Номер патенту: 16049

Опубліковано: 17.07.2006

Автори: Савко Валентин Валентинович, Леус Микола Федорович

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб моделювання увеальної катаракти, що здійснюють шляхом загального опромінювання експериментальної тварини світлом високої інтенсивності по спектральному діапазону, максимально наближеному до сонячного в 350-1150 нм, густиною потоку світлової енергії 30 мВт/см2, потужністю 1000 Вт щоденно в режимі світлового дня протягом 9 тижнів, який відрізняється тим, що попередньо тварині проводять загальну сенсибілізацію антигеном, що містить 50 мг сироваткового альбуміну, розчиненого в 1 мл3 фосфатного буфера, підшкірно, п’ятикратно, один раз у тиждень з подальшим введенням роздільної дози антигену, що містить 5 мг сироваткового альбуміну, розчиненого в 0,1 мл3 фосфатного буфера, в передню камеру ока.

Текст

Спосіб моделювання увеальної катаракти, що здійснюють шляхом загального опромінювання експериментальної тварини світлом високої інтенсивності по спектральному діапазону, максималь 3 16049 4 хом загальної сенсибілізації антигеном (50мг биго (350-1150нм) в квадратній кімнаті площею 10м2 чачого сироваткового альбуміну, розчиненого в в умовах кондиціонування повітря. Опромінювання 1мл3 стерильного фосфатного буфера) 5 разів проводиться в режимі світлового дня з 9 до 19 підшкірне з проміжками між ін’єкціями в 7 днів і годин щодня двома дуговими ртутно - вольфрамовведенням через 7 днів після закінчення загальної вими лампами типа ДРД - 1000 (густина потоку 2 сенсибілізації роздільної дози антигена (5мг бичасвітлової енергії 30мВт/см , напруга 220V, потужчого сироваткового альбуміну, розчиненого в ність 1000Вт, фібопоток 20000МФТ), розташова0,1мл3 стерильного фосфатного буфера) в передних на стінах кімнати на рівній відстані від підлоги і ню камеру ока. стелі. Тварини знаходилися в клітках з ґратчастиПрактична реалізація цього способу можлива ми бічними і внутрішніми стінами, внутрішня стінка за допомогою загального опромінювання тварин обклеєна срібною фольгою. Інтенсивність опромісвітлом високої інтенсивності по спектральному нювання на рівні клітки складає 4,75мВт/см2. діапазону максимально наближеному до сонячноПричинно-наслідкові зв’язки ПРИЧИНА 1. Загальна сенсибілізація тварини антигеном, що містить 50мг сироваткового альбуміну, розчиненого в 1мл3 фосфатного буфера, підшкірно, п’ятикратно. 2. Введення роздільної дози антигену, що містить 5мг сироваткового альбуміну, розчиненого в 1мл3 фосфатного буфера, у передню камеру ока. 3. Загальне опромінювання тварини світлом високої інтенсивності по спектральному діапазону, максимально наближеного до сонячного, впродовж 9 тижнів. Переваги розробленого способу моделювання увеальної катаракти полягають в отриманні моделі увеальної катаракти в значно коротші терміни, а саме - 9 тижнів, ніж при ізольованому моделюванні світлової катаракти, яка розвивається в строк - 40 тижнів; дозволяє одержати повністю помутнілий кришталик, тоді як при моделюванні світлової катаракти в кришталику розвиваються лише часткові малоінтенсивні його помутніння; розвиток увеальної катаракти вдається одержати у 100% тварин. Таким чином, як видно з проведеного аналізу кінцева мета винаходу забезпечується сукупністю істотних відмінних ознак. Опис пропонуємого нами способу. Тварині, фіксованій у спеціальному верстаті, проводили загальну сенсибілізацію п’ятикратним підшкірним введенням в область верхньої частини стегна 50мг бичачого сироваткового альбуміну, розчиненого в 1мл3 стерильного фосфатного буфера. Інтервал між ін’єкціями складав 7 днів. Через 7 днів після закінчення загальної сенсибілізації тварині промивали кон’юнктивальну порожнину правого ока фізіологічним розчином, закапували 30% альбуцид, після чого проводили епібульбарну (Sol. dicaini 0,5%) і ретробульбарну (Sol. novocaini 2%) анестезію. Ліве око було контрольним. Очне яблуко фіксували лапчастим пінцетом, кон’юнктивальну порожнину ретельно осушували ватним тампоном. Роздільну дозу 5мг бичачого сироваткового альбуміну, розчиненого в 1мл3 стерильного фосфатного буфера, вводили в передню камеру правого ока на 12 годині в 1-2мм від площини лімба. Голку інсулінового шприца вводили косо в шарах строми рогівки, що перешкоджало передчасному спорожненню передньої камери. Кон’юнктивальна порожнина промивалася 30% альбуцидом, місце пункції рогівки тушувалось 1% розчином брильянтової зелені. Наступного дня після введення роздільної дози антигена в передню камеру ока у тварини розвивався увеїт і цього СЛІДСТВО Можливість отримання увеїта і моделі увеальної катаракти через 9 тижнів. Ізольоване моделювання алергічного увеїта і світлової катаракти не дають такого результату. ж дня йому починали проводити щоденне загальне опромінювання світлом високої інтенсивності по спектральному діапазону максимально наближеному до сонячного у режимі світового дня. Алергічний увеїт тривав 9 тижнів. Через 9 тижнів після початку опромінювання, коли наступав кінець алергічного увеїту і формувалась тотальна катаракта, яку було можливо діагностувати за допомогою офтальмоскопії, тварин виводили з експерименту шляхом евтаназії в стані глибокого наркозу (1мл3 10% розчину тіопентала натрію на 1кг ваги). Обидва ока тварини енуклеювали, потім виділяли кришталики для біомікроскопічного дослідження. Експериментальні дослідження проведені в Інституті очних хвороб і тканинної терапії їм. В.П.Філатова АМН України. Конкретний приклад Кролик №4 породи Шиншила, вага 2,2кг. Перед початком експерименту при біомікроскопії кришталики обох очей прозорі. 14.04.05 почата загальна сенсибілізація підшкірним введенням у верхню область стегна 50мг бичачого сироваткового альбуміну, розчиненого в 1мл3 стерильного фосфатного буфера. Повторні ін’єкції цього ж антигена, тим же способом, у тій же дозі були проведені 21.04.05, 28.04.05, 05.05.05 та 12.05.05. Протягом всього терміну проведення загальної сенсибілізації ознак розвитку увеїта не спостерігалося. 19.05.05. в передню камеру правого ока введено 5мг бичачого сироваткового альбуміну, розчиненого в 0,1мл3 стерильного фосфатного буфера. 20.05.05 на правому оці з’явилась перікорнеальна ін’єкція, у передній камері з’явився фібрінозний ексудат, радужна оболонка набрякла. Цього ж дня, тобто 20.05.05 почато загальне щоденне світлове опромінювання кролика вищеописаним способом. 27.05.05 запальний процес почав прогресувати - розвинулася змішана ін’єкція очного яблука, рогівка стала набряклою, ексудат повністю заповнив передню камеру, глибше лежачі се 5 16049 6 редовища ока перестали офтальмоскопуватися. контрольному оці - прозорим. Такий стан правого ока тривав 3 тижні і з 17.06.05 Моделювання увеальної катаракти за пропозапальний процес почав поступово регресувати нуємим нами способом проведене у 10 кроликів, зменшення змішаної ін’єкції очного яблука і набряпороди Шиншила, вагою 2,0-2,5кг. У всіх 10 кролику рогівки, часткове розсмоктування ексудату в ків (100%) по закінченню експерименту, тобто чепередній камері. В наступні дні спостереження рез 9 тижнів після початку щоденного світлового ознаки активного запалення продовжували зменопромінювання тварин вищеописаним способом, шуватися. До 30.06.05 змішана ін’єкція і набряк кришталик у них був повністю помутнілим. рогівки значно зменшилися, ексудат в передній Контрольні експериментальні дослідження букамері поступово розсмоктувався, стало можлили проведені на 10 кроликах породи Шиншила, вим офтальмоскопування глибше лежачих серевагою 2,1-2,6кг, яким було проведено моделювандовищ правого ока. Райдужна оболонка стала атня алергічного увеїта вищеописаним способом рофічною, зміненою в кольорі, по краю зіниці тільки без подальшого загального світлового утворилися множинні задні синехії, в кришталику є опромінювання тварин. Клінічна картина розвичасткові щільні помутніння в задніх його шарах. В нення увеїга була аналогічною тій, що і в контронаступні дні спостереження до 14.07.05, разом із льній групі. Після закінчення експерименту і вивезначним зникненням ознак активності запального дення тварин із експерименту вищеописаним процесу, у кришталику продовжували інтенсивно способом, помутнінь в кришталику на увеальном прогресувати помутніння. До 22.07.05 спостерігавоці не було виявлено ні у однієї тварини контролься кінець увеїта: праве око абсолютно спокійне, ної групи. кон’юнктивальної ін’єкції немає, рогівка прозора, Таким чином, пропонуємий нами спосіб дає вміст передньої камери прозорий, райдужна обоможливість одержати модель увеальної катаракти лонка атрофічна, змінена в кольорі, по краю зіниці у 100% тварин у значно коротший термін - 9 тижмножинні задні синехії, в просвіті зіниці повністю нів, ніж експериментальну світлову катаракту, мопомутнілий кришталик. Ліве око впродовж всього делювання якої займає 40 тижнів; дозволяє одертерміну експерименту залишалося інтактним. жати повністю помутнілий кришталик, тоді як при 22.07.05 кролика виведено з експерименту шлямоделюванні світлової катаракти у кришталику хом евтаназії в стані глибокого наркозу. розвиваються лише часткові, малоінтенсивні його При біомікроскопічному дослідженні на увеапомутніння. льном оці кришталик був повністю помутнілим, на Комп’ютерна верстка Н. Лисенко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for modeling uveal cataract

Автори англійською

Leus Mykola Fedorovych

Назва патенту російською

Способ моделирования увеальной катаракты

Автори російською

Леус Николай Федорович

МПК / Мітки

МПК: A61F 9/00

Мітки: моделювання, увеальної, катаракти, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-16049-sposib-modelyuvannya-uvealno-katarakti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб моделювання увеальної катаракти</a>

Подібні патенти