5,11-ди(3,4-диметилфеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7,3,1,02,7]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил

Реферат: 2,7 5,11-Ди(3,4-диметилфеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил H 13 N 9 10 1 11 N S 12 7 N 2 6 Me N Cl 8 N N3 4 5 Me Me Me . UA 78669 U (54) 5,11-ДИ(3,4-ДИМЕТИЛФЕНІЛ)-8-ТІОКСО-13-(2-ХЛОРФЕНІЛ)-3,5,7,112,7 ТЕТРААЗАТРИЦИКЛО[7,3,1,0 ]ТРИДЕЦ-2-ЄН-1,9-ДИКАРБОНІТРИЛ UA 78669 U UA 78669 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі органічного синтезу, а саме до нових похідних 3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єну, які можуть знайти своє застосування як сполуки з направленою біологічною дією або "будівельні блоки" для отримання нових цінних органічних сполук. Прикладом можуть бути похідні 3,7-диазабіцикло[3.3.1]нонану (біспидину) [А. Samhammer, U. Holzgrabe, R. Haller, Arch. Pharm. (Weinheim), 1989, 322 (9), 551; U. Kuhl, W. Englberger, M. Haurand, U. Holzgrabe, Arch. Pharm. Pharm. Med. Chem., 2000, 333, 226; U. Kuhl, M. von Korff, K. Baumann, С, Burschka, U. Holzgrabe, J. Chem. Soc., Perkin Trans. 2, 2001, 2037; T. Siener, U. Holzgrabe, S. Drosihn, W. Brandt, J. Chem. Soc., Perkin Trans. 2, 1999, 1827; Y. Miyahara, K. Goto, T. Inazu, Synthesis, 2001, 364; H.С. Зефиров, С.В. Рогозина, Успехи Химии, 1973, XLII, 423 [Russ. Chem. Rev., 1973, 42 (3), 190]; R. Jeyaraman, S. Aliva, Chem. Rev., 1981, 81, 149; N.S. Zefirov, V.A. Palyulin, in Topics in Stereochemistry, Vol. 20, eds. E.L. Eliel and S.H. Wilen, Interscience-Wiley, New York, 1991, p. 171; P. Comba, B. Nuber, A. Ramlow, J. Chem. Soc, Dalton Trans., 1997, 347; G.D. Hosken, С.С. Allan, J. С A. Boeyens, R.D. Hancock, J. Chem. Soc., Dalton Trans., 1995, 3705; С.З. Вацадзе, Н.В. Зык, Р.Д. Рахимов, К.П. Бутин, Н.С. Зефиров, Изв. АН, Сер. хим., 1995, 456 [Russ. Chem. Bull, 1995, 44, 440]; G.D. Hosken, R.D. Hancock, J. Chem Soc., Chem. Commun., 1994, 1363; D. St. С. Black, G.В. Deacon, M. Rose, Tetrahedron, 1995, 51, 2055; С.В. Емец, Н.И. Курто, В.А. Палюлин, Н.С. Зефиров, К.А. Потехин, А.Е. Лысов, Вестн. МГУ, Сер. 2. Химия, 2001, 42 (6), 390, та література, яка там цитується. Avail. URL: http://www.chem.msu.su/rus/vmgu/; [Vestn. Mosk. Univ., Ser. Khim., 2001 (Engl. Transl.)]; W. Brandt, S. Drosihn, M. Haurand, U. Holzgrabe, С. Nachtsheim, Arch. Pharm. (Weinheim), 1996, 329(6), 311; Y. Wang, K. Tang, S. Inan, D. Siebert, U. Holzgrabe, D. Y. W. Lee, P. Huang, J.-G. Li, A. Cowan, L.Y. Liu-Chen, J. Pharm. Exp. Therap., 2005, 312, 220; G.L. Arutyunyan, A.A. Chachoyan, V.A. Shkulev, G.G. Adamyan, T.E. Agadzhanyan, B.T. Garibdzhanyan, Pharm. Chem. J., 1995, 29 (3), 188 [Хим.-фарм. журн., 1995, 29 (3), 33]; К.D. Berlin, G.L. Garrison, S. Sangiah, С.R. Clarke, С.L. Chen, R. Lazzara, B.J. Scherlag, E.S. Patterson, G.E. Burrows, US Pat 5468858, 1995; Avail. URL: http://patft.uspto.gov/netahtml/srchnum.htm]. Найбільш близькими до сполуки, що заявляється, є похідні 8-тіоксо-13-спіро-1’2,7 циклогексан(або циклопентан)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]-тридек-2-єн-1,92,7 дикарбонітрилу та 8-тіоксоспіро[3,5,7,11-тетраазатрицикло-[7,3,1,0 ] тридек-2-єн-13,4'піперидин]-1,9-дикарбонітрилу [V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, A.N. Chernega, V.P. Litvinov, Monatsh. fuer Chem., 2007, 138 (1), 35; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, V.P. Litvinov, E.B. Rusanov, Doklady Chem., 2007, 413 (1), 68 [Doklady Akad. Nauk, 2007, 413 (3), 345]; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, A.N. Chernega, V.P. Litvinov, Russ. Chem. Bull, 2007, 56 (5), 1053; V.V. Dotsenko, S.G. Krivokolysko, V.P. Litvinov, Chem. Heterocycl. Соmр., 2007, 43(11), 1455]. Спільною суттєвою ознакою вказаних сполук та корисної моделі є те, що ці сполуки 2,7 належать до малочисельної групи похідних 3,5,7,11-тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єну. Корисна модель, на відміну від прототипу, містить у п'ятому та одинадцятому положеннях конденсованих циклів 3,4-диметилфенільні замісники, а в тринадцятому - 2-хлорфенільний замісник та атом гідрогену. Задача корисної моделі створення нового похідного 3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єну. Відповідно до цього в корисній моделі пропонується нова сполука - 5,11-ди(3,42,7 диметилфеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єн-1,9дикарбонітрил (І). 1 UA 78669 U H 13 N 9 10 1 11 N S 12 7 N N N 2 6 Me Cl 8 N3 4 5 Me Me Me 5 I . Сполука (І) та способи її отримання в патентних виданнях не описані. 5,11-Ди(3,4-диметилфеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил (І) (вихід 72 %) отримують наступним чином: до суспензії 2,5 ммоль тіолату (II) в 20 мл етанолу добавляють надлишок (4-5 мл) 37 % формаліну, суміш нагрівають при перемішуванні до повного розчинення, до неї добавляють 5,0 ммоль первинного аміну (III), потім кип'ятять 3 хвилини та перемішують 5 годин при ~20 °C. Осад сполуки (І) відфільтровують, промивають етанолом та гексаном. Cl Me N N Me H2N N H II 10 15 20 25 S CH3 HCHO + NH2 NH+ O I EtOH, III . 1 Структура сполуки, що заявляється, підтверджується спектрами ЯМР Н, знятими на приладі "Gemini 200" (200 МГц) в ДМСО-d6 (внутрішній стандарт - ТМС), ІЧ-спектри отримували на спектрофотометрі "ИКС-29" у вазеліновій олії. Елементний аналіз проводили на приладі "Perkin-Elmer С, Н, N-Analizer". Контроль індивідуальності синтезованої сполуки проводили методом ТШХ на пластинках "Silufol UV-254" у системі ацетон-гептан (1:1), проявлення - в парах йоду, ІЧ-детектор. Температури плавлення визначали на столику Кофлера та не корегували. Одержаний продукт має достатню чистоту для аналізу та подальшого використання. Корисна модель підтверджується наступним прикладом, який ілюструє, але не обмежує його об'єм. Приклад 2,7 5,11-Ди(3,4-диметилфеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7,3,1,0 ] тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил (І). Т. плавл. 209-211 °C, кристали жовтого кольору (з Ме2СО). Знайдено, %: С, 67,88; Н, 5,43; N, 14,55. C33H31ClN6S. Вирахувано, %: С, 68,44; Н, 5,40; N, 14,51. -1 1 ІЧ-спектр, , см : 2250 (CN), 1655 (C=N), 1480 (C=S). Спектр ЯМР Н, , м.д., J/Гц: 1,98, 2,08, 2 2,15, 2,17 (усі с, по 3 Н, 4 Me); 3,82, 3,99 (обидва д, по 1 Н, С(10)Н2 або С(12)Н2, J=11,9); 3,89, 2 4,09 (обидва д, по 1 Н, С(12)Н2 або С(10)Н2, J=12,2); 4,71 (с, 1 Н, С(13)Н); 5.12 (кв, 2 Н, С(6)Н2, 2 2 J=17,1); 5,70 (кв, 2 Н, С(4)Н2, J=13,3); 6,40-7,59 (м, 10 Н, 3 Аr). Таким чином, 5,11-ди(3,4-диметилфеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,112,7 тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил (І) за структурними та фізикохімічними властивостями суттєво відрізняється від сполук порівняння. 2 UA 78669 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 2,7 5,11-Ди(3,4-диметилфеніл)-8-тіоксо-13-(2-хлорфеніл)-3,5,7,11-тетраазатрицикло[7,3,1,0 ]тридец-2-єн-1,9-дикарбонітрил 5 H 13 N 9 10 1 11 N S 12 7 N 2 6 Me N Cl 8 N N3 4 5 Me Me Me . Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3