Магнітна мазь для лікування запальних захворювань глотки та мигдаликів

1. Магнітна мазь для лікування запальних захворювань глотки та мигдаликів, що містить магнетит, метилурацил та як гідрофільну основу суміш поліетиленоксиду-400 і поліетиленоксиду1500, яка відрізняється тим, що додатково міс 3 92224 Завдання вирішується таким чином, що магнітна мазь для лікування запальних захворювань глотки та мигдаликів, що містить магнетит, метилурацил та як гідрофільну основу суміш поліетиленоксиду-400 і поліетиленоксиду-1500, у відповідності з винаходом додатково містить діоксидін та тримекаїн при співвідношенні компонентів (мас.%): магнетит 25,0-35,0 тримекаїн 2,5-3,5 метилурацил 3,5-4,5 діоксидін 0,8-1,2 поліетиленоксид-400 50,22-61,38 поліетиленоксид-1500 5,58-6,82. Згідно з винаходом оптимальним є склад заявленої мазі при наступному співвідношенні компонентів (мас.%): магнетит 30,0 тримекаїн 3,0 метилурацил 4,0 діоксидін 1,0 поліетиленоксид-400 55,8 поліетиленоксид-1500 6,2. Магнітний наповнювач мазі - магнетит (Fe3O4) має високі значення намагніченості насичування, доступний та дешевий, дозволений до використання в фармації (ТУ У 24.1-02010936-006:2008). Важливо, що магнетит має низьку токсичність [4, 5], бактерицидні та бактеріостатичні властивості, може мати ендогенне походження [6]. Завдяки введенню магнетиту мазь набуває магнітних властивостей - здатності рухатися за зовнішнім магнітом та фіксуватися за його допомогою. Кількісний вміст магнетиту 25,0-35,0мас% визначено експериментальним шляхом. При зменшенні кількості магнетиту знижується здатність мазі фіксуватися та утримуватися магнітом на стінках глотки. Збільшення кількості магнетиту суттєво не впливає на магнітні властивості мазі, проте призводить до різкого збільшення в'язкості композиції, що негативно впливає на реологічні властивості мазі. Оптимальним є вміст 30,0мас% магнетиту. Для зниження больових відчуттів, що звичайно супроводжують захворювання глотки, до складу мазі введено місцевий анестетик -тримекаїн. Кількісний вміст його 2,5-3,5% є необхідним і достатнім для полегшення стану хворого без виникнення небажаних реакцій організму (головний біль, сонливість та ін.) [7]. Діоксидін введений до складу мазі як активна діюча речовина. Це протимікробний препарат ши 4 рокого спектру дії, навіть на штами бактерій, що є стійкими до інших хімічних препаратів. Використовують внутрішньо у вигляді 1% розчинів [7]. Отже вміст діоксидіну у складі мазі що заявляється 0,81,2%, відповідає кількості, що забезпечує достатній терапевтичний ефект з мінімальною токсичною дією. Гідрофільну основу, яка складається із суміші поліетиленоксидів (ПЕО) з молекулярними масами 400 і 1500 у співвідношенні 9:1, можна розглядати і як активну складову мазі, що забезпечує контакт із тканинами, збільшує активність компонентів мазі, має виражену осмотичну активність, високі значення кінетики вивільнення лікарських речовин [8]. Сумісне використання компонентів, які входять до складу заявленої мазі, взаємно потенціює їх дію. Ефективність заявленої мазі при лікуванні запальних захворювань глотки та мигдаликів пов'язано з можливістю фіксування мазі на стінці глотки за допомогою зовнішнього магніту. Сукупність якісного та кількісного складу запропонованої магнітної мазі невідомо з літературних джерел, що дозволяє зробити висновок про новизну винаходу. Заявлену мазь одержують гомогенізацією суміші компонентів мазі з диспергірованим магнетитом до сметаноподібної консистенції. Винахід ілюструється прикладами: Приклад 1 Експериментальні дослідження різних варіантів заявленої мазі визначили її оптимальний склад з наступним вмістом компонентів (г) на 100г мазі: магнетит 30,0 тримекаїн 3,0 метилурацил 4,0 діоксидін 1,0 поліетиленоксид-400 55,8 поліетиленоксид-1500 6,2. Засіб наведеного складу забезпечує оптимальне співвідношення фармакологічних і технологічних властивостей мазі. Приклад 2 З метою визначення складу оптимальної основи заявленого засобу, були досліджені варіанти композицій магнетиту з різними компонентами основи: суміш ПЕО-400 та ПЕО-1500 у співвідношенні 9:1 (варіанти I-V), 4:1 (варіанти VI-VII), "Люголь" (варіант VIII) та суміш обліпихової олії з олеїновою кислотою (варіант IX). Зазначені варіанти композицій наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Дослідні варіанти композицій магнетиту з різними компонентами основи Компоненти Магнетит ПЕО-400 ПЕО-1500 "Люголь" Обліпихова олія Олеїнова кислота І 20 72 8 II 25 67,5 7,5 III 30 63,0 7,0 Варіанти складу IV V VI 35 40 25 58,5 54,0 60,0 6,5 6,0 15,0 VII 30 56 14 VIII 10 90 IX 50 47,5 2,5 5 92224 Дослідження проводили на 75 пацієнтах (32чоловіки, 43-жінки), віком від 19 до 47 років. Невелику кількість дослідного зразку наносили на мигдалини, язичок та задню стінку глотки, фіксували твердим магнітом зовні та утримували протягом 510 хвилин. При цьому визначали здатність композиції до фіксування, її рухомість, зручність використання, ступінь стікання під час експозиції та після усунення джерела зовнішнього магнітного поля. Варіанти композицій II-IV, відповідають як фармакологічним, так і технологічним вимогам, але збільшення вмісту магнетиту, за варіантом V, негативно впливає на реологічні властивості композиції і мазі в цілому, при цьому втрачаються і здатність зразка проникати в ділянки стінки глотки, що погіршує фармакологічні властивості. Зменшення вмісту магнетиту, згідно варіанту І, покращує реологічні характеристики але веде до втрати магнітної фіксації, зменшує стабільність композиції, та призводить до її стікання стінками глотки. 6 Варіанти зразків VI та VII за консистенцією (ПЕО400:1500=4:1) зберігають магнітну рухливість слабо, внаслідок надмірної густини зразків. Варіант зразку VIII, з використанням "Люголя", дозволяє одержати зразок з високими магнітокерованими властивостями, композиція дуже рухлива, але при цьому дуже важко фіксується, та незручна в використанні. Такі ж недоліки має зразок за варіантом VIII. Приклад 3 З метою визначення мікробіологічних та фармакологічних показників заявленого засобу, було обстежено та проліковано 24 пацієнта (13чоловіків, 11-жінок), віком від 18 до 54 років. Всі мали діагноз хронічний субкомпенсований тонзиліт. Було визначено динаміка мікробної контамінації слизової оболонки глотки (табл.2) пацієнтів до лікування та після лікування заявленим засобом. Таблиця 2 Динаміка мікробної контамінації слизової оболонки глотки Ступінь контамінації Збудник Str.aureus Str.pyogenes Str.viridans Str.anhaemolyticus Str.epidermidis 10°-102 103-105 106-та більша Кількість пацієнтів та відсоток Після ліку- До лікуван- Після ліку- До лікуван- Після лікуДо лікування вання ня вання ня вання 4 13 8 3 11 2 3 8 1 6 2 4 11 2 4 5 6 9 3 7 3 9 13 6 6 Аналіз даних таблиці 2 свідчить про виражену протимікробну дію заявленого засобу по відношенню до досліджених мікроорганизмів, що підтверджує ефективність використання заявленої мазі в лікуванні запальних захворювань глотки та мигдаликів. Фармакологічну дію заявленого засобу оцінювали за динамікою основних клінічних симптомів, які відмічалися у пацієнтів до та після лікування (табл. 3). Таблиця 3 Динаміка основних клінічних симптомів Клінічні симптоми Біль в глотці Біль в суглобах Загальна слабкість Печіння у глотці Субфебрилітет Неприємний запах з рота Порушення ковтання Ознака Зака Ознака Гізе Гній в лакунах Гіперемія задньої стінки глотки Лімфаденит 22 16 24 21 19 18 23 24 24 17 14 6 Кількість пацієнтів та відсоток До лікування Після лікування 91,67% 0 0% 66,67% 0 0% 100% 4 16,67% 87,5% 1 4,17% 79,17% 0 0% 75% 2 8,33% 95,83% 0 0% 100% 5 20,83% 100% 7 29,17% 70,83% 0 0% 58,33% 0 0% 25% 2 8,33% За аналізом одержаних результатів досліджень, у пацієнтів пролікованих заявленим засобом було встановлено: відсутність білю в глотці та в суглобах; зникнення гною в лакунах мигдаликів, гіперемії задньої стінки глотки; нормалізація температури тіла (субфебрилітет); суттєво зменшення 7 92224 реакції з боку реґіонарних лімфатичних вузлів (лімфаденіт); застійна гіперемія піднебінних дужок (ознака Гізе) та набряклість в ділянці верхнього полюса мигдаликів (ознака Зака) після лікування спостерігалась у невеликої кількості пацієнтів та була незначно виражена. Таким чином, у пацієнтів після лікування заявленим засобом відмічали нормалізацію основних клінічних симптомів. Додатково були проведені імунологічні дослідження пацієнтів. За результатами досліджень були визначені наступні середні показники: рівень циркулюючих імунних комплексів складав до лікування - 0,072±0,008 одиниць оптичної щільності, після лікування - 0,049±0,004 одиниць оптичної щільності (при нормі до 0,06 од.опт.щільності); рівень лімфоцитотоксичних антитіл складав до лікування - 22,1±4,3%, після лікування -17,3±3,7% (при нормі до 20%). Одержані результати досліджень свідчать, що використання заявленої магнітної мазі нормалізує мікрофлору слизової оболонки глотки (згідно даних бактеріологічних досліджень) та відновлює функції лімфоепітеліальної тканини лакун мигдаликів (за даними імунологічних досліджень) у пролікованих пацієнтів. Усі пацієнти відзначали покращення стану, відсутність болі у горлі та суглобах, нормалізацію ковтання. Алергічних реакцій у ході використання мазі не виявлено. Таким чином, заявлено новий м'який лікарський засіб - магнітну мазь для лікування запальних захворювань глотки та мигдаликів. Використання нової магнітної мазі з її фіксуванням та утримуванням за допомогою зовнішнього магніту, дасть змогу проводити ефективне консервативне місцеве лікування запальних захворювань глотки та мигдаликів, усунути (зменшити) необхідність прийому лікарських засобів внутрішньо, що сприятиме збільшенню фармакотерапевтичного ефекту та є більш безпечним і раціональним. Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 8 Джерела інформації: 1. Самура Б.А., Малая Л.Т., Вазир Л.Д. и др. Фармакотерапия. - X.: Прапор, Изд-во НФАУ, 2000. - Т.1. - С.344 - 351. 2. Пат. 59838А Україна, МПК А61К9/06, A61N2/06. Магнетитова мазь багатоспрямованої дії на гідрофільній основі / Левітін Є.Я., Онопрієнко Т.О., Ведерникова І.О., Дмитрієвський Д.І., Дикий І.Л. (Україна); Нац. Фарм. університет. №20021210457; Заявл. 23.12.02; Опубл. 15.09.03, Бюл. №9. - 4с. 3. Пат. 47059А Україна, МПК А61К9/06, A61N2/06. Спосіб лікування інфікованих ран /Левітін Є.Я., Онопрієнко Т.О., Ведерникова 1.О., Дикий І.Л. (Україна); Нац. Фарм. академія України. - №2001074841; Заявл. 10.07.01; Опубл. 17.06.02, Бюл. №6. - 4с. 4. Л.В.Яковлева, О.Б.Леницька, Ведерникова І.О., Левітін Є.Я. Вивчення місцевоподразнювальної та сенсибілізувальної дії крему "Магнетит"// Запорожский медицинский журнал. - 2006. №6(39). - С.123-125. 5. Л.В.Яковлева, О.Б.Леницька, Ведерникова І.О., Левітін Є.Я. Вивчення гострої та хронічної токсичності крему "Магнетит" при нашкірному нанесенні// Запорожский медицинский журнал. 2007. - №2. - С.157-161. 6. Биогенный магнетит и магниторецепция / Под ред. Киршвинка Дж., Джонса Д., Мак-Фадена Б. (Пер. с англ.) - М.: Мир, 1989. - Т.2. - С.28. 7. РЛС - Энциклопедия лекарств /Гл. редактор Ю.Ф.Крылов./ М.:"РЛС -2000", 2000г.-С.308, 933. 8. Дмитриевский Д.И. Создание комбинированных лекарственных форм с заданными фармакотерапевтическими свойствами на основе водорастворимых полимеров: Дис....д.фарм.н.: 15.00.01. -X., 1985.-400с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601