Спосіб виконання заземлювальних пристроїв електричних станцій та підстанцій

Спосіб виконання заземлювальних пристроїв електричних станцій та підстанцій з відкритими 00 о о> 9874 ватись вертикальні електроди довжиною 3-5 м, або прокладатись додаткові горизонтальні заземлювачі. Відповідно до методичних вказівок [5] при необхідності зменшення електромагнітних дій поздовж кабельних трас із колами керування, вимірювання та сигналізації можуть прокладатись додаткові горизонтальні заземлювачі. Крім вказаних вище засобів рекомендується також [5] зниження опору розтіканню струму з заземлювального пристрою всього енергооб'єкта за рахунок установлення додаткових вертикальних заземлювачів або виконання виносного заземлювача. За прототип прийнято спосіб виконання пристроїв заземлення електричних станцій та підстанцій з відкритими розподільчими установками, який включає в себе прокладання в ґрунті горизонтальних поздовжніх та поперечних електродів заземлення, а також заглиблення металевозв'язаних з ними вертикальних електродів [4]. Задачею корисної моделі є забезпечення електромагнітної сумісності первинних і вторинних кіл електричних станцій та підстанцій з відкритими розподільчими установками шляхом зниження опору розтікання струму з заземлювального пристрою енергооб'єкта і зменшення частки струму короткого замикання, що протікає по горизонтальним електродам вказаного пристрою. Поставлена задача вирішується в такий спосіб. У запропонованому способі виконання заземлювальних пристроїв електричних станцій та підстанцій з відкритими розподільчими установками, який включає в себе прокладання в ґрунті горизонтальних поздовжніх та поперечних електродів заземлення, а також заглиблення металевозв'язаних з ними вертикальних електродів, відповідно до корисної моделі при заглибленні вертикальних електродів виконують свердловину діаметром не більшим ніж 50 діаметрів електроду, в центр якої розміщують сам електрод і яку заповнюють дрібнодисперсним технічним вуглецем. На Фіг. 1 зображено виконання вертикального електроду заземлення заземлювального пристрою енергооб'єкту. На Фіг.1 позначено горизонтальні електроди 1 металево зв'язані з вертикальним електродом 2 заземлювального пристрою електричних станцій та підстанцій; свердловину 3, в центрі якої розміщений вертикальний електрод; дрібнодисперсний технічний вуглець 4, що заповнює вільний об'єм свердловини. Спосіб виконання заземлювального пристрою, що заявляється, здійснюють таким чином. На території розподільчої установки енергооб'єкта підготавлюють траншеї, в місцях встановлення вертикальних електродів роблять свердловини З діаметром не більше ніж 50 діаметрів вертикальних електродів. В траншеї прокладають горизонтальні повздовжні та поперечні електроди зазем лення 1, в центрі свердловин розміщують вертикальні електроди 2. Горизонтальні та вертикальні електроди зварюють між собою. Свердловини засипають дрібнодисперсним технічним вуглецем 4, траншеї засипають зворотним ґрунтом, що не містить будівельного сміття. Суттєва відзнака полягає в тому, що в порівнянні з прототипом для виконання заземлювального пристрою електричних станцій та підстанцій з відкритими розподільчими установками при заглибленні вертикальних електродів виконують свердловину діаметром не більшим ніж 50 діаметрів електроду, в центр якої розміщують сам електрод і яку заповнюють дрібнодисперсним технічним вуглецем. Запропоноване рішення ефективно знижує опір розтіканню струму з заземлювального пристрою енергооб'єкта завдяки збільшенню контактної поверхні з ґрунтом вертикальних електродів вказаного пристрою. При цьому, такий спосіб виконання заземлення є ефективним для зменшення частки струму короткого замикання, який протікає по горизонтальним поздовжнім та поперечним електродам пристрою, за рахунок збільшення шунтуючої дії землі між вертикальними електродами, що заглиблені у вказаний спосіб. Запропонований спосіб виконання заземлювальних пристроїв електричних станцій та підстанцій з відкритими розподільчими установками забезпечує електромагнітну сумісність первинних і вторинних кіл енергооб'єктів за рахунок зниження опору розтіканню струму з заземлювального пристрою, зменшення частки струму короткого замикання, що протікає по горизонтальним електродам заземлення, та зменшення різниці потенціалів в межах заземлювального пристрою. Вказаний спосіб додатково забезпечує також зменшення параметрів, які нормуються відповідно до вимог електробезпеки. Джерела інформації 1. Борисов Р.К. Невнимание к проблеме ЭМС может обернуться катастрофой // Новости электротехники. 2001. № 6 (12). 2. А.С. СССР № 412648, кл. Н 02 В 1/16, 1970. 3. А.С. СССР № 775805, кл. Н 02 В 1/16, 1980. 4. Бургсдорф В.В., Якобе А.И. Заземляющие устройства электроустановок. -М.: Энергоатомиздат, 1987. 5. Методические указания по определению электромагнитных обстановки и совместимости на электрических станциях и подстанциях. СО 34.35.311-2004. М.: Издательство МЭИ, 2004. 6. Методические указания по защите вторичных цепей электрических станций и подстанций от импульсных помех. РАО "ЕЭС России". Департамент науки и техники. Решение № Э-1/93. М., 1993. 9874 777777777 777 77f ФІГ. Комп'ютерна верстка Д Дорошенко Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601