Тазостегновий шарнір

Тазостегновий шарнір, що включає верхню та нижню ланки, шарнірно з'єднані між собою за допомогою горизонтальної осі, верхня ланка виконана з двома круговими секторами, наскрізними отворами на них та двома гвинтовими упорами з C2 1 3 кутами між суміжними отворами, до двох з яких за допомогою гвинтів прикріплені два упори. Необхідні кути "згинання-розгинання" забезпечуються при перестановці цих упорів. Нижня ланка відведена відносно осі шарніра на кут 10-20°, та зафіксована за допомогою гвинтів. Кут відведення не змінюється в процесі користування ортезом. Недоліки цього пристрою полягають у тому, що тазостегновий шарнір має значні габаритні розміри та нерегульований в процесі користування кут відведення. Відомий також ортопедичний шарнір з регулюванням кутової рухливості при виконанні "згинання-розгинання" та відведення американської фірми "Becker Orthopedic" (Каталог фірми Becker Orthopedic, 2005г.), який включає нижню та верхню ланки, шарнірно з'єднані між собою за допомогою горизонтальної осі. Верхня ланка виконана з двома круговими секторами, на яких радіально виконано один ряд наскрізних отворів з рівними кутами між суміжними отворами, до двох з яких за допомогою гайок прикріплені два упори. Необхідні кути "згинання-розгинання" забезпечуються при перестановці цих упорів. До нижньої ланки за допомогою гвинта та плоских зубчатих коліс приєднано перехідну ланку. Регулювання кутів відведення здійснюється шляхом кутового зміщення зубчатого колеса перехідної ланки відносно зубчатого колеса нижньої ланки та фіксування коліс за допомогою гвинта. Недоліками цього шарнірну є те, що він має значні габаритні розміри та велику дискретність встановлення кутів "згинання-розгинання" та відведення - не менше 20° та 9° відповідно. Цей тазостегновий шарнір прийнято за прототип. Технічною задачею винаходу являється зменшення габаритних розмірів шарніру, забезпечення можливості регулювання кутів "згинаннярозгинання" при правосторонньому чи лівосторонньому ортезуванні, спрощення встановлення необхідних кутів "згинання-розгинання" та підвищення точності встановлення визначених кутів відведення. Ця задача вирішена тим, що в тазостегновому шарнірі, який включає верхню та нижню ланки, шарнірно з'єднані між собою за допомогою горизонтальної осі, верхня ланка виконана з двома круговими секторами, наскрізними отворами на них та двома гвинтовими упорами з гайками, встановленими у відповідні отвори; до нижньої ланки приєднано сполучний вузол, відмінністю є те, що наскрізні отвори виконані на бокових торцях криволінійних кругових секторів верхньої ланки; верхня ланка виконана з двома фігурними пазами, розміщеними паралельно та симетрично відносно горизонтальної осі шарніра; кожен наскрізний отвір частково перекриває суміжні отвори; гайки, які фіксують гвинтові упори, розташовані у відповідних фігурних пазах верхньої ланки; сполучний вузол виконано у вигляді конусного з'єднання, розрізна втулка якого встановлена в отворі нижньої ланки U-подібної форми та жорстко закріплена в нижній ланці за допомогою, наприклад, штифта; розрізні кінці втулки встановлені в отворах прову 90067 4 шин перехідної ланки вилкоподібної форми; до верхньої ланки прикріплена кришка, на яку нанесені контрольна шкала для визначення кутів "згинання-розгинання", на перехідній ланці виконана контрольна шкала для визначення кутів відведення. Виконання наскрізних отворів на бокових торцях, а не на лицьовій стороні (як у прототипі), криволінійної частини кругових секторів верхньої ланки дозволяє значно зменшити габарити шарніру; перекриття суміжних отворів дозволяє зменшити дискретність регулювання кутів "згинаннярозгинання", а виконання сполучного вузла у вигляді конусного сполучення, встановленого між перехідною та нижньою ланками, дозволяє плавно регулювати необхідні кути відведення з надійною фіксацією ортезу до нижньої кінцівки у фронтальній площині та забезпечити використання одного і того ж шарніру як при правосторонньому, так і при лівосторонньому ортезуванні. Суть винаходу пояснюється кресленням, на якому показано: - Фіг.1 - загальний вигляд шарніру (вигляд спереду); - Фіг.2 - загальний вигляд шарніру (вигляд збоку); - Фіг.3 - розріз по А-А; - Фіг.4 - вигляд по стрілці Б; - Фіг.5 - розріз по В-В. Тазостегновий шарнір має верхню та нижню ланки 1, 2 відповідно, які з'єднані між собою за допомогою осі 3 та гвинта 4. Між верхньою та нижньою ланками 1, 2 та віссю 3 встановлені два упорних роликових підшипника 5 та втулки 6. З двох торців криволінійних кругових секторів верхньої ланки 1 радіально з рівними кутами виконано, наприклад, по дванадцять наскрізних отворів 7, кожен з яких частково перекриває суміжні отвори, в яких встановлені гвинтові упори 8, закріплені гайками 9, встановленими в фігурних пазах 10, виконаних на верхній ланці 1. До верхньої ланки прикріплена кришка 11, на якій для установки та контролю кутів "згинання-розгинання" виконана контрольна шкала 12 з нульовою відміткою. Нижня ланка 2 U-подібної форми, виконана з отвором, в якому встановлена розрізна втулка 13 сполучного вузла, яка жорстко за допомогою штифта 14 закріплена на нижній ланці 2. Розрізні кінці втулки 13 встановлено в отворах провушин перехідної ланки 15, виконаної у вигляді вилки. Розрізна втулка 13 сполучного вузла з двох сторін має конусні отвори 16 та розрізи. В конусному отворі 16 з однієї сторони встановлено конус 17, а з другої - різьбовий конус 18. Через отвір конуса 17 пропущено гвинт 19 сполучений з різьбовим конусом 18. Дистальні кінці верхньої ланки 1 та перехідної ланки 15 мають прямокутні пази 20 для закріплення шин ортезу. На верхньому торці перехідної ланки 15 нанесена контрольна шкала 21 з нульовою відміткою, яка нанесена на рівні горизонтальної осі конусного сполучення. Тазостегновий шарнір використовують наступним чином. Початкове положення тазостегнового шарніра в сагіттальній та фронтальній площинах знахо 5 диться на загальних вертикальних осях ланок шарніра. В залежності від медичних показань, правостороннього чи лівостороннього ортезування та від необхідного об'єму рухів в тазостегновому суглобі встановлюють кути "згинання-розгинання" шляхом часткового відгвинчування гвинтових упорів 8 з різьбового отвору гайки 9 упори переміщують у відповідні отвори 7, при цьому гайки 9 переміщуються в фігурних пазах 10 верхньої ланки 1. Гвинтові упори 8 фіксуються в отворах 7 шляхом загвинчування в різьбові отвори гайок 9. Дискретність встановлення кутів "згинання-розгинання" не більше 10°. Необхідний кут відведення встановлюють шляхом плавного повороту перехідної ланки 15 відносно нижньої ланки 2, фіксація перехідної ланки в потрібному положенні здійснюється шляхом затягування конусів 17, 18 гвинтом 19. 90067 6 Установка та контроль значень кутів "згинання-розгинання" здійснюється за допомогою контрольної шкали 12, а кута відведення - за допомогою шкали 21. В УкрНДІпротезування виготовлено 3 тазостегнових шарніра, які були встановлені в ортези при лікуванні хворих з тяжкими патологіями тазостегнових суглобів, таких як коксартроз або нестійкість ендопротеза стегна. Ортезування хворих з використанням розроблених тазостегнових шарнірів сприяло позитивним результатом при лікуванні. Таким чином, така конструкція тазостегнового шарніру дозволяє зменшити габаритні розміри, забезпечити можливість регулювання кутів "згинання-розгинання" в необхідному діапазоні при правосторонньому чи лівосторонньому ортезуванні, підвищити оперативність встановленні кутів "згинання-розгинання" та підвищення точності встановлення визначених кутів відведення. 7 Комп’ютерна верстка А. Рябко 90067 8 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601