Спосіб лікування гіпотироксинемії вагітних в умовах природного дефіциту йоду з урахуванням аутоімунного компонента

Спосіб лікування гіпотироксинемії вагітних в умовах природного дефіциту йоду, який включає проведення клінічних та лабораторних досліджень, який відрізняється тим, що досліджують рівень екскреції йоду з сечею вагітної, рівень вільного тироксину в сироватці крові вагітної, а також титр тиреопероксидази, і в разі, коли виявляють 3 50869 Т3/Т4 0,025, то нарівні зі щоденним прийомом препарату йодиду калію в дозі 250-350мкг/добу додатково призначають щоденний прийом препарату лівотироксину в дозі 25-50мкг/добу під контролем показників екскреції йоду та тиреоїдного статусу кожні 6-8 тижнів [1]. Недоліком відомого способу є застосування недостатньо інформативних засобів контролю ефективності лікування, зокрема загального тироксину і трийодтиронину, які не в достатній мірі, порівняно із їх вільними фракціями відображають ефективність відновлення саме активних, тобто не зв'язаних з білками крові фракцій тиреоїдних гормонів. При застосуванні вказаних методик виникає необхідність проведення технологічно складних процедур, визначення загальних Т3 і Т4, а також обчислення їх співвідношення, що робить метод більш коштовним та трудомістким, а відтак обмежує їх використання у повсякденній клінічній практиці. Завдання корисної моделі полягає у підвищенні ефективності лікування гіпотироксинемії у вагітних, спричиненої дефіцитом йоду шляхом урахування аутоімунного компоненту ураження щитовидної залози. Поставлене завдання вирішується таким чином, що спосіб лікування гіпотироксинемії вагітних в умовах природного дефіциту йоду, який включає проведення клінічних та лабораторних досліджень, який відрізняється тим, що досліджують рівень екскреції йоду з сечею вагітної, рівень вільного тироксину в сироватці крові вагітної, а також титр тиреопероксидази, і в разі, коли виявляють нижчу за 100мкг/л екскрецію йоду з сечею, концентрацію вільного тироксину нижче 0,93нг/дл, титру антитіл до тиреопероксидази нижче 50ОД/мл, то вагітній призначають щоденний прийом препарату йодиду калію в дозі 200-350мкг/добу в залежності від ступеня йодурії з контролем щомісяця, а в разі отримання значень йодурії менше 100мкг/л, вільного тироксину нижче 0,93нг/дл, титру антитіл до тиреопероксидази вище 50ОД/мл, поряд із щоденним прийомом 200мкг/добу препарату йодиду калію призначають щоденний прийом препарату лівотироксину в дозі 25-50мкг/добу під контролем показників сироваткового вільного тироксину та титру антитіл до тиреопероксидази щомісяця. Спосіб здійснюють наступним чином: досліджують рівень екскреції йоду з сечею вагітної, рівень вільного тироксину в сироватці крові вагітної, титр тиреопероксидази, і в разі, коли виявляють нижчу за 100мкг/л екскрецію йоду з сечею, концентрацію вільного тироксину нижче 0,93нг/дл, титру антитіл до тиреопероксидази нижче 50ОД/мл, то вагітній призначають щоденний прийом препарату йодиду калію в дозі 200-350мкг/добу в залежності від ступеня йодурії із контролем щомісяця, а в раКомп’ютерна верстка М. Ломалова 4 зі, показника йодурії