Спосіб лікування негоспітальної пневмонії

Реферат: Спосіб лікування негоспітальної пневмонії передбачає застосування антимікробних і муколітичних засобів. Хворим додатково призначають препарат глутоксим по 40 мг внутрішньовенно протягом трьох днів з подальшим введенням глутоксиму по 10 мг внутрішньом'язово протягом двох тижнів. UA 100824 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ НЕГОСПІТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ UA 100824 U UA 100824 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використана для лікування хворих на негоспітальну пневмонію. Відомий спосіб лікування хворих на негоспітальну пневмонію, який полягає в призначенні хворому антибактеріальної терапії, муколітичних засобів, дезінтоксикаційної терапії (Чучалин А.Г, Цой А.Н., Артынов В.В. Диагностика и лечение пневмоний с позиций медицины доказательств. III часть.// Consilium Medicum. 2002. - Т. 04, № 12. - с. 51-108). Але при використанні цього способу у хворих виникає ендогенна інтоксикація внаслідок масивного руйнування мікробних клітин, додатково пригнічується імунітет за рахунок токсичної дії антибіотиків та червоний росток кісткового мозку, про що свідчить анемія, яка в тій чи іншій мірі присутня у всіх хворих на негоспітальну пневмонію і особливо виражена у хворих з важким перебігом. Відомий спосіб лікування хворих на негоспітальну пневмонію з проявами ендогенної інтоксикації (Пат. 1842, Україна МПК(2006) А 61Р11/00. Спосіб лікування хворих на негоспітальну пневмонію з проявами ендогенної інтоксикації (І.А. Ільюк, В.П. Маленький заявник та патентовласник Вінницький національний медичний університет ім… М.І. Пирогова, № U200604174; заяв. 14.04.2006; опубл. 15.11.2006, Бюл. № 11), який полягає в тому, що хворим на негоспітальну пневмонію поряд з традиційним лікуванням призначають 2,5 % розчин тіотріазоліну 4 мл на добу три дні внутрішньовенно на 200 мл фізіологічного розчину, а потім 7 днів внутрішньом'язово. При використанні розробленого способу покращуються всі види обміну речовин, так як тіатріазолін - препарат метаболічної дії, який опосередковано знижує інтоксикацію, крім того тіатріазолін не стимулює кровотворення і імунну систему організму. В основу корисної моделі "Спосіб лікування негоспітальної пневмонії" поставлена задача розробити такий спосіб лікування хворих на негоспітальну пневмонію, який би забезпечував стимуляцію кровотворної та імунної системи і тим самим покращував перебіг захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що при лікуванні хворих на негоспітальну пневмонію на фоні проведення традиційного лікування (антимікробної, муколітичної та дезінтоксикаційної терапії) вводиться препарат глютамін–цистеїн-гліцин динатрію (глутоксим) в перші три дні по 40 мг внутрішньовенно з подальшим введенням препарату по 10 мг внутрішньом'язово протягом двох тижнів. Принцип методу полягає в наступному: введення препарату по такій схемі дозволяє профілактувати розвиток анемії з подальшою стимуляцією кровотворення, а також розвиток вторинного імунодефіциту внаслідок інтоксикаційного синдрому, який є при негоспітальній пневмонії за рахунок самого захворювання та за рахунок антимікробної терапії, яка викликає інтоксикацію внаслідок швидкої руйнації мікроорганізмів. Спосіб здійснюється наступним чином: хворим на негоспітальну пневмонію призначають лікування згідно з клінічними настановами. На фоні лікування, що проводиться, з першої доби госпіталізації додатково хворим призначають глутоксим, який вводять внутрішньовенно крапельно на фізіологічному розчині один раз на добу по 40 мг впродовж трьох днів, з подальшим введенням препарату по 10 мг внутрішньом'язово протягом двох тижнів. Ефективність використання розробленого способу була вивчена у 63 хворих, які лікувались з приводу негоспітальної пневмонії. Хворі були розподілені на 2 групи, репрезентативні за віком і статтю та супутньою патологією. Основну групу складали 32 хворих, а в групі порівняння - 31 хворий. Хворі обох груп отримували лікування за загальноприйнятими методами, а у основній групі лікування проводилось за розробленим способом. Оцінку ефективності використання розробленого способу в динаміці лікування пневмонії в обох групах хворих проводили за загальноклінічними, лабораторними показниками та тривалістю перебування хворих в стаціонарі. При використанні розробленого способу лікування негоспітальної пневмонії перебіг захворювання мав більш сприятливий перебіг, про що свідчили швидке зниження температури тіла, більш швидка нормалізація лабораторних показників крові та тривалість перебування хворих в стаціонарі. Як приклад ефективності використання розробленого способу лікування негоспітальної пневмонії наводимо клінічне спостереження лікування хворого Г., 61 p., i/x № 496, який був госпіталізований 17.01.13 р. в пульмонологічне відділення МКЛ № 1 м. Вінниці. При госпіталізації хворий скаржився на загальну слабкість, нездужання, підвищення температури тіла до 37,9 °C, на біль в грудній клітці, кашель з виділенням харкотиння, задишку при незначному фізичному навантаженні. Захворювання пов'язував з переохолодженням. Вдома протягом п'яти днів лікувався різними народними методами, але стан погіршувався і хворий був вимушений звернутися до лікаря. Після огляду був направлений в пульмонологічне відділення. 1 UA 100824 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 При об'єктивному обстеженні загальний стан хворого середньої важкості. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Частота дихання 20-22 в 1хв. При перкусії визначалося притуплення перкуторного звуку на рівні нижньої долі лівої легені. При аускультації зліва в нижніх відділах грудної клітки зліва вислуховувалося ослаблене везикулярне дихання, множинні вологі та сухі хрипи. Пульс 110 в 1 хв., ритмічний. AT 140/90 мм рт.ст. Тони серця ритмічні ослаблені на верхівці. Живіт м'який, безболісний. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги. Селезінка не палькується. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Фізіологічні відправлення не порушені. На рентгенограмі ОГК від 27.01.13 р. відмічалось посилення легеневого малюнка, в нижній долі лівої легені відмічалась інфільтрація без чітких контурів. Висновок: пневмонія нижньої долі лівої легені. При госпіталізації лабораторні показники були наступними: гемоглобін - 139 г/л, лейкоцити 9 17,2×10 /л, ШОЕ - 36 мм/год. Сечовина - 7,0 ммоль/л. Креатинін - 0,085 ммоль/л. Загальний білірубін - 19,4 мкмоль/л. Рівень загального білка склав 69,2 г/л. Загальний аналіз сечі: колір солом'яно-жовтий, прозорість - мутна, реакція - кисла, щільність - 1024, білок відсутній, епітелій плоский -2-3 в полі зору, лейкоцити - 5-6 в полі зору, еритроцити одиничні в полі зору. При цитологічному дослідженні мокротиння кількість лейкоцитів складала 86 %, нейтрофільні лейкоцити 68 % епітеліальні клітини 10 %, альвеолярні макрофаги 4 %, бактерії в великій кількості. На основі отриманих даних був встановлений діагноз: Негоспітальна пневмонія нижньої долі лівої легені IV кл. гр. ЛНII. З першого дня перебування у стаціонарі хворому було призначено: цефтріаксон 1,0 г в/в крапельно три рази на добу; фромілід уно 0,5 г один раз на добу, глутоксим по 40 мг в/в крапельно 1 раз на добу. Через 3 доби після проведеного лікування загальний стан хворого значно покращився почало відходити харкотиння, цитологічне дослідження свідчило про зменшення запального процесу. На третю добу спостереження загальний аналіз крові був наступним: гемоглобін - 108 г/л, 9 лейкоцити - 13,6×10 /л, ШОЕ - 38 мм/год. Сечовина - 6,8 ммоль/л. Креатинін - 0,070 ммоль/л. Загальний білірубін - 17,3 мкмоль/л. Рівень загального білка склав 66,9 г/л. Загальний аналіз сечі: колір -солом'яно-жовтий, прозорість - прозора, реакція - лужна, щільність - 1014, білок відсутній, епітелій плоский - 3-4 в полі зору, лейкоцити - 5-6 в полі зору, еритроцити відсутні. Хворому відмінено внутрішньовенне введення глутоксиму, а призначено введення препарату по 10 мг внутрішньом'язово. На п'яту добу кількість лейкоцитів в мокротинні зменшувалась до 48 %, кількість нейтрофілів складала 49 %, епітеліальних клітин до 16 %, альвеолярних макрофагів до 5 %. В посівах росту бактерій не було. Лабораторні показники були наступні: гемоглобін - 130 г/л, лейкоцити 9 9,9×10 /л, ШОЕ - 32 мм/год. Сечовина - 6,0 ммоль/л. Креатинін - 0,067 ммоль/л. Загальний білірубін - 16,6 мкмоль/л. Загальний білок - 70 г/л. Загальний аналіз сечі: колір - солом'яножовтий, прозорість - повна, реакція - кисла, щільність - 1025, білок відсутній, епітелій плоский 2-3 в полі зору, лейкоцити - 4-5 в полі зору, еритроцити відсутні. Через 9 діб загальний стан хворого задовільний. Дослідження мокротиння показало, що цитограми набували регенеративного характеру. Кількість лейкоцитів зменшувалась до 30 %, нейтрофілів до 36 %, кількість епітеліальних клітин до 19 %. В посівах росту бактерій не виявлялось. На дев'яту добу спостереження загальний аналіз крові: гемоглобін -140 г/л, лейкоцити 9 7,9×10 /л, ШОЕ - 19 мм/год. Сечовина - 6,0 ммоль/л. Креатинін - 0,062 ммоль/л. Загальний білірубін - 17,4 мкмоль/л. Рівень загального білка - 70 г/л. Загальний аналіз сечі: колір солом'яно-жовтий, прозорість - повна, реакція - кисла, щільність - 1018, білок відсутній, епітелій плоский - 3-4 в полі зору, лейкоцити - одиничні в полі зору, еритроцити відсутні. При рентгенологічному дослідженні деструктивних та інфільтративних змін не виявлено. Корені легень тяжисті, малоструктурні. Синуси вільні. Легеневий малюнок посилений зліва в нижній долі. На 12 добу хворий був виписаний з стаціонару для подальшого спостереження у лікаря пульмонолога за місцем проживання. Лабораторні показники перед випискою були наступні. 9 Загальний аналіз крові: гемоглобін - 148 г/л, лейкоцити - 6,9×10 /л, ШОЕ - 14 мм/год. Сечовина 6,3 ммоль/л. Креатинін - 0,065 ммоль/л. Загальний білірубін - 16,5 мкмоль/л. Рівень загального білка склав 72 г/л. Загальний аналіз сечі: колір - солом'яно-жовтий, прозорість - повна, реакція 2 UA 100824 U 5 кисла, щільність - 1022, білок відсутній, епітелій плоский - одиничний в полі зору, лейкоцити 3-4 в полі зору, еритроцити відсутні. Як видно з наведеного прикладу, використання розробленого способу лікування негоспітальної пневмонії сприяло швидкому відновленню лабораторних показників крові, ліквідації вторинної анемії профілактувало виникнення ускладнень і тим самим забезпечувало неускладнений перебіг захворювання та скорочувало термін перебування хворих в стаціонарі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб лікування негоспітальної пневмонії, що передбачає застосування антимікробних, муколітичних засобів, який відрізняється тим, що хворим додатково призначають препарат глутоксим по 40 мг внутрішньовенно протягом трьох днів, з подальшим введенням глутоксиму по 10 мг внутрішньом'язово протягом двох тижнів. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3