Спосіб дозування протиспайкового гелю

Реферат: UA 93557 U UA 93557 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, а саме, хірургії і такого її розділу, як абдомінальна хірургія, і призначена для оптимізації дозування протиспайкового гелю на основі карбоксиметилцелюлози "Мезогель", що дає можливість зменшити частоту гнійно-запальних ускладнень в черевній порожнині, які можливі при використанні надмірної кількості даного препарату. Спайкова хвороба очеревини є однією з найактуальніших проблем сучасної хірургії, важливість її постійно зростає у зв'язку із збільшенням кількості абдомінальних хірургічних втручань. Як доповнення до загально відомих принципів профілактики спайкової хвороби очеревини, таких як акуратна хірургічна техніка, запобігання висушування очеревини, рання активізація в післяопераційному періоді та інше, усе більшого розповсюдження набирають фармакологічні методи, які ґрунтуються на використанні різних хімічних сполук і бар'єрів. На теперішній час найбільш ефективними протиспайковими препаратами є сполуки на основі карбоксиметилцелюлози та гіалуронової кислоти, полісахаридів, які утворюють бар'єр між органами черевної порожнини, запобігаючи випадінню на них фібрину та склеюванню. В Україні та СНД зареєстрований та набув поширеності протиспайковий препарат з цієї групи "Мезогель", який є розчином натрієвої солі карбоксиметилецелюлози. Водночас питання визначення оптимальної кількості даного засобу, яку можна вводити в черевну порожнину, залишається неповністю вирішеним. Так, відомий спосіб введення протиспайкового гелю, який включає обробку ним лише десерозованих ділянок [1,2]. Він застосовується переважно при лапароскопічних втручаннях та в гінекології. Суттєвим недоліком цього способу є те, що злуки очеревини можуть утворюватись не лише в ділянках десерозацій але й у віддалених від оперативного втручання зонах, які при даному способі гелем не обробляють. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб, що передбачає обробку всієї парієтальної та вісцеральної очеревини протиспайковим гелем на основі карбоксиметилцелюлози, в кількості 2,4 мл/кг але не більше 300 мл [3]. Спосіб-прототип має наступні недоліки. При застосуванні протиспайкового гелю у такій кількості в черевній порожнині утворюються локальні його скупчення, які змішуються з перитонеальним ексудатом та можуть інфікуватись, хоча препарат в чистому вигляді не є середовищем для росту мікрофлори. Згідно з проведеним нами експериментальним дослідженням на тваринах у разі розкриття просвіту, а протиспайкова ефективність гірша, ніж при мінімальній його кількості, достатній для покриття очеревини тонким шаром [4]. Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає у оптимізації кількості протиспайкового гелю, що вводиться в черевну порожнину за рахунок визначення максимальної його кількості, необхідної для покриття очеревини тонким шаром за умови відсутності формування локальних скупчень гелю. Технічний результат, що досягається, буде полягати у значному зменшенні частоти гнійнозапальних ускладнень в черевній порожнині при збереженні протиспайкової ефективності препарату. Відмінностями заявленого способу є те, що максимальна кількість гелю визначається як кількість рідини, яка необхідна для змочення парієтальної та вісцеральної очеревини. За доступними літературними даними такий спосіб дозування протизлукового гелю невідомий. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що передбачає обробку всієї парієтальної та вісцеральної очеревини згідно з корисною моделлю максимальна доза протиспайкового гелю, яку можна вводити в черевну порожнину, дорівнює кількості рідини, яка залишилась на парієтальній та вісцеральній очеревини після промивання черевної порожнини. Запропонований спосіб дозування протиспайкового гелю здійснюють наступним чином. Після виконання основного етапу операції до постановки дренажів черевну порожнину відмивають фізіологічним розчином до чистих вод та осушують за допомогою аспіратора так, щоб у відлогих місцях, малому тазу та між петлями кишечнику не залишилось вільної рідини. В черевну порожнину з градуйованої пляшки з точно відомою кількістю розчину в ній заливають таку кількість 0,9 % розчину NaCl або розчину Рінгера, яка б покрила органи черевної порожнини до країв парієтальної очеревини лапаротомної рани. Визначають кількість використаної рідини. Після чого рідину з черевної порожнини ретельно аспірують, не залишаючи її скупчень в малому тазу та по фланках. За допомогою градуйованої пляшки визначають кількість аспірованої рідини. Кількість рідини, яка залишилась для змочування очеревини і, відповідно, максимально-допустима кількість протиспайкового гелю дорівнюватиме різниці між кількістю залитої та аспірованої з черевної порожнини рідини. Конкретний приклад застосування 1 UA 93557 U 5 10 15 20 25 30 Хвора М, 51 p., масою 55 кг, госпіталізована в хірургічне відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Києва 26.04.12 з діагнозом "гостра кишкова непрохідність" Протокол операції № 434 від 26.04.2012 р. Операція: Вісцероліз, усунення защемлення петлі тонкої кишки, назогастральна інтубація тонкого кишечнику, санація і дренування черевної порожнини. Діагноз після операції: Спайкова хвороба очеревини. Защемлення петлі тонкої кишки у вікні брижі поперечно ободової кишки. Гостра странгуляційна багаторівнева тонкокишкова непрохідність Після виконання основного етапу операції черевну порожнину було відмито до чистих вод з подальшою ретельною аспірацією. Для заповнення черевної порожнини до країв парієтальної очеревини післяопераційної рани було використано 230 мл 0,9 % розчину NaCl. Об'єм розчину, який аспіровано склав 200 мл. Таким чином для змочування парієтальної та вісцеральної очеревини у даної пацієнтки пішло 230-200=30 мл рідини. Отже максимальна кількість протиспайкового гелю, яка може бути введена в черевну порожнину в даної пацієнтки, становить 30 мл. Хворій в черевну порожнину ввели 25 мл препарату "Мезогель", який мануально обробили парієнтальну та вісцеральну очеревину. Черевну порожнину дренували та пошарово ушили. Післяопераційний період без ускладнень. Хвора на 9 добу виписалась зі стаціонару. Протягом 1,5 р. спостереження рецидиву спайкової кишкової непрохідності чи будь-яких клінічних проявів спайкової хвороби очеревини пацієнтка не відмічала. За допомогою даного способу протиспайковий гель був використаний у 16 хворих, гнійно-запальних ускладнень та рецидиву спайкової хвороби очеревини в них не відмічалось. Спосіб апробовано кафедрою хірургії № 4 Національного медичного університету на базі Олександрівської клінічної лікарні м. Києва з позитивними результатами і рекомендовано до широкого впровадження. Джерела інформації: 1. Михин И.В., Ткаченко Л.В., Бебуришвили А.Г., Воробьев А.А., Поройский СВ., Минаева Е.А. Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. //Эндоскопическая хирургия. - 2009. - № 1. – с. 222-223. 2. Ступин В.А., Михайлусов СВ., Мударисов P.P., Алиев СР., Вербицкий Д.А., Жуковская И.И. Способ профилактики спаечной болезни брюшной полости //Эндоскопическая хирургия. 2009. - № 1. - С. 152. 3. Дубонос А.А. Профилактика внутрибрюшного спайкообразования путем применения средства с барьерным действием "Меззогель": Дис. канд. мед. наук. - Курск, 2009. - 111 с. 4. В.Г. Мішалов, П.Л. Бик І.М. Лещишин, В.М. Голінко застосування протизлукового гелю при резекції тонкої кишки на тлі злукового процесу в експерименті //Хірургія України - 2013 - № 4. С. 109–120. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб дозування протиспайкового гелю, що включає обробку всієї парієтальної очеревини протиспайковим гелем, який відрізняється тим, що максимальна доза протиспайкового гелю, яку можна вводити в черевну порожнину, визначається як кількість рідини, що залишилась на парієтальній та вісцеральній очеревини після промивання черевної порожнини. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2