Спосіб реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівостороньою геміколектомією

Реферат: Спосіб реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівобічною геміколектомією включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки з лімфовузлами D-2, крім того додатково мобілізують праву половину товстої кишки, пересікають клубову кишку на відстані 10-12см від ілеоцекального кута, виконують накладання ілеоасцендоанастомозу та низведення ілеоцекального кута по Дюамелю з надлишком клубової кишки 5-7см, формуючи антиперистальтичний напрямок відносно товстої та клубової кишки. UA 100774 U (12) UA 100774 U UA 100774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до хірургічних способів, та може бути використаною у реконструктивній колопрології та онкологічній практиках для поліпшення результатів хірургічного лікування захворювань товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівосторонньою геміколектомією. Виконання лівобічної розширеної геміколектомії з реверсом висхідного відділу товстої кишки з печінковим кутом є операцією вибору при первинно множинних формах раку прямої та ободової кишки, у стомованих хворих після обструктивних резекцій прямої та товстої кишки, та у стомованих хворих після симптоматичних операцій з приводу гострої товсто кишкової непрохідності зумовленої пухлиною товстої або прямої кишки. Це дозволяє найбільш точно встановити стадію процесу та вибрати оптимальний режим наступного лікування. Однак такі операції супроводжуються значною кількістю післяопераційних ускладнень до 20 %, та летальністю до 1,2 %. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівобічною геміколектомією (Атлас онкологічних операцій / під ред. Б.Е.Петерсона, В.И.Чисова, А.И.Пачеса - М.: Медицина 1987. - С. 349-423), що включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки та лімфовузлами D-2. Далі виконують низведення правої половини товстої кишки з печінковим кутом з її реверсом на 180° для накладання коло-анального анастомозу, або накладання колостоми. Суттєвими недоліками відомого способу є можливість ішемії та некрозу стінки товстої кишки при низведенні висхідного відділу товстої кишки з її реверсом на 180° для накладання колоанального анастомозу, що призводить до високої кількості ускладнень (15-20 %), зокрема післяопераційних перитонітів. Це зумовлено перекручуванням збереженої судинної ніжки a. ileocolica. Недоліком також є велика кількість тяжких форм діарей, що зумовлено недостатньою довжиною товстої кишки для всмоктування рідкої частини калу. Швидке просування калових мас також зменшує час для всмоктування рідкої частини калу. Також при цьому способі значно зростає кількість випадків завершення оперативного втручання шляхом довічної колостомії, що призводить до зниження рівня життя хворих у післяопераційному періоді. В основу дійсної корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівобічною геміколектомією шляхом низведения ілеоцекального кута по Дюамелю в антиперистальтичному напрямку відносно товстої і термінального відділу клубової кишки, що зменшить кількість післяопераційних ускладнень та покращить якість життя в післяопераційному періоді. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що в способі реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівобічною геміколектомією, що включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки з лімфовузлами D-2, відповідно до корисної моделі, додатково мобілізують праву половину товстої кишки, пересікають клубову кишку на відстані 10-12 см від ілеоцекального кута, виконують накладання ілеоасцендоанастомозу та низведения ілеоцекального кута по Дюамелю з надлишком клубової кишки 5-7 см, формуючи антиперистальтичний напрямок відносно товстої та клубової кишки. Мобілізація правої половини товстої кишки дозволяє низвести ілеоцекальний кут до рівня кукси прямої кишки для безперешкодного низведения по Дюамелю. Пересікання клубової кишки на відстані 10-12 см від ілеоцекального кута з подальшою її транслокацією, низведенням по Дюамелю та накладанням ілеоасцендоанастомозу з формуванням антиперистальтичного напрямку відносно товстої кишки сприяє сповільненому руху їжі, яка залишилася в частині товстої кишки, тим самим збільшуючи час необхідний для усмоктування рідкої частини кала і суттєво знижує кількість діарей, які важко коригуються. Другою важливою перевагою пропонованого способу є збереження Баугінієвої заслінки в ілеоцекальному куті - складки слизової оболонки, що здатна попереджати потраплянню кишкового вмісту з товстої до тонкої кишки, тим самим додатково уповільнюючи пересування калових мас при даному варіанті реконструкції. Низведення ілеоцекального кута, згідно з корисною моделлю, не супроводжується перекручуванням збереженої судинної ніжки a. ileocolica, тим самим виключає вірогідність тотальної ішемії, та некрозу залишеної частини товстої та клубової кишки, що запобігає розвиненню післяопераційного перитоніту. 1 UA 100774 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Застосування пропонованого способу реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівобічною геміколектомією виключає необхідність накладання довічної колостоми і зменшує кількість тяжких форм діарей, за рахунок пасажу калу в антиперистальтичному напрямку та збереженню клапанного апарату ілеоцекального кута, що значно поліпшує рівень життя хворих у віддаленому післяопераційному періоді. Низведення ілеоцекального кута з надлишком клубової кишки по Дюамелю дозволяє виконати реконструкцію у випадках низького розташування пухлини відносно анального жому. Спосіб виконують наступним чином. Під ендотрахеальним наркозом виконують серединну лапаротомію. Ліроподібним розтином розсікають очеревину малого тазу з контролем проходження сечоводу. Мобілізують пряму кишку в межах збереженої мезоректальної фасції, виділяють, перетинають та лігують нижню черевинну артерію та вену. Розсікають очеревину по лівому фланку у краніальному напрямку. Мобілізують селезінковоободову зв'язку, шлунковоободову зв'язку. Розтинають очеревину по правому фланку у каудальному напрямку та мобілізують висхідний відділ товстої кишки та сліпу кишку зі збереженням а. Иеосоііса. Виділяють ліву ободову та середню ободову артерії та вени, перетинають їх із збереженням дуги Реолана. Пряму кишку перетинають нижче пухлини зі збереженням чистоти краю резекції R0. Виконують апендектомію типовим способом. Товсту кишку прошивають 2-о рядним апаратним швом УО-60 на рівні печінкового кута. Препарат видаляють. Прошивають клубову кишку 2-о рядним апаратним швом УО-60 на відстані 10-12 см від сліпої кишки. Лінії механічного шва перитонізують. Виконують низведення ілеоцекального кута по Дюамелю з надлишком клубової кишки 5-7 см. Накладають ілеоасцендоанастомоз бік-в-бік в антиперистальтичному напрямку. Черевна порожнина дренується та пошарово ушивається. Спосіб реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівостороньою геміколектомією пояснюється на конкретному прикладі його здійснення. Приклад. Хвора К., 70 років. Госпіталізована в хірургічне відділення для оперативного лікування з приводу злоякісної пухлини прямої кишки. При ревізії органів черевної порожнини встановлено: пухлина прямої кишки розташовується в середньоампулярному відділі, до 4-х см в діаметрі, рухома. Ліроподібним розтином розсікли очеревину малого тазу з контролем проходження сечоводу. Мобілізували пряму кишку в межах збереженої мезоректальної фасції, виділили, пересікли та лігували нижню черевну артерію та вену. Кровопостачання сигмоподібної на низхідної кишки слабке, життєздатність сумнівна. Прийнято рішення низвести поперековоободову кишку. Розсікли очеревину по лівому фланку у краніальному напрямку. Мобілізували селезінковоободову зв'язку, шлунковоободову зв'язку. Життєздатність поперековоободової кишки на рівні середньої третини сумнівна. Прийнято рішення низвести ілеоцекальний кут. Мобілізована сліпа, висхідна ободова кишки зі збереженням правих товстокишкових та клубово-товстокишкових судин. Пряма кишка прошита апаратом УО-60 на відстані 5 см від краю пухлини у дистальному напрямку, пересічена. Виконали апендектомію типовим способом. Товсту кишку прошили 2-х рядним апаратним швом УО-60 на рівні печінкового кута. Препарат видалили. Прошили клубову кишку 2-хрядним апаратним швом УО60 на відстані до 10 см від сліпої кишки. Виконали низведення ілеоцекального кута по Дюамелю з надлишком клубової кишки 5 см. Наклали ілеоасцендоанастомоз біб-в-бік в антиперистальтичному напрямку. Кишечник зі сторони промежини заінтубовано зондом № 21 вище ілеоасцендоанастомозу. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Завдяки пропонованому способу вдалось досягнути хороших функціональних результатів, а саме самостійне випорожнення 1-2 рази на добу, що не потребує медикаментозної корекції. Таким чином, застосування пропонованого способу реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівобічною геміколектомією значно зменшує кількість післяопераційних ускладнень, зокрема тяжких форм діарей, та поліпшує рівень життя хворих у віддаленому післяопераційному періоді. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб реконструкції товстої кишки після черевно-анальної резекції прямої кишки з розширеною лівобічною геміколектомією, що включає серединну лапаротомію, виділення та видалення частини прямої, сигмоподібної кишки, лівої половини ободової кишки, поперековоободової кишки з лімфовузлами D-2, який відрізняється тим, що додатково мобілізують праву половину товстої кишки, пересікають клубову кишку на відстані 10-12 см від ілеоцекального кута, виконують накладання ілеоасцендоанастомозу та низведення ілеоцекального кута по Дюамелю 2 UA 100774 U з надлишком клубової кишки 5-7см, формуючи антиперистальтичний напрямок відносно товстої та клубової кишки. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3