Спосіб хірургічного лікування травматичних розривів селезінки

Реферат: Спосіб хірургічного лікування травматичних розривів селезінки шляхом проведення лапаротомії, евакуації крові, накладання шва на ранову поверхню, подальшої санації та дренування черевної порожнини. Крім цього, селезінку розсікають повністю у поперечному напрямі, видаляють девіталізовані тканини селезінки, між двома фрагментами селезінки розміщують пасмо великого сальника на ніжці і фіксують фрагменти селезінки між собою Пподібними швами. UA 95520 U (12) UA 95520 U UA 95520 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, а саме хірургії, і може бути використаною у лікуванні потерпілих з травмою селезінки. Існує багато способів лікування розривів селезінки, але вони є недостатньо ефективні, у деяких випадках приводять до тяжких післяопераційних гнійно-септичних ускладнень як в найближчому, так і в віддаленому післяопераційному періоді. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб резекції селезінки при травматичних ушкодженнях, який здійснюється наступним чином: виконується лапаротомія. В операційну рану виводиться селезінка, кров з черевної порожнини видаляється. Судинна ніжка селезінки пережимається, пересікається та лігується максимально близько до воріт селезінки. Клиновидно висікається ушкоджена частина селезінки з залишенням тканини впродовж прикріплення шлунково-селезінкової зв'язки. Гемостаз забезпечується накладанням непереривного обвивного шва атравматичною голкою, що дозволяє зблизити края селезінки, ранова поверхня повністю закривається та додатково її перитонизують, черевну порожнину санують та дренують. (Урман М.Г. Травма живота. - Пермь. - 2003 - С. 71-72). Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: лапаротомія, евакуація крові, накладання шва на ранову поверхню, санація та дренування черевної порожнини. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що при його використанні можлива кровотеча з рани селезінки внаслідок прорізання швів. Накладання обвивного шва може привести до утворення внутрішньопаренхіматозних гематом та крововиливів внаслідок частого проколювання паренхіми селезінки. Мобілізація селезінки при цьому виді резекції часто веде до некрозів великої кривизни шлунка внаслідок пересічення коротких судин, а також інфарктів, результатом яких є ішемія. Кровотеча з рани селезінки веде до утворення гнійно-септичних процесів черевної порожнини. Вказаний спосіб лікування збільшує час оперативного втручання, що в умовах кровотечі та шоку є недопустимим. Вищезазначені ускладнення ведуть до тривалих строків лікування, з багатоетапними оперативними втручаннями, та великими економічними затратами. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу хірургічного лікування травматичних розривів селезінки шляхом зміни виду резекції селезінки та розташування сальника між фрагментами селезінки, що забезпечить надійну зупинку кровотечі, зниження післяопераційних ускладнень та підвищення ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у проведенні лапаротомії, евакуації крові, накладання шва на ранову поверхню, подальшої санації та дренування черевної порожнини, новим є те, що селезінку розсікають повністю у поперечному напрямі, видаляють девіталізовані тканини, між двома фрагментами селезінки розміщують пасмо великого сальника на ніжці і фіксують фрагменти селезінки між собою П-подібними швами. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляється, та технічним результатом полягає у такому: Перевагою цього способу є надійність гемостазу, за рахунок поперечного розсічення паренхіми селезінки, в віддаленому післяопераційному періоді, а також мінімальна інтраопераційна кровотеча за рахунок розрізу паренхіми селезінки, який відповідає анатомічній будові судин. Видалення девіталізованних тканин дозволяє звести до мінімуму розвиток абдомінальних гнійно-септичних ускладнень. Використання пасма великого сальника на ніжці надійно фіксує фрагменти селезінки, що веде до збереження тканин селезінки, дає можливість підвищити іммунорезистентність організму до різних видів захворювань і уникнути так званного постсплеектомічного синдрому. Використання П-подібних швів зводить до мінімуму кровотечі з місця укола, і робить спосіб більш надійним. При зазначеному методі практично відсутнє підтікання крові і скупчення її в черевній порожнині, що може бути причиною абдомінальних гнійно-септичних ускладнень. Таким чином, сукупність вищезазначених позитивних впливів дає можливість підвищити ефективність лікування, прискорити одужання хворих, зменшити кількість ускладнень, гнійносептичних абдомінальних процесів. Спосіб здійснюється таким чином. Виконують лапаротомію. Проводиться візуалізація органів черевної порожнини з метою виявлення ушкоджених органів. Селезінка виводиться в рану. При розривах в області "ніжки", а також в середній третині, за допомогою електроножа розсікається паренхіма і в місті розриву видаляються девіталізовані тканини. Селезінкова артерія та вена лігуються. Досягаємо гемостаза. Між двома фрагментами селезінки розташовуємо великий сальник на ніжці. Фрагменти з'єднуємо П-подібними кетгутовими швами. Евакуація крові. Лаваж та дренування черевної порожнини. Зашивання лапаротомної рани. Асептична повязка. 1 UA 95520 U 5 10 15 20 Приклад: Хвора М., 34 років, була госпіталізована у ЗКЛЩ та ЄМД з діагнозом: Закрита травма живота. Потерпіла госпіталізована через 1 годину після одержання травми (ДТП). На момент огляду стан хворої важкий. Шкірні покрови бліді. Скарги на біль в животі, нудоту, блювоту, здуття живота. Локально: Живіт вздутий, при пальпації різка больова чутливість в лівому підребер'ї. Перистальтика різко ослаблена. Печінка у края реберної дуги. Симптоми подразнення черевної порожнини позитивні. Притуплення в відлеглих містах живота. При пальцьовому ректальному дослідженні біль тазової очеревини. В екстреному порядку проведений лапароцентез - гемоперитонеум. 12 9 Загальний аналіз крові Нв 100 г/л, Є 3,0, 10 , КП 0,8, Л 9,0 10 , П 7 %, С 68 %, Л 28 %, Є 23 %, М 10 %. Після проведення передопераційної підготовки проведено оперативне втручання. Під час інтраопераційної ревізії діагностовано розрив селезінки в середній третині розміром 1 × 2 см. В рані знаходиться згусток крові. Внутрішньочеревна кровотеча 600 мл. Електричним ножем проведено резекцію ранового канала селезінки та видалення девіталізованих тканин. Гемостаз. Селезінкова артерія та вена лігуються. Досягаємо гемостаза. Кров видаляємо з черевної порожнини. Отримаємо два фрагменти селезінки, між якими укладаємо пасмо великого сальника на ніжці. Фрагменти з'єднуємо П-подібними кетгутовими швами. Дренування. Зашивання лапаротомної рани. На 3-у добу видалені дренажі. 12 9 Загальний аналіз крові Нв 110 г/л, Є 3,1, 10 , КП 0,8, Л 8,0 10 , П 7 %, С 76 %, Л 43 %, Є 23 %, М 8 %. На контрольному УЗД на 5-у та 10-у добу селезінка без патології. Гнійно-запальних процесів в черевній порожнині не виявлено. На 10-у добу зняті шви. Рана зажила первинним натягом, і хвора виписана на амбулаторне лікування. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб хірургічного лікування травматичних розривів селезінки шляхом проведення лапаротомії, евакуації крові, накладання шва на ранову поверхню, подальшої санації та дренування черевної порожнини, який відрізняється тим, що селезінку розсікають повністю у поперечному напрямі, видаляють девіталізовані тканини селезінки, між двома фрагментами селезінки розміщують пасмо великого сальника на ніжці і фіксують фрагменти селезінки між собою П-подібними швами. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2