Спосіб прискорення розкладання пожнивних решток кукурудзи

Реферат: Спосіб прискорення розкладання пожнивних решток кукурудзи, що базується на сумісному застосуванні комплексу мікроорганізмів в кількості 1 кг/га та селітри аміачної в кількості 59 кг/га (N=34,4 %). UA 92030 U (12) UA 92030 U UA 92030 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель, що заявляється, належить до агрономії, призначена для прискорення розкладання пожнивних решток кукурудзи. Найближчим аналогом /прототипом/ до корисної моделі, що заявляється, є селітра аміачна, що використовується як джерело азотного живлення та посилює мінералізацію післяжнивних решток. Науковцями Інституту агроекології і природокористування НААН запропоновано сумісне застосування комплексу мікроорганізмів та селітри аміачної. Селітра аміачна (нітрат амонію, азотнокислий амоній) (ГОСТ 2-85 Марка Б) - гранульований продукт білого кольору з жовтуватим відтінком. Хімічна формула NH 4NO3. Масова частка загального азоту не менше 34,4 %. Комплекс мікроорганізмів складається з штамів мікроорганізмів, що призначені для прискорення деструкції рослинних решток та активізації позитивних для рослин і ґрунту мікробіологічних процесів [3-6]. В основу корисної моделі поставлено задачу виявлення властивостей, що обумовлюють сумісне застосування комплексу мікроорганізмів та селітри аміачної для обробки стерні та ґрунту після збирання врожаю кукурудзи, що дасть змогу прискорити розкладання рослинних решток та зменшити норму внесення азотних добрив. Технічним результатом корисної моделі, що заявляється, є спосіб обробки стерні та ґрунту після збирання врожаю кукурудзи, що дасть змогу прискорити розкладання рослинних решток, залишаючи у ґрунті вуглець та азот рослинного походження. Поставлена задача вирішується сумісним використанням комплексу мікроорганізмів для розкладання решток кукурудзи, що становить 1 кг/га, та селітри аміачної при нормі витраті 59 кг/га (N=34,4 %). Приклад Лабораторією екології мікроорганізмів Інституту агроекології і природокористування НААН були проведені лабораторні дослідження. В лабораторних умовах целюлозолітичну активність ґрунту визначали модифікованим методом Крістенсена [1-2]. На дно стерильної чашки Петрі поміщали стерильний диск фільтрувального паперу діаметром 7 см (визначеної ваги). Паперові фільтри покривали сіткою з капронової тканини, на котру поміщали 25-40 г ґрунту, змішаного з кукурудзяними рештками та обробляли розчином селітри аміачної та комплексом мікроорганізмів, зволожуючи його до 60 % від повної вологоємності. Чашки Петрі ставили у вологу камеру та інкубували при температурі 27 °C. Целюлозолітичну активність визначали за зменшенням маси фільтрувального паперу. Облік проводили на 10, 20, 30 добу. Для цього ґрунт висипали з чашки, обережно відділяли капронову тканину, рештки фільтрувального паперу зчищали із дна чашки, висушували до повітряно-сухого стану та зважували. Ступінь розкладання целюлози визначали по різниці між початковою та кінцевою вагою фільтрувального паперу. Результати досліду представлені в таблиці: Варіант Контроль Селітра аміачна Комплекс мікроорганізмів Комплекс мікроорганізмів + селітра аміачна Розкладання фільтрувального паперу, % 10 діб 20 діб 5,77±0,08 19,45±1,65 7,89±0,23 27,15±2,05 30 діб 34,53±2,76 58,14±3,22 6,23±0,12 24,97±2,41 52,80±3,90 8,76±0,51 35,21±3,07 68,49±3,36 40 45 50 При сумісному застосуванні комплексу мікроорганізмів та селітри аміачної целюлозолітична активність ґрунту становила 68,49 %, що майже вдвічі більше порівняно із контролем. Таким чином, проведені дослідження вказують на перспективність сумісного застосування комплексу мікроорганізмів та селітри аміачної для прискорення розкладання пожнивних решток кукурудзи. Джерела інформації: 1. Експериментальна ґрунтова мікробіологія. Монографія /[Волкогон В.В., Надкернична О.В., Токмакова Л.М. та ін.]. - Київ: Аграрна наука, 2010. - 464 с. 2. Некоторые новые методы количественного учета почвенных микроорганизмов и изучения их свойств: Методические рекомендации. - Ленинград, 1982. - С. 23-25. 1 UA 92030 U 5 10 3. Беловежец Л.А. Перспективные способы переработки вторичного лигноцеллюлозного сырья /Беловежец Л.А., Волчатова И.В., Медведева С.А. //Химия растительного сырья. - 2010. № 2. - С. 5-16. 4. Грибы рода Trichoderma и их использование в практике /Свистова И.Д., Щербаков А.П., Фролова Л.О., Сейкетов Г.Ш. - Алма-Ата: Наука, 1982. - 248 с. 5. Кириченко Е.В. Использование Azotobacter chroococcum для создания комплексных биологических препаратов /Е.В. Кириченко, С.Я. Коць //Біотехнологія. - 2011. - Т. 4. - № 3. - С. 74-81. 6. Алимова Ф.К. Биотехнология. Промышленное применение грибов рода Trichoderma /Ф.К. Алимова, Д.И Тазетдинова, Р.И. Тухбатова; под ред. О.Н. Ильинской. - Казань: Казанский государственный университет им. В.И. Ульянова-Ленина. 2007. - 230 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб прискорення розкладання пожнивних решток кукурудзи, що базується на сумісному застосуванні комплексу мікроорганізмів в кількості 1 кг/га та селітри аміачної в кількості 59 кг/га (N=34,4 %). Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2