Спосіб верифікації ізольованого дефіциту імуноглобуліну е

Реферат: UA 94777 U UA 94777 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме - до клінічної імунології і може бути використана для встановлення дефіциту імуноглобуліну Е у хворих. Всі відомі способи визначення рівня сироваткового імуноглобуліну Е базуються на використанні імуноферментного аналізу (ELISA) в одиницях вимірювання МЕ/мл. На сьогодні, поки що не існує фундаментальних робіт та винаходів, присвячених верифікації ізольованого дефіциту IgE у людей, тому даний спосіб є першим в цьому напрямку. Досі не запропоновано усталених міжнародних критеріїв діагностики ізольованого дефіциту IgE. Загальноприйняті референтні значення сироваткової концентрації цього імуноглобуліну складають 30-100 МО/мл. За даними деяких авторів, можна виділити тотальний і парціальний дефіцит IgE [2]. Як тотальний дефіцит можна розглядати рівень IgE менше 5 МО/мл, а як парціальний - від 5 до 10 МО/мл. За їх даними пацієнти з вмістом IgE в сироватці крові від 11 до 30 МО/мл не мали частих рецидивуючих синупульмональних захворювань як очевидних клінічних симптомів імунодефіциту [3]. Однак інші автори застосовували більш жорсткі діагностичні критерії. Діагностичними критеріями для верифікації рівні імуноглобуліну Е складали менше 2,5 МО/мл, а в деяких поодиноких випадках, без катамнестичних досліджень, менше 2,0 МО/мл [4], або навіть менше 0,2 МО/мл [5]. Запропонований нами спосіб верифікації дефіциту імуноглобуліну Е спрямований на раннє виявлення осіб з даним імунодефіцитом та ранній початок лікування. Спосіб, що пропонується, відрізняється урахуванням в тактиці визначення сироваткового рівня імуноглобуліну Е його сезонні коливання, наявність супутніх хронічних інфекційних захворювань в стадії загострення та багаторазовим визначенням рівня IgE при тривалому спостереженні. Найбільш близьким до способу, що заявляється, обраний нами в якості прототипу, є спосіб визначення рівня сироваткового імуноглобуліну Е шляхом використання імуноферментного аналізу (1). Однак даний спосіб має суттєві недоліки, а саме однократне визначення рівня сироваткового імуноглобуліну Е мало інформативне та не завжди дозволяє виявити низькі рівні імуноглобуліну Е та верифікувати його дефіцит. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у розробці адекватного способу верифікації дефіциту імуноглобуліну Е враховуючи фактори, що впливають на його сироваткову концентрацію. Технічний результат, який досягається при вирішенні задачі, полягає у підвищенні ефективності верифікації ізольованого дефіциту імуноглобуліну Е. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі визначення рівня сироваткового імуноглобуліну Е, що включає використання імуноферментного аналізу (ELISA) в одиницях вимірювання МЕ/мл, згідно з корисною моделлю, при первинному виявлення рівня сироваткового імуноглобуліну Е менше 5 МО/мл, проводять його повторне визначення після лікування хворого та санації вогнищ інфекції не раніше ніж через 28 діб, при повторному підтвердженні вказаної концентрації верифікують дефіцит IgE. Спосіб здійснюється наступним чином: В разі клінічного і лабораторного дворазового підтвердження, за допомогою імуноферментного аналізу, показника сироваткового імуноглобуліну Е нижче 5 МО/мл, проводять його повторне визначення після лікування хворого та санації вогнищ інфекції не раніше ніж через 28 діб. При повторному підтвердженні вказаної концентрації верифікується дефіцит IgE. Клінічні спостереження Згідно з нашими даними серед 5046 імунологічно обстежених хворих з різним спектром патології, за останні 2 роки, рівень імуноглобуліну Е < 5 ME/мл спостерігався в 422 пацієнтів (8,9 %). Деякі автори обстежили 500 донорів крові, 974 пацієнтів з клінікою алергії і 155 ревматологічних хворих, виявивши ізольований дефіцит IgE в 2,6 %, 8,1 % і 9,7 % випадків відповідно [3]. Таким чином, враховуючи дані різних авторів і власні спостереження, можна зробити висновок, що дефіцит імуноглобуліну Е є досить частим в порівнянні з іншими імунодефіцитами. Такі дані свідчать про необхідність подальшого вивчення даного імунодефіциту і впровадження його верифікації в клінічну практику лікаря. Клінічний випадок 1. (лікування проводилося за інформаційної згоди пацієнтів). Хвора К., 35 років діагноз "Хронічний декомпенсований тонзиліт. Хронічний рецидивуючий гайморит, фаза загострення". Пацієнтка звернулася за допомогою до клінічного імунолога з приводу частих рецидивів хронічних ЛОР захворювань. При проведенні імунологічного дослідження всі показники клітинного і гуморального імунітету знаходилися в межах референтних значень, окрім рівня сироваткового імуноглобуліну Е, який складав 4,5 МО/мл при первинному та повторному дослідженні. Після проведеного курсу антибактеріальної терапії 1 UA 94777 U 5 10 15 20 рівень сироваткового імуноглобуліну визначався повторно через 28 діб після закінчення лікування при умові відсутності загострень, і складав відповідно - 3,7 МО/мл та 4,2 МО/мл. Хворій був верифікований діагноз "Ізольований дефіцит імуноглобуліну Е" та призначено два курси замісної імуноглобулінотерапії імуноглобуліном G нормальним людським для внутрішньом'язового використання. При катамнестичному спостереженні протягом року спостерігалося зменшення рецидивів хронічного гаймориту та деяке підвищення рівня сироваткового імуноглобуліну Е до 15 МО/мл. По способу, що заявляється, було обстежено 540 пацієнтів віком від 18-55 років з різним спектром імунозалежної патології. Спосіб був апробований на базі кафедри клінічної імунології та алергології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Отриманий позитивний результат дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в клінічну медицину. Джерела інформації: 1. Казмирчук В.Е., Мальцев Д.В. Иммуноглобулины и иммуноглобулинотерапия. Монография. - К., 2010. - 208 с. 2. Schoettler J.J., Schleissner L.A., Heiner D.C. Familial IgE deficiency associated with sinopulmonary disease // Chest. - 1989. - Vol. 96(3). - P. 516-521. 3. Smith J.K., Krishnaswamy G.H., Dykes R., et al. Clinical manifestations of IgE hypogammaglobulinemia // Ann Allergy Asthma Immunol. - 1997. - Vol. 78(3). - P. 313-318. 4. Unsworth D.J., Virgo P.F., Lock R.J. Immunoglobulin E deficiency: a forgotten clue pointing to possible immunodeficiency? // Ann. Clin. Biochem. - 2011. - Vol. 48(Pt5). - P. 459-461. 5. Famuyiwa F., Rubinstein I. Chronic Sinopulmonary Inflammatory Diseases in Adults with Undetectable Serum IgE in Inner-City Chicago: A Preliminary Observation // Lung. - 2012. - Vol. 190(3). - P. 291-294. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб верифікації ізольованого дефіциту імуноглобуліну Е, що включає використання імуноферментного аналізу (ELISA) в одиницях вимірювання МЕ/мл, який відрізняється тим, що при первинному виявленні рівня сироваткового імуноглобуліну Е менше 5 МО/мл, проводять його повторне визначення після лікування хворого та санації вогнищ інфекції не раніше ніж через 28 діб, при повторному підтвердженні вказаної концентрації верифікують ізольований дефіцит IgE. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2