5,11-ді(4-етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 2,7]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил

Реферат: 2,7 5,11-Ді(4-етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2єн-1,9-дикарбонітрил. H N 1 3 9 1 0 1 1 1 N S 7 8 2 N 6 N Et O Et O C l N 1 2 N 3 4 5 UA 100625 U (54) 5,11-ДІ(4-ЕТОКСИФЕНІЛ)-8-ТІОКСО-13-(2-ХЛОРФЕНІЛ)-3,5,7,112,7 ТЕТРААЗАТРИЦИКЛО[7.3.1.0 ]ТРИДЕЦ-2-ЄН-1,9-ДИКАРБОНІТРИЛ UA 100625 U UA 100625 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі органічного синтезу, а саме до нових похідних 3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єну, які можуть знайти своє застосування як сполуки з направленою біологічною дією або "будівельні блоки" для отримання нових цінних органічних сполук. Прикладом можуть бути похідні 3,7-діазабіцикло[3.3.1]нонану (біспидину) [А. Samhammer, U. Holzgrabe, R. Haller, Arch. Pharm. (Weinheim), 1989, 322 (9), 551; U. Kuhl, W. Englberger, M. Haurand, U. Holzgrabe, Arch. Pharm. Pharm. Med. Chem., 2000, 333, 226; U. Kuhl, M. von Korff, K. Baumann, С Burschka, U. Holzgrabe, J. Chem. Soc, Perkin Trans. 2, 2001, 2037; T. Siener, U. Holzgrabe, S. Drosihn, W. Brandt, J. Chem. Soc, Perkin Trans. 2, 1999, 1827; Y. Miyahara, K. Goto, T. Inazu, Synthesis, 2001, 364; H.G. Зефиров, С.В. Рогозина, Успехи Химии, 1973, XLII, 423 [Russ. Chem. Rev., 1973, 42 (3), 190]; R. Jeyaraman, S. Aliva, Chem. Rev., 1981, 81, 149; N. S. Zefirov, V.A. Palyulin, in Topics in Stereochemistry, Vol. 20, eds. E. L. Eliel and S. H. Wilen, Interscience-Wiley, New York, 1991, p. 171; P. Comba, B. Nuber, A. Ramlow, J. Chem. Soc, Dalton Trans., 1997, 347; G.D. Hosken, С.С. Allan, J.С.A. Boeyens, R.D. Hancock, J. Chem. Soc, Dalton Trans., 1995, 3705; С.З. Вацадзе, Н.В. Зык, Р.Д. Рахимов, К.П. Бутин, Н.С. Зефиров, Изв. АН, Сер. хим., 1995, 456 [Russ. Chem. Bull., 1995, 44, 440]; G.D. Hosken, R.D. Hancock, J. Chem Soc, Chem. Commun., 1994, 1363; D. St. С. Black, G.В. Deacon, Μ. Rose, Tetrahedron, 1995, 51, 2055; С.В. Емец, Н.И. Курто, В.А. Палюлин, Н.С. Зефиров, К.А. Потехин, А.Е. Лысов, Вестн. МГУ, Сер. 2. Химия, 2001, 42 (6), 390, та література, яка там цитується. Avail. URL: http://www.chem.msu.su/rus/vmgu/; [Vestn. Mosk. Univ., Ser. Khim., 2001 (Engl. Transl.)]; W. Brandt, S. Drosihn, M. Haurand, U. Holzgrabe, C. Nachtsheim, Arch. Pharm. (Weinheim), 1996, 329(6), 311; Y. Wang, K. Tang, S. Inan, D. Siebert, U. Holzgrabe, D.Y.W. Lee, P. Huang, J.-G. Li, A. Cowan, L.-Y. Liu-Chen, J. Pharm. Exp. Therap., 2005, 312, 220; G.L. Arutyunyan, A.A. Chachoyan, V.A. Shkulev, G.G. Adamyan, T.E. Agadzhanyan, B.T. Garibdzhanyan, Pharm. Chem. J., 1995, 29 (3), 188 [Хим.фарм. журн., 1995, 29 (3), 33]; K.D. Berlin, G.L. Garrison, S. Sangiah, C.R. Clarke, C.L. Chen, R. Lazzara, B.J. Scherlag, E.S. Patterson, G.E. Burrows, US Pat 5468858, 1995; Avail. URL: http://patft.uspto.gov/netahtml/srchnum.htm]. Найбілижчим аналогом до корисної моделі є похідні 8-тіоксо-13-спіро-1'-циклогексан(або 2,7 циклопентан)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]-тридек-2-єн-1,9-дикарбонітрилу та 82,7 тіоксоспіро[3,5,7,11-тетраазатрицикло-[7.3.1.0 ] тридек-2-єн-13,4'-піперидин]-1,9дикарбонітрилу [V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, A.N. Chernega, V.P. Litvinov, Monatsh. fuer Chem., 2007, 138 (1), 35; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, V.P. Litvinov, E.B. Rusanov, Doklady Chem., 2007, 413 (1), 68 [Doklady Akad. Nauk, 2007, 413 (3), 345]; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, A.N. Chernega, V.P. Litvinov, Russ. Chem. Bull, 2007, 56 (5), 1053; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, V.P. Litvinov, Chem. Heterocycl. Сотр., 2007, 43(11), 1455]. Спільною суттєвою ознакою вказаних сполук та корисної моделі є те, що ці сполуки 2,7 належать до малочисельної групи похідних 3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єну. Корисна модель, на відміну від найближчого аналога, містить у п'ятому та одинадцятому положеннях конденсованих циклів 4-етоксифенільні замісники, а в тринадцятому - 2хлорфенільний замісник та атом гідрогену. Задача корисної моделі створення нового похідного 3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єну. Поставлена задача вирішується тим, що пропонується нова сполука - 5,11-ді(42,7 етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єн-1,9дикарбонітрил (І). 45 1 UA 100625 U H N 13 9 10 1 11 N Cl 12 S 7 8 2 N 6 N N N 3 4 5 EtO EtO 5 ,І Сполука (І) та способи її отримання в патентних виданнях не описані. 5,11-Ді(4-етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил (І) (вихід 84 %) отримують наступним чином: до суспензії 2,5 ммоль тіолату (II) в 20 мл етанолу добавляють надлишок (4-5 мл) 37 % формаліну, суміш нагрівають при перемішуванні до повного розчинення, до неї добавляють 5,0 ммоль первинного аміну (III), потім кип'ятять 3 хвилини та перемішують 5 годин при ~20 °C. Осад сполуки (І) відфільтровують, промивають етанолом та гексаном. 10 Cl EtO N N CH 3 H 2N N H II S HCHO + NH 2 I EtOH, HN+ III O . 1 15 20 25 Структура сполуки, що заявляється, підтверджується спектрами ЯМР H, знятими на приладі "Gemini 200" (200 МГц) в ДМСО-d6 (внутрішній стандарт -ТМС), ІЧ-спектри отримували на спектрофотометрі "ИКС-29" у вазеліновій олії. Елементний аналіз проводили на приладі "Perkin-Elmer С, Η, N-Analizer". Контроль індивідуальності синтезованої сполуки проводили методом ТШХ на пластинках "Silufol UV-254" у системі ацетон-гептан (1:1), проявлення - в парах йоду, ІЧ-детектор. Температури плавлення визначали на столику Кофлера та не корегували. Одержаний продукт має достатню чистоту для аналізу та подальшого використання. Корисна модель підтверджується наступним прикладом, який ілюструє, але не обмежує його об'єм. Приклад. 5,11-Ді(4-етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил (І). Т. плавл. 215-217 °C (розл.), кристали яскраво жовтого кольору (з Ме2СО). Знайдено, %: С, 65.88; Н, 5.15; N, 13.88. -1 C33H31ClN6O2S. Вирахувано, %: С, 64.85; Н, 5.11; N, 13.75. ІЧ-спектр, ν, см : 2253 (CN), 1653 1 (C=N). Спектр ЯМР H, δ, м.д., J/Гц: 1.29-1.39 (м, 6 Н, накладення сигналів 2 ОСН 2СН3); 3.773.96 (м, 8 Н, накладення сигналів 2 ОСН2СН3, С(10)Н2 та С(12)Н2); 4.70 (с, 1 Н, С(13)Н); 5.06 2 (д.д, 2 Н, С(6)Н2, J=16.9); 5.80 (м, 2 Н, С(4)Н2); 6.44-7.60 (м, 10 Н, 3 Ar). 2 UA 100625 U 5 Таким чином, 5,11-ді(4-етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил (І) за структурними та фізикохімічними властивостями суттєво відрізняється від сполук порівняння. 5,11-Ді(4-етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил формули H N 13 9 10 1 N 11 Cl 12 S 7 8 2 N N 6 N N 3 4 5 EtO EtO ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 2,7 5,11-Ді(4-етоксифеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2єн-1,9-дикарбонітрил H N 13 9 10 1 11 N Cl 12 S 7 8 2 N 6 N N N 3 4 5 EtO EtO . Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3