Привід обертального руху

1. Привід (10) обертального руху для воріт, дверних стулок тощо, який можна прикріпити до стійкої конструкції (30) і який містить поворотний важіль (18), шарнірно встановлений між двома опорними компонентами (20, 16), який відрізняється тим, що містить, на кожному опорному компоненті, засоби (80) прикріплення до стійкої конструкції, при цьому поворотний важіль (18) шарнірно встановлений з можливістю повороту в горизонтальній площині за допомогою поворотної осі (17) між опорними компонентами (20, 16). 2. Привід за п. 1, в якому кріпильні засоби містять C2 2 (19) 1 3 (особливо це стосується його зубчастих коліс). Тому різні компоненти треба конструювати із надвеликими габаритами, що також призводить до значного підвищення собівартості продукції. Оскільки фіксуюча штанга прикріплена до стіни або до колони в одному місці, то вона стає тому віссю повороту небажаного зусилля важеля, плечем якого є фіксуюча штанга, і тому вона може бути вирвана з її опори. Об'єкт винаходу полягає в забезпеченні приводу згаданого вище типу, який зможе краще витримувати зовнішні механічні напруження, які діють на рухомий важіль. Цей об'єкт забезпечується за допомогою приводу обертального руху для воріт, дверних стулок тощо, який можна прикріпити до стійкої конструкції і який містить поворотний важіль, шарнірно встановлений між двома опорними компонентами; який відрізняється тим, що містить, на кожному опорному компоненті, засіб виконання прикріплення до цієї стійкої конструкції. При цьому зовнішні зусилля, які діють на важіль приводу, передаються стійкій конструкції симетрично, і без виникнення небажаних зусиль важеля. Кожний скручувальний рух рухомого важеля при цьому зустрічає опір, щонайменше, в двох фіксованих точках, а саме: в точках, де кожний опорний компонент прикріплений до стійкої конструкції. Доцільно, щоб опорні компоненти мали по суті однакові форму і розміри, і/або внутрішню конструкцію, щоб (і) їх можна було легко виготовити, і спростити привід, і (іі) щоб вони утворили оптимальну систему для урівноваження зусиль, які діють на привід, передаючи їх рівномірно і/або симетрично до кріпильних засобів, (ііі) щоб спростити і/або стандартизувати поворотне з'єднання з рухомим важелем, наприклад - за допомогою встановлених всередині них виступів, що суміщаються, і співвісних гнізд для осей повороту. Винахід також стосується способу прикріплення до стійкої конструкції приводу обертального руху для воріт, дверних стулок тощо, що містить рухомий важіль, шарнірно встановлений між двома опорними компонентами; який відрізняється тим, що кожний опорний компонент прикріпляють до стійкої конструкції. Переваги пристрою згідно з винаходом пояснюються в описі переважного здійснення, що наводиться нижче, з посиланням на прикладені креслення, на яких: Фіг.1 - зображення в перспективі деяких відділених одна від одної деталей приводу згідно з винаходом; Фіг.2 - привід згідно з Фіг.1; всі деталі показані в складенні; Фіг.3 - поперечний переріз приводу згідно з Фіг.1, виконаний по вертикальній симетричній площині. Креслення показують привід 10 обертального руху згідно з винаходом. Привід містить: корпус 12, що складається з верхнього корпусу 14 і двох плоских опорних компонентів - з пластини 20 у основи корпусу 14 і з днища 16, між якими важіль 18, виконаний з можливістю повороту в горизонтальній площині (показаний частково), шарнірно встанов 92018 4 лений за допомогою поворотної осі 17; причому згаданий важіль в свою чергу з'єднаний із стулкою (не видна) воріт і приводить її в рух. На кресленні Фіг.3 можна бачити, що поворотна вісь 17 закріплена, з можливістю її повороту, гайками 22 всередині пластини 20 і днища 16. Інші механічні елементи у вигляді зубчастих коліс, які не описуються тут, щоб не перевантажувати опис - призначені для надання важелю 18 необхідного моменту руху для його повороту на осі 17. Привід 10 можна прикріпити до стійкої конструкції, наприклад - до стіни 30, за допомогою кріпильних засобів 80 з кінцями 40, 50, що мають виступи, двох опорних компонентів 16, 20. Ці кінці 40, 50 з виступами складаються з двох приливків 42а, 42b та 52а і 52b, що виступають, відповідно, на задньому кінці з корпусу кожного опорного компонента 16, 20. Приливки 42а, 42b та 52а, 52b являють собою продовження відповідного опорного компонента 16, 20, мають по суті однакову з ним товщину, і також мають крізні отвори 60, розташовані перпендикулярно по відношенню до більшого габариту опорних компонентів 16, 20, тобто розташовані вертикально по відношенню до креслень. Відповідні кріпильні гвинти 62 можна вставити в отвори 60 і зачепити в отворах 61 С-подібної пластини 64, закріпленої в стійкій конструкції 30, наприклад - болтами (не показані), зафіксованими в отворах 65 в пластині 64. Гвинти 62, з гайками 63 на їх протилежних кінцях, закріпляють приливки 42а, 42b, 52а, 52b в пластині 64 між її двома викривленими кінцями. Фіг.1 та 2 показують привід 10 до і після з'єднання їх з пластиною 64 і затягнення гвинтів 62. Фіг.3 показує привід 10, встановлений на конструкції 30. Перевага винаходу очевидна: зусилля F, яке діє на важіль 18 (Фіг.3), спрямоване проти приводу 10 і передається віссю 17 на два опорних компоненти 16, 20, які передають його порівну на пластину 64, і з неї - на конструкцію 30. Оскільки ці компоненти симетричні, тому зусилля F не створює скручування осі 17 і конструкції приводу 10. Крім цього, кріпильні засоби 80 при цьому зазнають механічного напруження в напрямку найбільшого опору, і також без поперечних зусиль або скручування. Якщо зовнішнє скручувальне зусилля надається важелю 18 в осьовому напрямку по відношенню до стрілки F, то цьому скручувальному зусиллю протистоять два опорних компоненти 16, 20, прикріплені до стійкої конструкції 30, і його максимальне значення, що витримується приводом 10, визначається міцністю засобів 80 та опором компонентів 16, 20 до деформування. Треба зазначити, що в зв'язку з цим привід 10 дуже міцний і може витримувати дуже інтенсивні зусилля F (наприклад, при спробі недозволеного відкриття вручну). На кресленнях Фіг.2 та 3 наочно показано, що опорні компоненти 16, 20 мають форму і внутрішню конструкцію, по суті однакову або дзеркальну по відношенню до площини взаємного контакту. За рахунок цього забезпечуються наступні переваги: - спрощена конструкція приводу 10; - кінці 40, 50, що мають виступи, тобто приливки 42а, 42b, 52а, 52b, автоматично розташовуються таким чином, що центруються крізні отвори 60, 5 за рахунок чого зменшується кількість потрібних гвинтів 62; - симетрія кінців 40, 50, що мають виступи, сприяє з'єднанню з пластиною 64, також спрощуючи її конструкцію; - конструкція приводу більш збалансована і доцільна для опору виникаючим механічним напруженням; - опорні компоненти 16, 20 виконуються точніше і простіше, зі значним зниженням собівартості виготовлення. Очевидні можливі варіанти, наприклад: - в розташуванні і формі кінців, що мають виступи; - в кількості і розташуванні крізних отворів (і тому кріпильних гвинтів); - в формі кріпильних пластин, яка в будь-якому випадку не є обов'язковою, так як кінці 40, 50, що мають виступи, можна, наприклад, угвинчувати безпосередньо в конструкцію 30; - в кріпильних засобах, якими також можуть бути клеючі речовини, складові з'єднання або просто, наприклад, пази та отвори, всередині яких вставлена або закріплена консоль, виконана заод 92018 6 но із стійкою конструкцією. У цьому останньому випадку головна вимога полягає в тому, щоб на кожному опорному компоненті була передбачена, щонайменше, одна точка для прикріплення до стійкої конструкції. Посилальні позиції 10 привід обертального руху 12 корпус 14 верхній корпус 16 днище 17 поворотна вісь 18 важіль 20 пластина 22 гайка 30 стіна 40, 50 кінці, що мають виступи 42а, 42b, 52а, 52b приливки 60 крізні отвори 61, 65 отвори 62 кріпильні гвинти 63 гайки 64 С-подібна пластина 80 кріпильні засоби 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 92018 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601