Установка для обробки зануренням

Реферат: Установка для обробки зануренням, насамперед установка (1; 101; 200) для фарбування зануренням має заглибну ванну (2; 102; 202), що виконана з можливістю наповнення обробною рідиною. Транспортна система (4; 104; 206) може подавати об'єкти (3; 103; 204), що підлягають обробці, до заглибної ванни (2; 102; 202), у внутрішню порожнину заглибної ванни (2; 102; 202), із заглибної ванни (2; 102; 202) і від неї. Вона містить у собі виконані з можливістю вертикального переміщення полозки (21; 121; 256). На них установлена деталь (24; 124; 260), що задає вісь (24; 124; 262) обертання, яка служить опорою для кріпильного пристрою (29; 129; 212, 272) для об'єкта (3; 103; 204), що підлягає обробці. Таким чином, є досяжною послідовність дій, що являє собою накладення з горизонтального лінійного руху, вертикального лінійного руху й обертового руху навколо осі (24; 124; 262) обертання. UA 99166 C2 (12) UA 99166 C2 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до установки для обробки зануренням з: а) щонайменше однією заглибною ванною, що виконана з можливістю наповнення обробною рідиною, в яку можуть бути занурені об'єкти, що підлягають обробці, насамперед автомобільні кузови; б) транспортною системою, яка може подавати об'єкти, що підлягають обробці, до заглибної ванни, у внутрішню порожнину заглибної ванни, із заглибної ванни й від неї і яка містить у собі щонайменше один транспортний візок, що має виконаний з можливістю обертання навколо осі обертання кріпильний пристрій, на якому щонайменше один об'єкт закріплюється. Установка для обробки зануренням подібного типу у спеціальній формі електрофорезної установки для фарбування зануренням відома з DE 101 03 837 В4. У цьому випадку кожний транспортний візок має щонайменше один поворотний важіль, який на одному кінці виконаний з можливістю відхилення щодо першої осі повороту, що переміщається разом із транспортним візком, а на іншому кінці через другу вісь повороту втримує кріпильний пристрій, на якому закріплений об'єкт, що підлягає фарбуванню. Рух, з яким автомобільний кузов тут поринає у заглибну ванну, можна розглядати як накладення двох обертових рухів щодо обох названих осей обертання й поступального лінійного руху у горизонтальному напрямку. Така відома установка для фарбування зануренням має надзвичайно велику варіантність досяжних кінематик руху, а також високу універсальність. Звичайно, це досягається певними апаратурними витратами, тому що різні конструктивні елементи, що несуть кріпильний пристрій і, тим самим, об'єкт, що підлягає фарбуванню, піддані відносно високим навантаженням. Більше стара установка для фарбування зануренням описана у DE 196 41 048 С2. У ній транспортний пристрій виконаний таким чином, що об’єкт, який підлягає обробці, при накладенні чисто поступального руху й чисто обертового руху щодо спрямованої перпендикулярно транспортному пристрою осі занурюється в ємності й знову піднімається з них. При цьому вісь обертання повинна лежати відносно далеко від контуру автомобільного кузова й, тим самим, від його центра ваги. Для об'єктів, що підлягають фарбуванню і мають значну вагу, потрібні дуже трудомісткі втримуючі рами, тому що виникають великі сили. Крім того, можлива лише єдина кінематика при зануренні й витяганні об'єктів. Завданням даного винаходу є таке конструктивне виконання установки для обробки зануренням вищевказаного типу, щоб при збереженні максимально великої варіантності кінематик руху й універсальності були б знижені апаратні витрати. Відповідно до винаходу це завдання вирішене за рахунок того, що: в) транспортний візок містить у собі виконані з можливістю вертикального переміщення полозки, на яких установлена деталь, що задає вісь обертання, таким чином, що у сукупності щонайменше для одного об'єкта є досяжною послідовність дій, яка являє собою накладення з горизонтального лінійного руху, вертикального лінійного руху й обертового руху навколо осі обертання. Таким чином, відповідно до винаходу накладаються не два обертові рухи й один лінійний поступальний рух, як у зазначеному спочатку DE 101 03 837 В4, а два спрямованих під прямим кутом один до одного лінійні рухи й один єдиний обертовий рух. Це має перевагу у тому, що працюючі на вигин елементи практично відсутні. Структури, які несуть на собі виконані з можливістю вертикального переміщення полозки, а також самі виконані з можливістю вертикального переміщення полозки піддаються по суті лише розтяжним зусиллям під впливом їхньої власної ваги, а також ваги об'єкта, що підлягає фарбуванню. Вісь обертання можна розташувати таким чином, щоб вона проходила через центр ваги об'єкта, що підлягає фарбуванню або у будь-якому випадку поблизу цього центра ваги, так що обертовий рух навколо осі обертання може відбуватися з невеликим крутним моментом. Відповідно винаходу концепція не означає, що завжди всі рухи об'єкта повинні складатися з накладення всіх ступенів свободи переміщення. Досить, якщо пристрій надає можливість одночасно використовувати всі три ступені свободи переміщення. Переважно, кожний транспортний візок містить у собі: а) виконаний з можливістю моторизованого переміщення на приводній напрямній провідний візок; б) приєднану до провідного візка несучу структуру, на якій закріплені полозки. Завдяки такому конструктивному рішенню існує можливість використовувати провідні візки й приводні напрямні, які відомі з інших областей застосування. Тим самим, можна використовувати всі вже застосовані там технології й способи керування, які щонайкраще перевірені й виправдали себе. Особливо це діє у тому випадку, якщо приводна шина й провідний візок виконані за типом стандартної електричної підвісної дороги. 1 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Несучою структурою може бути несучий візок, що має напрямну раму, яка направляється щонайменше однією, що простягається у напрямку руху, напрямною рейкою. Таким способом транспортний візок стабілізується від небажаних рухів. Напрямна рейка може сприймати меншу або більшу частину ваги полозок, а також закріпленого на них об'єкта. В особливо кращій конструктивній формі винаходу провідний візок має щонайменше один виконаний з можливістю моторизованого обертання намотувальний ролик, на який можна намотувати або ж з якого можна змотувати щонайменше одну гнучку тягу, нижній кінець якої з'єднаний з виконаними з можливістю вертикального переміщення полозками. Це є особливо простим способом вертикального переміщення полозок. Альтернативно, несучий візок на нерухливій у вертикальному напрямку частині також може мати виконаний з можливістю моторизованого привода намотувальний ролик. Як гнучка тяга розглядаються, насамперед, несучі стрічки або ланцюги. Останні можуть мати таке конструктивне виконання, при якому вони під тиском стають твердими, так що вони можуть передавати стискальні зусилля. Тоді, при необхідності, підвішений об'єкт може активно втримуватися під поверхнею рідини, якщо, у противному випадку, він міг би спливти. Відповідні ланцюги є у продажу. Переважно, несуча структура в альтернативному конструктивному виконанні може бути охоплена телескопічним пристроєм, що всувається або висувається у вертикальному напрямку, який направляє полозки. Двигун, за допомогою якого деталь, що задає вісь обертання, обертається, переважно розташований на полозках і виконаний з можливістю вертикального переміщення разом з ними. Відносне геометричне розташування обертаючого двигуна й осі обертання при вертикальних рухах полозок залишається у такий спосіб незмінним, що полегшує передачу крутного моменту. Якщо несучий візок має можливість повороту щодо провідного візка навколо по суті вертикальної осі, то транспортний візок по дорозі назад від виходу установки фарбування зануренням, де знімаються оброблені об'єкти, до входу, де встановлюються об'єкти, що підлягають обробці, може бути приведена у позицію, в якій потрібно менше місця перпендикулярно стосовно напрямку руху. Також так реалізується додатковий ступінь свободи для переміщення об'єкта. Уздовж дороги назад транспортних візків від виходу до входу установки для обробки зануренням може проходити щонайменше одна напрямна рейка, що взаємодіє з передбаченим на несучому візку напрямним елементом. Цей напрямний пристрій сприймає лише невеликі зусилля, яких досить для запобігання неконтрольованого розгойдування несучого візка щодо провідного візка. Транспортний візок може бути встановлений таким чином, що кріпильний пристрій є переміщуваним з бічним зсувом щодо напрямної щонайменше уздовж одного відрізка напрямної. Таким способом можна звільнити простір над кріпильним пристроєм і також простір над закріпленим на ньому об'єктом у тому відношенні, щоб там не розміщалися ніякі, насамперед необхідні для переміщення транспортного візка, компоненти. Сприятливо, якщо кріпильний пристрій має несучу структуру з кріпильними засобами, що втримується лише за допомогою бічної поверхні додаткової деталі транспортного візка. На відміну від відомих систем підвісних доріг, у яких кріпильний пристрій втримується за допомогою скоби, що проходить над і поверх кріпильного пристрою, кріплення кріпильного пристрою до несучої структури робиться тільки з однієї сторони. Тим самим, над кріпильним пристроєм не розміщено ніяких утримуючих кріпильний пристрій компонентів транспортного візка. Якщо об'єкт направляється за допомогою підвішеної на напрямній транспортного візка збоку поруч із напрямною, то для транспортного візка існує небезпека перекидання у горизонтальному напрямку на напрямну, що головним чином обумовлено діючою від об'єкта силою у горизонтальному напрямку. Тому сприятливо, якщо передбачений відповідний страхувальний засіб, що запобігає транспортний візок від перекидання щодо паралельної напрямної осі перекидання. Для цього страхувальні засоби можуть містити у собі паралельну й розташовану під напрямною опорну структуру, на яку опирається транспортний візок. Переважно, страхувальні засоби можуть бути виконані таким чином, що вони містять у собі розташований на транспортному візку, виконаний з можливістю обертання навколо вертикальної осі напрямний ролик, який проходить у напрямній рейці, що доповнює до нього, при цьому напрямна рейка проходить під приводною напрямною паралельно до неї. Приклади конструктивного виконання винаходу далі докладніше пояснюються на підставі креслення. Показано на: 2 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фігура 1 у вигляді збоку фрагмент катафорезної установки для обробки зануренням автомобільних кузовів; Фігури 2-8 перспективно різні фази при зануренні автомобільного кузова у заглибну ванну представленої на фігурі 1 катафорезної установки для обробки зануренням; Фігура 9 представлена на фігурі 1 катафорезна установка для обробки зануренням, але обладнана кріпильними кошиками для невеликих деталей, що підлягають фарбуванню; Фігура 10 у вигляді збоку, аналогічно фігурі 1, другий варіант конструктивного виконання катафорезної установки для обробки зануренням автомобільних кузовів; Фігури 11-17 перспективно різні фази при зануренні автомобільного кузова у заглибну ванну представленої на фігурі 10 катафорезної установки для обробки зануренням; Фігура 18 у перспективі транспортний візок, як він використовується для транспортування об'єктів, що підлягають фарбуванню, у представленій на фігурах 10-17 установці для фарбування зануренням у ході повернення від виходу установки до її входу; Фігура 19 представлена на фігурах 10-18 установка для фарбування зануренням, але обладнана кріпильними кошиками для невеликих деталей, що підлягають фарбуванню; Фігура 20 представлена на фігурі 1 установка для фарбування зануренням, але з іншою кінематикою при проходженні автомобільних кузовів; Фігура 21 у вигляді збоку, аналогічно фігурам 1 і 10, третій варіант конструктивного виконання катафорезної установки для фарбування зануренням для автомобільних кузовів; Фігури 22 і 23 перспективно з різних напрямків погляду транспортний візок з телескопічним важелем, як він використовується для транспортування автомобільних кузовів, що підлягають фарбуванню, у представленій на фігурі 21 установці для фарбування зануренням у ході повернення від виходу установки до її входу; Фігура 24 перспективно й у збільшеному масштабі докладний вид провідного візка транспортного візка, як він використовується у представленій на фігурі 21 катафорезній установці для фарбування зануренням, при цьому показаний механізм обертання телескопічного важеля; Фігури 25 і 26 перспективно й у збільшеному масштабі докладний вид з різних напрямків погляду бічної напрямної телескопічного важеля; Фігура 27 перспективно докладний вид у збільшеному масштабі кріпильний пристрій транспортного візка, як він використовується у представленій на фігурі 21 установці для фарбування зануренням; Фігури 28А-28Д різні види першого приклада конструктивного виконання телескопічного важеля, як він використовується у транспортному візку представленої на фігурі 21 катафорезної установки для фарбування зануренням; Фігури 29А-29Д різні види другого варіанта конструктивного виконання телескопічного важеля, як він використовується у транспортному візку представленої на фігурі 21 катафорезної установки для обробки зануренням; Фігури 30-38 перспективно різні фази при зануренні автомобільного кузова у заглибну ванну представленої на фігурі 21 катафорезної установки для фарбування зануренням. Спочатку розглянемо фігуру 1. Показана тут і позначена у цілому посилальним позначенням 1 катафорезна установка для фарбування зануренням являє спеціальний приклад установки для обробки зануренням. Вона містить у собі заглибну ванну 2, що відомим способом наповнена рідкою фарбою до певного рівня. В електричному полі між об'єктами, що підлягають фарбуванню, у показаному прикладі виконання автомобільними кузовами 3, і анодами, які розташовані уздовж шляху переміщення автомобільних кузовів 3 і з причин наочності не показані, частки фарби переміщаються на автомобільні кузови 3 і осідають на них. Подробиці цього процесу загальновідомі й далі тут докладніше не пояснюються. Автомобільні кузови 3 за допомогою транспортної системи 4 направляються через установку, і насамперед через заглибну ванну 2 і фарбу, що перебуває там. Ця транспортна система 4 містить у собі велику кількість транспортних візків 5, які зі своєї сторони мають провідний візок 6 і з'єднаний з ним кріпильний візок 7. Приблизно по центру над заглибною ванною 2 проходить приводна напрямна 41 з -подібним профілем, як вона використовується у стандартних електричних підвісних дорогах. Трохи нижче приводної напрямної 41, паралельно до неї, проходять дві напрямні рейки 8, які, насамперед, добре видні на фігурах з 2 по 8. У принципі, провідні візки 6 являють собою конструкцію, що відома зі стандартних електричних приводних доріг. Кожен із цих провідних візків 6 має випереджальний по напрямку руху ходовий механізм 9, професійною мовою називається "попередник", а також додатковий ходовий механізм 10, що доганяє по напрямку руху, який професійною мовою називається "наступник". Попередник 8 і наступник 10 відомим способом оснащені напрямними й опорними 3 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 роликами (не показані), які прокочуються по різних поверхнях -подібного профілю приводної напрямної 7. Щонайменше один з роликів попередника 9 служить як приводний ролик і для цього виконаний з можливістю обертання за допомогою електродвигуна 11. Попередник 9 і наступник 10 кожного провідного візка 6 з'єднані один з одним за допомогою сполучної структури 12. Вона знову ж відомим способом несе пристрій керування 13, що може зв'язуватися з центральним керуванням установки для фарбування зануренням і, при необхідності, з пристроями керування 13 інших наявних в установці для фарбування зануренням 1 провідних візків 6. Таким способом можливе у значній мірі незалежне переміщення різних транспортних візків 5. Між попередником 9 і наступником 10 кожного провідного візка 6 простягається вал 14, що видний тільки на фігурах з 2 по 8 і на якому закріплені два намотувальних ролики 15 без можливості обертання щодо вала. Вал 14 своїми протилежними кінцями встановлений в опорах у сполучній структурі 12 у зоні попередника 9 і наступника 10 і приводиться в обертання намотувальним двигуном 16, який знову показаний лише на фігурах з 2 по 8 і закріплений в області попередника 9 на сполучній структурі 12. За допомогою обертання вала 12 за допомогою намотувального двигуна 16 дві несучі стрічки 17, функціонування яких буде описано далі, можуть намотуватися на намотувальні ролики 15 або ж змотуватися з них. Кожний несучий візок 7 містить у собі напрямну раму 18 у формі прямокутника, довга сторона якого проходить перпендикулярно напрямку руху. Вузькі сторони напрямної рами 18 несуть на своїх протилежних кінцях напрямні ролики 19, які прокочуються по внутрішніх поверхнях С-подібного профілю обох напрямних рейок. Приблизно у серединній зоні цих обох вузьких сторін закріплено по одній напрямній рейці 20, що проходить по напрямку донизу. За обома напрямними рейками 20 направляються рухливі у вертикальному напрямку полозки 21. Полозки 21 також по суті прямокутні; їх обидві вертикальні сторони утворені порожніми напрямними профілями 22, які за своїми верхніми кінцями з'єднані один з одним за допомогою поперечної траверси 45. На відповідно нижніх кінцях обох напрямних профілів 22 установлено по одній поворотній цапфі 24, які вирівняні коаксіально й, тим самим, задають вісь обертання. На нижній стороні верхньої поперечної траверси 45 полозок 21, приблизно у центрі під приводною напрямною 7, установлена коротка поздовжня балка 25, що видна на фігурах і на якій закріплені нижні кінці несучих стрічок 17. Крім того, поздовжня балка 25 служить опорою редукторному двигуну 26, вихідний вал якого через два трансмісійних пристрої 27 з'єднаний з розташованими зовні кінцями поворотних цапф 24. Трансмісійні пристрої 27 містять у собі по одному шарнірному валу, що від редукторного двигуна 26 простягається до одного з обох порожніх напрямних профілів 22 і там приєднаний до одного з не показаних приводних механізмів, що пролягає всередині порожнього напрямного профілю 22 по напрямку донизу і на нижньому кінці якого приєднаний до обертового вала 24. Шляхом приведення у дію редукторного двигуна 26 таким способом можна провертати поворотні цапфи 24 в обох напрямках обертання. На зовнішній стороні напрямного профілю 22 перебувають ролики, які зсередини входять у напрямну рейку 20, так що напрямні полозки 21 мають можливість переміщення між напрямними рейками 20 з малим тертям. Кожний провідний візок 6 з'єднаний з приналежним несучим візком 7 за допомогою приводної штанги 28, що проходить похило, яка своїм нижнім кінцем шарнірно закріплена на поперечній траверсі 23 напрямної рами 18 і своїм верхнім кінцем шарнірно закріплена на сполучній структурі 12 провідного візка в області попередника 9. На поворотних цапфах 23 відповідно через дві накладки 42 закріплений позначений загальним посилальним позначенням 29 кріпильний пристрій, на якому відомим способом можна закріпити з можливістю зняття автомобільний кузов 3, що підлягає фарбуванню. При цьому розміри накладок 42 такі, що загальна вісь поворотних цапф 24 проходить щонайменше приблизно через центр ваги автомобільного кузова 3. Принцип роботи описаної вище катафорезної установки 1 для фарбування зануренням наступний: Автомобільні кузови 3, що підлягають фарбуванню, подаються у напрямку ліворуч на фігурі 1 по суті у горизонтальній орієнтації (стрілка 60) від станції попередньої обробки, в якій автомобільні кузови 3 відомим способом підготовлюються до процесу фарбування за допомогою чищення, знежирення тощо. Полозки 21 при цьому переміщені в їх саму верхню позицію, в якій несучі стрічки 17 відповідно намотані на намотувальні ролики 15. Відповідну позицію можна побачити у перспективі на фігурі 2. Провідний візок 6 відповідного транспортного візка 5 за допомогою електродвигуна 11 уздовж приводної напрямної 41 подається на заглибну 4 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ванну 2, при цьому відповідний несучий візок 7 підтягується за допомогою приводної штанги 28. При цьому напрямні ролики 19 несучого візка 7 обкатуються за відповідними поверхнями напрямних рейок. Яка частина ваги несучого візка 7 і закріпленого на ній автомобільного кузова 3 через несучу стрічку 17 і, тим самим, в остаточному підсумку, сприймається приводною напрямною 41, з одного боку, і напрямною рейкою 8, з іншого боку, можна вирішити з міркувань доцільності. У принципі, також припустимо сприймати цю вагу як винятково приводною напрямною 41, так і винятково напрямними рейками 8, так і змішано-приводною напрямною 41 і напрямними рейками 8. Коли транспортний візок 5 наближається до торцевої стінки, що перебуває з боку входу, заглибної ванни 2, полозки 21, на яких перебуває автомобільний кузов 3, прогресивно (з поступовим наростанням) опускаються, для чого за допомогою намотувального двигуна 16 несучі стрічки 17 відповідно змотуються з намотувальних роликів 15. Як тільки передня частина автомобільного кузова 3 через торцеву стінку заглибної ванни 2 починає виступати всередину заглибної ванни 2, то одночасно за допомогою редукторного двигуна 26 провертаються поворотні цапфи 24 і, тим самим, весь кріпильний пристрій 29 разом з автомобільним кузовом 3. Таким чином, у цій області під сукупним рухом автомобільного кузова 3 варто розуміти накладення трьох рухів, а саме, горизонтального лінійного руху (стрілка 60) уздовж напрямних 7, 8, вертикального лінійного руху уздовж напрямних рейок 20 і обертового руху у вигляді фігури 1 за годинниковою стрілкою навколо осі поворотних цапф 24. При цьому автомобільний кузов 3 "загортається" навколо торцевої стінки заглибної ванни 2 з боку входу. Відповідна позиція показана у перспективі на фігурі 3. При триваючому опусканні полозок 21 і при триваючому обертанні автомобільного кузова 3 навколо осі поворотних цапф 24 зрештою досягається позиція, в якій автомобільний кузов 3 розташований по суті вертикально, як це показано на фігурі 4. При цьому автомобільний кузов 3 усе ще перебуває відносно близько до торцевої стінки заглибної ванни 2 з боку входу. У міру того, як транспортний візок 5 рухається далі й, тим самим, відстань між центром автомобільного кузова 3 і торцевою стінкою заглибної ванни 2 з боку входу росте, поворотні цапфи 24 і з ними автомобільний кузов 3 провертаються далі за годинниковою стрілкою, так що автомобільний кузов 3 починає лежати на спині. Швидкість переміщення у горизонтальному напрямку й швидкість обертання можна погодити один з одним так, щоб передня частина автомобільного кузова 3 при цьому русі занурення зберігала приблизно незмінну відстань від торцевої стінки заглибної ванни 2 з боку входу. Саме пізніше у момент, коли автомобільний кузов 3 повністю перебуває "на спині" і, тим самим, знову горизонтально і який показаний на фігурі 5, автомобільний кузов 3 повністю занурений у рідку фарбу. Потім автомобільний кузов 3 у цій позиції за допомогою транспортного візка 5 далі просувається через заглибну ванну 2, поки він не наблизиться до торцевої стінки заглибної ванни 2 з боку виходу. Потім починається процес виймання автомобільного кузова 3. Він також являє собою накладення трьох рухів, а саме, горизонтального лінійного руху у напрямку подачі 60, вертикального руху уздовж напрямних рейок 20 і обертового руху навколо осі поворотних цапф 24. Спочатку автомобільний кузов 3, як показано на фігурі 6, шляхом подальшого обертання поворотних цапф 24 за годинниковою стрілкою встановлюється вертикально. Потім автомобільний кузов 3 при продовженні підйому полозок 21 і продовженні обертового руху "загортається" над торцевою стінкою заглибної ванни 3 з боку виходу (див. фігуру 7), поки за заглибною ванною 2 знову не буде досягнуте горизонтальне положення свіжопофарбованого автомобільного кузова 3, як показано на фігурі 8. Описана послідовність рухів автомобільного кузова 3 при проходженні через заглибну ванну 2 є лише приблизною. Конструктивне виконання транспортного візка 5 допускає велику кількість інших кінематик, які відповідно можна адаптувати до типу автомобільного кузова 3. Описану установку 1 для фарбування зануренням також можна використовувати для фарбування зануренням невеликих об'єктів (дрібних деталей), як це схематично показано у фігурі 9. Замість автомобільних кузовів 3, там на кріпильному пристрої 29 транспортного візка 5 закріплені несучі кошики 40, які (не показано) містять невеликі об'єкти, що підлягають фарбуванню, наприклад, насипом. Ці несучі кошики 40, які допускають проникнення рідкої фарби, аналогічним чином проводяться крізь рідку фарбу у заглибній ванні 2, як це описано вище для автомобільних кузовів 3. Зрозуміло, що несучі кошики 40 не укладаються "на спину". Вони досягають середньої на фігурі 9 позиції у заглибній ванні 2, в якій вони заново вирівняні горизонтально, за допомогою спрямованого проти годинникової стрілки обертового руху, так що верхня сторона несучих кошиків 40 після занурення у фарбу як і раніше спрямована нагору. Цим способом можливо 5 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 залишати верхню сторону несучих кошиків 40 відкритою, і щоб при цьому вміст несучих кошиків 40 не міг би випасти. Це є перевагою при завантаженні й спорожнюванні несучих кошиків 40. На фігурах з 10 по 19 показаний другий приклад конструктивного виконання катафорезної установки для фарбування зануренням, що дуже схожа на описаний за допомогою фігур з 1 по 9 приклад конструктивного виконання. Тому відповідні деталі несуть те ж саме посилальне позначення з додаванням 100. Нижченаведений опис обмежується розходженнями, які існують між двома прикладами виконання. Приклад виконання відповідно до фігур з 10 по 19 відрізняється насамперед тим, що несучий візок 107 кожного транспортного візка 105 має можливість повороту навколо вертикальної осі щодо приналежних провідних візків 106. Зміст даної конструктивної особливості буде роз'яснений нижче. Це додатковий ступінь свободи обертання, якого немає у прикладі виконання фігур з 1 по 9, забезпечується наступними конструктивними заходами, які особливо добре можна визначити на фігурі 18. У центрі між вузькими сторонами напрямної рами 119 на обох довгих сторонах закріплена поздовжня траверса 150. На цій поздовжній траверсі 150 встановлений вал 114, який у прикладі конструктивного виконання на фігурі 1 був закріплений на сполучній структурі 12 провідного візка 6. Намотувальний двигун 116 також розташований на верхній стороні поздовжньої траверси 150. Також на верхній стороні поздовжньої траверси 150 закріплена провідна структура 151 портального типу, яка перекриває вал 114 і на верхній стороні якої закріплений нижній кінець поворотної цапфи 152, який можна лише з важкістю розпізнати на фігурах. Зі своєї сторони поворотна цапфа 152 встановлена у підшипнику 153, який закріплений у виїмці приблизно трикутної повідкової пластини 154 на нижній стороні сполучної структури 112 провідного візка 106. На кресленні не видний приводний двигун, за допомогою якого можна провертати поворотну цапфу 152 навколо своєї осі. На одному куті напрямної рами 118 закріплений виступаючий нагору провідний елемент 155, який особливо чітко видний на фігурах з 10 по 17 і 19 і функція якого буде роз'яснена нижче. Принцип роботи другого приклада конструктивного виконання установки 101 для фарбування зануренням наступний: Прохід автомобільних кузовів 103 крізь заглибну ванну 102, що показаний на фігурах з 10 по 17, відбувається таким же способом, як це описано вище з посиланням на фігури з 1 по 8 для першого приклада конструктивного виконання. Поворотна цапфа 152, що з'єднує провідний візок 106 з несучим візком 107, при цьому переважно застопорена у підшипнику 153. Орієнтація напрямної рами 118 така, що її вузькі сторони розташовані по сусідству з напрямними рейками 108 і напрямні ролики 119 входять у напрямні рейки 118. Додатковий ступінь свободи обертового руху, який мають транспортні візки 105 у другому прикладі конструктивного виконання, здобуває значення тільки коли автомобільні кузови 103 покинули заглибну ванну й зняті з транспортних візків 105 для подальшої обробки. Транспортні візки 205 потім потрібно знову повернути до входу установки 101 для фарбування зануренням для того, щоб там їх можна було знову завантажити автомобільними кузовами 103, що підлягають фарбуванню. Для цього напрямні рами 118 транспортних візків 105 виходять з напрямних рейок 108, які можуть просто закінчуватися у відповідному місці. Після цього несучий візок 107 за допомогою моторного привода можна повернути щодо транспортного візка 105 на 90° навколо вертикальної осі поворотної цапфи 152, так що тепер поздовжні сторони прямокутної напрямної рами 118 розташовані паралельно напрямку руху, як це показано на фігурі 18. При цьому провідний елемент 155 на верхній стороні напрямної рами 119 входить у зачеплення з однією (єдиною) напрямною рейкою 156, що проходить паралельно приводної напрямної 107, який проходить уздовж дороги назад транспортних візків 105. За допомогою взаємного зачеплення провідного елемента 155 і напрямної рейки 156 придушуються небажані й неконтрольовані переміщення несучого візка 107 щодо провідного візка 106. Завдяки повороту несучого візка 107 щодо провідного візка 106 зменшується необхідне місце для транспортного візка 105 по дорозі назад від виходу установки 101 для фарбування зануренням до її входу. Економія місця тим більша, чим коротші вузькі сторони прямокутної напрямної рами 119. Само собою зрозуміло, що друга конструктивна форма установки 101 для фарбування зануренням замість автомобільних кузовів 103 може бути обладнана несучими кошиками 140 для невеликих об'єктів, що підлягають фарбуванню, як це схематично показано на фігурі 19. В обох описаних вище варіантах конструктивного виконання для поступального приводу (лінійний рух у горизонтальному напрямку відповідно до стрілки 60 у фігурі 1) як провідні візки 6; 106 використовуються по суті звичайні провідні візки від електричних підвісних доріг. Їхня перевага полягає в особливо великій варіантності при експлуатації, що їх можна незалежно 6 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 один від одного переміщати, зупиняти, при необхідності реверсувати напрямок руху, при цьому необхідні для цього пристрої керування розроблені й виправдали себе. Само собою зрозуміло, що для несучих візків 7; 107 можна передбачити також і інші приводні пристрої, при цьому у принципі розглядаються всі засоби транспортування, на яких несучі візки 7; 107 можуть бути підвішені донизу. Описані вище з посиланням на фігури з 1 по 19 типи проводки автомобільних кузовів 3; 103 крізь заглибну ванну 2; 102, є лише прикладом для різних кінематик, які можуть бути реалізовані за допомогою установки 1; 101 для фарбування зануренням. Інший приклад схематично показаний на фігурі 20. Тут автомобільні кузови 3, що подаються, вже на певному віддаленні від заглибної ванни 2 встановлюються під кутом близько 45° до горизонталі. "Загортання" автомобільного кузова 3 навколо торцевої стінки заглибної ванни 2 з цього похилого положення потім відбувається аналогічно, як на фігурі 1. Однак до того, як буде досягнуте горизонтальне положення автомобільних кузовів 3 "на спині", вони протягом певного відрізка знову переміщаються під кутом приблизно 45° до горизонталі, також після проходження горизонтального положення "на спині" перед вийманням. Зміст цього похилого положення полягає у скороченні установки у напрямку подачі. На фігурах з 21 по 38 як третій приклад конструктивного виконання показана катафорезна установка 200 для фарбування зануренням. Вона містить у собі наповнену рідкою фарбою заглибну ванну 202. Відповідно до прикладів конструктивного виконання відповідно до фігур з 1 по 19, частки фарби в електричному полі, що створене між автомобільними кузовами 204 і анодами, які розташовані уздовж шляху переміщення автомобільних кузовів 204 і по міркуваннях наочності не показані, переміщаються до автомобільних кузовів 204 і осідають на них. Автомобільні кузови 204 за допомогою транспортної системи 206 направляються через установку й, насамперед, через заглибну ванну 202 і фарбу, що перебуває там. Транспортна система 206 містить у собі велику кількість транспортних візків 208, які зі своєї сторони мають провідний візок 210 і несучий візок 212, які з'єднані один з одним за допомогою детально роз'ясненого далі телескопічного пристрою 214. Над заглибною ванною 202 проходить приводна напрямна 216 з -подібним профілем, як вона використовується у стандартних електричних підвісних дорогах. Під напрямною рейкою 216 і над заглибною ванною 202 паралельно приводній напрямній 216 проходить напрямна рейка 218 з відкритим нагору U-подібним профілем. Напрямок руху, в якому автомобільні кузови 204 подаються транспортною системою 206, показано на фігурі 21 стрілкою 220. Приводна напрямна 216 і напрямна рейка 218 зміщені назовні щодо центра заглибної ванни 202 у перпендикулярному напрямку руху 220 напрямку, при цьому напрямна рейка 218 винесена назовні більше, ніж приводна напрямна 216. У принципі, провідні візки 210 являють собою конструкцію, що відома зі стандартних електричних приводних доріг. Кожен із цих провідних візків 210 має випереджальний за напрямком руху 220 ходовий механізм 222, професійною мовою називається "попередник", а також доганяючий за напрямком руху 220 додатковий ходовий механізм 224, що професійною мовою називається "наступник". Попередник 222 і наступник 224 відомим способом оснащені напрямними й опорними роликами, які тут не мають власного посилального позначення, і прокочуються по різних поверхнях -подібного профілю приводної напрямної 216. Щонайменше один з роликів попередника 222 або наступника 224 служить як приводний ролик і для цього виконаний з можливістю обертання за допомогою електродвигуна 226 або 228. У деяких обставинах може виявитися достатнім, якщо приводним буде лише попередник 222. Приводимий провідним візком 210 транспортний візок 208 при необхідності може переборювати підйоми, якщо приводна напрямна 216 у певних зонах повинна проходити із ухилом, щоб адаптувати маршрут подачі до місцевих умов. Попередник 222 і наступник 224 кожного провідного візка 210 з'єднані один з одним за допомогою сполучної рами 230, що добре помітна, насамперед, на фігурах з 22 по 24. Сполучна рама 230 знову ж відомим способом служить опорою пристрою керування 232, що може підтримувати зв'язок із центральним керуванням установки 220 для фарбування зануренням і, при необхідності, із пристроями керування 232 інших провідних візків 210, наявних в установці 200 для фарбування зануренням. Таким способом можливе у значній мірі незалежне переміщення різних транспортних візків 208. Телескопічний пристрій 214, що з'єднує провідний візок 210 з несучим візком 212, містить у собі трисекційний телескопічний важіль 234, що проходить вертикально, який виконаний з можливістю змінювати свою довжину. Він на торцевій стороні свого верхнього кінця має зафіксоване від проворота з'єднання з зубчастим колесом 236 із зовнішніми зубами 238, так що 7 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 поздовжня вісь телескопічного важеля 234 і вісь обертання 240 зубчастого колеса 236 (див. фігуру 24) збігаються або, щонайменше, перебувають дуже близько одна до одної. Зубчасте колесо 236 зі своєї сторони встановлене на сполучній рамі 230 приблизно по центру між попередником 222 і наступником 224 з можливістю обертання таким чином, що вісь обертання 240 проходить вертикально. Зубчасте колесо 236 може приводитися за допомогою пов'язаного з керуючим пристроєм 232 провідного візка 210 виконавчим двигуном 242, що для цього приводить вхідне у зачеплення зі зовнішніми зубами 238 зубчастого колеса 236 зубчасте колесо 244. Тим самим телескопічний важіль 234 може провертатися навколо осі обертання 240 залежно від напрямку обертання провідної шестірні 244 як за годинниковою стрілкою, так і проти годинникової стрілки. Серводвигун 242 і провідна шестірня 244 з метою наочності показані лише на фігурі 24, для чого сполучна рама 230 там частково вилучена. Телескопічний важіль 234 містить у собі верхню телескопічну секцію 246. Вона на протилежному від зубчастого колеса 236 кінці на траверсі 248 має напрямний ролик 250, що має можливість вільного обертання навколо вертикальної осі обертання 252 і проходить в Uподібному профілі напрямної рейки 218, що, насамперед, видно з фігур 25 і 26. Таким способом запобігається перекидання телескопічного важеля 234 від вертикалі у площині, що перебуває перпендикулярно до напрямку руху 220. Телескопічний важіль 234, поряд з верхньою телескопічною секцією 246, містить у собі середню телескопічну секцію 254, а також нижню телескопічну секцію 256. Телескопічні секції 246, 254 і 256 виконані з можливістю зсуву одна щодо одної, про що далі буде наведене докладне роз'яснення. Нижня телескопічна секція 256 служить як полозки 256 з можливістю переміщення у середній телескопічній секції 254 і надалі позначається як такі. У нижній вільній кінцевій зоні 258 полозок 256 установлена поворотна цапфа 260. Вона задає показану на фігурах 22 і 23 горизонтальну вісь повороту 262. Поворотна цапфа 260 за допомогою переміщуваного разом з полозками 256 в їхній нижній зоні редукторного двигуна 264 (див. фігуру 27 кожух знятий), що з'єднаний лінією зв'язку з пристроєм керування 232 транспортного візка 208, може провертатися в обох напрямках обертання навколо осі обертання 262. Як добре видно, насамперед, на фігурах 22, 23 і 27, несучий візок 212 має дві виконані з порожнього профілю й розташовані паралельно один одному поздовжні балки 266 і 268 із прямокутним поперечним перерізом, які по центру з'єднані за допомогою поперечної траверси 270 із круговим поперечним перерізом. Поворотна цапфа 260 полозок 256 без можливості повороту з'єднана з зовнішньою поверхнею поздовжньої балки 266 несучого візка 212, при цьому поворотна цапфа 260 і поперечна балка 270 несучого візка проходять коаксіально одна одній. На торцевих сторонах поздовжніх балок 266 і 268 розміщені кріпильні засоби 272, за допомогою яких загальновідомим способом можна закріпити автомобільні кузови 204, що підлягають фарбуванню, на несучому візку 212 з можливістю зняття. Полозки 256 несуть несучий візок 212 над поворотною цапфою 260 тільки на одній стороні, так що транспортний візок 208 у цілому виконаний як L-подібна скоба. Транспортний візок 208 під час свого руху уздовж приводної напрямної 216 може бути вирівняна таким чином, що несучий візок 212 із кріпильними засобами 272 розташований з бічним зсувом щодо приводної напрямної 216. Цим можна забезпечити, що ніякий компонент транспортної системи 206, наприклад, серед інших приводна напрямна 216 або провідний візок 210, не розташовується у просторі вертикально над несучим візком 212 із кріпильними засобами 272. Тим самим усувається небезпека забруднення автомобільного кузова 204 падаючим з компонентів транспортної системи 206 брудом, наприклад, пилом, маслом або тому подібним. Як згадувалося вище, телескопічні секції 246, 254 і 256 телескопічного важеля можуть переміщатися відносно одна одної. Для цього поперечні перерізи окремих телескопічних секцій 246, 254 і 256 виконані з таким додатковим припасуванням один до одного, щоб середню телескопічну секцію 254 у верхній телескопічній секції 246 і полозки 256 у середній телескопічній секції 254 можна було спрямовано переміщати. У показаному на фігурі 28 у частково розрізнених видах першому прикладі конструктивного виконання телескопічного важеля 234 середній телескопічний сегмент 235 на торцевій стороні свого верхнього кінця, що завжди перебуває всередині верхнього телескопічного сегмента 246, несе серводвигун 274, що з'єднаний лінією зв'язку з пристроєм керування 232 транспортного візка 208 і може приводити провідну шестірню 276 у двох напрямках обертання. Ланцюг 278 рухається як по провідній шестірні 276 редукторного двигуна 274, так і по оборотній шестірні 280, що установлена на нижньому кінці середнього телескопічного сегмента 254, який виступає з верхнього телескопічного сегмента 246 за напрямком донизу. Ланцюг 278 на своїй лівій на 8 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фігурі 28А гілці 282 пов'язаний зі сполучним пальцем 284, що зі своєї сторони нерухомо встановлений на верхньому телескопічному сегменті 246. Протилежна друга гілка 286 ланцюга 278 з'єднана зі сполучним пальцем 288, що зі своєї сторони нерухомо пов'язаний з полозками 256 телескопічного важеля 234. Сполучний палець 288 полозок 256 рухається у шліці 290, який передбачений у бічній стінці середньої телескопічної секції 254, у той час як сполучний палець 278 верхньої телескопічної секції 246 направляється збоку від центральної телескопічної секції 254. Як тільки на серводвигун 274 від пристрою керування 232 транспортного візка 208 буде поданий сигнал керування такого типу, що провідна шестірня 276 на фігурі 28А провертається за годинниковою стрілкою, то сполучний палець 288, що знаходиться у зачепленні з полозками 256, захоплюється ланцюгом 278 донизу, так що полозки 256 висуваються з середньої телескопічної секції 254. Одночасно середня телескопічна секція 254 через нерухливого й закріпленого на верхній телескопічній секції 246 сполучного пальця 284 висувається з верхньої телескопічної секції 246. Таким способом телескопічний важіль 236 висувається у цілому. Телескопічний важіль 234 можна всунути назад, для чого провідна шестірня 276 провертається виконавчим двигуном 274 таким чином, що вона обертається проти годинникової стрілки на фігурі 28А. Альтернативне виконання телескопічного важеля 234 показане на фігурі 28 у частково розрізнених видах. Там ланцюг 278 проходить через провідну шестірню 276 серводвигуна 274, а також через першу сполучну малу шестірню 292 і другу сполучну малу шестірню 294. На малих сполучних шестірнях 292 і 294 коаксіально розташовані по циліндричному зубчастому колесу, які не видні на видах фігури 29. Зовнішні зуби циліндричного зубчастого колеса на малій сполучній шестірні 292 входять у зачеплення з нерухомо пов'язаною з верхньою телескопічною секцією 246 телескопічного важеля 234 зубчастою рейкою 296 і розташовані у верхній області середньої телескопічної секції 254. Мала сполучна шестірня 294 навпроти розташована у нижній області середньої телескопічної секції 254. Зуби розташованого на ній циліндричного зубчастого колеса входять у зачеплення з нерухомо з'єднаною з полозками 256 телескопічного важеля 234 зубчастою рейкою 298. Для цього невидиме циліндричне зубчасте колесо на малій сполучній шестірні 294 проходить через бічну стінку середньої телескопічної секції 254. Як тільки на серводвигун 274 від пристрою керування 232 транспортного візка 208 буде поданий сигнал керування такого типу, що провідна шестірня 276 на фігурі 29А провертається проти годинникової стрілки, то й малі сполучні шестірні 292 і 294 також провертаються проти годинникової стрілки. За допомогою зачеплення закріплених на них циліндричних зубчастих коліс із зубчастими рейками 296 або 298 виробляється висування середньої телескопічної секції 254 телескопічного важеля 234 з верхньої телескопічної секції 246 і одночасно полозок 256 із середньої телескопічної секції 254. Якщо провідна ланцюгова зірочка 276 провертається за годинниковою стрілкою, то полозки 256 вдвигаються середню телескопічну секцію й одночасно вона вдвигається у верхню телескопічну секцію 246. У непоказаних тут варіантах виконання руху підйому/опускання телескопічних секцій 246 і 254 і полозок 256 може бути викликане також і ланцюгом, що штовхає, або схожими пристроями. Принцип роботи описаної вище катафорезної установки 200 для фарбування зануренням наступний: Автомобільні кузови 204, що підлягають фарбуванню, подаються на фігурі 21 по суті у горизонтальній орієнтації (стрілка 220) від станції попередньої обробки, в якій автомобільні кузови 204 відомим способом підготовляються до процесу фарбування за допомогою чищення, знежирення тощо. При цьому полозки 256 переміщені у свою саму верхню позицію, в якій телескопічні секції 256, 254 і 256 телескопічного важеля 234 всунуті одна в одну, так що останній має свою мінімально можливу довжину. Відповідну позицію можна у перспективі побачити на фігурі 30. Провідний візок 210 відповідного транспортного візка 208 за допомогою електродвигунів 226 і 228 уздовж приводної напрямної 216 подається на заглибну ванну 202, при цьому відповідний несучий візок 212 синхронно переміщається за допомогою телескопічного пристрою 214. При цьому напрямний ролик 250 рухається по верхньому телескопічному сегменту 246 телескопічного важеля 246 в U-подібному профілі напрямної рейки 218, що, втім, не призначено для сприйняття ваги. Вага транспортного візка 208 і закріпленого на ньому автомобільного кузова 204 через провідний візок 210 повністю передається на провідну рейку 216. Коли транспортний візок 208 наближається до торцевої стінки заглибної ванни 202, що перебуває з боку входу, полозки 256, на яких перебуває автомобільний кузов 204, прогресивно 9 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 опускаються, для чого за допомогою серводвигуна 274 телескопічний важіль 234 висувається вищеописаним способом. Як тільки передня частина автомобільного кузова 204 через торцеву стінку заглибної ванни 202 починає виступати всередину заглибної ванни 202, одночасно за допомогою редукторного двигуна 264 поворотна цапфа 260 і, тим самим, несучий візок 212 із кріпильними засобами 272 і закріплений на них автомобільний кузов 204 повертаються навколо осі обертання 262. Таким чином, у цій зоні сукупний рух автомобільного кузова 204 варто розглядати як накладення трьох рухів, а саме, одного горизонтального лінійного руху (стрілка 220) уздовж приводної напрямної 216, одного вертикального лінійного руху уздовж осі обертання 240 і, тим самим, також уздовж поздовжньої осі телескопічного важеля 234 і одного обертового руху навколо осі обертання 262 поворотної цапфи 260, що на виді фігури 21 робиться за годинниковою стрілкою. При цьому автомобільний кузов 204 "загортається" навколо торцевої стінки заглибної ванни 202 з боку входу. Відповідна позиція показана у перспективі на фігурі 31. При триваючому опусканні полозок 256 і триваючому обертанні автомобільного кузова 204 навколо осі обертання 262 поворотної цапфи 260 зрештою досягається позиція, в якій автомобільний кузов 204 розміщений по суті вертикально, як це показано на фігурі 32. При цьому автомобільний кузов 204 усе ще перебуває відносно близько до торцевої стінки заглибної ванни 202 з боку входу. У міру того, як транспортний візок 208 рухається далі й, тим самим, відстань між центром автомобільного кузова 204 і торцевою стінкою заглибної ванни 202 з боку входу росте, поворотна цапфа 260 і з нею автомобільний кузов 204 провертаються далі за годинниковою стрілкою, так що автомобільний кузов 204 починає лежати на спині, як це показано на фігурі 33. Швидкість переміщення у горизонтальному напрямку й швидкість обертання можна погодити одну з одною так, щоб передня частина автомобільного кузова 204 при цьому русі занурення зберігала приблизно незмінну відстань від торцевої стінки заглибної ванни 202 з боку входу. Саме пізніше у момент, коли автомобільний кузов 204 повністю перебуває "на спині" і, тим самим, знову горизонтально і який показаний на фігурі 34, автомобільний кузов 204 повністю занурений у рідку фарбу. Потім автомобільний кузов 204 у цій позиції за допомогою транспортного візка 208 далі просувається через заглибну ванну 202, поки він не наблизиться до торцевої стінки заглибної ванни 202 з боку виходу. Потім починається процес виймання автомобільного кузова 204. Він також являє собою накладення трьох рухів, а саме, горизонтального лінійного руху у напрямку подачі 220, вертикального руху уздовж осі обертання 240 і, тим самим, також уздовж поздовжньої осі телескопічного важеля 234 і обертового руху навколо осі обертання 262 поворотної цапфи 260. Спочатку автомобільний кузов 204 за допомогою подальшого обертання поворотної цапфи 260 за годинниковою стрілкою ставиться вертикально, що показано на фігурах 35 і 36. Потім автомобільний кузов 204 при вдвиганні телескопічного важеля 234 і, тим самим, при русі вперед полозок 256 і продовженні обертового руху "загортається" над торцевою стінкою заглибної ванни 202 з боку виходу (див. фігуру 27), поки потім у напрямку подачі 220 знову не буде досягнута горизонтальна позиція свіжопофарбованого автомобільного кузова, що показана на фігурі 38. Описана установка 200 для фарбування зануренням також може бути використана для фарбування зануренням невеликих об'єктів (невеликих деталей). Для цього можна закріпити не показані властиво несучі кошики на несучих візках 212, які містять не показані невеликі об'єкти, що підлягають фарбуванню, наприклад, розсипом. Саме собою, що подібні несучі кошики не проводяться через заглибну ванну 202 у позиції, в якій їхній завантажувальний отвір спрямований донизу і об'єкти, що підлягають фарбуванню, можуть випасти. Як пояснено вище, телескопічний важіль 234 може за допомогою серводвигуна 242 повертатися навколо вертикальної осі обертання 240. При показаній на фігурах 21 з 30 по 38 кінематиці телескопічний важіль 234 щодо своєї вертикальної осі обертання 240 приймає положення, при якому поворотна цапфа 260 на полозках 256 орієнтована таким чином, що її горизонтальна вісь обертання 262 перебуває перпендикулярно напрямку руху 220. Телескопічний важіль 234 втримується у цьому положенні шляхом відповідного аретування серводвигуна 242. Можливість обертання телескопічного важеля 234 навколо вертикальної осі обертання 240 здобуває значення лише тоді, коли автомобільні кузови 204 покинули заглибну ванну 202 і зняті з транспортних візків 208 для подальшої обробки. Транспортні візки 208 потім потрібно знову повернути до входу установки 200 для фарбування зануренням для того, щоб там їх можна було знову завантажити автомобільними кузовами 204, що підлягають фарбуванню. Для цього несучий візок 212 повертається щодо 10 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сполучної рами 230 провідного візка 210 навколо вертикальної осі обертання 240 доти, поки поворотна цапфа 260 на полозках 256 не буде орієнтована паралельно напрямку руху 220, для чого серводвигун 242 приводиться у дію й за допомогою цього провертається зубчасте колесо 236 на верхній секції 246 телескопічного важеля 234. Крім того, несучий візок 212 шляхом відповідного обертання поворотної цапфи 260 за допомогою редукторного двигуна 264 приводиться у позицію, в якій її поздовжні балки 266 і 268 розташовані вертикально. Це положення показане на фігурах 22 і 23. На фігурі 30 видний транспортний візок 208, що у цьому "положенні повернення" на приводній напрямній 216', що проходить паралельно приводній напрямній 216 і яка з'єднана з нею невидимою криволінійною ділянкою, повертається до входу установки 200 для фарбування зануренням. Передача транспортного візка 208 від приводної напрямної 216 на приводну напрямну 216' також може відбуватися шляхом поперечного зсуву, без необхідності використання з'єднуючої приводні напрямні 216, 216' криволінійної ділянки. Завдяки повороту несучого візка 212 і його вертикального положення щодо провідного візка 210 зменшується необхідне місце для транспортного візка 208 по дорозі назад від виходу установки 200 для фарбування зануренням до її входу. Вищеописана з посиланням на фігури з 30 по 38 послідовність дій автомобільного кузова 204 при проходженні крізь заглибну ванни 202 є лише приблизною. Конструктивне виконання транспортного візка 208 допускає велику кількість інших кінематик, які відповідно можна адаптувати до типу автомобільного кузова 3. Наприклад, автомобільний кузов 204 може проводитися крізь заглибну ванну 202 "нагору дахом". Як альтернатива можливо, що вісь обертання 262 несучого візка 212 проводиться практично над поверхнею технологічної рідини, що знаходиться у заглибній ванні 202. У цьому випадку автомобільний кузов проводиться у положенні "дах нагору" крізь заглибну ванну 202. При цьому можна домогтися, щоб ні несучий візок 212, ні полозки 256 не контактували з рідиною ванни, завдяки чому запобігається небезпека перенесення технологічної рідини з однієї заглибної ванни у наступну заглибну ванну й попадання мастильних засобів у заглибні ванни. Наприклад, також можливо використовувати задану вертикальною віссю обертання 240 ступінь свободи, коли автомобільний кузов 204 направляється крізь заглибну ванну 202. Так, автомобільний кузов 204 при відповідних габаритних розмірах заглибної ванни 202 може також проводитися крізь неї у поперечному, а не у поздовжньому напрямку, як це наочно відображено на фігурах з 30 по 38. Телескопічний важіль 234 можна також повертати навколо осі обертання 240 доти, поки кут між поворотною цапфою 260 або її віссю обертання 262 з напрямком руху не складе від 0 до 90°. Також можна повертати телескопічний важіль 234 навколо вертикальної осі обертання 240 вперед та назад, у той час як автомобільний кузов 204 проводиться крізь заглибну ванну 202, за допомогою чого можна домогтися "руху у розгойдування" автомобільного кузова 204 у заглибній ванні 202. Для автомобільного кузова 204 тим самим можна домогтися такого процесу руху, який можна представити як накладення чотирьох рухів, а саме, одного горизонтального лінійного руху (відповідно до напрямку руху 220), одного вертикального лінійного руху уздовж осі обертання 240 і, тим самим, уздовж поздовжньої осі телескопічного важеля 234, одного обертового руху навколо горизонтальної осі обертання 262 поворотної цапфи й одного обертового руху навколо вертикальної осі обертання телескопічного важеля 234. Виконана у вигляді підвісної дороги транспортна система 206 не вимагає ніяких додаткових споруджень праворуч і/або ліворуч від заглибної ванни 202, як вони необхідні у задуманих поіншому установках. Завдяки цьому установка 200 для фарбування зануренням у цілому може бути відносно вузькою. Крім того, завдяки бічному підвішуванню несучого візка 212 не існує ніяких затінень автомобільного кузова 204 за допомогою інших деталей транспортного візка 208, які у заглибній ванні зажадали б витрат на компенсацію придатною кінематикою й/або збільшеним часом витримки у заглибній ванні. При напрямку автомобільного кузова 204 крізь заглибну ванну нижня кінцева область 258 полозок 256, що несе горизонтальну поворотну цапфу 262, поринають у рідину ванни. Завдяки цьому горизонтальна вісь обертання 260 може бути розміщена поблизу центра ваги, закріпленого на несучому візку 212 автомобільного кузова 204. Це веде до більше сприятливого розподілу зусиль у процесі руху автомобільного кузова, чим це відбувається у відомих системах, у яких вісь обертання відносно далеко розміщена від центра ваги автомобільного кузова. 60 11 UA 99166 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 1. Установка для обробки зануренням автомобільних кузовів з а) щонайменше однією заглибною ванною (2; 102; 202), яка виконана з можливістю наповнення обробною рідиною, в яку можуть бути повністю занурені автомобільні кузови (3; 103; 204), які підлягають обробці; б) транспортною системою (4; 104; 206), яка може подавати автомобільні кузови (3; 103; 204), які підлягають обробці, до заглибної ванни (2; 102; 202), повністю у внутрішню порожнину заглибної ванни (2; 102; 202), із заглибної ванни (2; 102; 202) і від неї і яка містить у собі щонайменше один транспортний візок (5; 105; 208), який має виконаний з можливістю обертання навколо осі обертання (24; 124; 262) кріпильний пристрій (29; 129; 212, 272), на якому закріплюється щонайменше один автомобільний кузов (3; 103; 204); яка відрізняється тим, що в) транспортний візок (5; 105; 208) містить у собі виконані з можливістю вертикального переміщення полозки (21; 121; 256), на яких установлена деталь (24;124; 260), що задає вісь обертання (24; 124; 262) таким чином, що в сукупності для щонайменше одного автомобільного кузова (3; 103; 204) досягається послідовність руху, яка являє собою накладення з горизонтального лінійного руху, вертикального лінійного руху й обертового руху навколо осі обертання (24; 124; 262); причому г) ця послідовність руху досягається під час того, як щонайменше один автомобільний кузов (3; 103; 204) проводиться через щонайменше одну заглибну ванну (2; 102; 202). 2. Установка для обробки зануренням за п. 1, яка відрізняється тим, що транспортний візок (5; 105; 208) містить у собі: а) виконаний з можливістю моторизованого переміщення на приводній напрямній (41; 141; 216) провідний візок (6; 106; 210); б) приєднану до провідного візка (6; 106; 210) несучу структуру (7; 107; 254,56), на якій закріплені полозки (21; 121; 256). 3. Установка для обробки зануренням за п. 2, яка відрізняється тим, що приводна напрямна (41; 141; 216) і провідний візок (6; 106; 210) виконані по типу стандартних електричних підвісних доріг. 4. Установка для обробки зануренням за п. 2 або п. 3, яка відрізняється тим, що несуча структура є несучим візком (7; 107), який має напрямну раму (18; 118), що направляється щонайменше на одній напрямній рейці (18; 108), яка простягається у напрямку руху. 5. Установка для обробки зануренням за одним із пп. 2-4, яка відрізняється тим, що провідний візок (6) має щонайменше один виконаний з можливістю моторизованого обертання намотувальний ролик (15), на якому є намотуваною або ж розмотуваною щонайменше одна гнучка тяга (17), нижній кінець якої з'єднаний з виконаними з можливістю вертикального переміщення полозками (21). 6. Установка для обробки зануренням за одним із пп. 2-4, яка відрізняється тим, що несуча структура (107) на деталі (150), що немає спроможного вертикального переміщення, має щонайменше один виконаний з можливістю моторизованого обертання намотувальний ролик (115), на якому є намотуваною або ж розмотуваною щонайменше одна гнучка тяга (117), нижній кінець якої з'єднаний з виконаними з можливістю вертикального переміщення полозками (121). 7. Установка для обробки зануренням за п. 5 або п. 6, яка відрізняється тим, що гнучка тяга є несучою стрічкою. 8. Установка для обробки зануренням за п. 5 або п. 6, яка відрізняється тим, що гнучка тяга є ланцюгом. 9. Установка для обробки зануренням за п. 8, яка відрізняється тим, що гнучкий ланцюг конструктивно виконаний таким чином, що він під тиском стає твердим, так що він може передавати стискальні зусилля. 10. Установка для обробки зануренням за п. 2 або п. 3, яка відрізняється тим, що несуча структура (254, 256) охоплена телескопічним пристроєм (214), який всувається або висувається у вертикальному напрямку, що направляє полозки (256). 11. Установка для обробки зануренням за одним із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що двигун (26; 126; 264), за допомогою якого деталь (24; 124; 260), що задає вісь обертання, обертається, розташований на полозках (21; 121; 256) і виконаний з можливістю вертикального переміщення разом з ними. 12 UA 99166 C2 5 10 15 20 25 12. Установка для обробки зануренням за одним із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що несуча структура (107; 254, 256) щодо провідного візка (106; 210) виконана з можливістю обертання навколо по суті вертикальної осі. 13. Установка для обробки зануренням за п. 12, яка відрізняється тим, що уздовж шляху повернення транспортних візків (105) від виходу до входу установки (101) для обробки зануренням проходить щонайменше одна напрямна рейка (156), яка взаємодіє з передбаченим на несучому візку (107) провідним елементом (155). 14. Установка для обробки зануренням за одним із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що транспортний візок (208) установлений таким чином, що кріпильний пристрій (212, 272) щонайменше уздовж одного відрізка напрямної (216) є транспортувальним зі зсувом щодо напрямної (216). 15. Установка для обробки зануренням за п. 14, яка відрізняється тим, що кріпильний пристрій (212, 272) містить у собі несучу структуру (212) з кріпильними засобами (272), яка втримується лише за одну бічну поверхню додатковою деталлю (256) транспортного візка (208). 16. Установка для обробки зануренням за п. 14 або п. 15, яка відрізняється тим, що передбачені страхувальні засоби (218, 248, 250), які страхують транспортний візок (208) від перекидання щодо паралельної напрямної (216) осі перекидання. 17. Установка для обробки зануренням за п. 16, яка відрізняється тим, що страхувальні засоби (218, 248, 250) містять у собі розташовану паралельно до і під напрямною (216) опорну структуру (218), на яку опирається несучий візок (208). 18. Установка для обробки зануренням за п. 10, яка відрізняється тим, що страхувальні засоби (218, 248, 250) містять у собі розташований на транспортному візку (208), виконаний з можливістю обертання навколо вертикальної осі напрямний ролик (250), який проходить у додатковій напрямній рейці (218), при цьому напрямна рейка (218) проходить під приводною напрямною (216) паралельно до неї. 13 UA 99166 C2 14 UA 99166 C2 15 UA 99166 C2 16 UA 99166 C2 17 UA 99166 C2 18 UA 99166 C2 19 UA 99166 C2 20 UA 99166 C2 21 UA 99166 C2 22 UA 99166 C2 23 UA 99166 C2 24 UA 99166 C2 25 UA 99166 C2 26 UA 99166 C2 27 UA 99166 C2 28