Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції

Реферат: Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції включає видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли. Проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунка дистальніше останнього, а в подальшому при видаленні жовчного міхура, зону колецистоентероанастомозу зашивають у поперечному напрямку, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки, раніше використану для обхідних анастомозів. В подальшому на даній ділянці тонкої кишки формують гепатикоєюноанастомоз, який відключають від гастроентероанастомозу шляхом міжкишкового сполучення із заглушкою, кишку, яка є відвідною від гепатикоєюноанастомозу, розділяють на відстані 40 см дистальніше гепатикоєюноанастомозу. Таким чином гастроентеро- і гепатикоєюноанастомози опиняються на першій ізольованій петлі тонкої кишки, відповідно наступну (другу) петлю тонкої кишки використовують для формування панкреатоєюноанастомозу. Для цього другу петлю проводять позаду ободової кишки, формують класичний панкреатоєюноанстомоз за принципом "протокаіз-слизовою", в подальшому першу петлю тонкої кишки "включають" в шлунково-кишковий пасаж на 40 см дистальніше панкреатоєюноанастомозу за методом Ру. UA 95543 U (12) UA 95543 U UA 95543 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до онкології та хірургії, та може бути використана при хірургічному лікуванні хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини періампулярної зони. При пухлинних ураженнях головки підшлункової залози та періампулярної зони основним лікуванням є хірургічне. Стандартом хірургічного лікування є виконання панкреатодуоденальної резекції. В більшості клінічних випадків провідним клінічним симптомом новоутворень головки підшлункової залози та періампулярної зони є механічна жовтяниця. Для ліквідації жовтяниці виконують симптоматичне хірургічне втручання як першого етапу хірургічного лікування - обхідні анастомози. Одним з прийнятих в нашій країні способів є формування тонкокишкових анастомозів із жовчним міхуром та шлунком і подальшим міжкишковим сполученням. При виконанні подальшого радикального втручання - панкреатозуоденальної резекції, для відновлення нормальної роботи шлунково-кишкового тракту необхідно виконувати реконструктивний етап, який полягає в формуванні анастомозів тонкої кишки із підшлунковою залозою, печінковою протокою та шлунком [1]. При наявності у хворого попередніх втручань із залученням тонкої кишки, подальша радикальна панкреатодуоденальна резекція має ряд недоліків: необхідно проводити резекцію значної частки початкового відділу тонкої кишки, який попередньо був використаний для обхідних анастомозів. В подальшому це може призводити до порушень харчування, ускладнювати відновлення після операції, призводити до розвитку синдрому "короткого" кишечнику та значно погіршувати якість життя хворих. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає в запобіганні видаленню ділянки тонкої кишки, попередньо використаної для обхідних анастомозів, зменшення обсягу хірургічного втручання, зменшення хірургічної травми при реконструктивних хірургічних втручаннях з приводу злоякісних пухлин головки підшлункової залози. Технічний результат полягає в покращенні результатів хірургічного лікування та покращення якості життя хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини періампулярної зони шляхом збереження початкової ділянки тонкої кишки, раніше використаної для обхідних анастомозів. Поставлена задача вирішується тим, що при проведенні видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли, згідно з корисною моделлю, проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунка дистальніше останнього, а в подальшому при видаленні жовчного міхура, зону холецистоентероанастомозу зашивають у поперечному напрямку, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки, раніше використану для обхідних анастомозів, і в подальшому на даній ділянці тонкої кишки формують гепатикоєюноанастомоз, який відключають від гастрентероанастомозу шляхом міжкишкового сполучення із заглушкою, кишку, яка є відвідною від гепатикоєюноанастомозу розділяють на відстані 40 см дистальніше гепатикоєюноанастомозу, таким чином гастроентеро- і гепатикоєюноанастомози опиняються на першій ізольованій петлі тонкої кишки, відповідно наступну (другу) петлю тонкої кишки використовують для формування панкреатоєюноанастомозу, для цього другу петлю проводять позаду ободової кишки і формують класичний панкератоєюноанстомоз за принципом "протокаіз-слизовою". В подальшому першу петлю тонкої кишки'включають" в шлунково-кишковий пасаж на 40 см дистальніше панкреатоєюноанастомозу за методом Ру. Таким чином, покращення безпосередніх результатів хірургічного втручання досягають шляхом зменшення кількості сформованих анастомозів та розмежування таких агресивних травневих рідин як шлунковий вміст, жовч, панкреатичний сік. Цей механізм спрямований на покращення результатів лікування та підвищення якості життя в хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та періампулярної зони. Особливістю даного способу є збереження гастроентероанастомозу із збереженням всієї, раніше використаної для обхідних анастомозів, ділянки тонкої кишки та розділення шлункового, гепатико- та панкреатоєюноанастомозу між собою із запобіганням перехресних рефлюксів панкреатичного соку, шлункового вмісту та жовчі… Таким чином, покращення безпосередніх результатів хірургічного втручання досягають шляхом зменшення кількості сформованих анастомозів та розмежування таких агресивних травневих рідин як шлунковий вміст, жовч, панкреатичний сік. Цей механізм спрямований на покращення результатів лікування та підвищення якості життя в хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та періампулярної зони. Приклад конкретного виконання. 1 UA 95543 U 5 10 15 Хворий Ландишев Ю.И. 56 років, 3.12.2013 був прийнятий для оперативного лікування до відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту рака з діагнозом рак головки підшлункової залози T3N0M0 стадія 3, ускладнений механічною жовтяницею, стан після симптоматичного хірургічного лікування (обхідні анастомози: гастроентероанастомоз та холецистоентероанастомоз із міжкишковим сполученням) в жовтні 2013 року. 19/12/2013 виконана операція - реконструктивна комбінована панкреатодуоденальна резекція із лінійною резекцією портальної вени із збереженням гастроентероанастомозу, формуванням гастроентеро- та гепатикоєюноанастомозу на ізольованій та "виключеній" з пасажу за методикою Ру кишковій петлі. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлась первинним натягом. При моніторингу лабораторних показників та УЗ та КТ та рентгенологічних досліджень даних про неспроможність панкреатоєюноанастомозу не отримано. Спосіб, що пропонується, був апробований в клініці онкології НМУ на базі Національного інституту раку протягом 2013-2014 років і показав себе як високоефективний, і що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Джерела інформації:: 1. Н.G.Beger, A.L.Warshaw, M.W.Biichler et al. The Pancreas: An Integrated Textbook of Basic Science, Medicine, and Surgery, Second Edition. Blackwell Publishing Limited, Massachusetts, USA, 2008. Ρ 1006. 20 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції, що включає видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли, який відрізняється тим, що проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунка дистальніше останнього, а в подальшому при видаленні жовчного міхура, зону колецистоентероанастомозу зашивають у поперечному напрямку, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки, раніше використану для обхідних анастомозів, і в подальшому на даній ділянці тонкої кишки формують гепатикоєюноанастомоз, який відключають від гастроентероанастомозу шляхом міжкишкового сполучення із заглушкою, кишку, яка є відвідною від гепатикоєюноанастомозу, розділяють на відстані 40 см дистальніше гепатикоєюноанастомозу, таким чином гастроентеро- і гепатикоєюноанастомози опиняються на першій ізольованій петлі тонкої кишки, відповідно наступну (другу) петлю тонкої кишки використовують для формування панкреатоєюноанастомозу, для цього другу петлю проводять позаду ободової кишки, формують класичний панкреатоєюноанстомоз за принципом "протока-із-слизовою", в подальшому першу петлю тонкої кишки "включають" в шлунково-кишковий пасаж на 40 см дистальніше панкреатоєюноанастомозу за методом Ру. 40 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2