Спосіб приведення у вихідний стан ракети-носія при пуску, що не відбувся

Спосіб приведення у вихідний стан ракетиносія при пуску, що не відбувся, що включає встановлення ракети-носія на пускову установку, заправлення баків ракети-носія пальним і окислювачем по заправно-зливних магістралях, запускання рушійної установки шляхом відкриття підбакового клапана і подавання пального через витратну магістраль у камеру згоряння рідинного ракетного двигуна і через допоміжну магістраль пускового пального у газогенератор, вимкнення рушійної установки у випадку виникнення аварійної ситуації шляхом закриття підбакового клапана пального, роз'єднання допоміжної магістралі пускового пального з газогенератором, промивання допоміжної магістралі пускового пального, зливання пального і окислювача по заправно-зливних магістралях та продування порожнин рушійної установки інертним газом, який відрізняється тим, що після роз'єднання допоміжної магістралі пускового пального з газогенератором її сполучають з атмосферою і здійснюють промивання допоміжної магістралі пускового пального шляхом відкриття підбакового клапана пального і подавання в неї пального в об'ємі 50-100 л із баків пального ракети-носія зі скиданням суміші пального з залишками пускового пального у атмосферу, при цьому здійснюють продування порожнин газогенератора і рідинного ракетного двигуна інертним газом. Корисна модель відноситься до ракетнокосмічної галузі і може використовуватися під час проведення робіт з ракетою-носієм на стартовому комплексі у випадку аварійного вимкнення рушійної установки. Відомим є спосіб приведення у вихідний стан ракети-носія при пуску, що не відбувся, який включає встановлення ракети-носія на пускову установку, заправлення баків ракети-носія пальним і окислювачем по заправно-зливних магістралях, запускання рушійної установки шляхом відкриття підбакового клапана і подавання пального через витратну магістраль у камеру згоряння рідинного ракетного двигуна і у газогенератор, вимкнення рушійної установки у випадку виникнення аварійної ситуації шляхом закриття підбакового клапана пального, зливання пального і окислювача по заправно-зливних магістралях і продування порожнин рушійної установки інертним газом [див. патент України №473 31 А, МПК B64G5/00, Е04Н5/02, 2002р.]. Продування здійснюється для того, щоб вилучити пару пального і таким чином підвищити пожежобезпечність рушійної установки (РУ). Запалення компонентів палива під час пуску здійснюється за допомогою піротехнічних або електричних пристроїв. Недоліком цього способу є низькі експлуатаційні характеристики ракети-носія через невисоку надійність запускання РУ, в якій встановлено пристрій для запалювання компонентів палива. Найближчим до запропонованого по технічному рішенню є вибраний як прототип спосіб, описаний у книзі [В.И.Феодосьев "Основы техники ракетного полета", М., "Наука", 1979, с.135, 138 рис.3.20]. Вказаний спосіб включає встановлення ракети-носія на пускову установку, заправлення баків ракети-носія пальним і окислювачем по заправно-зливних магістралях (ЗЗМ), запускання рушійної установки шляхом відкриття підбакового клапана і подавання пального через витратну магістраль у камеру згоряння рідинного ракетного двигуна (РРД) і через допоміжну магістраль пускового пального у газогенератор, вимкнення рушійної установки у випадку виникнення аварійної ситуації шляхом закриття підбакового клапана пального, зливання пального і окислювача по ЗЗМ і ЗГ 9067 продування порожнин рушійної установки інертним газом Після вимкнення РУ в ДОПОМІЖНІЙ магістралі залишається частина пускового пального (ПП) Це 1111 є агресивним і під час ди протягом однієї години на прокладки РУ призводить до їх пошкодження У результаті цього 1111 проникає у навколишнє середовище і під час взаємодії з киснем повітря та парою окислювача запалюється Час зливання пального і окислювача з баків РН складає до 5 годин Для виключення виникнення пожежі, перед зливанням здійснюють роз'єднання допоміжної магістралі пускового пального з газогенератором і промивання допоміжної магістралі пускового пального Промивання здійснюють за допомогою наземних засобів, які підстиковують до РН вручну [див книгу "Космодром" под ред А П Вольского, М , "Воениздат", 1977, с 89, 92, 186] Недоліком цього способу є невисокі експлуатаційні характеристики ракети-носія, такі як - наявність додаткового обладнання на стартовому комплексі, яке необхідне для промивання ПП, що ускладнює процес підготовки РН, - роботи по промивці є небезпечними, тому що люди знаходяться у безпосередній близькості від РН, яка заправлена пальним і окислювачем В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу приведення, який би забезпечував підвищення його експлуатаційних характеристик шляхом уведення в нього нових операцій, таких як - після роз'єднання допоміжної магістралі пускового пального з газогенератором сполучення м з атмосферою і здійснення промивання допоміжної магістралі пускового пального шляхом відкриття підбакового клапана пального і подавання в неї пального в об'ємі 50-100 л з баків РН з скиданням суміші пального з залишками пускового пального у атмосферу, що дозволяє керувати процесом промивання автоматично без присутності людей біля аварійної РН з використанням пального із бака РН, - здійснення продування порожнин газогенератора і рідинного ракетного двигуна інертним газом у процесі проведення промивання, що дозволяє підвищити пожежобезпечність РУ Поставлена задача вирішується таким чином, що у запропонованому способі приведення у вихідний стан ракети-носія при пуску, що не відбувся, який включає встановлення ракети-носія на пускову установку, заправлення баків ракети-носія пальним і окислювачем по заправно-зливних магістралях, запускання рушійної установки шляхом відкриття підбакового клапана і подавання пального через витратну магістраль у камеру згоряння рідинного ракетного двигуна і через допоміжну магістраль пускового пального у газогенератор, вимкнення рушійної установки у випадку виникнення аварійної ситуації шляхом закриття підбакового клапана пального, раз'єднання допоміжної магістралі пускового пального з газогенератором, промивання допоміжної магістралі пускового пального, зливання пального і окислювача по заправнозливних магістралях та продування порожнин рушійної установки інертним газом, в ньому після роз'єднання допоміжної магістралі пускового пального з газогенератором її сполучають з атмосфе рою і здійснюють промивання допоміжної магістралі пускового пального шляхом відкриття підбакового клапана пального і подавання в неї пального в об'ємі 50-100 л із баків пального ракети-носія зі скиданням суміші пального з залишками пускового пального у атмосферу, при цьому здійснюють продування порожнин газогенератора і рідинного ракетного двигуна інертним газом Для пояснення запропонованого способу додаються креслення і його детальний опис На кресленнях зображена схема РУ Бак 1 пального, витратна магістраль 2 окислювача, витратна магістраль 3 пального, насоси 4 і 5 ВІДПОВІДНО пального і окислювача, заправнозливні магістралі 6 і 7 ВІДПОВІДНО пального і окислювача, допоміжна магістраль 8, трубопровід 9, рідинний ракетний двигун 10, сопло 11, газогенератор 12, ампула 13 з пусковим пальним, підбаковий клапан 14 пального, пневмопдравлічний демпфер 15, штуцер 16 подавання інертного газу, керовані клапани 17, 18, 19, 20, а також додатковий керований клапан 21 ПП розміщується у ампулах або гільзах (див книгу "Космонавтика", энциклопедия, М , "Сов энциклопедия", 1985 с 311, 420) Приведення РН у вихідний стан при пуску, що не відбувся, здійснюється наступним чином Після встановлення ракети-носія на пускову установку (ПУ) здійснюють перевірку системи керування РН і заправлення баків РН пальним і окислювачем по ЗЗМ 6 і 7 ВІДПОВІДНО При цьому підбаковий клапан 14, керовані клапани 17, 18, 19, 20 і додатковий керований клапан 21 закриті Потім РН фіксують на опорах ПУ Під час запускання РУ відкривають підбаковий клапан 14 і керовані клапани 17, 18, 19, 20 Насоси 4 і 5 створюють тиск у витратних магістралях 3 і 2 ВІДПОВІДНО, при цьому пальне руйнує ампулу 13 У результаті цього суміш пального і ПП поступає по ДОПОМІЖНІЙ магістралі 8 у газогенератор 12 і камеру згоряння РРД 10 Одночасно у газогенератор 12 і у камеру згоряння РРД 10 подають окислювач, де і відбувається запалення компонентів палива У процесі виходу РРД 10 на режим контролюють параметри його роботи і при заданих їх значеннях проводять розфіксацію РН з опорами ПУ РН відривається від ПУ Пневмопдравлічний демпфер 15 забезпечує стабільну роботу РУ і виконується за патентом України №643 96А, МІЖ F16L 55/04, B64G 1/00, 2003р Якщо під час виходу РУ на заданий режим (до 5 секунд) відбудеться відхилення параметрів, які характеризують роботу РРД 10, від заданих виконують її аварійне вимкнення, а подальші операції виконуються у автоматичному режимі по командах системи керування - закриваються підбаковий клапан 14, керовані клапани 17,18,19, 20 Зупиняються насоси 41 5, - відкриваються підбаковий клапан 14, керований клапан 17 і додатковий керований клапан 21, - під дією стовпа рідини у баці 1 пальне по витратній магістралі 3 поступає у допоміжну магістраль 8, проходить через ампулу 13 і по трубопроводу 9 виходить у атмосферу за межі корпусу хвостового відсіку РН у безпечну зону Суміш пального з залишками 1111 взаємодіє з киснем повітря і частково згоряє, а частина пального зливається у 9067 лоток ПУ. Таким чином здійснюється промивання ампули ПП. Одночасно з промиванням у штуцер 16 подається інертний газ (азот) для продування порожнин газогенератора 12 і РРД 10 для забезпечення безпечної" роботи з РН; - через 5-6 хвилин закриваються підбаковий клапан 4, керований клапан 17 і додатковий керований клапан 21; - далі по ЗЗМ 6 і 7 зливають пальне і окислювач з баків РН і РН знімають з ПУ. Комп'ютерна верстка М Клюкін 6 Залишки пального у лотку ПУ утилізують за допомогою системи нейтралізації. Ця система забезпечує утилізацію проливань компонентів палива як під час заправлення РН, так і під час зливання їх з РН. Після заміни ампули 13 з ПП на допоміжній магістралі 8, РН готова до проведення повторного пуску. Запропоновані спосіб забезпечує цілість як РН, так і ПУ у випадку аварійного вимкнення РУ. Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601