Спосіб реабілітаційного лікування непсихотичних психічних розладів у хворих на панкреатит

Реферат: Спосіб реабілітації непсихотичних психічних розладів у хворих на панкреатит включає проведення гігієнічно-оздоровчих, дієтичних та лікувально-діагностичних заходів. Лікувальнодіагностичні заходи проводять послідовно в чотири етапи. На першому - протягом 1-2 днів проводять діагностику за допомогою психометричних шкал і починають сеанси фітотерапії шляхом прийому 3 рази на день суміші настоянок валеріани, глоду та пустинника. На другому протягом 1 дня розпочинають базову фармакотерапію шляхом дозованого прийому антидепресанту, індивідуально підібраного з селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, серотонінергічних й мелатонінергічних антидепресантів, та індивідуальну психотерапію. На третьому - протягом 2 тижнів проводять контрольне оцінювання стану хворого за допомогою психометричних шкал та корекцію дози вибраного антидепресанту. На четвертому - протягом 3-4 тижнів призначають найбільш прийнятний для пацієнта антидепресант для профілактики, враховуючи переносимість препарату для довготривалого прийому. UA 102057 U (12) UA 102057 U UA 102057 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до психіатрії, психотерапії, медичної психології, та може бути використана під час проведення лікувальних та реабілітаційних заходів у пацієнтів при пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладах з превалюванням тривожних проявів хворих на хронічний панкреатит. Висока частота тривожних і депресивних розладів при соматичних захворюваннях визначає надзвичайну актуальність корекції даних симптомів у пацієнтів з панкреатитом. Серед психічних порушень ведучими є пограничні психічні розлади, представлені тривожними, депресивними, неврастенічними, іпохондричними розладами. Тривожні і депресивні розлади часто поєднуються і частота коморбідності цих станів досягає 70 %. Ці стани у хворих з панкреатитом ведуть до дезадаптації особистості, що є комплексним порушенням соматичних, психічних і соціальних аспектів. Відомим аналогом є спосіб лікування пов'язаних зі стресом непсихотичних психічних розладів з превалюванням тривожних проявів (патент України № 84941, МПК А61М21/00, опубл. 11.11.2013), що включає проведення лікувально-діагностичних заходів з використанням короткострокової психотерапії. У відомому способі психотерапію здійснюють у термін до 1 місяця з частотою сеансів 2-3 рази на тиждень, тривалістю до півгодини. Додатково проводять аналіз та підтримку боротьби суб'єкта несвідомого за укріплення власної позиції на глибинному рівні психіки пацієнта, гальмують вільні застряглі асоціації та активізують психоаналітично корисні, а інтерпретації використовують протягом кожного сеансу. Однак у способі не враховуються лікувально-діагностичні заходи з використанням короткострокової психотерапії хворих на панкреатит. Найближчим аналогом до корисної моделі є спосіб реабілітаційного лікування хворих на хронічний панкреатит [патент України № 13033, МПК А61К35/12, А61К36/00, опубл. 15.03.2006], шляхом проведення гігієнічно-оздоровчих, дієтичних заходів та проведення лікувальнодіагностичних заходів. У відомому способі як лікувальні заходи проводять введення медикаментозного антигомотоксичного препарату. Однак найближчий аналог шляхом стандартної терапії не враховується вплив на психоемоційну сферу, вегетативний баланс, добові хронобіоритми, подовження ремісій, зниження рецидивування, якість життя хворих. Така терапія не враховує вплив хвороби на загально-адаптивні системи хворого. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб реабілітації непсихотичних психічних розладів у хворих на панкреатит шляхом поетапних лікувальнодіагностичних та лікувально-корекційних заходів з урахуванням клініко-психопатологічних, психологічних, соціально-демографічних особливостей, що забезпечить поліпшення реабілітаційних заходів в умовах соматичного стаціонару та попередженню розвитку рецидивів та ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у способі реабілітації непсихотичних психічних розладів у хворих на панкреатит, що включає проведення гігієнічно-оздоровчих, дієтичних та лікувально-діагностичних заходів, згідно з корисною моделлю, лікувально-діагностичні заходи проводять послідовно в чотири етапи, причому на першому - протягом 1-2 днів проводять діагностику за допомогою психометричних шкал і починають сеанси фітотерапії шляхом прийому 3 рази на день суміші настоянок валеріани, глоду та пустирника, на другому - протягом 1 дня розпочинають базову фармакотерапію шляхом дозованого прийому антидепресанту, індивідуально підібраного з селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, серотонінергічних й мелатонінергічних антидепресантів, та індивідуальну психотерапію, на третьому - протягом 2 тижнів проводять контрольне оцінювання стану хворого за допомогою психометричних шкал та корекцію дози вибраного антидепресанту, на четвертому - протягом 34 тижнів призначають найбільш прийнятний для пацієнта антидепресант з профілактичною метою, враховуючи переносимість препарату для довготривалого прийому. Завдяки проведенню лікувально-діагностичні заходів послідовно в 4 етапи знижуються та усуваються тривожні і депресивні симптоми, відновлюється соціальне функціонування хворого. Також зменшується кількість рецидивів у пацієнтів з непсихотичними психічними розладами хворих на панкреатит. Переваги першого діагностичного етапу полягають у тому, що у хворих з соматичною патологією проводиться діагностика психічного здоров'я пацієнтів за допомогою психометричних шкал. Переваги другого етапу в тому, що при виявленні непсихотичних психічних розладів у хворих на панкреатит, призначаються індивідуально підібрані антидепресанти. Перевагами третього етапу є проведення психотерапевтичних втручань, корекція доз антидепресанту або заміна на інший, повторна діагностика за допомогою психометричних шкал. Перевагами четвертого етапу вважається, динамічне спостереження за 1 UA 102057 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 хворим, підготовка до виписки з рекомендованим прийомом антидепресанту з метою попередження рецидиву захворювання. Корисну модель виконують наступним чином. Для здійснення способу проводять лікування послідовно в 4 етапи. На першому етапі протягом 1-2 днів проводиться психолого-психіатричне обстеження, визначення провідного клінічного синдрому, розробка плану проведення реабілітаційної програми. Для об'єктивізації психічного стану пацієнта використовувалася скринінг-анкета депресії PHQ-9. Для психопатологічного та психометричного обстеження використовують шкали самооцінки тривоги Шихана і Спілбергера-Ханіна, ОПРОСНИК SF-36. Починають сеанси фітотерапії шляхом прийому 3 рази на день суміші настоянок валеріани, глоду та пустирника (також відвари ромашки, бузини, мати-й-мачухи, півонії). Застосовують психоосвітні програми, метою яких є інформування пацієнта про хворобу, причини її виникнення, прогноз, а також ефективність лікування. На другому етапі лікування протягом 1 дня розпочинають базову фармакотерапію шляхом дозованого прийому антидепресанту, індивідуально підібраного з селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (есциталопрам (ципралекс), сертралін (стимулон, золофт), циталопрам (ципраміл)), серотонінергічних (міртазапін (ремерон)) й мелатонінергічних (агомелатин (мелитор, вальдоксан)) антидепресантів, критеріями вибору яких є добра переносимість, безпека, зручність застосування та індивідуальну психотерапію (когнітивнобіхвеоральну), що спрямована на розрішення психотравмуючих факторів. Продовжують сеанси фітотерапії, а також лікувальної фізкультури. На третьому етапі протягом 2 тижнів проводять контрольне оцінювання соматичного і психічного стану здоров'я хворого за допомогою психометричних шкал та корекцію дози вибраного антидепресанту. Додатково продовжують проведення індивідуальної психотерапії, фітотерапії, лікувальної фізкультури та навчають технікам релаксації. Проводять психоосвітні бесіди, мотивуючі пацієнта на тривале підтримуюче лікування, корекцію сімейних та соціальних відносин. На четвертому етапі протягом 3-4 тижнів призначають найбільш прийнятний для пацієнта антидепресант з профілактичною метою, враховуючи переносимість препарату для довготривалого прийому. Індивідуальну психотерапію проводять з релаксацією або аутотренінгом. Проводять псіхоосвітні і психокорекційні бесіди з метою підвищення якості життя, що впливає на пристосування пацієнта до життя і праці, в раціональному побутовому і трудовому влаштуванні та створенню сприятливої психологічної та соціальної мікросередовища. Вивчені результати комплексного обстеження та лікування 131 хворих на панкреатит. Під час дослідження був використаний клініко-психопатологічний метод. Вивчення тривожної і депресивної симптоматики проводилося за допомогою шкал самооцінки Спілбергера-Ханіна. Мета опитувальника - оцінка особистісної та ситуативної тривожності. Він складається з 40 питань-суджень (20 з яких призначені для оцінки ситуативної тривожності і 20 - для оцінки особистісної тривожності). При наявності клінічного рівня розладів за застосовуваними шкалами стан пацієнтів оцінювався відповідно до критеріїв МКБ-10. Виявлені особливості у обстежених хворих: високий відсоток пацієнтів (50,4 %), у яких рівень освіти і професійної підготовки не відповідає соціальним станом. За даними анамнезу, сімейне обтяження захворюваннями підшлункової залози зазначалося в 49 (37,4 %) випадках. На тютюнопаління та вживання етанолвмісних речовин вказали 87 (66,4 %) пацієнтів, переважно чоловіки (92,0 %). Більшість пацієнтів (113 чол. - 86,3 %) перенесли протягом життя (після 18 років) важкі психоемоційні стреси, пов'язані з професійно-економічними факторами (42,0 %), неблагополуччям сімейного життя (30,5 %), зі смертю близьких людей (13,7 %). Протягом року, що передує дослідженням, більшість пацієнтів (99 чол. - 75,6 %) зверталися за медичною допомогою з приводу основного захворювання від 2 до 11 разів (в середньому 3,5±0,3 рази). Приклад. Хвора С, 57 років, знаходилась на лікуванні у відділенні підшлункової залози та печінки ДЗ "Інститут гастроентерології НАМН України" (м. Дніпропетровськ) з діагнозом: К 86.1 Хронічний панкреатит. На першому діагностичному етапі було проведено комплексне клінікопсихопатологічне обстеження, за допомогою індивідуально розробленого інтерв'ю, скринінгтестів для виявлення депресивної та тривожної симптоматики, спеціальних тест-методик для визначення рівня тривоги, виразності депресивної симптоматики, а також ретельно зібраний анамнез захворювання (було встановлено супутній діагноз: тривожно-депресивний розлад F41.2). На другому етапі хворій було призначено т.ципралекс 10 мг/добу (вранці 5 мг та в обід 5 мг), проводились психокорекційні бесіди, спрямовані на довготривале лікування, проводилось динамічне спостереження. На третьому етапі з хворою були проведені тести для визначення динаміки тривоги, проведено психокорекційну бесіду, вирішено знизити дозу т.ципралекс до 5 мг/добу вранці. На четвертому етапі хворій було запропоновано продовжувати прийом 2 UA 102057 U 5 10 15 20 25 т.ципралекс 5 мг/добу протягом 6 місяців та 1 раз на місяць проводити консультацію з психіатром. Відмічено позитивну динаміку: зменшились скарги на тривогу, нормалізувався сон. Спосіб реабілітаційного лікування непсихотичних психічних розладів у хворих на панкреатит не потребує активної позиції пацієнта на психотерапевтичних етапах та може використовуватися в сукупності з іншими як психотерапевтичними, так і медикаментозними схемами у комплексному лікуванні та реабілітації пацієнтів із пов'язаними зі стресом непсихотичними психічними розладами з превалюванням тривожних проявів хворих на панкреатит. Корисна модель забезпечує більш ефективне й тривале покращення психічного стану та якості життя пацієнтів із пов'язаними зі стресом непсихотичними психічними розладами з превалюванням тривожних проявів і може бути використана у діяльності стаціонарних, напівстаціонарних та амбулаторних лікувально-профілактичних закладах психотерапевтичного та психіатричного профілю. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб реабілітації непсихотичних психічних розладів у хворих на панкреатит, що включає проведення гігієнічно-оздоровчих, дієтичних та лікувально-діагностичних заходів, який відрізняється тим, що лікувально-діагностичні заходи проводять послідовно в чотири етапи, причому на першому - протягом 1-2 днів проводять діагностику за допомогою психометричних шкал і починають сеанси фітотерапії шляхом прийому 3 рази на день суміші настоянок валеріани, глоду та пустирника, на другому - протягом 1 дня розпочинають базову фармакотерапію шляхом дозованого прийому антидепресанту, індивідуально підібраного з селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, серотонінергічних й мелатонінергічних антидепресантів, та індивідуальну психотерапію, на третьому - протягом 2 тижнів проводять контрольне оцінювання стану хворого за допомогою психометричних шкал та корекцію дози вибраного антидепресанту, на четвертому - протягом 3-4 тижнів призначають найбільш прийнятний для пацієнта антидепресант для профілактики, враховуючи переносимість препарату для довготривалого прийому. 30 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3