Процес діагностики адренокортикальних пухлин

Процес діагностики адренокортикальних пухлин, що включає отримання цитологічного матеріалу та виготовлення і дослідження препаратів, який відрізняється тим, що цитологічний матеріал отримують інтраопераційно з подальшим експрес-виготовленням та дослідженням препаратів. Корисна модель відноситься до галузі медицини, зокрема до хірургії, онкології, ендокринології і може застосовуватися для інтраопераційної діагностики пухлин надниркових залоз. Відомі методи цитологічної діагностики захворювань надниркових залоз. Зокрема, метод передопераційної цитологічної діагностики патології надниркових залоз, що включає отримання матеріалу за допомогою тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) під контролем УЗД обладнання, наступного цитологічного дослідження пункційного матеріалу та додаткового використання специфічних імуногістохімічних реакцій [De Agustin P., Lopez-Rios F., Albert! N., Perez-Barrios A. Fine-needle aspiration biopsy of the adrenal glands: A ten-year experience // Diagnostic Cytopathology - 1999. - Vol.21, N2. - P.92-97]. Автори проводять ТАПБ під контролем ультразвукового дослідження для отримання цитологічного матеріалу. Цитологічні мазки забарвлюють за методом Май-Грюнвальд-Гимза (МГГ) та Папаніколау. При необхідності додатково використовують імуноцитохімічні методи (реакція із цитокератином, віментином, синаптофізіном) для проведення диференційної діагностики між пухлинами надниркового походження та метастатичними ураженнями надниркових залоз. Цитологічні заключения, що отримують при ТАПБ, автори роз поділяють на 3 основні групи: первинні ураження надниркових залоз, метастатичні неоплазми та аспірати, що містять недостатню кількість клітин для діагностування. За найближчий аналог нами взятий спосіб передопераційної цитологічної діагностики новоутворень надниркових залоз, що включає ТАПБ, наступне виготовлення препарату та цитологічне їх дослідження. [Wadih G.E., Nance K.V., Silverman J.F. Fine-needle aspiration cytology of the adrenal gland. Fifty biopsies in 48 patients // Arch. Pathol. Lab. Med. - 1992. - Vol.116, N8. - P.841-846]. Метод полягає в наступному: при діагностуванні пухлин надниркових залоз виконують ТАПБ під контролем ультразвукового обладнання, після чого проводять цитологічні дослідження аспіратів. Цитологічні мазки зафарбовують методом за Папаніколау та Май-Грюнвальд-Гимза. Однак, наведений спосіб має ряд недоліків. Досить часто (у 28% випадків) цитологи отримують неінформативні препарати. До ще одного недоліку відносять неможливість відрізнити злоякісну та доброякісну природу досліджених пухлин із хромафінної тканини. З практичної точки зору метод є інвазивним, тому що для взяття матеріалу необхідним є проведення проколу шкіри та тканин і органів, що розташовані між шкірою та пухлиною, що травмує хворого. Внаслідок цього в ряді випад со ю CM О) О) 9245 ків необхідним стає стаціонарне перебування хворого та наступає тимчасове обмеження працездатності. Крім того, внаслідок особливостей анатомічного розташування надниркових залоз не завжди є можливим технічне виконання процесу отримання пункційної біопсії. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалити процес діагностики адренокортикальних пухлин шляхом інтраопераційного цитологічного експрес дослідження вилучених первинних новоутворень зазначеної залози, яке дозволить протягом операції діагностувати злоякісну природу пухлини, що дасть можливість хірургу в межах одного хірургічного втручання виконати "en bloc" видалення пухлини з наднирковою залозою та провести радикальне онкологічне втручання на регіонарних колекторах лімфовідтоку, тим самим покращуючи результати лікування адренокортикального раку. З іншого боку діагностування за допомогою інтраопераційної експрес цитології доброякісного новоутворення надниркових залоз дозволить запобігти непотрібній травматичній дисекції лімфовузлів заочеревинного простору, а операцію обмежити традиційною адреналектомією. Поставлене завдання вирішується тим, що в процесі діагностики адренокортикальних пухлин, що включає отримання цитологічного матеріалу та виготовлення і дослідження препаратів, згідно з корисною моделлю, цитологічний матеріал отримують інтраопераційно з подальшим експрес адаптованим виготовленням та дослідженням препаратів. В даному процесі новим є проведення інтраопераційного експрес адаптованого цитологічного дослідження, що дозволяє пацієнту уникати травматичного втручання, зокрема проведення доопераційної пункції та мати цитологічний висновок щодо характеру патологічного процесу - доброякісний або злоякісний - до закінчення операції. Всі дослідження проводяться на матеріалі, що вже видалений у хворого. Крім того, при отриманні цитологічного матеріалу цитолог бачить пухлину на розрізі і уникає одержання неінформативних цитологічних мазків. Процес виконується наступним чином. Негайно після оперативного виділення надниркової залози цитолог отримує пухлину і саме в операційній робить цитологічний мазок. Перевага даного підходу полягає у тому, що цитолог бачить пухлину на розрізі, де досить легко ідентифікуються ділянки некрозу та крововиливів, що дозволяє практично завжди отримувати інформативні цитологічні препарати. Виготовлення цитологічних препаратів в експрес умовах полягає в тому, що мазки фіксуються в етанолі (1 хвилина), забарвлюють гематоксиліном (забарвлення ядер) та еозином (забарвлення цитоплазми), просвітлюють у ксилолі та покривають покроєним скельцем з подальшим дослідженням. Термін виготовлення цитологічного препарату становить не більш 5 хвилин, що має велике значення в умовах операції. Таким чином, проведення такого дослідженні (отримання матеріалу в операційній, виготовлення препаратів та їх вивчення у світловому мікроскопі) триває 15-25 хвилин у залежності від випадку. Ми пропонуємо 4 типи цитологічних висновків: адренокортикальна аденома, адренокортикальна карцинома, пухлина із хромафінної тканини та пухлина іншого походження. Після встановлення цитологічного діагнозу інформація тут же надходить до хірурга. У результаті проведення таких досліджень, протягом хірургічного втручання, тобто до завершення операції, хірург має можливість отримати висновок цитолога про характер пухлинного процесу (злоякісний або доброякісний), що дає можливість планувати подальший об'єм операції: при діагностуванні адренокортикальної аденоми хірургічне втручання завершується адреналектомією з пухлиною, у випадку діагностування адренокортикального раку об'єм операції вважається адекватним тільки після систематичної дисекції лімфовузлів паранефральної, паракавальної та парааортальної груп. Приклад 1. Хворий Щербак К.М., 1961 году нарождения, поступив до хірургічного відділення з діагнозом: пухлина правої надниркової залози, синдром Кушинга. При УЗД і комп'ютерна томографія (КТ) пухлина має розмір 6,5см в діаметрі. Даних за віддалені та регіонарні метастази немає. Хворий був направлений для хірургічного видалення пухлини. Під час операції пухлина єдиним блоком з наднирковою залозою видалена та направлена для експрес-цитологічного дослідження. При ревізії хірургом макроскопічних ознак регіонарних метастазів не виявлено. Отриманий експрес цитологічний діагноз - адренокортикальна карцинома надниркової залози. На підставі цитологічного висновку хірург отримав інформацію про злоякісний генез пухлини і розширив оперативний прийом за рахунок паранефральної та паракавальної дисекції заочеревинного простору. При гістологічному післяопераційному дослідженні був підтверджений адренокортикальний рак та у видаленій паранефральніи та паракавальніи клітковині були знайдені мікроскопічні регіонарні метастази адренокортикального раку. В післяопераційному періоді хворий отримав курс хлодитантерапії. Через 14 місяців - хворий знаходиться в стані клінікогормональної ремісії без ознак рецидиву пухлини чи розвитку метастатичного процесу. Приклад 2. Хвора Білошицька Е.П., 1961 году нарождения, поступила до хірургічного відділення з діагнозом: пухлина лівої надниркової залози, синдром Кона. При обстеженні: пухлина має розмір 2,5см в діаметрі. На основі УЗД та КТ досліджень даних за віддалені та регіонарні метастази немає. Пухлина є гормонально-активною з гіперпродукцією альдостерону, що спричиняє синдром артеріальної гіпертензії. Хвора була направлена для хірургічного видалення пухлини. Під час операції пухлина єдиним блоком з наднирковою залозою видалена та направлена для експресцитологічного дослідження. При ревізії хірургом макроскопічних ознак регіонарних метастазів не виявлено. Цитологічний діагноз - адренокортикальна аденома надниркової залози. На підставі цитологічного висновку хірург отримав інформацію про доброякісний генез пухлини і прийняв рішення, що виконаний об'єм оперативного втручання є адекватним виявленій патології та не потребує подальшого розширення операції. При гістологіч 5 9245 6 ному післяопераційному дослідженні отримано рювання знаходиться в стані клініко-гормональної заключения - адренокортикальна аденома, яка ремісії без ознак рецидиву пухлини, характерна для синдрому Кона. Таким чином, хвоТаким чином даний процес діагностики новорому не проводилася зайва дисекція за очеревинутворень кори надниркових залоз є інформативного простору, яка спричинила б додаткову інтраним, неінвазивним і пропонується для впроваопераційну травму. Протягом всього дження в клінічну практику відділень ендокринної післяопераційного періоду спостереження захвохірургії, онкології та урології. Комп'ютерна верстка А. Рябко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601