Таблетка для розсмоктування на основі лікарських рослин, які виробляють слиз, призначена для лікування запальних захворювань порожнини рота та глотки

Даний винахід стосується фармацевтичної композиції у вигляді твердої дозованої лікарської форми, насамперед у вигляді таблетки для розсмоктування, яка містить комбінацію із принаймні однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз (слизової лікарської рослинної сировини) і/або її екстракту, насамперед ісландського моху (Lichen islandicus) і/або алтеї аптечної (Althaea officinalis L.), і принаймні одного місцевого анестетика. Винахід стосується також застосування вказаної вище фармацевтичної композиції, відповідно комбінації із принаймні однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз, і/або її екстракту й принаймні одного місцевого анестетика для лікування насамперед запальних захворювань порожнини рота й глотки, які супроводжуються болями. Запальні захворювання порожнини рота й глотки, тобто запалення в ділянці порожнини рота й порожнини горла/глотки, часто виникають як явище, яке супроводжує простудне й гостре респіраторні захворювання, але також у вигляді самостійних захворювань. Подібні запальні процеси в порожнині рота й глотки часто супроводжуються неприємними больовими відчуттями, що виникають у людей, які страждають від таких запалень. Як приклади подібних запальних захворювань порожнини горла й глотки, які не обмежують обсяг винаходу, можна назвати запалення горла, насамперед ангіну, запалення гортані (ларингіт), запалення слизової оболонки глотки (фарингіт) і запалення глоткових (піднебінних) мигдалин (тонзиліт). Такі захворювання порожнини горла/глотки часто супроводжуються болями при ковтанні. Болями часто супроводжуються й запалення в ділянці ротової порожнини, такі, наприклад, як стоматит, гінгівіт, пошкодження слизової оболонки рота та аналогічні захворювання. Додатково докладну інформацію про вказані захворювання можна знайти, наприклад, в Roche-Lexikon Medizin, 3-є вид., 1993, вид-во Urban & Schwarzenberg, Munchen/Wien/Baltimore, а також в Pschyrembel Medizinisches Worterbuch, 257-е вид., 1993, вво Nikol Verlagsgesellschaft mbH, Hamburg. Відповідно до цього поняття "запальні захворювання порожнини рота й глотки" повинне трактуватися в найбільш широкому розумінні й охоплює всі запальні захворювання, які можуть виникати в ділянці ротової порожнини, глотки й горла. Лікування запальних захворювань порожнини рота й глотки залежно від їх тяжкості в цілому полягає в місцевій терапії, а в деяких випадках при протіканні хвороби в більш важкій формі - у додатковій системній терапії. Якщо при більш важкій формі протікання хвороби пацієнтові системно призначають антибіотики, то як підтримуюча терапія й при більш легких формах протікання хвороби за певних умов часто обмежуються тільки місцевим, симптоматичним лікуванням призначеними для цього антисептичними засобами й речовинами, які інгібують запалення (наприклад, антифлогістиками, засобами, які мають протизапальну дію, місцевими антибіотиками й т.д.), які можна застосовувати, наприклад, у вигляді препаратів для полоскання, спреїв (аерозолів) або таблеток для розсмоктування. Як діюча речовина для місцевого лікування запальних процесів у порожнині рота й глотки добре зарекомендував себе насамперед 1-гексадецилпіридинійхлорид (міжнародна непатентована назва "цетилпіридинійхлорид" (ЦПХ)). При цьому мова йде про четвертинну амонієву сполуку, що має бактерицидну і фунгіцидну дію, яка крім іншого застосовується у формі таблеток для розсмоктування. Недолік, який властивій цій діючій речовині, полягає в тому, що її застосування у високому дозуванні й надмірному вживанні препаратів, які її містять, можуть привести до появи проблем в ділянці шлунково-кишкового тракту, задишці, а також надлишковому утворенню метгемоглобіну, насамперед у дітей. Крім цього як місцевий антисептичний засіб, відповідно засіб для дезінфекції слизової оболонки порожнини рота, горла й глотки, добре зарекомендував себе 1,3-біс(2-етилгексил)гексагідро-5-метил-5піридинамін (міжнародна непатентована назва "гексетидин"), який можна застосовувати, наприклад, у вигляді спрею (аерозолю) або розчинів для полоскання горла. Однак при більш тривалому застосуванні цієї діючої речовини й при її застосуванні у високих дозуваннях й у цьому випадку можуть виникнути проблеми в ділянці шлунково-кишкового тракту, а також больова чутливість органів смаку. Крім вказаних вище використовуються також діючі речовини природного походження, наприклад, лікарські рослини, які виробляють слиз (так звана слизова лікарська рослинна сировина), або їх екстракти, такі як ісландський мох (Lichen islandicus). Однак подібні препарати не завжди дозволяють досягти належного терапевтичного ефекту. Пов'язано це насамперед з тим, що такі препарати в цілому ніяк не впливають на больову симптоматику при запальних захворюваннях порожнини рота й глотки. Виходячи з вищевикладеного, в основу даного винаходу була покладена задача запропонувати фармацевтичну композицію, яка була б придатна для ефективного місцевого лікування насамперед запальних захворювань порожнини рота й глотки, які супроводжуються болями (тобто запальних захворювань порожнини горла/глотки й ротової порожнини) і яка насамперед дозволяла б принаймні практично повністю усун ути вказані вище недоліки, властиві рівню техніки, або принаймні пом'якшити їх прояв. Відповідно до винаходу несподівано було встановлено, що вказану вище задачу дозволяє вирішити фармацевтична композиція у вигляді твердої дозованої лікарської форми на основі принаймні однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз, і/або її екстракту (наприклад, на основі ісландського моху (Lichen islandicus) або алтеї аптечної (Althaea officinalis L.)) у сполученні принаймні з одним, придатним для місцевого застосування анестетиком (наприклад, бензокаїном). Подібна фармацевтична композиція придатна насамперед для виготовлення таблеток для розсмоктування, насамперед на основі твердої карамелі, місцеве застосування яких дозволяє досягти позитивного терапевтичного ефекту при больових, відповідно які супроводжуються болями запальних захворюваннях порожнини рота й глотки. Відповідно до цього об'єктом даного винаходу є фармацевтична композиція у вигляді твердої дозованої лікарської форми, яка придатна для місцевого лікування насамперед запальних захворювань, які супроводжуються болями, відповідно больових запальних захворювань порожнини рота й глотки і яка містить у комбінації між собою у фармацевтично ефективних кількостях (а) принаймні одну лікарську рослину, яка виробляє слиз, і/або її екстракт й (б) принаймні один придатний для місцевого застосування анестетик. Вищевказана комбінація придатна насамперед для тимчасового єдиного або підтримуючого лікування больових запалень порожнини рота й глотки, оскільки вона, з одного боку, має інгібуючу дію, відповідно дію, яка послаблює запалення, а з іншого боку, виявляє ефективну болезаспокійливу дію. Застосування природного діючої речовини із принаймні однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз, і/або її екстракту (наприклад, ісландського моху або алтеї аптечної) дозволяє ефективно уникнути побічних дій, які виникають при застосуванні синтетичних діючих речовин, наприклад, цетилпіридинійхлориду й гексетидину. Поняття "фармацевтична композиція", відповідно "фармацевтична комбінація", які в описі даного винаходу здебільшого носять синонімічний характер, повинні трактуватися в найбільш широкому розумінні й охоплюють фармацевтичні композиції або комбінації будь-якого можливого типу, насамперед лікарські засоби, відповідно лікарські препарати як такі, а також медичні продукти, гомеопатичні засоби й т.д. Запропоновану у винаході фармацевтичну композицію можна застосовувати, наприклад, при подразненні слизової оболонки, що супроводжується болями в горлі, при болях у горлі, зумовлених пересиханням слизової оболонки, або при сухості слизової оболонки глотки, яка супроводжується болями в горлі. Крім цього запропоновану у винаході фармацевтичну композицію, відповідно комбінацію можна використовува ти для усунення болю у горлі з одночасним захистом його слизової оболонки. Запропонована у винаході комбінація дозволяє досягти подвійного ефекту: з одного боку, досягається висока ефективність усунення болю у горлі як такого, а з іншого боку, забезпечується достатнє зволоження слизової оболонки й за рахунок цього запобігається поява відчуття сухості в роті й поширення бактерій. Тим самим запропонована у винаході фармацевтична композиція, відповідно комбінація дозволяє активно протидіяти болю у горлі й сухості в роті й настільки ж ефективно боротися із запальними процесами. Відповідно до цього запропонована у винаході фармацевтична композиція придатна, наприклад, для підтримуючої терапії або монотерапії подразнення слизової оболонки, що супроводжується болем в горлі. Таким шляхом вдається ефективно боротися з болем в горлі з досягненням подвійної дії, а саме, ефективно пригнічувати запальний процес, по-перше, і ефективно впливати на больову симптоматику, по-друге. Крім цього зволоження пересохлої слизової оболонки рота утрудняє подальше проникнення збудників захворювання. Крім того, застосування запропонованої у винаході композиції забезпечує можливість безболісної регенерації поверхнево-анестезованих ділянок слизової оболонки, яка змінилася в результаті запальних процесів рота, й тим самим її загоєння. Тим самим проявляються два діючих ефекти, один із яких полягає в поверхневій анестезії, а інший - в ослабленні запального процесу. Відповідно до винаходу несподівано було встановлено, що дія, яка досягається при застосуванні запропонованої у винаході комбінації із принаймні однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз, відповідно її екстракту (наприклад, ісландського моху й/або алтеї аптечної) і принаймні одного місцевого анестетика (наприклад, бензокаїну) і яка полягає в значному зменшенні подразнення слизової оболонки рота й глотки, перевершує сумарну дію від застосування кожного з таких компонентів окремо. Сказане вказує на наявність у запропонованої у винаході комбінації синергічного ефекту. Відповідно до даного винаходу в запропонованій у ньому композиції можна використовувати багато лікарських рослин, які виробляють слиз, відповідно їх екстрактів. Для застосування в запропонованій у винаході фармацевтичній композиції придатні насамперед лікарські рослини, які виробляють слиз, із групи, яка включає ісландський мох (Lichen islandicus), алтею аптечну (Althaea offlcinalis L.), подорожник ланцетний (Plantago lanceolata L.), калачики лісові (Malva sylvestris L. і М. neglecta WALLR.), гуньбу сінну (Trigonella foenum-graecum L.), зозулинець салеповий й айву (Cydonia oblonga MILL.). Переважні відповідно до винаходу ісландський мох (Lichen islandicus) і/або алтея аптечна (Althaea offlcinalis L.), які можна використовува ти або індивідуально, або в сполученні між собою. Так само переважна відповідно до винаходу комбінація з ісландського моху (Lichen islandicus) або алтеї аптечної (Althaea offlcinalis L.), відповідно екстрактів кожного з них і принаймні однієї з інших вказаних вище лікарських рослин, які виробляють слиз, відповідно їх екстрактів. Застосування двох вказаних лікарських рослин переважне з тієї причини, що обидві вони дозволяють одержати відповідно до винаходу найкращі результати. Як такі індивідуальні лікарські рослини, яка виробляють слиз, відповідно їх екстракти досить добре відомі фа хівцям у даній галузі. Лікарські рослини, яка виробляють слиз, завдяки наявності в них протизапальних властивостей використовують зовнішньо для лікування фурункулів, наривів, збільшення лімфатичних залоз і запалень порожнини глотки, а також всередину як проносні і закріплювальні засоби і для лікування гастритів і запалень кишечнику. Слизі являють собою гетерополісахариди з молекулярною масою від приблизно 50000 до 2000000, які екстрагуються з лікарської рослинної сировини гарячою або холодною водою. Утворені слизами високов'язкі розчини на відміну від смол не є клейкими. Розрізняють кислі й нейтральні слизи. Слизи залежно від цукрів, які входять до їх складу, поділяють на глюкоманани або манани, галактоманани, ксилани або рамногалактуронани. Слизи залежно від їх локалізації в рослинах можна далі поділити на вакуолярні й мембранні. Як прототип кислого рослинного слизу можна розглядати слиз кореня алтеї аптечної. Такий слиз містить L-рамнозу, D-галактозу, D-галактуронову кислоту й D-глюкуронову кислоту в молярному співвідношенні приблизно 3:2:3:3. Частина полісахариду, яка має найбільш просту стр уктуру, побудована з повторюваних ундекасахаридних блоків. Ісландським мохом на відміну від прийнятого тлумачення терміну "мох" називають лишайник Lichen islandicus або Cetraria islandica (Parmeliaceae), який експортують з північних країн, наприклад, Ісландії, Норвегії й Швеції. По суті ісландський мох являє собою висушений талом лишайника Cetraria islandica, a також його препарати. Ця лікарська рослина містить, зокрема, слизові речовини й гіркоти, а також гіркі на смак лишайникові кислоти. Подрібнений у порошок лишайник при його кип'ятінні в сильно розведеному розчині гідрокарбонату натрію розчиняється приблизно на 60 мас.%, і при охолодженні отриманого розчину утворюється драглиста маса. Екстракт складається із суміші полісахаридів - ліхеніну й ізоліхеніну, ряду лишайникових кислот, які мають гіркий смак, (фумаропротоцетрарової, протоцетрарової і цетрарової кислот), а також протоліхестеринової кислоти, яка при переробці перетворюється в ліхестеринову кислоту, і уснинової кислоти як пігменту лишайника, який має дію антибіотика. Як лікарська рослина, яка виробляє слиз, ісландський мох має зм'я кшуючі подразнення властивості, а також антимікробну дію. Наявністю в ісландському моху гіркот обумовлене його застосування при відсутності апетиту. Ісландський мох застосовують, наприклад, при катарах і діареї, як гіркий тонізуючий засіб, зовнішньо при ранах, які погано загоюються, у складі косметичних препаратів, у фіксаторах для волосся, як добавка до бісквітного борошна й аналогічних матеріалів, при анорексії, а також при подразненнях слизової оболонки порожнини рота й глотки. Засіб на основі ісландського моху для дезінфекції порожнини рота й глотки пом'якшує подразнення дихальних шляхів, яке викликає сухий кашель. Мацерати, отримані холодним розмочуванням ісландського моху, і інші препарати цієї лікарської рослини, які мають гіркий смак, застосовують для усунення зниженої або підвищеної кислотності. Як приклад лікарських форм на основі подрібненої лікарської рослини можна залежно від її призначення назвати настої, а також інші галенові препарати, відповідно мацерати, які одержують переважно холодним розмочуванням подрібненої лікарської рослини, і інші призначені для прийому всередину препарати, які мають гіркий смак. Більш докладну інформацію про ісландський мох можна знайти, наприклад, у наступних літературних джерелах: Rompp Chemie-Lexikon, 9-е вид., т. 3, в-во Georg Thieme Verlag, Stuttgart/New York, 1990, стор. 2055-2056, ключове слово "Islandisches Moos"; HagerROM 2001, в-во Springer Verlag, Heidelberg, ключові слова "Cetraria", "Cetraria ericetorum OPIZ", "Cetraria islandica (L.) ACHARIUS", "Lichen islandicus (Islandisches Moos)"; монографія "Lichen islandicus (Islandisches Moos)", Bundesanzeiger №43 за 2 березня 1989 p.; H. Wagner, "Pharmazeutische Biologie - Drogen und ihre Inhaltsstoffe", в-во Gustav Fischer Verlag, Stuttgart/New York, 1985, стор. 281, ключове слово "Cetrariae Lichen (Lichen islandicus - Islandisches Moos)". Алтея аптечна (Althaea officinalis L.)9 яка використовується у вигляді її кореня, листя і квіток, росте на засолених вологих ґрунта х у Середній, Східній і Південній Європі. Бічні і придаткові коріння алтеї, які збирають восени, після їх відділення від дерев'янистого головного кореня й видалення кореневих мичок і коркових шарів і після сушіння при 35°С надходять у продаж в очищеному або неочищеному від кори вигляді. Коричневий колір очищеної від кори лікарської рослини свідчить про погіршення її якості, при цьому наступне її "оживлення" сульфітним розчином не допускається. Крім кореня алтеї аптечної використовуються також її покриті сивими волосками висушені три-пятилопатеві листки, яке збирають до або під час цвітіння листя довжиною близько 10см і шириною близько 8см, а також висушені пелюстки тілесного кольору, які збирають у липні/серпні. Алтея аптечна являє собою трав'янистий багатолітник, який розмножується насінням або вегетативно, висотою близько 1м. Вміст слизових речовин у коренях цієї рослини, які збирають пізньої осені, досягає 15%. Весною й влітку вміст слизових речовин у корені алтеї становить близько 5-6%. Вміст слизових речовин у листах і квітках алтеї становить від 6 до 9%. Слиз локалізований у корені в певних слизових клітинах корової паренхіми й плевренхіми. Цей слиз складається з галактуронорамнанів, глюканів й арабіногалактанів. Водні витяжки з коренів слід одержувати їх розмочуванням (мацерацією) при кімнатній температурі для уникнення небажаного набрякання крохмалю, який міститься в них у більших кількостях. Алтею аптечну використовують як лікарську рослинну сировину для приготування чаю або для виготовлення сиропів Sirupus Althaeae. Подібні препарати застосовуються в основному при запальних іритативних станах у порожнині глотки. Зовнішньо алтею аптечну застосовують у складі пом'якшувальних компресів, і ванн, а також у вигляді припарок. Подорожник ланцетний (Plantago lanceolata L.) поширений по всій території Європи, а також у Північній і Середній Азії. Ця лікарська рослина походить від дикоростучих головним чином у Південно-Східній Європі рослин і культур. Можливе використання висушених ланцетоподібних листкових пластинок від маслинового до коричневого кольору із приблизно трьома-сімома паралельними жилками. Як відповідну лікарську рослинну сировину можна використовувати висушені листя, стебла й цілі квітки цієї рослини. Разом зі слизом подорожник ланцетний містить як інші інгредієнти таніни, іридоїдний глікозид аукубін (від 1,9 до 2,4%), який обумовлює темний колір не досить ретельно висушеної рослини й використовується для її ідентифікаційної перевірки, а також гірчичну олію сульфорафен. Подорожник ланцетний, насамперед його листя, застосовують головним чином у складі чаїв і сиропів при запаленнях порожнини рота й глотки. Калачики лісові (Malva sylvestris L і М. neglecta WALLR.), які використовується насамперед у вигляді їх квіток і листя, заселяють Європу, Малу Азію, Середземномор'я й Передню Індію. Практичне застосування знаходять рожево-фіолетові квітки, які збирають у період цвітіння, відповідно складчасті листки, які сильно зморщуються в результаті сушіння, що надходять у продаж переважно в пакетованому вигляді. Калачики лісові являють собою дво- або багаторічну трав'янисту рослину. У її квітках і листях містяться від 6 до 8% слизових речовин. У результаті гідролізу слизу, який міститься в калачиках лісових, одержують глюкозу, арабінозу, рамнозу й галактозу. Квітки калачиків лісових використовують у складі засобів для полоскання горла й ванн, а разом з листками - як відхаркувальний засіб у складі збірних чаїв. Гуньба сінна (Trigonella foenum-graecum L.), яка використовується головним чином у вигляді її насіння, заселяє все Середземномор'я, а також Східну Європу, Індію й Китай. Цю лікарську рослинну сировину імпортують головним чином з Індії й Марокко. Практичне застосування знаходять коричнювато-червоне прямокутне й ромбовидне сплюснене винятково тверде насіння довжиною близько 5мм і шириною близько 3мм, на поверхні якого є борозенка. Разом з жирною олією гуньба сінна містить від 20 до 30% слизу, тригонеліну, аміду нікотинової кислоти, холіну, гіркот і сапоніну. Слиз виділяють зі подрібненого у порошок насіння. Сам порошок насіння гуньби сінної застосовують зовнішньо в складі компресів при фурункула х, наривах і збільшенні лімфатичних залоз й всередину як відхаркувальний й загально зміцнювальний засіб. Зозулинець салеповий, який використовують головним чином у вигляді його салепу (сушених бульб), походить від орхідей різних видів, насамперед Orchis mascula L., Orchis morio L., Orchis militaris L., Anacamptis pyramidalis L. RICH, і Platanthera bifolia L. RICH. Практичне застосування знаходять зморшкуваті тверді коричнюваті бульби довжиною близько 4см і товщиною близько 3см, у яких після збирання видаляють корзинковий шар й які спочатку обдають окропом, а потім сушать при штучному нагріванні. Слиз зозулинця салепового, який містить до 50% переважно глюкоманану, відповідно глюкану, використовують головним чином у педіатрії як закріплювальний засіб. Батьківщиною айви (Cydonia oblonga MILL.) є південно-східна частина Аравійського півострова. Основними імпортерами цієї лікарської рослинної сировини є Іспанія, Португалія й Іран. Практичне застосування знаходять спіле висушене червоно-коричневе насіння несправжніх плодів айви, яке має злегка приплющену форму. Зовні насінини частково покриті підсохлою скоринкою слизу й часто склеєні одне з одним. Насінини айви мають слабко виражений присмак гіркого мигдалю. В епідермісі насіння міститься близько 22% слизу, переважна частина якого розчинна у воді. Цукровими компонентами слизу є арабіноза, ксилоза й частково метилована уронова кислота. Цю лікарську рослинну сировину використовують тільки в не подрібненому вигляді. Слиз айви застосовують зовнішньо в складі мазей або кремів при тріщинах губ і сосків молочних залоз, а також при опіках і пролежнях. Відповідно до винаходу найкращі результати одержують при використанні ісландського моху й/або алтеї аптечної при їх застосуванні індивідуально й у сполученні між собою. Не ґрунтуючись на якій-небудь конкретній теорії, вважають, що особливо висока дія алтеї аптечної ймовірно обумовлена кислим слизом цієї рослини. Більш докладну інформацію при лікарські рослини, які виробляють слиз, і їх препарати, а також про їх впливи й можливості їх застосування можна знайти в Н. Wagner, "Pharmazeutische Biologie - Drogen und ihre Inhaltsstoffe", в-во Gustav Fischer Verlag, Stuttgart/New York, 1985, насамперед стор. 280 і далі. Що стосується використовуваної відповідно до винаходу лікарської рослини, яка виробляє слиз, то відповідно до винаходу її можна застосовувати у фармацевтичній композиції, відповідно комбінації у вигляді самої рослини, насамперед у вигляді її подрібнених, у тому числі в порошок, частин. Крім цього існує також можливість використовувати лікарську рослину, яка виробляє слиз, у вигляді її екстракту, насамперед сухого екстракту. Подібний сухий екстракт рослини переважно одержувати виходячи з водного, спиртового або водно-спиртового екстракту, переважно водного екстракту (наприклад, одержувати звичайним методом, зокрема, видаленням з нього води й/або спирту у вакуумі, необов'язково при нагріванні, його ліофілізацією і т.д.). При цьому співвідношення між лікарською рослинною сировиною й екстрактом можна змінювати в широких межах. При використанні лікарської рослини, яка виробляє слиз, у вигляді її екстракту співвідношення між лікарською рослинною сировиною й екстрактом повинно становити насамперед від 0,4:1 до 15:1, переважно від 1:1 до 10:1, переважно від 5:1 до 8:1. Важлива перевага застосування екстракту лікарської рослини, яка виробляє слиз, перед застосуванням лікарської рослини як такої полягає в можливості використовувати лікарську рослину, яка виробляє слиз, у високих концентраціях, що забезпечує досягнення особливо високого лікувального ефекту. Оптимальний терапевтичний ефект досягається при використанні лікарської рослини, яка виробляє слиз, у вигляді її екстракту, переважно сухого екстракту, при співвідношенні між лікарською рослинною сировиною й екстрактом принаймні 1:1 або більше. Вміст лікарської(-их) рослини(н), що виробляє(-ють) слиз, і/або її(їх) екстракту(-ів) у запропонованій у винаході фармацевтичній композиції, відповідно комбінації може змінюватися в широких межах. У загальному випадку вміст лікарської(-их) рослини(н), що виробляє(-ють) слиз, і/або її(їх) екстракту(-ів) повинне становити від 0,5 до 20 мас.%, насамперед від 1 до 10 мас.%, у перерахунку на фармацевтичну композицію, відповідно комбінацію, тобто в перерахунку на тверду дозовану лікарську форму. Проте залежно від призначення запропонованої у винаході фармацевтичної композиції може виявитися переважним або може знадобитися використовува ти лікарську(і) рослину(-и), що виробляє(-ють) слиз, і/або її(їх) екстракт(-и) у кількостях, які відрізняються від вказаних вище значень у ту або іншу сторону. Як місцевий анестетик відповідно до винаходу в принципі можна використовувати будь-які придатні для місцевого застосування анестетики. Місцеві анестетики оборотно й локально пригнічують збудливість кінцевих апаратів чутли вих нервів, які передають больові імпульси, і блокують проведення імпульсів по чутливи х нервових волокнах. У результаті без шкоди для свідомості почуття болю на час усувається. Дія місцевих анестетиків на сенсорні нервові закінчення не є специфічною, а структури, які мають різну збудливість, мають, як очевидно, різну чутливість. Так, наприклад, при застосуванні місцевих анестетиків у звичайних дозуваннях рухові функції не "вимикаються" головним чином з тієї причини, що рухо ві нервові волокна мають більший діаметр у порівнянні із сенсорними нервовими волокнами, що відіграють важливу роль у проведенні больових імпульсів. Більш докладну інформацію про місцеві анестетики можна знайти, наприклад, в Е. Mutschler й ін., "Mutschler Arzneimittelwirkungen - Lehrbuch der Pharmakologie und Toxikologie", 8-е вид., в-во Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft mbH Stuttgart, 2001, стор. 267 і далі; Rompp Chemie-Lexikon, 10-е вид., т. 3, в-во Georg Thieme Verlag, Stuttgart/New York, 1997, стор. 2442, ключове слово "Lokalanasthetika", і в літературі, яка цитується у вказаних публікаціях. Як приклад придатних для застосування в передбачених винаходом цілях місцевих анестетиків можна назвати місцеві анестетики на основі ефірів або амідів органічних кислот. Переважно використовувати місцевий анестетик ефірного типу. Прикладами таких місцевих анестетиків ефірного типу служать бензокаїн (його етоформа), прокаїн і тетракаїн. Як приклад місцевих анестетиків амідного типу можна назвати насамперед лідокаїн, етидокаїн, прилокаїн, мепівакаїн, бупівакаїн, S-ропівакаїн й артикаїн. Як місцевий анестетик в запропонованій у винаході фармацевтичній композиції найбільш переважно використовува ти бензокаїн. Використання бензокаїну переважне з тієї причини, що, як несподівано було встановлено відповідно до винаходу, бензокаїн при його застосуванні в складі запропонованої у винаході фармацевтичної композиції, відповідно комбінації разом із лікарською(-ими) рослиною(-ами), що виробляє(ють) слиз, проявляє найкращу дію. Не ґр унтуючись на якій-небудь конкретній теорії, вважають, що особливо висока ефективність бензокаїну, який представляє собою нейтральний неіонізований первинний амін, імовірно обумовлена тим, що блокада проведення збудження, яка викликається бензокаїном, заснована на дезінтеграції нормальної структури мембрани внаслідок проникнення бензокаїну до складу ліпідної фази, що побічно приводить до блокади натрієвого каналу, тобто цей механізм дії відрізняється від механізму дії інших місцевих анестетиків класичного типу (наприклад, на основі вторинних або третинних амінів). Такий відмінний від класичних анестетиків механізм дії бензокаїну має важливе значення остільки, оскільки значення рН запаленої тканини через локальний лактат-ацидоз знижене в порівнянні зі значенням рН нормальної (здорової) тканини. У таких умовах класичні місцеві анестетики на основі вторинних або третинних амінів присутні у водній фазі при рН 7,4 і менше, переважно більшою частиною в іонізованому стані, внаслідок чого проникаюча здатність таких анестетиків знижується, і на відміну від неіонізованого бензокаїну вони можуть втратити свою анестезуючу дію. Тому фармацевтична комбінація із принаймні однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз, (наприклад, алтеї аптечної й/або ісландського моху), насамперед її екстракту, і бензокаїну є найбільш переважною. Однак ефективний спектр дії має й комбінація із принаймні однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз, насамперед її екстракту, і інши х місцевих анестетиків. Вміст місцевого анестетика у фармацевтичній композиції може змінюватися в широких межах. У загальному випадку він становить від 0,05 до 2 мас.%, насамперед від 0,1 до 1 мас.%, переважно від 0,2 до 0,6 мас.%, у перерахунку на фармацевтичну композицію, відповідно комбінацію. Проте залежно від призначення запропонованої у винаході фармацевтичної композиції може виявитися переважним або може знадобитися використовувати місцевий(-і) анестетик(-и) у кількостях, які відрізняються від вказаних вище значень у ту або іншу сторону. Разом із вказаними вище діючими речовинами й інгредієнтами запропонована у винаході фармацевтична композиція може також містити інші діючі речовини й/або інгредієнти, наприклад, технологічні добавки, ароматизатори, речовини, які поліпшують смак, солодкі речовини й підсолоджувальні засоби, підкислювачі, стабілізатори й/або антисептики. У загальному випадку запропонована у винаході фармацевтична композиція містить діючі речовини й/або інгредієнти в зануреному у тверду матрицю, відповідно масу вигляді. Іншими словами, діючі речовини й/або інгредієнти включені, відповідно занурені в матрицю й завдяки цьому ефективно захищені й гомогенно розподілені. Тверда дозована лікарська форма й проникнення, відповідно включення діючих речовин й/або інгредієнтів у тверду матрицю, відповідно масу забезпечують досягнення цілого ряду наступних переваг. По-перше, подібний підхід дозволяє ефективніше дозувати діючі речовини й/або інгредієнти, тобто забезпечує більш високу точність їх дозування. По-друге, завдяки подібному підходу вдається поліпшити можливості застосування, відповідно прийому відповідних препаратів, тобто пацієнт може приймати їх практично незалежно від свого місцезнаходження (наприклад, у поїздці, за межами приміщень і т.д.), оскільки при цьому не потрібно готувати спеціальні лікарські форми. Крім того, вирішальна перевага твердих дозованих лікарських форм полягає в тому, що включення до складу діючих речовин дозволяє в цілому підвищити стабільність останніх при зберіганні. Крім цього тверда дозована лікарська форма забезпечує надходження діючої речовини в порожнину рота й глотки протягом визначеного проміжку часу й тим самим забезпечує ефективне лікування. На додаток до цього тверда дозована лікарська форма насамперед завдяки проникненню діючих речовин й/або інгредієнтів у матрицю сприяє поліпшенню їх сполучуваності з іншими діючими речовинами і їх рівномірному, гомогенному розподілу в матриці. Для застосування як матриця, відповідно маса, призначена для проникнення в неї діючих речовин й/або інгредієнтів, придатні насамперед цукри будь-якого типу й/або замінники цукру будь-якого типу. Як приклад придатних для застосування в передбачених винаходах цілях цукрів можна назвати сахарозу, глюкозу, насамперед декстрозу, і фр уктозу. Замінники цукру відповідно до винаходу вибирають насамперед із групи так званих цукрових спиртів. Переважні відповідно до винаходу замінники цукру вибирають із групи, яка включає маніт, ксиліт, сорбіт, ізомальтит, мальтитовий сироп, лактит, лейкрозу, фруктоолігосахариди, глюкани й поліглюкозу, найбільш переважний серед яких ізомальтит. Якщо цукри й солодкі речовини в сукупності називають підсолоджувальними засобами, то замінники цукру на відміну від солодких речовин з яскраво вираженим, інтенсивним смаком використовують із технологічної точки зору аналогічно, наприклад, до сахарози, тобто вони мають "основу" і фізіологічну енергетичну цінність (є так званими "живильними замінниками цукру"). Замінники цукру за ступенем своєї солодкості в широких межах приблизно відповідають сахарозі. Перевага замінників цукру перед сахарозою у фізіологічному відношенні полягає в їх не залежному від інсуліну метаболізмі (що переважно для хворих діабетом) і частково зниженій карієсогенній дії. Для деяких замінників цукру (наприклад, ксиліту) відома наявність у них антикарієсогенної дії. Термін "цукровий спирт" використовують як збірне позначення полігідроксисполук, які утворюються змоносахаридів у результаті відновлення карбонільної групи і які хоча й не є цукрами, проте мають настільки ж солодкий смак і тому можуть за певних умов знайти застосування як замінники цукру. Залежно від кількості гідроксильних груп, які містяться в молекулі цих у цілому кристалічних, водорозчинних поліолів, розрізняють так звані тетрити, пентити, гексити й т.д. Як приклад цукрових спиртів природного походження можна назвати гліцерин, треїт, еритрит, адоніт (рибіт), арабіт (колишня назва ликсіт) і ксиліт, а також дульцит (галактит), маніт і сорбіт (глюцит). Більш докладну інформацію щодо понять "цукор", "замінники цукру" й "цукрові спирти" можна знайти, наприклад, в Rompp Chemie-Lexikon, 10-е вид., т. 6, в-во Georg Thieme Verlag, Stuttgart/New York, 1999, стор. 5096-5100, ключові слова "Zucker", "Zuckeralkohole" й "Zuckeraustauschstoffe". Вміст матриці, відповідно твердої маси, насамперед цукрів й/або замінників цукру, у запропонованій у винаході фармацевтичній композиції може змінюватися в широких межах. Кількість матричної маси (тобто цукрів й/або замінників цукру) у загальному випадку становить від 80 до 99,45 мас.%, насамперед від 85 до 99 мас.%, переважно від 90 до 99 мас.%, у перерахунку на фармацевтичну композицію. Проте залежно від призначення запропонованої у винаході фармацевтичної композиції, відповідно залежно від конкретної ситуації за певних умов може виявитися переважним або може знадобитися використовувати матрицю, відповідно тверду масу в кількостях, які відрізняються від вказаних вище значень у ту або іншу сторону. Відповідно до особливо переважного варіанта здійснення даного винаходу запропонована в ньому фармацевтична композиція, відповідно тверда дозована лікарська форма представлена у вигляді таблетки для розсмоктування, насамперед у вигляді твердої карамелі. Якщо запропонована у винаході тверда дозована лікарська форма представлена у вигляді таблетки для розсмоктування, то при її прийомі й розсмоктуванні з неї в порожнину рота й глотки вивільняється терапевтично ефективна кількість діючих речовин й/або інгредієнтів. Найбільш хороші терапевтичні результати були о тримані при лікуванні запальних захворювань порожнини рота й глотки, які супроводжуються болями, таблетками для розсмоктування, переважно на основі твердої карамелі, які містять ісландський мох (Lichen islandicus) і/або алтею аптечну (Althaea officinalis L.) або їх екстракти в сполученні з бензокаїном. В переважному варіанті запропонованої у винаході фармацевтичної композиції, представленої у вигляді таблетки для розсмоктування, насамперед на основі твердої карамелі, маса такої таблетки може змінюватися в широких межах. Загалом загальна маса таблетки для розсмоктування становить від 1 до 5г, переважно від 2 до 3г, особливо переважно від 2,4 до 2,7г, при вмісті в кожній таблетці для розсмоктування лікарської(-их) рослини(-н), що виробляє(-ють) слиз (наприклад, Lichen islandicus й/або Althaea officinalis L., відповідно їх екстрактів) у кількості від 13 до 260мг, насамперед від 26 до 130мг у сполученні з місцевим анестетиком, переважно бензокаїном, у кількості від 1,3 до 52мг, насамперед від 2,6 до 26мг, переважно від 5,2 до 15мг, зануреними в масу, відповідно матрицю (насамперед цукор й/або замінник цукру), кількість якої становить від 1,9 до 4,9г, насамперед від 2 до 2,6г. Крім цього запропонована у винаході таблетка для розсмоктування може, як вказано вище, містити інші діючі речовини й/або інгредієнти, наприклад, інші лікарські рослини, які виробляють слиз, і/або їх екстракти, технологічні добавки, ароматизатори, речовини, які поліпшують смак, солодкі речовини й підсолоджувальні засоби, підкислювачі, стабілізатори й/або антисептики. Щодо цього можна послатися на описані вище варіанти здійснення винаходу. Запропоновану у винаході фармацевтичну композицію виготовляють за відомою технологією. Більш докладна інформація про технології виготовлення фармацевтичної композиції наведена в розглянути х нижче прикладах здійснення винаходу. Один з можливих методів виготовлення таблеток для розсмоктування на основі твердої карамелі полягає, наприклад, у тому, що спочатку зважуванням відмірюють необхідні порції діючих речовин й інгредієнтів, необов'язково після їх попереднього подрібнення, і потім їх підмішують до основної речовини на основі цукрів або їх замінників, наприклад, ізомальтиту, після чого основну речовину нагрівають і формують з неї таблетки для розсмоктування, які на завершення охолоджують. Подібна технологія виготовлення таблеток для розсмоктування як така добре відома фахівцям у даній галузі й тому більш докладно в даному описі не розглядається. Об'єктом даного винаходу є далі застосування запропонованої в ньому, описаної вище фармацевтичної композиції для місцевого лікування насамперед запальних захворювань порожнини рота й глотки, які супроводжуються болями, відповідно для виготовлення лікарського засобу, призначеного для місцевого лікування насамперед запальних захворювань порожнини рота й глотки, які супроводжуються болями. Ще одним об'єктом даного винаходу є застосування описаної вище комбінації із принаймні з однієї лікарської рослини, яка виробляє слиз, і/або її екстракту й принаймні одна місцевого анестетика для місцевого лікування насамперед запальних захворювань порожнини рота й глотки, які супроводжуються болями, відповідно для виготовлення лікарського засобу, призначеного для місцевого лікування насамперед запальних захворювань порожнини рота й глотки, які супроводжуються болями. Відносно інших подробиць стосовно запропонованого у винаході застосування можна послатися на наведені вище пояснення, які стосуються запропонованої у винаході фармацевтичної композиції, відповідно комбінації і які відповідно справедливі й щодо її запропонованого у винаході застосування. Інші варіанти здійснення й модифікації винаходу, а також її переваги без додаткових пояснень очевидні для фахівців у даній галузі з тексту даного опису й допускають можливість їх практичної реалізації без виходу за обсягу винаходу. Нижче даний винахід пояснюється на прикладах його здійснення, які носять винятково ілюстративний характер і не обмежують його обсяг. Приклади здійснення винаходу 1. Приклади на виготовлення фармацевтичних композицій Виготовлення запропонованих у винаході фармацевтичних композицій у вигляді таблеток для розсмоктування (на основі твердої карамелі) на основі екстракту різних лікарських рослин, які виробляють слиз, (Lichen islandicus, Althaea officinalis L., а також Lichen islandicus + Althaea officinalis L.) у сполученні з бензокаїном у змінюваних кількостях Готують різні фармацевтичні композиції у вигляді таблеток для розсмоктування на основі твердої карамелі. Як основу таблеток для розсмоктування, відповідно тверду-карамельну основу (матрицю) при виготовленні цукровмісних таблеток можна використовувати фр уктозний й/або глюкозний сироп, а при виготовленні таблеток, які не містять цукру, - замінники цукру, насамперед цукрові спирти, переважно мальтит або ізомальтит (Palatinit®), при цьому в обох варіантах, тобто й до складу цукровмісних таблеток, і до складу таблеток, які не містять цукру, можна при необхідності включати у змінюваних кількостях солодкі речовини (наприклад, ацесульфам, аспартам, цикламат, сахарин, тауматин або неогесперидин). У матрицю занурюють відповідні діючі речовини й/або інгредієнти. Таблетки для розсмоктування, відповідно тверду карамель виготовляють відомим методом. Для цього відповідно до рецептури конкретної таблетки для розсмоктування зважуванням відміряють необхідні порції вихідної речовини й окремо підмішують до основної речовини/твердо-карамельної основи (наприклад, ізомальтиту). Воду при цьому можна не додавати. Процес змішування здійснюють на зважувальному пристрої з відповідними деблокованими каліброваними вагами. Сировину нагрівають, переробляють на виробничій лінії й дроблять на невеликі порції. До цих порцій потім через окремий дозатор додають вихідні речовини, відповідно проміжні продукти, насамперед - ісландський мох (Lichen islandicus) і/або алтею аптечну (Althaea offlcinalis L.), - бензокаїн (місцевий анестетик), - необов'язково пряно-смакові ароматизатори, - необов'язково олію м'яти перцевої й - необов'язково винну кислоту (як стабілізатор/підкислювач). Після цього окремі порції знову змішують між собою й перемішують всю партію. Далі партію направляють на проміжне зберігання у відповідний накопичувач, звідки її подають назад у дозувальну машину або дозатор. На цій позиції виготовляють таблетки для розсмоктування відповідного розміру, зважуючи їх у ході цього технологічного процесу. Готові таблетки відразу ж направляють у машину для їх упаковки в блістерну упаковку, де їх упаковують у відкритий пакувальний матеріал. Після цього наприкінці процесу упаковки в блістерну упаковку готову продукцію укладають на піддони. Далі готову продукцію направляють на карантин, контролюють її якість на відповідність вмісту в таблетках діючих речовин, відповідно інгредієнтів й їх маси заданим параметрам і після відповідних перевірок дозволяють їх реалізацію через торговельну мережу. Таким шляхом виготовляють, наприклад, таблетки для розсмоктування ("тверду карамель"), які не містять цукру, із змінюваним вмістом у них місцевого анестетика (бензокаїну) (від 0,2 до 0,6 мас.% у перерахунку на масу таблетки для розсмоктування) вказаного в наведені нижче таблицях складу (перша серія таблеток для розсмоктування). Таблиця 1 Ісландський мох (Lichen islandicus) у сполученні з 0,2 мас.% бензокаїну (таблетки для розсмоктування без цукру) Сировина Palatinit® М (ізомальтит) Вода Lichen islandicus (екстракт, співвідношення між лікарською рослиною й екстрактом 7:1) Пряно-смаковий ароматизатор Олія м'яти перцевої Бензокаїн Винна кислота Усього: Вміст сухих компонентів в одній таблетці для розсмоктування, мг 2503,000 0,000 Витрата сухи х компонентів у кг із розрахунку на 1000кг 962,808 0,000 50,000 19,231 26,000 0,500 5,200 15,000 2600,000 10,000 0,192 2,000 5,769 1000,000 Таблиця 2 Ісландський мох (Lichen islandicus) у сполученні з 0,3 мас.% бензокаїну (таблетки для розсмоктування без цукру) Сировина Palatinit® M (ізомальтит) Вода Lichen islandicus (екстракт, співвідношення між лікарською рослиною й екстрактом 7:1) Пряно-смаковий ароматизатор Олія м'яти перцевої Бензокаїн Винна кислота Усього: Вміст сухих компонентів в одній таблетці для розсмоктування, мг 2500,700 0,000 Витрата сухи х компонентів у кг із розрахунку на 1000кг 961,808 0,000 50,000 19,231 26,000 0,500 7,800 15,000 2600.000 10,000 0,192 3,000 5,769 1000,000 Таблиця 3 Ісландський мох (Lichen islandicus) у сполученні з 0,4 мас.% бензокаїну (таблетки для розсмоктування без цукру) Сировина Palatinit® М (ізомальтит) Вода Lichen islandicus (екстракт, співвідношення між лікарською рослиною й екстрактом 7:1) Пряно-смаковий ароматизатор Олія м'яти перцевої Бензокаїн Винна кислота Вміст сухих компонентів в одній таблетці для розсмоктування, мг 2498,100 0,000 Витрата сухи х компонентів у кг із розрахунку на 1000кг 960,808 0,000 50,000 19,231 26,000 0,500 10,400 15,000 10,000 0,192 4,000 5,769 Усього: 2600,000 1000,000 Таблиця 4 Ісландський мох (Lichen islandicus) у сполученні з 0,5 мас.% бензокаїну (таблетки для розсмоктування без цукру) Сировина Palatinit® M (ізомальтит) Вода Lichen islandicus (екстракт, співвідношення між лікарською рослиною й екстрактом 7:1) Пряно-смаковий ароматизатор Олія м'яти перцевої Бензокаїн Винна кислота Разом: Вміст сухих компонентів в одній таблетці для розсмоктування, мг 2495,500 0,000 Витрата сухи х компонентів у кг із розрахунку на 1000кг 959,808 0,000 50,000 19,231 26,000 0,500 13,000 15,000 2600,000 10,000 0,192 5,000 5,769 1000,000 Таблиця 5 Ісландський мох (Lichen islandicus) у сполученні з 0,6 мас.% бензокаїну (таблетки для розсмоктування без цукру) Сировина Palatinit® (ізомальтит) Вода Lichen islandicus (екстракт, співвідношення між лікарською рослиною й екстрактом 7:1) Пряно-смаковий ароматизатор Олія м'яти перцевої Бензокаїн Винна кислота Разом: Вміст сухих компонентів в одній таблетці для розсмоктування, мг 2492,900 0,000 Витрата сухи х компонентів у кг із розрахунку на 1000кг 958,808 0,000 50,000 19,231 26,000 0,500 15,600 15,000 2600,000 10,000 0,192 6,000 5,769 1000,000 Аналогічно до першої серії таблеток для розсмоктування, які містять екстракт Lichen islandicus, виготовляли другу серію таблеток для розсмоктування з екстрактом Althaea officinalis L. і третю серію таблеток для розсмоктування, які містять суміш екстрактів Lichen islandicus й Althaea officinalis L. (у співвідношенні 1:1), у кожному випадку із змінюваним в інтервалі від 0,2 до 0,6 мас.% вмістом бензокаїну. 2. Приклади застосування Двадцять пацієнтів з обумовленою простудними захворюваннями гострою ангіною, що супроводжується болями й утр удненнями при ковтанні, без додаткового системного лікування піддавали тільки місцевої терапії таблетками для розсмоктування першої серії, які містять ісландський мох (Lichen islandicus). Десять пацієнтів приймали запропоновану у винаході тверду фармацевтичну композицію на основі твердої карамелі із вмістом бензокаїну 0,5 мас.%, виготовлену відповідно до наведеного вище прикладу (вказаного в таблиці 4 складу), а інші десять пацієнтів приймали наявний у продажі препарат (пастилки для розсмоктування/жувальні пастилки з гуміарабіком як матрицею), що містить тільки ісландський мох в меншому дозуванні (80мг водної витяжки з симптоматики). У цьому полягає вирішальна перевага запропонованої у винаході комбінації.