчиків, так і дівчаток). Як видно з даних, наведених у таблиці 5, розподіл величин, які характеризують гармонійність розвитку дітей молодшого шкільного віку, в залежності від віку, має певні особливості. Найбільша кількість спостережень із величиною показника «ІГР», близького до середнього арифметичного у кожній вибірці виявлена у дітей віком 8, 9 та 11 років; у дітей шести, семи, десяти та дванадцяти років ця кількість суттєво менша. У дітей 9 років відсутні величини показника «ІГР», які би знаходились в межах від ±1 до ±2ơ; в той час як у дітей віком 8, 10 та дівчаток 12 років значення показника ІГР » більше за 2ơ були відсутні. Встановлено, що збільшення зросту та маси тіла дітей молодшого шкільного віку відбувається нерівномірно: щорічне збільшення зросту у дітей семи років порівняно із зростом шести річних дітей становить 4,03 %; дев'ятирічних дітей порівняно із восьмирічними - 6,44 %. Найбільш вираженим було збільшення зросту впродовж восьмого року життя. Приріст маси був також нерівномірним: впродовж до сьомого року життя приріст маси тіла становив 16,30 %; а впродовж до восьмого року - 12,7 %; загальний приріст маси від 6 до 12 років в середньому становив 84,89 %. Середнє значення зросту і маси тіла дітей молодшого шкільного віку, школярів м. Києва перевищує значення зросту дітей того ж віку в інших регіонах України та Росії. Стандартизація розподілу значень зросту і маси тіла за допомогою Z-індексу дозволила вивчити особливості щорічного фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Виходячи з того, що дітей, зріст яких перевищував би середнє значення по групі більш як на 2ơ не перевищує 7,4 % із 245 обстежених, слід погодитись із твердженням, що акселеративні процеси не набувають подальшого розвитку. Серед обстежених дітей молодшого шкільного віку (6-12 років) не було виявлено дітей із вираже між -(1 - 2ơ) 9,1 10,0 14,3 0 20,0 9,4 10,5 15,2 +(1 - 2ơ) 13,6 13,3 3,6 0 11,4 9,4 10,5 6,1 >-2 >+2 4,5 3,3 0 0 0 3,1 5,3 0 0 3,3 3,6 7,4 2,9 3,1 5,7 6,1 ним дефіцитом зросту в віці 12 років, відповідно не було виявлено дітей із дефіцитом маси тіла у віці 6, 7, 8, 9 та 11 років. Таким чином, для оцінки фізичного розвитку дітей 6-12 років необхідно крім антропометричних вимірів , необхідно проводити аналіз отриманих результатів з використанням емпіричних розрахункових індексів, що значно під вищить інформативність та об'єктивність такої оцінки. Отримані результати дозволяють рекомендувати спосіб, що заявляється, для широкого впровадження в практичну медицину. Література 1. Кучма В.Р., Чепрасов В.В. Оценка физического развития как скрининг-тест выявления детей с дозонологическим нарушением /Кучма В.Р., Чепрасов В.В. //Гигиена и санитария. - 2004. - №1. С. 39-42. 2. Кучма В.Р., Скоблина Н.А. Методы оценки развития детей при популяцион-ных исследованиях /Кучма В.Р., Скоблина Н.А. //Рос. педиатр, журнал. - 2008. - № 2. - С. 47-49. 3. Волкова Л.Ю., Копытько М.В., Конь И.Я. Физическое развитие школьников Москвы: современное состояние и методы оценки /Волкова Л.Ю., Копытько М.В., Конь И.Я. //Гигиена и санитария. 2004. - № 5. - С. 42-45. 4. Ямпольская Ю.А. Актовая речь: Физическое развитие в исследованиях НИИ гигиены детей и подростков. Подходы к стандартизации исследований и оценке. Физическое развитие детей и подростков во второй половине XX века. /Ямпольская Ю.А. //М., 22 мая 2003 года. - М.: 2003. 5. Нечитайло Ю.М., Каланча P.I., Ковтюк H.I., Лоскутова І.Є. Антропометричні показники у дітей та їх зв'язок з різними факторами /Нечитайло Ю.М., Каланча Р.І., Ковтюк Н.І., Лоскутова І.Є. //Актуальні питання морфогенезу. - Чернівці: 1996. - С. 232-37. 6. Изаак СИ, Панасюк Т.В. Характеристика физического развития школьников различных регионов России /Изаак С.И., Панасюк Т.В. //Гигиена и санитария. - 2005. - № 5. - С. 61-64. 7. Ямпольская Ю.А. Развитие школьников Москвы в последние десятилетия /Ямпольская Ю.А. //Гигиена и санитария. - 2000. - № 1. - С. 65-71. 11 55540 8. Вітріщак СВ. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків з соціально незахищених сімей /Вітріщак С.В. //Укр. Мед. Альманах. - 2007. - № 4. – С. 30-32. 9. Скоблина Н.А. Физическое развитие детей, находящихся в различных социальных условиях Комп’ютерна верстка І.Скворцова 12 /Скоблина Н.А. //Рос. педиатр, журнал. - 2008. - № 3. - С. 29-31. 10. Козакевич В.К. Стан здоров'я дітей пубертатного періоду в м. Полтава та його зв'язок з рівнем соматичного (фізичного розвитку) /Козакевич В.К. //Медицина сегодня и завтра. - 2000. - № 2. С. 75-76. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601