Спосіб інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальних резекціях кишечнику при перитоніті

Реферат: Спосіб інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальних резекціях кишечнику при перитоніті виконується під час оперативного втручання, коли від'єднується з проксимального чи дистального відділів кишечнику сегмент довжиною 8-10 см та здійснюється його інверсія на 180° з наступним відновлення кишечнику шляхом з'єднання проксимальних та дистальних частин з інвертованим на 180° сегментом довжиною 8-10 см за допомогою анастомозів "кінець в кінець", причому операція здійснюється в умовах розлитого перитоніту, коли під час першого втручання виконується субтотальна резекція тонкої кишки з ушиванням культів тонкої кишки з наступними проведеннями програмованих релапаротомій до стабілізації черевної порожнини від перитоніту і лише під час останньої програмованої релапаротомії виконується інверсія сегменту довжиною 8-10 см. UA 96233 U (12) UA 96233 U UA 96233 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії органів шлунково-кишкового тракту, і може застосовуватися при виконанні ургентних оперативних втручань на органах черевної порожнини, що ускладнилися перитонітом, у пацієнтів з субтотальними резекціями кишечнику. Найбільш близьким до заявлюваного способу є спосіб інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальних резекціях тонкої кишки (1). Цей спосіб полягає в тому, що у пацієнта, раніше оперованого в об'ємі субтотальної резекції тонкої кишки, під час повторного оперативного втручання від'єднується з проксимального чи дистального відділів кишечнику сегмент довжиною 8-10 см та здійснюється його інверсія на 180° з наступним відновлення кишечнику шляхом з'єднання проксимальних та дистальних частин з інвертованим на 180° сегментом довжиною 8-10 см за допомогою анастомозів "кінець в кінець". Недоліками вищенаведеного способу є: - можливість проведення оперативного втручання лише у пацієнтів з синдромом короткої кишки; - неможливість проведення оперативного втручання в умовах прогресуючого перитоніту; - відсутність можливості попередження гіперосмолярної діареї у пацієнтів з субтотальними резекціями тонкої кишки; - тривалість та виснажливість системних порушень у пацієнтів з прогресуючою діареєю в доопераційному підготовчому періоді. Задачею корисної моделі є розробка такого способу, який дозволяє попередити виникнення синдрому короткої кишки та скоротити термін виконання радикального втручання. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що запропонований спосіб інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальних резекціях кишечнику при перитоніті дозволяє попередити негативні наслідки синдрому короткої кишки, скоротити термін виконання інверсії сегмента тонкої кишки та запобігає розвитку прогресуючих негативних наслідків органічної ентеропатії. Заявлювана нами корисна модель використовується наступним чином: після субтотальної резекції тонкої кишки в умовах розлитого перитоніту ушиваються культі тонкої кишки з наступними проведеннями програмованих релапаротомій до стабілізації черевної порожнини від перитоніту і після останньої програмованої релапаротомії від'єднується з проксимального чи дистального відділів кишечнику сегмент довжиною 8-10 см та здійснюється його інверсія на 180° з наступним відновлення кишечнику шляхом з'єднання проксимальних та дистальних частин з інвертованим на 180° сегментом довжиною 8-10 см за допомогою анастомозів "кінець в кінець". Прикладом застосування заявлюваного способу інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальній резекції кишечнику при перитоніті є історія хвороби № 14 319, хворого М., 58 років, що був госпіталізований 14.11.2013, через 48 годин з моменту захворювання і лікувався в хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з приводу гострої спайкової кишкової непрохідності, що ускладнилась розлитим перитонітом. Спайковий процес в черевній порожнині за Верхулецьким III-IV ступеня, Мангеймський перитонеальний індекс 34 бали. Під час лапаротомії, враховуючи особливості незворотних деструктивних змін з боку тонкої кишки, було виконано субтотальну резекцію тонкої кишки з ушиванням культів тонкої кишки, здійснили санацію та дренування черевної порожнини, операцію завершена програмованою релапаротомією. Під час повторної програмованої релапаротомії через 72 годин інтраопераційно було встановлено позитивний ефект лікування розлитого перитоніту, що стало підставою до від'єднання з проксимального відділу кишечнику сегмент довжиною 8 см та здійснили його інверсія на 180° з наступним відновлення кишечнику шляхом з'єднання проксимальних та дистальних частин з інвертованим на 180° сегментом довжиною 8 см за допомогою анастомозів "кінець в кінець". Черевна порожнина санована, дренована та пошарово зашита. Післяопераційний період протікав з місцевими та системними ускладненнями ефективне лікування котрих дозволило стабілізувати стан пацієнта та виписати на 18 добу в задовільному стані під амбулаторне спостереження. Даний спосіб інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальних резекціях кишечнику при перитоніті був застосований в 5 пацієнтів з позитивним результатом. Таким чином, спосіб інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальних резекціях кишечнику при перитоніті скорочує термін виконання радикального оперативного втручання, попереджує негативні наслідки гіперосмолярної діареї органічного характеру та дозволяє попередити чи зменшити необхідну і тривалу парентеральну корекцію в післяопераційному періоді. Джерела інформації: 1. Шалимов А.А., Саенко В.Ф., Ващенко А.Е., Гоер Я.В. Антиперистальтическая реверсия тонкої кишки в хирургическом лечении демпинг-синдрома и синдрома короткой кишки. 1 UA 96233 U //Республиканский межведомственный сборник "Хирургия органов пищеварения". - 1975. - № 4. - С. 55. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб інверсії сегмента тонкої кишки при субтотальних резекціях кишечнику при перитоніті виконується під час оперативного втручання, коли від'єднується з проксимального чи дистального відділів кишечнику сегмент довжиною 8-10 см та здійснюється його інверсія на 180° з наступним відновлення кишечнику шляхом з'єднання проксимальних та дистальних частин з інвертованим на 180° сегментом довжиною 8-10 см за допомогою анастомозів "кінець в кінець", який відрізняється тим, що операція здійснюється в умовах розлитого перитоніту, коли під час першого втручання виконується субтотальна резекція тонкої кишки з ушиванням культів тонкої кишки з наступними проведеннями програмованих релапаротомій до стабілізації черевної порожнини від перитоніту і лише під час останньої програмованої релапаротомії виконується інверсія сегмента довжиною 8-10 см. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2