Спосіб диференційованого лікування хворих на ішемічну хворобу серця з метаболічним синдромом

Спосіб диференційованого лікування хворих на ішемічну хворобу серця з метаболічним синдромом шляхом комплексної терапії - інгібітором ангіотензинперетворюючого фактора (АПФ) дозою, залежною від рівня концентрації цитокінів, який відрізняється тим, що попередньо у сироватці крові хворого визначають рівень ФНП-а, і при підвищенні рівня фактора некрозу пухлин-а ФНП-а до 25 пг/мл, при наявності клінічних ознак серцевої недостатності І функціонального класу призначають інгібітор АПФ лізиноприл у добовій дозі 10 мг, при підвищенні рівня ФНП-а у сироватці крові більше 25 пг/мл, при наявності клінічних ознак серцевої недостатності II функціонального класу призначають лізиноприл у два прийоми добовою дозою 20 мг. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до кардіології, та стосується способів лікування серцево-судинних захворювань. Відомою є висока ефективність інгібіторів АПФ в комплексному лікуванні хворих з ХСН. Основою способу лікування є призначення доз препаратів групи інгібіторів АПФ (каптоприлу, еналаприлу) в залежності від показників діастолічної функції лівого шлуночка [Effects of cardiac versus circulatory angoitensin-converting enzyme inhibition on left ventricular diastolic function and coronary blood flow in hypertrophic obstructive cardiomyopathy. / M. Kyriakidis, P. Triposkiadis, J. Demellis, A.E. Androulakis, P. Mellas et al. // Circulation 97. - 1998. - P. 13421347]. Лікування оказує позитивний вплив на коронарний кровоток та покращення діастолічної функції лівого шлуночка серця. Проте зазначений спосіб охоплює тільки гемодинамічні показники, не висвітлює вплив на цитокінову ланку розвитку ХСН. Найбільш близьким та обраним за прототип є спосіб лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) з застосуванням інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), а саме еналаприлу в комплексному лікуванні хворих при серцевій недостатності. [Effect of high and low dose enalapril therapy on cytokines levels in heart failure / L. Gullestad, P. Aukrast, T. Ueland et al. // European Heart Heart Journal. -1998. - Vol. 19. - P.A 468]. Вивчені ефекти застосування високих та низьких доз єналаприлу в залежності від рівня концентрації цитокінів, а саме фактора некрозу пухлин- (ФНП- ), при серцевій недостатності. Актуальним залишається питання про вплив інгібіторів АПФ на цитокінову ланку патогенезу серцевої недостатності у хворих з ІХС в поєднанні з метаболічним синдромом, який містить поєднання таких компонентів, як абдомінальне ожиріння, дисліпопротеідемія, інсулінорезистентність тканин у вигляді порушеної толерантності до глюкози або інсуліннезалежного цукрового діабету, гіперінсулінемії; і поряд з цим кожний з компонентів цього синдрому є фактором ризику розвитку ІХС. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу диференційованого лікування хворих на ішемічну хворобу серця з метаболічним синдромом, в якому за рахунок зміни використовуваного препарату досягається нормалізація цитокінової ланки. Поставлена задача вирішується в способі диференційованого лікування хворих на ішемічну хворобу серця з метаболічним синдромом шляхом комплексної терапії, яка містить інгібітор ангіотензинперетворюючого фактору дозою, залежною від рівня концентрації цитокінів, згідно з корисною моделлю, попередньо у сироватці крові хворого ^ «* LO Ю ^^ CD оГ 9755 визначають рівень ФНП- і при підвищенні рівня ФНП- до 25пг/мл при наявності клінічних ознак серцевої недостатності І функціонального класу призначають інгібітор АПФ лізиноприл у добовій дозі Юмг, при підвищенні рівня ФНП- у сироватці крові більше 25пг/мл при наявності клінічних ознак серцевої недостатності II функціонального класу призначають лізиноприлу у два прийоми добовою дозою 20мг. Лізиноприл (лізиноприлу дигідрат) - гіпотензивний препарат - відноситься до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), знижує рівень ангіотензину II та альдостерону в плазмі крові. Внаслідок цього зменшується периферичний опір судин, збільшується хвилинний об'єм серця, частота серцевих скорочень не змінюється, перфузія нирок може посилюватися. Гіпотензивний ефект починається майже через годину після прийому препарату і досягає максимуму приблизно через 6 годин. Ефект зберігається протягом 24 годин і залежить від застосованої дози. При тривалому лікуванні ефективність препарату зберігається. При раптовій відміні препарату надмірного підвищення артеріального тиску не спостерігалося. Лізиноприл відноситься до інгібіторів АПФ III (третього) покоління, тобто є більш удосконаленим препаратом у порівнянні з еналаприлом, який належить до II (другого) покоління інгібіторів АПФ. Механізм дії інгібіторів АПФ є "подвійним". Пригнічуючи АПФ, який, з одного боку, стимулює перетворення ангіотензину І (біологічно малоактивної речовини) в ангіотензин II (є ефекторним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи), з іншого - каталізує розпад брадикініну, інгібітори АПФ гальмують мобілізаційну і одночасно стимулюють контррегуляторну складову нейрогуморальної активації при хронічній серцевій недостатності. Через гальмування утворення ангіотензину II інгібітори АПФ знижують утворення альдостерону, ендотеліну-1, вазопресину-1 та секрецію норадреналіну, а через зменшення розпаду брадикініну збільшують синтез брадікінінозалежних факторів (окису азоту, вазодилататорних простагландинів), що спричиняє вазодилататорні ефекти, покращання функції ендотелію, активацію тромболітичної активності крові. Інгібітори АПФ проявляють позитивні метаболічні властивості, такі як деяке покращення чутливості тканин до інсуліну, відсутність негативного впливу на вуглеводний та ліпідний обмін, що вигідно відрізняє ці препарати від інших антигіпертензивних засобів. Результати багатоцентрових досліджень HOPE, CAPPP показали, що тривале застосування інгібіторів АПФ призводить до достовірного зниження ризику розвитку цукрового діабету II типу. Так, в дослідженні HOPE встановили, що у групі осіб, які отримували інгібітор АПФ, частота розвитку нових випадків цукрового діабету II типу знизилася на 34%. Такий ефект цих препаратів можна пояснити відміченим у деяких дослідженнях позитивним впливом блокування утворення та дії ангіотензину II на функцію ендотелію, чутливість периферичних тканин до інсуліну та зменшенням при цьому інсулінорезистентності. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Для визначення рівня ФНП- 5мл крові з кубітальної вени обстежених в скляних пробірках центрифугують зі швидкістю 2000 оборотів за хвилину протягом 15 хвилин. Плазму відбирають у пластикові пробірки та зберігають при температурі мінус 20°С до проведення аналізу. Використовують набір реагентів ООО "Укрмедсервіс" (Донецьк) для кількісного визначення ФНП- людини у плазмі, сироватці та культуральних рідинах у інтервалі концентрацій 20-2000пг/мл. У наборі використовують твердофазний імуноферментний метод з використанням пероксидази хріну в якості індикаторного ферменту. Один тип моноклональних антитіл імобілізують на внутрішній поверхні чашок планшетів для мікротитрування. Інший тип моноклональних антитіл до незалежного епігону молекули ФНП знаходився у наборі у вигляді кон'югату з біотином. Індикаторним компонентом являється кон'югат пероксидази хріну зі стрептавідіном, який має високу спорідненість до біотину. Після інкубації та промивок до чашок вносять кон'югат пероксидази зі стрептавідіном, знов інкубують, промивають, вносять субстрат та вимірюють активність пов'язаної пероксидази з використанням автоматичного фотометра для мікропланшетів. До чашок планшета А1-В1 вносять по ЮОмкг буфера С (нульова проба), до чашок А2-А5 і В2-В5 вносять по ЮОмкл стандартів ФНП. У комплекті поставки знаходяться 4 флакони стандартних взірців ФНП: А 50пг/мл; В - 250пг/мл; С-500пг/мл; Д - 1000пг/мл. До чашок мікропланшета, що залишилися, вносять досліджувані взірці у об'ємі ЮОмкл та інкубують 1 годину при температурі +37°С, постійно помішуючи. Видаляють рідину з чашок та тричі промивають їх буфером В та один раз дистильованою водою (ЗООмл на одну чашку). Проводять нову аспірацію рідини та залишають. Вносять до кожної лунки по ЮОмл розчину інших антитіл та інкубують 2 години при температурі +18 - +20°С, постійно помішуючи. Видаляють рідину з чашок та тричі промивають їх буфером В та один раз дистильованою водою (ЗООмл на одну чашку). Проводять повну аспірацію рідини, яка залишилась. Розводять 1:10 необхідну для аналізу кількість кон'югату стрептавідіну з пероксидазою хріна буфером С та вносять по ЮОмл розчину до кожної чашки мікропланшета. Інкубують ЗО хвилин при температурі +18-+20°С, постійно помішуючи. За 10-15 хвилин до закінчення інкубації готують розчин субстрату з барвником. Для цього змішують у рівних відношеннях розчини з маркіровкою "Субстрат" та "Реагент", враховуючи, що на один стрип потрібно 1,6мл готового розчину. Готовий розчин є стабільним протягом 1 години після приготування. Видаляють рідину з чашок та тричі промивають їх буфером В (ЗООмкл на одну чашку). Проводять повну аспірацію рідини, яка залишилась. Двічі промивають чашки планшета дистильованою водою. Висушують планшет шляхом стукання по поверхні лабораторного стола, вкритого фільтрувальним папером. Вносять у всі лунки по ЮОмкл розчину субстрату з барвником. Інкубують по 10-20 хвилин при кімнатній температурі у захищеному від сонячних променів місці та спостерігають появу забарвлення. Зупиняють pea 9755 Пацієнти були обстежені за допомогою загакцію додаванням 50мкл розчину сірчаної кислоти до кожної лунки Проводять облік результатів з льно КЛІНІЧНИХ і лабораторного методів 3 метою використанням автоматизованого фотометра для оцінки імунологічного статусу хворих з ІХС та мемікропланшетів при довжині хвилі 450нм, встановтаболічним синдромом визначали концентрацію люючи нульове поглинання на лунці зі стандартом прозапального цитокіну - ФНП- , методом твер0 Концентрацію ФНП у взірцях визначають графідофазного імуноферментного аналізу з викорисчно за калібровочною кривою "оптична густинатанням наборів реактивів TNFD ТОВ "Укрмедсерконцентрація", використовуючи дані по концентравю" (Донецьк) ціях, що вказані для розчинів стандартів При підВизначення ФНП- проводили на 1 та 18 добу вищенні рівня ФНП- до 25пг/мл при наявності лікування Концентрація ФНП- (пг/мл) на 1 добу КЛІНІЧНИХ ознак серцевої недостатності І функціосклала у І хворого (з II ФК ХСН) - 27,5пг/мл, у II нального класу призначають інгібітор АПФ лізинохворого (з І ФК ХСН) - 19,2пг/мл В нормі цей покаприл у добовій дозі Юмг, при підвищенні рівня зник дорівнює 0 ФНП- у сироватці крові більше 25пг/мл при наявВ комплексній терапії, що включала антиішеності КЛІНІЧНИХ ознак серцевої недостатності II фуМІЧНІ засоби, призначався лізиноприл (Діротон нкціонального класу призначають лізиноприл у два виробництва "Гедеон Ріхтер") в дозі Юмг ДВІЧІ на прийоми добовою дозою 20мг добу І хворому (при II ФК ХСН і концентрації ФНПВ кардіологічному відділенні обстежені більше 25пг/мл) та 5мг ДВІЧІ на добу II хворому 1 Хворий С , 78 років, госпіталізований з діаг(при І ФК ХСН і збільшенні концентрації ФНП- до нозом ІХС Стабільна стенокардія напруги, 2 фун25пг/мл) протягом 18 діб, тобто добова доза лізикціональний клас (ФК) Атеросклеротичний кардіоноприлу склала 20мг у І пацієнта і Юмг - у II хворосклероз Серцева недостатність II ФК ФК II го Цукровий діабет II типу, легкого ступеня тяжкості Після проведеного лікування, на 18 добу, кон2 Хворий К , 75 років, діагноз ІХС Атеросклецентрація ФНП- склала у І хворого - 18,6пг/мл, у ротичний кардіосклероз Серцева недостатність І II хворого - 13,8пг/мл ФК ФК І Цукровий діабет II типу, легкого ступеня Результати свідчать про зменшення конценттяжкості рації на 18 добу лікування у обох пацієнтів рівень Діагноз метаболічного синдрому у обох хворих ФНП- знизився на 32,36% у І хворого і на 28,12% встановлено за наявністю основних критеріїв цуку II хворого ровий діабет II типу, абдомінальне ожиріння, дисТаким чином, при підвищенні рівня ФНП- у ліпопротеїнемія (рівень тригліцеридів більше сироватці крові до 25пг/мл при наявності КЛІНІЧНИХ 1,65ммоль/л, загального холестерину більше ознак серцевої недостатності І ФК рекомендовано 5,2ммоль/л) призначати інгібітор АПФ (лізиноприл) у добовій ФК ХСН був визначений за класифікацією дозі Юмг, при підвищенні рівня ФНП- у сироватці Нью-Йоркської Асоціації серця (NYHA) згідно накрові більше 25пг/мл при наявності КЛІНІЧНИХ ознак явних КЛІНІЧНИХ ознак у І хворого встановлено II серцевої недостатності II ФК рекомендованою доФК серцевої недостатності, у II хворого - І ФК, що бовою дозою є 20мг лізиноприлу у два прийоми обумовило призначення різної дози інгібітору АПФ Таким чином, запропонований спосіб лікуван(Юмг ДВІЧІ на добу І хворому при II ФК ХСН і коння дозволяє нормалізувати цитокінову ланку патоцентрації ФНП- більше 25пг/мл, 5мг ДВІЧІ на добу генезу при ІХС та метаболічному синдромі II хворому при І ФК ХСН і збільшенні концентрації ФНП до 25пг/мл) Комп'ютерна верстка М Мацело Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601