Спосіб лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода

Спосіб лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода, що включає призначення внутрішньовапнальних фармакологічних засобів, який відрізняється тим, що призначають десятиденний курс внутрішньовапнального введення супозиторіїв Ацилакт по 1 супозиторію, який містить 10 млн живих ацидофільних лактобактерій, ДВІЧІ на день, повторюючи курс через 10-20 днів до відновлення чистоти вапнального секрету, а також за 10 днів до пологів Корисна модель належить до медицини, точніше, до акушерства та перинатологп, і може бути використана для лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода Попри успіхи медицини в боротьбі з інфекційними захворюваннями статевих шляхів у вагітних внутрішньоутробне інфікування плода продовжує залишатись однією з важливих проблем акушерства та перинатологп Внутрішньоутробне інфікування плода та новонародженого відбувається в антенатальному періоді та під час пологів Частота його коливається від 6 до 53 %, досягаючи 70 % серед недоношених дітей В структурі перинатальної смертності питома вага внутрішньоутробної інфекції складає 265,6 % [Чайка В К и др Инфекции матери и плода диагностика, терапия, профилактика (научнодоказательные подходы) / Методические рекомендации - Донецк, 2004 -С 3] Лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода залишається до цього часу складною проблемою через можливий негативний впливов фармакологічних препаратів на плід Відомий обраний за найближчий аналог спосіб лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода, який в залежності від виявлених збудників інфекції в статевих шляхах вагітної включає вибір з рекомендованого ряду внутрішньовапнальних засобів, що проявляють відносно невеликий негативний вплив на плід "Дека-сан", "Пімафуцин", "Поліжинакс", 'Тержинан" [А В Зайченко, О И Шевченко, А П Викторов, А В Сторчак "Основы рационального применения лекарств и фармацевтической опеки в акушерскогинекологической практике -Харьков "Золотые страницы", 2003 -С 121-236] Недоліком відомого способу-найближчого аналогу є недостатня ефективність та небезпечність антибактеріальної і протигрибкової фармакотерапії для плода В основу корисної моделі поставлено задачу в способі лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода шляхом застосування безпечної схеми терапії фармпрепаратом живих ацидофільних лактобактерій забезпечити пригнічення процесу ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ патогенної мікрофлори піхви Ця терапія не причиняє шкоди організмам вагітної та плода і підвищує ефективність лікування з 20 % (за найближчим аналогом) до 79,4 % Окрім того, спосіб лікування, що заявляється, сприяє зниженню частоти субкомпенсованих форм ниркової недостатності, проявів тяжких форм гестозу, випадків багатоводдя та передчасного вилиття навколоплідних вод Поставлена задача вирішується тим, що запропоновано спосіб лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода внутрішньовапнальними фармакологічними засо CM CM 00 о 9822 бами. Згідно з корисною моделлю призначають десятиденний курс внут-рішньовагінального введення супозиторіїв "Ацилакт" по 1 супозиторію, який містить 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій, двічі на день, повторюючи курс через 1020 днів до відновлення чистоти вагінального секрету, та за 10 днів до пологів. Між сукупністю ознак корисної моделі і технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно - наслідковий зв'язок. Своєчасна санація статевих шляхів вагітної з порушенням біоценозу запобігає інфікуванню плода та його патологічному розвитку. Найбільша проблема на цьому шляху - вибір ефективного та безпечного для плода препарату. Вибір "ідеального" засобу для лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода повинен відповідати ряду конкретних вимог: до складу не повинні входити антибіотики; препарат повинен мати широкий спектр дії; препарат не повинен порушувати функціональну активність лактобацил та пригнічувати їхній біологічний цикл; препарат повинен добре переноситись вагітною; застосування препарату повинно бути можливим в усіх трьох триместрах вагітності без шкоди для матері і плода. Автори відомого способу-найближчого аналога проаналізували препарати для лікування порушень біоцензу статевих шляхів у вагітних і рекомендували як відносно безпечні засоби для місцевого (внутрішньовагінального) застосування розчини, таблетки, супозиторії, в залежності від збудників вибрані з ряду: "Декасан", "Пімафуцин", "Поліжинакс", "Тержинан". Як зазначають автори відомого способунайближчого аналога, рекомендовані препарати не є абсолютно нешкідливими для плода. Так, "Декасан" не рекомендують застосовувати в період вагітності, а тільки для передпологової санації пологових шляхів та лікування післяпологового ендометриту (див. там же, С 120); "Пімафуцин" -антибіотик-макролід та "Поліжинакс" активні лише по відношенню до грибкової інфекції (не є протимікробними засобами широкого спектру дії), можуть проявляти алергійні реакції (там же, С 210-213); до складу "Тержина-ну", окрім антибіотиків, входить ще і гормональний препарат (преднізолон), його не рекомендують застосовувати в першому триместрі вагітності (там же, С 236237). Як показали клінічні дослідження терапія за відомим способом-найближчим аналогом має низьку ефективність (20 %). Спосіб, що заявляється, перевірили на 54 вагітних жінках. Основну групу склали 34 вагітні з порушенням біоценозу статевих шляхів, віднесені до групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода. Пацієнток основної групи лікували за способом, що заявляється. Групу порівняння склали 20 вагітних з порушенням біоценозу статевих шляхів, яких лікували за способом-найближчим аналогом, використовуючи "Декасан", "Пімафуцин", "Поліжинакс", "Тержинан". Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів вагітних включало визначення видового та кількісного складів мікрофлори за методикою згідно з Наказом № 535 МЗО СРСР від 1985 року та Наказу № 4 МЗО України від 1986 року. Склад анаеробної мікрофлори оцінювали згідно з відомими методичними рекомендаціями [Лабораторная диагностика гнойно-воспалительных заболеваний, обусловленных аспорогенными анаэробными микроорганизмами / Метод, рекомендации. - Харьков, 1980]. Слиз геніталій висівали на ряд діагностико-диференційованих середовищ: жовтково-сольовий агар, кров'яний агар, шоколадний агар, середовища Ендо, Плоскірєва, тіогліколеве середовище, середовище MRS для лактобацил. Ступінь мікробного обсіменіння визначали за методами секреторного посіву на середовища, які дозволяють виявити максимально можливий спектр аеробних та анаеробних бактерій. Ідентифікацію лактобактерій, пептострептококів, бактероїдів, пептококів здійснювали за культуральними, морфологічними та тинкторальними властивостями. Після підрахунку колоній одержані числа переводили в десятичні логарифми від кількості мікробних клітин. Діагностику хламідіозу проводили за імунофер-ментним способом (тестсистеми "Хламии бест", Новосибирск) та методом бактеріоскопії. Уреаплазми виявляли культуральним методом шляхом висівання матеріалу на середовище з плаценти та з урахуванням проби на уреазу. Бактеріальний вагіноз діагностували за допомогою комплексу методів: бактеріоскопія; оцінка рН слизу; амінний тест (10% КОН). Із 54 вагітних обох досліджуваних груп у 26 (48,14 %) виявлено варіант дисбіозу, неспецифічний вагініт, у 21 (38,90 %) - бактеріальний вагіноз, у 24 (48,40 %) - нормоценоз. Асоціації двох чи трьох видів бактерій (патогенний стафілокок, епідермальний стафілокок, кишечна паличка, коринебактерії) виявлені у 37 (68,15 %) вагітних, у них же відзначено велику кількість грибів роду кандида. Хламідійна інфекція в обстежуваних групах склала 35,29% випадків. Критеріями ефективності лікування були результати клінічного, бактеріологічного, мікроскопічного досліджень. Аналізувались також результат вагітності, перебіг пологів та раннього післяпологового періоду, результати гістологічного дослідження плацент. У всіх обстежуваних пацієнток з обох груп діагностували запальні захворювання малого таза, виявили дисбіотичні стани піхви та цервікального каналу, що є взаємообумовленим і дозволяє віднести обстежених жінок до категорії високого ризику щодо розвитку ускладнень вагітності і плода. Провідною патологією першої половини вагітності була періодична загроза її переривання та плацентарна недостатність. Ця патологія, що виникла в ранні строки гестації, ускладнювала подальший перебіг вагітності, негативно впливала на розвиток внутрішньоутробного плода та адаптаційних можливостях новонародженого в ранньому неонатальному періоді. Аналіз даних бактеріоскопічного та бактеріологічного досліджень біотопів піхви та цервікального каналу в основній групі та в групі порівняння показав, що дисбіотичний характер виявлених змін заключався в різкому пригніченні резидентно! мікрофлори піхви та цервікального 9822 каналу (лактобактерій, які в нормі забезпечують колонізаційну резистентність цього біоптату, на фоні конкурентного заміщення представниками факультативної умовно-патогенної групи мікроорганізмів: аеробів, анаеробів, представників грибкової флори. Головною умовою профілактики та лікування ускладнень вагітності, що розвинулись на фоні урогенітальної інфекції, є своєчасна адекватна терапія порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику. Своєчасна санація вагітної запобігає внутрішньоутробному інфікуванню плода, розвитку патологічних станів плода. За способом, що заявляється, для лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода пропонують застосовувати безпечний препарат ацидофільних лактобактерій "Ацилакт" виробництва Ланафарм (Росія) за розробленою схемою десятиденний курс внутрішньовагінального введення супозиторіїв "Ацилакт" по 1 супозиторію (10 млн. живих ацидофільних лактобактерій) двічі на день, повторюючи курс через 10-20 днів до відновлення чистоти піхвального секрету, та за 10 днів до пологів. Живі лактобактерії, що входять до складу препарату "Ацилакт", проявляють антагоністичну активність щодо широкого спектра патогенних та умовно-патогенних бактерій (включаючи стафілококи, протей, ентеропатогенну кишкову паличку), нормалізують травну діяльність шлунково-кишкового тракту, поліпшують обмінні процеси, сприяють відновленню природного імунітету. Лактобактерії метаболізують глікоген піхвового епітелію до молочної кислоти, котра підтримує рН піхви на рівні 3,8-4,2. Висока концентрація молочної кислоти створює несприятливі умови для життєдіяльності кислоточутливих патогенних та умовно-патогенних бактерій. Застосовуваний препарат не проявляє негативних побічних ефектів на організм. Суттєвою ознакою способу, що заявляється, є вибір дозування лікувального засобу та режиму введення, який здійснено дослідним шляхом з урахуванням бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження біотопів піхви та цервікального каналу вагітних, фізіологічних особливостей їхнього організму. Як показали дослідження, 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій на добу - достатня доза для лікування. В разі, коли доза лікувального засобу нижча за заявлену, ефективність лікування є недостатньою. Використання вищих доз - недоцільне. Курс лікування, коротший за 10 днів, є неефективним, а довше 10 днів - може призвести до надмірного пригнічення процесу продукування власних бактерій. Для підтримання чистоти пологових шляхів саме за 10 днів до пологів проводять останній курс лікування, що захищає плід від небезпеки зараження під час пологів. В результаті лікування вагітних основної групи мікробний пейзаж піхви та цервікального каналу суттєво змінився. Знизилась концентрація умовнопатогенних грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, суттєво підвищився рівень лактобактерій, знизилась кількість грибкової флори. Позитивні результати терапії виразились в купіруванні клінічних суб'єктивних симптомів на фоні оптимізації рівня рН вагінального середовища, позитивної динаміки інших скринінгових тестів. Позитивні результати лікування відзначали у 27 з 34 вагітних (79,4 %) основної групи і у 4 з 20 (20 %) групи порівняння. Можливо, швидке відновлення еубіотичного стану біотопів піхви та цервікального каналу обумовлене відсутністю впливу на функціональну активність і біологічний цикл лактобактерій, а також посиленими адгезивними властивостями даного штаму до вагінальних епітеліоцитів. Виразна активність лактобактерій і їхній антагонізм по відношенню до умовнопатогенних штамів в існуючому біоценозі, очевидно, робить свій внесок в забезпечення колонізаційної резистентності вагінального біотопа. В основній групі відзначено достовірне зниження частоти субкомпенсова-них форм ниркової недостатності та тяжких форм гестозу. Критерієм ефективності санації хронічної внутрішньоматкової інфекції було зниження частоти багатоводдя та передчасного вилиття навколоплідних вод. За ультразвуковим дослідженням достовірно знизилась товщина плаценти (в 18,5 %) та число випадків виявлення підвищенної ехогенності та неоднорідної гомогенності (в 29,6 %), що свідчить про купірування запального процесу в плаценті. У вагітних основної групи запальні зміни в плаценті зістрічались вдвічі рідше, ніж в основній. Спосіб лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода, що заявляється, виконують наступним чином. Після встановлення діагнозу порушення біоценозу статевих шляхів у вагітної їй призначають десятиденний курс внутрішньова-гінального введення супозиторіїв "Ацилакт" по 1 супозиторію, який містить 10 млн. живих ацидофільних лактобактерій, двічі на день, повторюючи курс через 10-20 днів до відновлення чистоти вагінального секрету, та за 10 днів до пологів. Наводимо конкретні приклади реалізації способу лікування ізольованого телархе, що заявляється. Приклад 1. Вагітна Н., ЗО років, історія пологів № 569, вагітність III, 38 тижнів. Пологи І. Поступила в акушерську клініку зі скаргами на посилені виділення з піхви та зуд зовнішніх статевих органів. Із анамнезу відомо, що з такими ж скаргами вагітна зверталася за місцем проживання до акушера-гінеколога в 18 тижнів вагітності. Результати бактеріологічного, мікроскопічного досліджень виявили дисбіотичнии стан піхви та цервікального каналу: патогенний стафілокок, епідермальний стафілокок, кишечну паличку, коринебактерії, відзначено велику кількість грибів роду кандида. Вагітній провели амбулаторне внутрішньовагінальне лікування за відомим способом-найближчим аналогом препаратами "Поліжинакс" та "Тержинан". Стан вагітної Н. після лікування поліпшився, але в 35 тижнів вагітності вона знову звернулася до лікаря-гінеколога зі скаргами на посилені виділення з піхви та зуд зовнішніх статевих органів. Повторили курс лікування за відомим способом-найближчим ана 9822 логом, застосувавши антибютик-макролщ "Пімафуцин" та "Тержинан" В 38 тижнів гестацн в акушерській КЛІНІЦІ у вагітної Н виявили дисбютичний стан піхви та цервікального каналу її віднесли до групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода та провели лікування порушення біоценозу статевих шляхів за способом, що заявляється Вагітній призначили десятиденний курс внутрішньовапнального введення супозиторіїв "Ацилакт" по 1 супозиторію, який містить 10 млн живих ацидофільних лактобактерій, ДВІЧІ на день Курс повторили за 10 днів до пологів Пологи пройшли нормально і встрок Пацієнтка Н народила дівчинку з масою тіла 3500 г, оцінкою за шкалою Апгар 8 балів У новонародженої чисті шкірні покриви У матері дисбютична патологія вапнального секрету відсутня Приклад 2 Вагітна Ж , 25 років, історія пологів № 612, вагітність III, поступила до акушерськогінекологічної КЛІНІКИ в 28 тижнів гестацн Пологи II Пацієнтка Ж страждає на бактеріальний вапноз впродовж останніх 5 років Перші пологи завершились мертвим плодом Друга вагітність була пере Комп'ютерна верстка М. Клюкін 8 рвана медичним абортом, який ускладнився післяабортним ендометритом Перебуває під амбулаторним диспансерним наглядом Поступила в акушерську клініку зі скаргами на посилені виділення з піхви та зуд ЗОВНІШНІХ статевих органів В акушерсько-пнеколопчній КЛІНІЦІ вагітну Ж обстежили на наявність TORCH-інфекци Результат негативний Результати бактеріологічного дослідження виявили бактеріальний вапноз Вагітній провели лікування порушення біоценозу статевих шляхів за способом, що заявляється їй призначили десятиденний курс внутрішньовапнального введення супозиторіїв "Ацилакт" по 1 супозиторію, який містить 10 млн живих ацидофільних лактобактерій, ДВІЧІ на день Курс лікування повторили через 20 днів до відновлення чистоти вапнального секрету Останній раз десятиденний курс внутрішньовапнального введення супозиторіїв "Ацилакт" повторили за 10 днів до пологів Пацієнтка Ж народила в строк хлопчика з масою тіла 3000 г, оцінкою за шкалою Апгар 7 балів У новонародженого чисті шкірні покриви У матері відзначали нормоценоз вапнального секрету Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45 м Київ, МСП, 03680 Україна ДП "Український інститут промислової власності', вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601