5,11-ді(2-етилфеніл)-13-(2-метоксифеніл)-8-тіоксо-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.02,7]тридец-2-ен-1,9-дикарбонітрил

Реферат: 2,7 5,11-Ді(2-етилфеніл)-13-(2-метоксифеніл)-8-тіоксо-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец2-ен-1,9-дикарбонітрил. UA 99991 U (54) 5,11-ДІ(2-ЕТИЛФЕНІЛ)-13-(2-МЕТОКСИФЕНІЛ)-8-ТІОКСО-3,5,7,112,7 ТЕТРААЗАТРИЦИКЛО[7.3.1.0 ]ТРИДЕЦ-2-ЕН-1,9-ДИКАРБОНІТРИЛ UA 99991 U UA 99991 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі органічного синтезу, а саме до нових похідних 3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-ену, які можуть знайти своє застосування як сполуки з направленою біологічною дією або "будівельні блоки" для отримання нових цінних органічних сполук. Прикладом можуть бути похідні 3,7-діазабіцикло[3.3.1]нонану (біспидину) [А. Samhammer, U. Holzgrabe, R. Haller, Arch. Pharm. (Weinheim), 1989, 322 (9), 551; U. Kuhl, W. Englberger, M. Haurand, U. Holzgrabe, Arch. Pharm. Pharm. Med. Chem., 2000, 333, 226; U. Kuhl, M. von Korff, K. Baumann, С. Burschka, U. Holzgrabe, J. Chem. Soc, Perkin Trans. 2, 2001, 2037; T. Siener, U. Holzgrabe, S. Drosihn, W. Brandt, J. Chem. Soc, Perkin Trans. 2, 1999, 1827; Y. Miyahara, K. Goto, T. Inazu, Synthesis, 2001, 364; H.С. Зефиров, С.В. Рогозина, Успехи Химии, 1973, XLII, 423 [Russ. Chem. Rev., 1973, 42 (3), 190]; R. Jeyaraman, S. Aliva, Chem. Rev., 1981, 81, 149; N.S. Zefirov, V.A. Palyulin, in Topics in Stereochemistry, Vol. 20, eds. E.L. Eliel and S.H. Wilen, Interscience-Wiley, New York, 1991, p. 171; P. Comba, B. Nuber, A. Ramlow, J. Chem. Soc., Dalton Trans., 1997, 347; G.D. Hosken, С.С. Allan, J.С.A. Boeyens, R.D. Hancock, J. Chem. Soc., Dalton Trans., 1995, 3705; С.З. Вацадзе, Н.В. Зык, Р.Д. Рахимов, К.П. Бутин, Н.С. Зефиров, Изв. АН, Сер. хим., 1995, 456 [Russ. Chem. Bull., 1995, 44, 440]; G.D. Hosken, R.D. Hancock, J. Chem Soc, Chem. Commun., 1994, 1363; D. St. С. Black, G.В. Deacon, Μ. Rose, Tetrahedron, 1995, 51, 2055; С.В. Емец, Н.И. Курто, В.А. Палюлин, Н.С. Зефиров, К.А. Потехин, А.Е. Лысов, Вестн. МГУ, Сер. 2. Химия, 2001, 42 (6), 390, та література, яка там цитується. Avail. URL: http://www.chem.msu.su/rus/vmgu/; [Vestn. Mosk. Univ., Ser. Khim., 2001 (Engl. Transl.)]; W. Brandt, S. Drosihn, M. Haurand, U. Holzgrabe, C. Nachtsheim, Arch. Pharm. (Weinheim), 1996, 329(6), 311; Y. Wang, K. Tang, S. Inan, D. Siebert, U. Holzgrabe, D.Y.W. Lee, P. Huang, J.-G. Li, A. Cowan, L.-Y. Liu-Chen, J. Pharm. Exp. Therap., 2005, 312, 220; G.L. Arutyunyan, A.A. Chachoyan, V.A. Shkulev, G.G. Adamyan, Т. Е. Agadzhanyan, В. Т. Garibdzhanyan, Pharm. Chem. J., 1995, 29 (3), 188 [Хим.фарм. журн., 1995, 29 (3), 33]; K.D. Berlin, G.L. Garrison, S. Sangiah, C.R. Clarke, С.L. Chen, R. Lazzara, B.J. Scherlag, E.S. Patterson, G.E. Burrows, US Pat 5468858, 1995; Avail. URL: http://patft.uspto.gov/netahtml/srchnum.htm]. Найбільш близькими до сполуки, що заявляється, є похідні 8-тіоксо-13-спіро-1'2,7 циклогексан(або циклопентан)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]-тридек-2-ен-1,92,7 дикарбонітрилу та 8-тіоксоспіро[3,5,7,11-тетраазатрицикло-[7.3.1.0 ]тридек-2-ен-13,4'піперидин]-1,9-дикарбонітрилу [V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, A.N. Chernega, V.P. Litvinov, Monatsh. fuer Chem., 2007, 138 (1), 35; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, V.P. Litvinov, E.B. Rusanov, Doklady Chem., 2007, 413 (1), 68 [Doklady Akad. Nauk, 2007, 413 (3), 345]; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, A.N. Chernega, V.P. Litvinov, Russ. Chem. Bull, 2007, 56 (5), 1053; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, V.P. Litvinov, Chem. Heterocycl. Сomp., 2007, 43 (11), 1455]. Спільною суттєвою ознакою вказаних сполук та корисної моделі є те, що ці сполуки 2,7 належать до малочисельної групи похідних 3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-ену. Корисна модель, на відміну від найближчого аналога, містить у п'ятому та одинадцятому положеннях конденсованих циклів 2-етилфенільні замісники, а в тринадцятому - 2метоксифенільний замісник та атом гідрогену. Задача корисної моделі створення нового похідного 3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-ену. У відповідності до цього в корисній моделі пропонується нова сполука - 5,11-ді(22,7 етилфеніл)-13-(2-метоксифеніл)-8-тіоксо-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-ен-1,9дикарбонітрил (І) 1 UA 99991 U H N 13 9 10 1 11 Et N OMe 12 S 7 8 N 6 N N 2 N 3 4 5 Et .І 5 Сполука (І) та способи її отримання в патентних виданнях не описані. 5,11-Ді(2-етилфеніл)-13-(2-метоксифеніл)-8-тіоксо-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-ен-1,9-дикарбонітрил (І) (вихід 66 %) отримують наступним чином: до суспензії 2.5 ммоль тіолату (II) в 20 мл етанолу додають надлишок (4-5 мл) 37 % формаліну, суміш нагрівають при перемішуванні до повного розчинення, до неї додають 5.0 ммоль первинного аміну (III), потім кип'ятять 3 хвилини та перемішують 5 годин при ~20 °C. Осад сполуки (І) відфільтровують, промивають етанолом та гексаном. 10 OMe Et N N CH3 H2 N N H II S HCHO + NH2 I EtOH, HN+ III O 1 15 20 25 30 Структура сполуки, що заявляється, підтверджується спектрами ЯМР Ή, знятими на приладі "Gemini 200" (200 МГц) в ДМСО-d6 (внутрішній стандарт - ТМС), ІЧ-спектри отримували на спектрофотометрі "ИКС-29" у вазеліновій олії. Елементний аналіз проводили на приладі "Perkin-Elmer С, Η, N-Analizer". Контроль індивідуальності синтезованої сполуки проводили методом ТШХ на пластинках "Silufol UV-254" у системі ацетон-гептан (1:1), проявлення - в парах йоду, ІЧ-детектор. Температури плавлення визначали на столику Кофлера та не корегували. Одержаний продукт має достатню чистоту для аналізу та подальшого використання. Корисна модель підтверджується наступним прикладом, який ілюструє, але не обмежує його об'єм. Приклад. 5,11-Ді(2-етилфеніл)-13-(2-метоксифеніл)-8-тіоксо-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-ен-1,9-дикарбонітрил (І). Т. плавл. 212-214 °C, кристали жовтого кольору (з Ме2СО: МеОН=1:1). Знайдено, %: С, 71.88; Η, 6.01; Ν, 14.65. C34H34N6OS. -1Вирахувано, %: С, 71.05; Η, 5.96; Ν, 14.62. ІЧ-спектр, ν, см : 2248 (CN), 1650 (C=N). Спектр 1 3 ЯМР H, δ, м.д., J/Гц: 1.07, 1.31 (оба т, по 3 Η, 2 СН3СН2, J=7.5); 2.32, 2.74 (обидва кв, по 2 Η, 2 3 2 СН3СН2, J=7.5); 3.49 (псевдо-т, 2Н, С(10)Н2 або С(12)Н2, J=11.0); 3.91 (с, 3 Η, MeO); 3.94 (д.д, 2 2 2 Η, С(12)Н2 або С(10)Н2, J=10.7); 4.76 (с, 1 Η, С(13) Н); 4.88 (д.д, 2 Η, С(6)Н2, J=17.2); 5.60 (д.д, 2 2 Η, С(4)Н2, J=13.1); 6.63-7.40 (м, 12 Η, 3 Ar). Таким чином, 5,11-ді(2-етилфеніл)-13-(2-метоксифеніл)-8-тіоксо-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2-ен-1,9-дикарбонітрил (І) за структурними та фізикохімічними властивостями суттєво відрізняється від сполук порівняння. 2 UA 99991 U H N 13 9 10 1 N 11 Et OMe 12 S 7 8 N N 6 N N 2 3 4 5 Et ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 2,7 5,11-Ді(2-етилфеніл)-13-(2-метоксифеніл)-8-тіоксо-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7.3.1.0 ]тридец-2ен-1,9-дикарбонітрил формули H N 13 9 10 1 11 Et N OMe 12 S 7 8 2 N 6 N N N 3 4 5 Et . Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3