Спосіб зовнішнього дренування печінкової протоки при виконанні панкреатодуоденальної резекції у дітей

Реферат: Спосіб зовнішнього дренування печінкової протоки при виконанні панкреатодуоденальної резекції у дітей включає виділення елементів гепатодуоденальної зв'язки, обробку гастродуоденальної артерії, проведення мобілізації за Кохером, виконання тонелізації повздовж портальної вени та відсічення нижньої третини шлунка. Проводять видалення жовчного міхура із збереженням міхурової протоки жовчного міхура, холедох відсікають із збереженням його верхньої третини. Далі проводять дренування жовчних шляхів через міхурову протоку жовчного міхура катетером діаметром 12G за Холстедом-Піковським і видалення гастропанкреатодуоденального комплексу. На реконструктивному етапі при формуванні анастомозу із жовчною протокою застосовують монофіламентну нитку розміром 6-0 за допомогою бінокулярного збільшення. Анастомоз формують вузловими швами, герметичність та прохідність жовчного анастомозу перевіряють шляхом введення в катетер міхурової протоки жовчного міхура 2 мл фізіологічного розчину і при відсутності протікання рідини назовні та при наявності прохідності анастомозу катетер виводять на передню черевну стінку через контрапертуру в правому підребер'ї та фіксують до шкіри. Видалення катетера проводять на 4 добу після операції при відсутності ознак неспроможності анастомозу або механічної жовтяниці. UA 95547 U (12) UA 95547 U UA 95547 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до онкології та хірургії, та може бути використана при хірургічному лікуванні дітей, хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та періампулярної зони. При пухлинних ураженнях головки підшлункової залози або при злоякісних пухлинах періампулярної зони стандартом лікування є виконання операції - панкреатодуоденальної резекції. Панкреатодуоденальна резекція включає видалення головки підшлункової залози із дванадцятипалою кишкою, дистальними відділами шлунка, жовчним міхуром та холедохом. Після етапу видалення гастропанкреатодуоденального комплексу наступним етапом операції є реконструкція шлунково-кишкового тракту. Під час реконструктивного етапу необхідно сформувати 3 основних анастомози: панкреатоенетроанастомоз, гастроентероанастомоз та гепатикоєюноанастомоз. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб відновлення гепатикоєюноанастомозу, який проводиться шляхом накладання поодиноких швів на через всі пари кишкової стінки та стінки жовчної протоки із використанням атравматичної монофіламентної нитки. [1]. При цьому не застосовують допоміжне стентування жовчної протоки. Даний спосіб виконання гепатикоєюноанастомозу у дітей має ряд недоліків: значно менший діаметр протоки не дозволяє чітко візуалізувати передню та задню стінки протоки, що може призвести неспроможності анастомозу в ранньому післяопераційному періоді із подальшим розвитком абсцесів або стриктур гепатикоєюноанастомозу. В основу корисної моделі поставлено задачу, що полягає в запобіганні недостатності гепатикоєюноанастомозу при виконанні панкреатодуоденальної резекції в дітей. Технічний результат полягає в покращенні безпосередніх результатів та якості життя дітей, хворих на пухлини підшлункової головки підшлункової залози або пухлини періампулярної зони, шляхом зменшення ризику неспроможності гепатикоєюноанастомоза при виконанні панкреатодуоденальної резекції. Поставлена задача вирішується тим, що після виділення елементів гепатодуоденальної зв'язки, обробки гастродуоденальної артерії проводиться мобілізація за Кохером, виконується тонелізація повздовж портальної вени та відсічення нижньої третини шлунка, згідно з корисною моделлю проводять видалення жовчного міхура із збереженням міхурової протоки жовчного міхура, холедох відсікають із збереженням його верхньої третини, далі проводять дренування жовчних шляхів через міхурову протоку жовчного міхура катетером діаметром 12G за Холстедом-Піковським, видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, на реконструктивному етапі при формуванні анастомозу із жовчною протокою застосовують монофіламентну нитку розміром 6-0 за допомогою бінокулярного збільшення, анастомоз формують вузловими швами, після формування анастомозу жовчної протоки герметичність та прохідність жовчного анастомозу перевіряють шляхом введення в катетер міхурової протоки жовчного міхура 2 мл фізіологічного розчину і при відсутності протікання рідини назовні та при наявності прохідності анастомозу катетер виводять на передню черевну стінку через контрапертуру в правому підребер'ї та фіксують до шкіри, видалення катетера проводять на 4 добу після операції при відсутності ознак неспроможності анастомозу або механічної жовтяниці. Таким чином, зменшення післяопераційних ускладнень, покращення якості життя хворих досягають шляхом зменшення ризику неспроможності гепатикоєюноанастомозу, та запобігання розвитку стриктури гепатикоєюноанастомоза і розвитку механічної жовтяниці в подальшому. Цей механізм спрямований на покращення безпосередніх результатів лікування та підвищення якості життя в дітей, хворих на пухлини підшлункової головки підшлункової залози або пухлини періампулярної зони. Особливістю даного способу є збереження міхурової протоки жовчного міхура та встановлення катетера у власну жовчну протоку. Таким чином, зменшення післяопераційних ускладнень, покращення якості життя хворих досягають шляхом зменшення ризику неспроможності гепатикоєюноанастомоза та запобігання розвитку стриктури гепатикоєюноанастомоза і розвитку механічної жовтяниці в подальшому. Цей механізм спрямований на покращення безпосередніх результатів лікування та підвищення якості життя у дітей, хворих на пухлини підшлункової головки підшлункової залози або пухлини періампулярної зони. Приклад конкретного виконання: Хворий Новіцкий З., 1 рік 9 місяців, 14.10.2014 госпіталізований для оперативного лікування до відділення дитячої онкології Національного інституту рака з діагнозом Тератома головки підшлункової залози. 22/10/2013 виконана операція - панкреатодуоденальна резекція із зовнішнім дренуванням жовчної протоки. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, 1 UA 95547 U 5 рана загоїлась первинним натягом. При моніторингу лабораторних показників та УЗ та КТ та рентгенологічних досліджень даних про неспроможність гепатикоєюноанастомозу не отримано. Спосіб, що пропонується, був апробований в клініці онкології НМУ на базі Національного інституту раку протягом 2013-2014 року і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Джерело інформації: 1. Н.G. Beger, A.L. Warshaw, M.W. Büchler et al. The Pancreas: An Integrated Textbook of Basic Science, Medicine, and Surgery, Second Edition. Blackwell Publishing Limited, Massachusetts, USA, 2008. P. 1006. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб зовнішнього дренування печінкової протоки при виконанні панкреатодуоденальної резекції у дітей, що включає виділення елементів гепатодуоденальної зв'язки, обробку гастродуоденальної артерії, проведення мобілізації за Кохером, виконання тонелізації повздовж портальної вени та відсічення нижньої третини шлунка, який відрізняється тим, що проводять видалення жовчного міхура із збереженням міхурової протоки жовчного міхура, холедох відсікають із збереженням його верхньої третини, далі проводять дренування жовчних шляхів через міхурову протоку жовчного міхура катетером діаметром 12G за Холстедом-Піковським і видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, на реконструктивному етапі при формуванні анастомозу із жовчною протокою застосовують монофіламентну нитку розміром 6-0 за допомогою бінокулярного збільшення, анастомоз формують вузловими швами, герметичність та прохідність жовчного анастомозу перевіряють шляхом введення в катетер міхурової протоки жовчного міхура 2 мл фізіологічного розчину і при відсутності протікання рідини назовні та при наявності прохідності анастомозу катетер виводять на передню черевну стінку через контрапертуру в правому підребер'ї та фіксують до шкіри, видалення катетера проводять на 4 добу після операції при відсутності ознак неспроможності анастомозу або механічної жовтяниці. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2