Спосіб моделювання катаракти

Реферат: UA 91081 U UA 91081 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до офтальмології і може бути використана в подальшому дослідженні різноманітних лікувальних стратегій у хворих на катаракту. Відомий спосіб моделювання катаракти шляхом впливу яскравого світла щоденно, 9 годин на добу протягом 40 тижнів [1]. Недоліком цього способу є його тривалість. Існує спосіб моделювання катаракти шляхом впливу енергії ІАГ-лазера на передню поверхню кришталика [2]. Однак вартість обладнання, що використовується, стає обмеженням в використанні цього способу. Існують способи моделювання катаракти, за допомогою хімічних речовин, що викликають метаболічні зміни в організмі та тканині кришталика [3]. Найбільш близьким аналогом до способу, що заявляється, є спосіб моделювання катаракти шляхом перорального введення нафталіну в дозі 0,1-1,5 г на кг маси тіла, двічі на тиждень, протягом 70 діб [4]. Недоліками цього способу є використання токсичного препарату, що призводить до випадіння волосяного покриву та патології шкіри тварин [5], та довгий термін виконання. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити відомий спосіб моделювання катаракти таким чином, щоб забезпечити можливість знизити токсичний вплив на тварин та скоротити термін його виконання. Ця задача вирішується тим, що в способі моделювання катаракти, який передбачає використання хімічного препарату, згідно з корисною моделлю, як такий препарат використовують бринзоламід, який вводять інтраперитонеально протягом 5 діб в дозі 200 мг на 1 кг маси тіла тварини. Використання бринзоламіду дозволяє знизити токсичний вплив на тварин, а також скоротити термін виконання способу, оскільки ефект досягається вже на 14 добу. Спосіб виконують наступним чином. Дослідження здійснювали на нелінійних білих новонароджених щурах з двох приплодів вагою близько 5 г і віком 2 дні, самиці яких знаходилися на стандартному харчовому раціоні в умовах віварію. Усі маніпуляції з тваринами проводили згідно з правилами Європейської конвенції захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших дослідних цілях. Піддослідним тваринам з 2 по 7 день життя вводили інтраперитонеально розчин бринзоламіду в дозі 200 мг на кг маси тіла двічі на добу. За допомогою офтальмоскопа оцінювали прозорість середовищ ока. На 14 день у 100 % тварин спостерігалось змутніння кришталика, та відсутність рожевого рефлексу з очного дна. Змутнілий кришталик не давав змогу оцінити стан очного дна. Після енуклеації очні яблука були зафіксовані у 10 % розчині формаліну для подальшого гістологічного дослідження. Зафіксовані очні яблука відмивали від фіксатора, зневоднювали у батареї спиртів зростаючих концентрацій, заливали у парафін та отримували зрізи за допомогою санного мікротома. Отримані поперечні зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином і вивчали у світловому мікроскопі. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, де на фіг. 1 представлена фотографія поперечного зрізу кришталику, забарвленого гематоксилін-еозином. На даному препараті кришталик має яскраве рожеве забарвлення. В усіх зонах виявлялася пластинчаста дисоціація з заповненням щілин кришталиковими масами. Відмічалось також значне потовщення сполучної тканини по всій поверхні капсули. Субкапсулярний та кортикальний шари виявилися щільними. Морфологічна картина повністю відповідала такій, що отримана при формуванні моделі способом за найближчим аналогом (фіг. 2). Катаракта спостерігалася у 100 % тварин. Патологій шкіри та волосяного покриву не було. Отже, отримані результати свідчать, що заявлений спосіб моделювання дозволяє чітко відтворити морфологічну картину розвитку модельної патології, при цьому створена модель, у порівнянні з найближчим аналогом, дає можливість знизити токсичний вплив на тварин та скоротити термін виконання способу. Джерела інформації: 1. Сухина Л.А. Влияние инстилляций тиотриазолина на развитие экспериментальной катаракты /Л.А. Сухина, Аль-Саиди Сами //Питання експериментальної та клінічної медицини. 2008. - Т. 1, № 12. - С. 138-144. 2. Абакушина Е.В. Создание экспериментальной модели вторичной катаракты in vitro / [Е.В. Абакушина, В.Б. Гречанинов, Д.Н. Абакушин и др.] // Онкохирургия. - 2013. - Т. 5, № 1. - С. 111. 3. Мальцев Э.В. Биологические особенности и заболевания хрусталика. Текст. / Э.В. Мальцев, К.П. Павлюченко. - Одесса: Астропринт, 2002. - С. 121-130. 1 UA 91081 U 5 4. Holmen J.B. Naphthalene-induced cataract model in rats: a comparative study between slit and retroillumination images, biochemical changes and naphthalene dose and duration / J.B. Holmen, B. Ekesten, B. Lundgren // Curr Eye Res. - 1999. - № 19(5). - P. 418-25. 5. Вайсбергер А. Органические растворители. / Вайсбергер А., Проскауэр Э., Риддик Дж., Тупс Э.; пер. с англ. Н.Н. Тихомирова. - Изд-во ин. лит., 1958. - С. 295-296. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб моделювання катаракти, що включає використання хімічного препарату, який відрізняється тим, що як препарат використовують бринзоламід, який вводять інтраперитонеально протягом 5 діб в дозі 200 мг на 1 кг маси тіла тварини. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2