Спосіб лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки

Спосіб лікування хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, який включає застосування медикаментозних середників - блокатора протонної помпи (омез) двічі на добу, двох антибіотиків (кларитроміцин, амоксицилін), який відрізняється тим, що додатково застосовують етоній у дозі 100 мг тричі на добу через ЗО хвилин після прийому їжі упродовж 7 днів. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до терапії, і може бути застосована в гастроентерології для лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки. Відомий спосіб лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, який включає застосування медикаментозних середників, а саме блокатора протонної помпи і двох антибіотиків, а саме кларитроміцину та амоксициліну [1]. Зазначені середники, наприклад, омез, застосовують з метою блокування продукції хлористоводневої кислоти для стійкого підвищення показників рН середовища шлунка, що сприяє рубцюванню виразкових дефектів шлунка і дванадцятипалої кишки, а вказані антибіотики кларитроміцин та амоксицилін призначають з метою знищення інфекційного збудника виразкового процесу Helicobacter pylori. Недоліком відомого способу є недостатня клінічна ефективність, що випливає з підвищеного ризику виникнення і розвитку побічних дій, наприклад у вигляді алергічної шкірної реакції, погіршення відчуття смаку, формування дисбактеріозу, часто ускладненого вісцеральним кандидозом, диспептичних явищ у вигляді нудоти, короткотривалої діареї, метеоризму, головного болю. В основу корисної моделі поставлено завдання вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом додаткового застосування препарату етонію з імуномодуляторними властивостями досягають усунення побічних дій у вигляді алергічних реакцій та диспептичних явищ, а отже підвищення його клінічної ефективності [2]. Поставлене завдання вирішують тим, що у способі лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, який включає застосування медикаментозних середників, а саме блокатора протонної помпи і двох антибіотиків, зокрема, кларитроміцину та амоксициліну, відповідно до корисної моделі додатково застосовують етоній у дозі 100мг тричі на добу через 30 хвилин після прийому їжі упродовж 7 днів. Спосіб здійснюють таким чином. Хворим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипало) кишки з лікувальною метою призначають омез як блокатор протонної помпи в дозі 20мг двічі на добу, антибіотики кларитроміцин 500мг двічі на добу та амоксицилін ЮООмг двічі на добу, а додатково таблетований препарат етонію по ЮОмг тричі на добу через 30хв. після їди впродовж 7 днів. Приклад 1. Хвора Б., - 28 років, діагноз: виразкова хвороба, фаза загострення, хронічна активна виразка цибулини дванадцятипалої кишки, перебіг середньої важкості. При поступленні ендоскопічно виявлено виразковий дефект передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки в діаметрі 0,7см. Уреазний тест через 2 години після поступлення дав позитивний результат. Цитологічним дослідженням мазка-відбитка слизової оболонки шлунка за Аруїном Л.І. [3] встановлено високий ступінь обсіювання гелікобактеріями. З лікувальною метою з медикаментозних середників призначено омез по 20мг двічі на добу, кларитроміцин 500мг двічі на добу, амоксицилін ЮООмг двічі на добу, етоній (таблетки) ЮОмг тричі на добу через 30хв. після їди. Курс лікування 7 діб. Біль у шлунку ущух на О со CM О) О) 9230 третю добу, диспепсичні прояви захворювання зникли на 5 добу від початку лікування. На 15 день лікування контрольним ендоскопічним дослідженням виявлено повне рубцювання виразкового дефекту. Уреазний тест - негативний, у мазку-відбитку гелікобактерій не виявлено. Приклад 2. Хворий М., 45 років. Діагноз: виразкова хвороба шлунка, фаза загострення, хронічна активна виразка тіла шлунка, перебіг середньої важкості. При поступленні ендоскопічно виявлений виразковий дефект середньої третини тіла шлунка на великій кривизні в діаметрі 0,7см. Уреазний тест - позитивний. Цитологічно при дослідженні мазка-відбитка слизової оболонки шлунка виявлено високий ступінь обсіювання гелікобактеріями. Після проведеного лікування запропонованим способом, який включає в себе омез ЗОмг двічі на добу, кларитроміцин 500мг двічі на добу, амоксицилін 1000мг двічі на добу, етоній (таблетки) ЮОмг тричі на добу через 30хв. після їди. Больовий синдром зник на четверту добу, диспептичний - на шосту добу від початку лікування. Через 17 днів ендоскопічно виявлено повне рубцювання виразкового дефекту, уреазний тест - негативний, цитологічно - гелікобактерій не виявлено. Приклад 3. Запропонованим способом проведено лікування 32 хворих (17 на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і 15 на виразкову хворобу шлунка). Контрольна група, яка включала в себе 31 хворого (17 на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та 13 на виразкову хворобу шлунка) одержувала стандартну трьохкомпонентну терапію: омез 20мг двічі на добу, кларитроміцин 500мг двічі на добу, амоксицилін ЮООмг двічі на добу. Основна група одержувала комплекс: омез ЗОмг двічі на добу, кларитроміцин 500мг двічі на добу, амоксицилін ЮООмг двічі на добу, і додатково етоній (таблетки) ЮОмг тричі на добу через 30хв. після їди. У всіх хворих при поступленні проводилось ендоскопічне обстеження, уреаз ний тест і мікроскопія мазків-відбитків. Результати обстеження наведені в таблиці 1. Із наведених результатів дослідження в таблиці 1 видно, що у хворих основної і контрольної групи ендоскопічно було виявлено виразкові дефекти слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки діаметром 0,4-1,2см. У всіх обстежених хворих при проведенні уреазного тесту виявлено позитивний результат. При мікроскопії мазків відбитків відзначено середній і високий ступінь обсіювання досліджуваної слизової оболонки гастро-дуоденальної зони гелікобактеріями. Результати лікування хворих основної і контрольної груп запропонованим стандартним способом Маастріхст-2-2000 аналізували на підставі клінічних, ендоскопічних і морфологічних ознак, виявлення гелікобактерій в слизовій шлунка, за допомогою уреазного тесту і цитологічного дослідження мазків-відбитків. Результати лікування наведені в таблиці 2. Через 15 днів від початку лікування усім хворим проведено контрольне ендоскопічне дослідження. Рубцювання виразкових дефектів виявлено у 29 (90,6%) хворих основної групи і 24 (77,4%) контрольної. Больовий синдром у основної групи хворих зник у 29 (90,6%) на 5 добу. У контрольної групи - на 7 добу у 24 (77,4%) хворих. Диспептичний синдром зник у 27 хворих основної групи і у 22 (70,9%) хворих контрольної групи. Уреазний тест був негативний у 29 (90,6%) хворих основної групи, у 22 (70,9%) хворих контрольної групи. При цитологічному дослідженні мазківвідбитків слизової оболонки шлунка у основної групи гелікобактерії виявлені у 4 (12,5%) хворих - і у 11 (35,5%) хворих контрольної групи. Алергічні появи були виявлені тільки 3 (9,7%) контрольної групи хворих. Отже, при застосуванні запропонованого способу лікування хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки досягається ефект значно вищий (на 13,2%), ніж у способі-прототипі, що дозволяє рекомендувати до широкого застосування. Джерела інформації: 1. Передерни В.Г., Володичева Ю.А., Ткач СМ. Оценка эффективности лечения инфекций Helicobacter pylori разными производными имидозола с учетом чувствительности in vivo. М-лы межд. науч.-практ. конф. "Клинич фармація: 10 лет в Украине". 20-21 Ноября, 2003г. - Харьков С.43. 2. Патент 53212А України МПК\ А61К 31/14 "Лікувальний засіб "Етоній" (таблетки)" / Василюк В.В., Кравчук Н.В., Василюк В.М. (Україна): Заявка №2002042708. Заявлено 04.04.2002. Опубл. 15.03.2003., Бюл. 1.2с. 3. Аруин Л.И., Исаков В.А. Оценка обсемененности слизистой оболочки желудка Helicobacter pylori и активности хронического гастрита // Архив патологии. -1995. №3. - С.15-16. Таблиця 1 Результати обстеження хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки Показники Розмір виразкового дефекту, см Наявність гелікобактерій: Позитивний уреазний тест Результат цитологічного дослідження мазків-відбитків Больовий синдром Диспептичний синдром Астено-вегетативний синдром Основна група хворих (п-32) Абс. % 0,5-1,3 100 32 100 32 100 32 100 32 100 32 100 100 32 Контрольна група хворих (п-31) Абс. % 100 0,5-1,3 31 100 31 100 31 100 31 100 31 100 31 100 9230 Таблиця 2 Результати лікування хворих основної і контрольної груп 1 Зникнення больового синдрому Зникнення диспепсичного синдрому Зникнення астено-вегетативного синдрому Побічні прояви Уреазний тест: Негативний Позитивний Ступінь обсіювання слизової гелікобактеріями: Відсутність Наявність Рубцювання виразки на 15 день Комп'ютерна верстка М Клюкін Основна група хворих (п-32) 3 2 90,6% 29 84,3% 27 27 84,3% Контрольна група хворих (п-31) 4 5 24 77,4% 22 70,9% 22 70,9% 3 9,7% 29 3 90,6% 9,4% 22 9 70,9% 29,1% 29 3 29 90,3% 9,3% 90,6% 20 11 24 64,5% 35,5% 77,4% Підписне Тираж 26 прим Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601