Спосіб закритого формування антирефлюксного ізоперистальтичного субмукозного терміно-термінального тонкокишкового анастомозу

Реферат: Спосіб закритого формування антирефлюксного ізоперистальтичного субмукозного термінотермінального тонкокишкового анастомозу включає послідовне розсічення до слизової оболонки та співставлення країв привідної та відвідної кишок по передній та задній лініях анастомозу під кутом 45° шляхом формування двохрядного серозно-м'язевого вузлового шва: спочатку зовнішній ряд по задній лінії анастомозу, потім після розсічення серозно-м'язевого шару та електрокоагуляції підслизового та слизового шару внутрішній ряд швів з наступним переходом на передню лінію анастомозу для створення внутрішнього та зовнішнього ряду швів. UA 93569 U (54) СПОСІБ ЗАКРИТОГО ФОРМУВАННЯ АНТИРЕФЛЮКСНОГО ІЗОПЕРИСТАЛЬТИЧНОГО СУБМУКОЗНОГО ТЕРМІНО-ТЕРМІНАЛЬНОГО ТОНКОКИШКОВОГО АНАСТОМОЗУ UA 93569 U UA 93569 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургії, а саме до способів відновлення безперервності кишечнику шляхом формування тонкокишкових анастомозів. Може бути використана в умовах планової та ургентної абдомінальної хірургії при необхідності виконання відновного типу оперативного втручання на тонкому кишечнику як спосіб завершення резекції тонкої кишки, при необхідності виконання реконструктивного типу оперативного втручання на тонкому кишечнику як спосіб створення обхідних тонкокишкових анастомозів. Сучасна оперативна хірургічна техніка виконання втручань на тонкій кишці пропонує наступні способи створення тонкокишкових анастомозів (Бурых МП. Общие основы технологии хирургических операций. - Р-н-Д.: Феникс, 1999.-544 с; Томащук И.П., Томащук И.И. Руководство по оперативной технике для начинающих хирургов: Практ. пособие. - К., 2001. 860 с; Оперативна хірургія: хірургічні операції та маніпуляції / І.У. Свистонюк, В.П. Пішак, М.Д. Лютик, Ю.Т. Ахтемійчук. -К.: Здоров’я, 2001. - 368 с; Нычик А.З. Основы оперативной техники в хирургии. - Тернополь, 2003. - 204 с; Практичні навички з оперативної хірургії / Ю.Т. Ахтемійчук, В.П. Пішак, О.М. Слободян, О.В. Цигикало. Чернівці, 2005. 152 с): терміно-термінальний (варіант є найбільш фізіологічним та безпечним з позиції прогнозованої неспроможності слабких місць сформованого анастомозу), латеро-латеральний, терміно-латеральний; повздовжні та поперечні; ізоперистальтичні та антиперистальтичні (в залежності від завдання операції щодо затримки пасажу кишкового вмісту); однорядні, дворядні та трирядні (в залежності від кількості рядів швів в анастомозі); вузлові та безперервні (в залежності від техніки швів) (Слепцов И.В., Черников Р.А. Узлы в хирургии. - СПб: Салит-Медкнига, 2004. - 112 с); відкритий, напівгерметичний та герметичний; за способом формування відкритий та закритий (в залежності від наявної інтраопераційної забрудненості лінії швів сформованого анастомозу та операційного поля, оскільки вскривається просвіт кишки); ручні та апаратні (Егиев В.Н. Волшебный мир сшивающих аппаратов. – М.: Центр, 1995. - 176 с). Як найближчий аналог за сукупністю проаналізованих ознак вибраний спосіб формування тонкокишкового анастомозу за Матешуком В.П. (Техника резекции и анастомозов с использованием однорядного внутриузловова шва, Ярославль, 1962), який полягає в наступному: на межі передбачуваного анастомозу з протибрижової сторони накладають два шви, що з'єднують петлі кишок, що анастомозуються, після чого скальпелем розсікають серозні та м'язові шари кишок протягом 4-5 см з подальшим накладанням однорядних внутрішньовузлових швів на задню лінію анастомозу через кожні 0,5 см, потім розтинають просвіт кишок з накладанням однорядних внутрішньо вузлових швів на передню лінію анастомозу без захоплення слизового шару кишки. Однак, описаний спосіб створення тонкокишкового анастомозу не запобігає інтраопераційному забрудненню операційного поля кишковим вмістом з просвіту кишки після її розкриття та інфікування шовного матеріалу, що використовується для формування анастомозу. До інших недоліків описаного способу є невелика площа зіставлення поверхонь серозних оболонок, можливість порушення адаптації підслизового шару кишки при зав'язуванні лігатур, тривала (до 3 місяців і більше) міграція шовних лігатур в кишковий просвіт, що викликає затримку регенерації зони формування анастомозу, що, в подальшому, буде мати тенденцію до наступного стенозування просвіту кишки. В основу корисної моделі "Спосіб закритого формування антирефлюксного ізоперистальтичного субмукозного терміно-термінального тонкокишкового анастомозу" поставлена задача збільшити площу співставлення діаметрів привідної та відвідної тонкої кишки для створення анастомозу за рахунок 45-градусного їх пересічення, профілактувати інтраопераційне інфікування як операційного поля, так і швів першої лінії анастомозу за рахунок відсутності їх контакту з просвітом кишки, покращити адаптацію шарів стінки кишки та їх співставлення, в особливості після зав'язування лігатур, зменшити тривалість регенерації зони анастомозу за рахунок відсутності фази запалення через відсутність мікробного інфікування з просвіту кишки для профілактики можливого стенозування анастомозу в віддаленому післяопераційному терміні. Поставлена задача вирішується способом закритого формування антирефлюксного ізоперистальтичного субмукозного терміно-термінального тонкокишкового анастомозу, що передбачає послідовне розсічення до слизової оболонки та співставлення країв привідної та відвідної кишок по передній та задній лініях анастомозу під кутом 45° шляхом формування дворядного серозно-м'язового вузлового шва: спочатку зовнішній ряд по задній лінії анастомозу, потім після розсічення серозно-м'язового шару та електрокоагуляції підслизового та слизового шару внутрішній ряд швів, з наступним переходом на передню лінію анастомозу для створення внутрішнього та зовнішнього ряду швів. 1 UA 93569 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Спосіб закритого формування антирефлюксного ізоперистальтичного субмукозного термінотермінального тонкокишкового анастомозу здійснюють наступним чином: після здійснення лапаротомії та виконання ревізії черевної порожнини з метою з'ясування обсягу оперативного втручання визначають план оперативного втручання (необхідний обсяг резекції тонкої кишки з подальшим створенням тонкокишкового анастомозу кінець-в-кінець чи формування обхідного тонкокишкового анастомозу) переходять до етапу підготовки та створення умов формування тонкокишкового анастомозу - співставляють та адаптують краї стінок привідної та відвідної петель тонкої кишки по задній та передній лінії анастомозу під кутом 45°, виконують послідовно в кожному шарі стінок кишки (серозно-м'язовий, підслизовий) до слизової оболонки, здійснюють розсічення тканини і накладають дворядні серозно-м'язові вікрилові вузлові шви (діаметр 3,0), спочатку створюють зовнішній ряд швів по задній лінії анастомозу, потім розсікають серозном'язовий шар з подальшою електрокоагуляцією підслизового та слизового шарів, створюють внутрішній ряд швів, з наступним переходом до формування передньої лінії анастомозу спочатку створення внутрішнього ряду швів, потім зовнішнього ряду швів. Клінічний приклад. Хворий С.А.І., 1953 року народження, історія хвороби № 9142, що знаходився на стаціонарному лікуванні в ургентній клініці кафедри хірургії № 2 Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова МОЗ України з 14.09.2013 р. по 30.09.2013 р. з діагнозом: защемлена післяопераційна рецидивна багатокамерна вентральна грижа, спайкова хвороба очеревини (защемлення на протязі 8 годин), з приводу чого після короткотривалої (2 години) передопераційної підготовки був терміново оперований. На операції виявлено, що в одному з грижових мішків защемлена петля тонкої кишки (40 см) на відстані 1,5 м від ілеоцекального кута з ознаками некрозу, визнана нежиттєздатною, в зв'язку з чим прийнято рішення про резекцію петлі тонкої кишки, відступивши 30 см по привідній петлі та 15 см по відвідній з формуванням тонкокишкового закритого антирефлюксного ізоперистальтичного субмукозного терміно-термінального анастомозу за описаною методикою, додатковий вісцероентероліз, дренування черевної порожнини через контрапертуру контрольними дренажами, герніолапаротомна рана ушита з пластикою грижових воріт за Сапежко. Післяопераційний період перебігав без ускладнень, трубчаті дренажі були видалені з черевної порожнини на 5 добу, гумові дренажі з черевної порожнини видалені на 7 післяопераційну добу, післяопераційна рана загоїлася первинним натягом, шви з рани зняті на 9 післяопераційну добу. Хворий в задовільному стані був виписаний під нагляд сімейного лікаря за місцем проживання 30.09.2013 року. Запропонована корисна модель дозволяє підвищити ефективність та ступінь післяопераційної безпеки при формуванні тонкокишкових анастомозів за рахунок зменшення кількості післяопераційних ускладнень в ранньому (гнійно-септичні ранові та інтраабдомінальні ускладнення, анастомозит) та віддаленому (стенозування сформованого анастомозу на тонкій кишці) післяопераційному термінах в умовах як ургентної, так і планової абдомінальної хірургії при виконанні реконструктивно-відновних оперативних втручань на тонкій кишці, коли є необхідність здійснення відновлення пасажу кишкового вмісту шляхом формування анастомозу, в тому числі обхідного. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб закритого формування антирефлюксного ізоперистальтичного субмукозного термінотермінального тонкокишкового анастомозу, який відрізняється тим, що включає послідовне розсічення до слизової оболонки та співставлення країв привідної та відвідної кишок по передній та задній лініях анастомозу під кутом 45° шляхом формування дворядного серозном'язового вузлового шва: спочатку зовнішній ряд по задній лінії анастомозу, потім після розсічення серозно-м'язового шару та електрокоагуляції підслизового та слизового шару внутрішній ряд швів з наступним переходом на передню лінію анастомозу для створення внутрішнього та зовнішнього ряду швів. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2